31 жовтня 2025 рокусправа № 380/18917/24 м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/18917/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо незарахування при призначенні з 31 грудня 2017 року пенсії ОСОБА_1 до її страхового стажу в подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 по 30.12.2019 (день, що передував даті призначення пенсії) на посаді сестри медичної (медсестри) другого дитячого відділення в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 31.05.2024 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 16.07.2024 № 913290155967 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 з урахуванням стажу у подвійному розмірі на підставі ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до страхового стажу період її роботи з 01.01.2004 до 31 березня 2020 року та з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2024 року (день, що передував призначенню планово перерахованої пенсії) на посаді сестри медичної (медсестри) другого дитячого відділення в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня» у подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-Х1І від 05.11.1991 та провести перерахунок і виплату пенсії з 31.12.2017, із урахуванням виплачених сум.
Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та 23.05.2024 звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з проханням зарахувати до стажу період її роботи з 01.01.2004 до 31 березня 2020 року та з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2024 року в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 за №1058-IV. Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 31.05.2024 та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 16.07.2024 № 913290155967 відповідач без жодного обґрунтування відмовив їй в перерахунку пенсії. Позивачка з такою відмовою не погоджується та вважає, що наявні правові підстави для здійснення перерахунку пенсії із зарахуванням до страхового стажу періоду її роботи в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня» в подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Просить позов задовольнити повністю.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 27.09.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подало відзив на позовну заяву у якому заперечує проти задоволення позовних вимог. Даний відзив обґрунтований тим, що 23.05.2024 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою про перерахунок - зміна виду розрахунку відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідь на звернення надавалася за екстериторіальним принципом відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Мін'юсті 16.03.2021 за №359/35961.
Відповідно до ст. 60 Закону України від 05.11.1991 № 1788 «Про пенсійне забезпечення» передбачено зарахування до стажу у подвійному розмірі періодів роботи в лепрозорних і протичумних закладах, у закладах (відділеннях) по лікуванню осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях лікувальних закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги (незалежно від найменування посади). Період перебування осіб, які працюють у згаданих закладах, у частково оплачуваній відпустці у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку та в додатковій відпустці без збереження заробітної плати, у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею шести років, зараховують у стаж роботи в одинарному розмірі.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІУ (до 01.01.2004 року), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
До заяви від 23.05.2024 позивачка додала довідку від 22.05.2024 №330 про роботу в Комунальному некомерційному підприємстві «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня» на посаді медичної сестри 2-го дитячого відділення з 01.08.1985 по 31.03.2020 та з 01.04.2021 по 22.05.2024.
Підтвердженням роботи в таких умовах є записи в трудовій книжці, а у разі необхідності, уточнюючі довідки закладів охорони здоров'я. Відтак, правом на пільгове обчислення страхового стажу відповідно до статті 60 Закону №1788 користуються особи, які працювали у згаданих закладах до 31.12.2004 року.
Після набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІУ починаючи з 01.01.2004 року стаж роботи обчислюється в одинарному розмірі - за даними системи персоніфікованого обліку.
Враховуючи вищевикладене право на перерахунок пенсії Позивача щодо врахування періоду роботи з 01.08.1985 по 31.03.2020 та з 01.04.2021 по 22.05.2024 року в інфекційному відділенні в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутнє.
Позиція Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення № 913290155967 від 16.07.2024 про відмову у проведенні перерахунку пенсії, у зв'язку з відсутністю правових підстав.
Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області подало наступні заперечення проти позову у відзиві на позовну заяву.
23.05.2024 та 08.07.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявами щодо перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 60 Закону України від 05.11.1991 № 1788 «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) звернулася ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до п. 4.2 Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
На підставі вказаної постанови за принципом екстериторіальності документи ОСОБА_1 про перерахунок пенсії розглядалися і, відповідно, рішення про відмову у перерахунку пенсії від 31.05.2024 № 913290155967 приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області та від 16.07.2024 № 913290155967 приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-УІІІ (далі - Закон № 2148-УІІІ) внесено зміни до Законів № 1788 та № 1058, відповідно до яких питання визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугою років також передано в сферу застосування Закону № 1058.
Одночасно Законом № 2148-УІІІ внесено зміни і до пункту 16 Прикінцевих положень Закону № 1058, відповідно до яких положення Закону № 1788 з цього часу застосовуються виключно в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом № 2148-УІІІ мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Наведені положення Закону № 2148-УІІІ від 03.10.2017 такими, що не відповідають Конституції не визнавалися.
Фактично Законом № 2148-УІІІ повністю передано в сферу дії Закону № 1058 регулювання правовідносин щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугою років та одночасно припинено в цій частині застосування Закону № 1788.
Слід мати на увазі, що Законом № 1788 до 01.01.2004 були встановлені пільги по обчисленні стажу, зокрема:
г) робота в лепрозорних і протичумних закладах, у закладах (відділеннях) по лікуванню осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у паталого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладах охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Необхідно підкреслити, що відповідно до нової редакції статті 60 Закону № 1788, яка набрала чинності з 15.08.2003, стаж не переглядається тим особам, котрі вийшли на пенсію до набуття нею чинності, тобто до зазначеної дати. Натомість особам, які виходять на пенсію після цієї дати стаж за роботу в зазначених закладах, у тому числі і до 15 серпня 2003 року, обчислюється у подвійному розмірі, але тільки для визначення права на пенсію, а визначення розміру пенсії здійснюється за нормою ст. 24 Закону № 1058, тобто в одинарному розмірі за той період, за який щомісяця сплачено не менше мінімального страхового внеску.
Оскільки з 01.01.2004 набрав чинності Закон № 1058, в якому п. З ст. 24 цього Закону зазначено, що страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом, тому з 01.01.2004 всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі.
На підставі вищевикладеного Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними.
Всебічно дослідивши та об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області, з 31.12.2017 їй призначена пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач з 01.08.1985 по 31.03.2020 та з 01.04.2021 по даний час працює медичним працівником у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня» повний робочий день, безпосередньо обслуговувала хворих інфекційної лікарні, що підтверджується записами трудової книжки НОМЕР_1 .
З аналізу наявної в електронному кабінеті інформації позивачу стало відомо, що відповідач не зарахував до її стажу у подвійному розмірі період роботи медичним працівником в інфекційній лікарні з 01.01.2004, що передбачено статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
ОСОБА_1 23.05.2024 та повторно 08.07.2024 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявами щодо перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 60 Закону України від 05.11.1991 № 1788 «Про пенсійне забезпечення».
За принципом екстериторіальності заява від 23.05.2024 ОСОБА_1 про перерахунок пенсії розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду у Київській області, відповідно до якої прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії 31.05.2024.
У даному рішенні відмову, зокрема, мотивовано тим, що за матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 отримує пенсію за віком список №2 з 31.12.2017. До страхового стажу в кратному розмірі зараховані періоди роботи з 01.08.1985 по 06.12.1985, з 28.08.1986 по 30.01.1987, з 23.11.1987 по 31.12.2003.
До заяви від 23.05.2024 ОСОБА_1 додала довідку від 22.05.2024 №330 про роботу в Комунальному некомерційному підприємстві «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня» на посаді медичної сестри 2-го дитячого відділення з 01.08.1985 по 31.03.2020 та з 01.04.2021 по 22.05.2024.
Враховуючи вищевикладене, проводити перерахунок пенсії по заяві від 23.05.2024 №2739 ОСОБА_1 підстав немає, так як згідно Закону 1058 зарахування в кратному обчисленні роботи, яка передбачена статтею 60 після 01.01.2004, страховий стаж для визначення розміру пенсії зараховуєтеся в календарному обчисленні.
За принципом екстериторіальності заява від 08.07.2024 ОСОБА_1 про перерахунок пенсії розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду в Донецькій області, відповідно до якої прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії від 16.07.2024 №913290155967.
У даному рішенні відмову, зокрема, мотивовано тим, що відповідно до ст.60 Закону 1788, період роботи в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Робота на цих посадах до 01.01.2004 року зараховується до страхового стажу у подвійному розмірі згідно Закону 1788, а період роботи у медичних установах після 01.01.2004 тільки в страховий стаж згідно ст.24 Закону 1058.
В ході аналізу пенсійної справи та наданих документів, встановлено що період роботи в інфекційному закладі з 01.08.1985 по 06.12.1985, 28.08.1986 по 30.01.1987, 23.11.1987 по 31.12,2003 відповідно довідки від 22.05.2024 № 330 КНП Львівської обласної ради «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня», було враховано при визначенні права на пенсію на пільгових умовах.
Враховуючи зазначене, прийнято рішення, відмовити гр. ОСОБА_1 в проведенні перерахунку відповідно до Закону України. №1788.
Не погоджуючись з рішеннями відповідачів щодо не зарахування спірного періоду до загального стажу у подвійному розмірі, позивач звернулася з цією позовною заявою до суду.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі Закон №1058-IV) (у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За визначеннями, наведеними у статті 1 вказаного Закону, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Приписами частин першої-третьої статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з п.3 ст. 40 Закону №1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, то провадиться перерахунок пенсії з врахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Як зазначено у частині четвертій статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Закон №1058-IV набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).
Так, положеннями статті 60 Закону №1788-XII передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Прикінцевими положеннями Закону №1058-IV визначено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списками № 1 і 2, а також за вислугу років, здійснюється за названим Законом у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України та Пенсійного Фонду України від 29.12.2005 №625/15-05/039-6 №10.01.09/2606 №16918/02-20 заклади охорони здоров'я: протитуберкульозні кабінети, психіатричні кабінети, кабінети інфекційних захворювань, психоневрологічні відділення, психіатричні бригади швидкої допомоги відносяться до таких, час роботи в яких зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.
Нормами пункту 16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV передбачено, що положення Закону України №1788-ХІІ застосовуються у частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
З огляду на системний аналіз зазначених норм, суд дійшов висновку, що Закон України №1058-IV не передбачає обмежень щодо застосування статті 60 Закону України №1788-ХІІ під час обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а сама редакція статті 60 Закону України №1788-ХІІ є чинною на теперішній час.
Положення статті 24 Закону України №1058-IV також не скасовують та не зупиняють дію статті 60 Закону №1788-ХІІ.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04.12.2019 у справі № 689/872/17, від 20.04.2022 у справі № 214/3705/17, від 27.04.2023 у справі №160/14078/22, у яких суд дійшов висновку про зобов'язання пенсійного органу зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону № 1788-ХІІ періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01.04.2004, тобто після дати набрання чинності Законом № 1058-IV.
Також, у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/3611/20, Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом № 1058-IV та Закону № 1788-ХІІ вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон № 1788-ХІІ був прийнятий раніше за Закон № 1058-IV.
Таким чином, робота у інфекційній лікарні на посаді медсестри кабінету функціональної діагностики дає право на зарахування стажу роботи у цьому закладі у подвійному розмірі.
Суд зазначає, що відповідачі не заперечують, а матеріалами адміністративної справи підтверджується, що позивач: з 01.08.1985 по 31.03.2020 та з 01.04.2021 по даний час працює медичним працівником у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня» повний робочий день, безпосередньо обслуговувала хворих інфекційної лікарні, що підтверджується записами трудової книжки.
Відтак, беручи до уваги положення статті 60 Закону №1788-XII період роботи позивача з 01.01.2004 необхідно рахувати у подвійному розмірі, так як у цей період позивач на посаді медсестри 2-го дитячого відділення в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня». Водночас, відповідачі, відмовивши у перерахунку пенсії у подвійному розмірі періоду роботи у інфекційній лікарні після 01.01.2004, діяли протиправно.
При цьому, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
У випадку, коли поданих доказів достатньо для того, щоб зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення чи утриматись від вчинення певних дій суд вправі обрати такий спосіб захисту порушеного права. При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Частиною 4 статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною 1 статті 35, частиною 2 статті 38, частиною 3 статті 42 і частиною 5 статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
З огляду на те, що позивачка подала первинну заяву на перерахунок пенсії 23.05.2024, то право на перерахунок пенсії виник у неї з 01.06.2024
Водночас, суд вважає, що позивач помилково заявляє вимогу зобов'язального характеру до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У справі, яка розглядається суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, рішеннями яких позивачу відмовлено в перерахунку пенсії.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо призначення позивачу пенсії за віком має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання щодо перерахунку пенсії, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (оскільки прийняло перше рішення про відмову у перерахунку пенсії).
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд у постанові від 09.07.2024 у справі №240/16372/23.
Щодо вимоги позивача визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо незарахування при призначенні з 31 грудня 2017 року пенсії ОСОБА_1 до її страхового стажу в подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 по 30.12.2019 (день, що передував даті призначення пенсії) на посаді сестри медичної (медсестри) другого дитячого відділення в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня» така задоволенню не підлягає, оскільки пенсія призначається рішенням органів Пенсійного фонду України після розгляду відповідної заяви та документів, яке позивачем не оскаржувалось.
Отже, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період її роботи з 01.01.2004 до 31 березня 2020 та з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2024 року на посаді сестри медичної (медсестри) другого дитячого відділення в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня» у подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-Х1І від 05.11.1991 та провести перерахунок і виплату пенсії з 01.06.2024, із урахуванням виплачених сум.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп. 15.5 п. 15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (84121, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10, ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, - задоволити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 31.05.2024 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 16.07.2024 № 913290155967 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 з урахуванням стажу у подвійному розмірі на підставі ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період її роботи з 01.01.2004 до 31 березня 2020 та з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2024 року на посаді сестри медичної (медсестри) другого дитячого відділення в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня» у подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-Х1І від 05.11.1991 та провести перерахунок і виплату пенсії з 01.06.2024, із урахуванням виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (84121, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 650,60 грн. сплаченого судового збору.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10, ЄДРПОУ 22933548) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 650,60 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп. 15.5. п. 15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Рішення суду складено в повному обсязі 31.10.2025 року.
СуддяГавдик Зіновій Володимирович