31 жовтня 2025 рокусправа № 380/14825/25 м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/14825/25 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Фермерського господарства «Фільварок-КЗ» про накладення арешту на кошти, що знаходяться у банку,-
Позивач - Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Фермерського господарства «Фільварок-КЗ», в якому просить:
- накласти арешт на кошти та інші цінності Фермерського господарства «Фільварок - К3», що знаходяться у банках та інших фінансових установах.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заборгованість відповідача по податках та платежах перед бюджетом згідно довідки №6845/6/13-01-13-07-13 від 20.06.2025 про наявність заборгованості становить 178934,09 грн, в тому числі:
Заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (14010100) - 178934,09 грн, виникла на підставі податкових повідомлень рішень:
- № 0124590410 від 22.11.2022 у розмірі -грн (8160,00+7982,65+1995,66);
- № 0145920410 від 20.12.2022 у розмірі - 2040 грн (1020+1020);
- № 14396/13-01-04-10 від 01.04.2025 у розмірі - 14,74 грн.
- уточненого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9201328525 від 01.10.2021 у розмірі - 158741,04 грн.
Рішення керівника контролюючого органу №456/4-1301 від 13.10.2023 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом держаної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
11.08.2025 представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити Головному управлінню ДПС у Львівській області у задоволені позовних вимог у справі в повному обсязі, з підстав, що позивач у своїй позовній заяві та додатках, на підтвердження вищенаведених обставини для застосування адміністративного арешту не надає суду доказів для прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Також представник відповідача зазначає, що наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків. Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними пунктом 94.2. статті 94 ПК України, що виникли між платником податків та податковим органом.
За умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, встановлена підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України норма надає право податковому органу звертатися до суду з позовом щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків. Проте, реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2. статті 94 ПК України.
18.08.2025 представником позивача було подано відповідь на відзив в якому зазначає, що Рішення керівника контролюючого органу №456/4-1301 від 13.10.2023 року про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом держаної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. У п. 57.1 ст. 57 Кодексу зазначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання декларації, крім випадків, встановленим цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого
Згідно п. 59. 1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання у встановлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України ГУ ДПС у Львівській області винесено податкову вимогу від 30.11.2022 року № 0013406-1307-1322, яку надіслано платнику.
Актом опису майна від 14.03.2023 року №69/22 описане майно, яке платник набуде у майбутньому.
Як вбачається із витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 435614799 до державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис щодо виду обтяження - податкової застави, яка виникла на підставі акту опису майна від 14.03.2023.
На даний час суми податкових зобов'язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки не сплачені до бюджету , тобто визнаються сумою податкового боргу відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України.
Вжиті контролюючим органом заходи, щодо погашення заборгованості перед бюджетом відповідачем у встановленому законом порядку не мали позитивних наслідків. Відповідачем не було вчинено дій спрямованих на повне погашення податкового боргу.
Норма п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України зазначає, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Отже, як вбачається із вищенаведеного, у відповідача недостатньо майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що 27.05.2025 відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.
Судом з матеріалів справи встановлені наступні обставини:
30.11.2022 позивачем надіслано відповідачу податкову вимогу №0013406-1307-1322 на суму 162278,67 грн.
10.03.2023 позивачем прийнято Рішення про опис майна у податкову заставу.
13.10.2023 позивачем прийнято Рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.
14.03.2023 позивачем складено Акт опису майна.
20.06.2025 позивачем складено Довідку про наявність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів), що контролюються ГУ ДПС у Львівській області №6845/6/13-01-13-07-13, згідно із якою станом на 20.06.2025 за ФГ «Фільварок-КЗ» рахується заборгованість, яка підлягає заявленню в сумі 178934,09 грн, в тому числі: податок на додану вартість - 178934,09 грн.
Докази, які б підтверджували, що згадана податкова вимога оскаржувалась та скасована, відсутні, як і відсутні докази сплати вказаного податкового боргу.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач звернуся до суду про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках та інших фінансових установах.
Судом враховуються аргументи наведені позивачем з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:
Згідно із п.п. 14.1.156. п. 14.1. ст. 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно із п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 цього ж Кодексу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно із п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно із п.п. 20.1.33. п. 20.1 ст. 20 цього ж Кодексу, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
У свою чергу, відсутність умов для застосування арешту коштів платника податків, передбачених пунктом 94.2 статті 94 ПК України, за наявності умов, встановлених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, не може бути підставою для відмови у застосуванні арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України є імперативною і обов'язковою до виконання.
Норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми пункту 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.
Отже, за змістом вищевказаних норм чинного законодавства підставою для звернення податкового органу до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків є відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, в тому числі недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу, або ж майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.
Як вбачається із матеріалів справи, перед зверненням до суду з відповідним позовом позивач вжив необхідних заходів з метою встановлення наявності у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг.
Відсутність майна у відповідача для погашення суми податкового боргу унеможливлює виконання покладених на контролюючий орган функцій щодо забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань стосовно погашення податкового боргу.
Відповідач вказаних обставин жодними належними та допустимими доказами не спростував.
Оскільки судом встановлено наявність у відповідача податкового боргу в сумі 178934,09 грн, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, а також встановлено відсутність майна у відповідача для погашення цього податкового боргу, відповідно наявні усі підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку, відповідача.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Львівській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд
Позовну заяву Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35) до Фермерського господарства «Фільварок-КЗ» (81000, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Радохінці) про накладення арешту на кошти, що знаходяться у банку, - задовольнити повністю.
Накласти арешт на кошти та інші цінності Фермерського господарства «Фільварок - К3» (81000, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Радохінці, ЄДРПОУ - 36190305), що знаходяться у банках та інших фінансових установах на суму 178934,09 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Рішення складено в повному обсязі 31.10.2025.
СуддяГавдик Зіновій Володимирович