21 жовтня 2025 рокусправа № 380/6561/25
Львівський окружний адміністративний суд:
в складі головуючої судді Потабенко В.А.,
за участі секретаря судового засідання Согор А.Н.,
за участі:
представника позивача Стеця Р.Я., згідно договору,
представника відповідача Мерзи Д.С., згідно наказу,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАНТА ПРОМТОРГ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових - повідомлень рішень,
товариство з обмеженою відповідальністю «АНТАНТА ПРОМТОРГ» (далі - ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ», позивач) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, відповідач), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 03.10.2024 № 41917/13-01-07-06 форми «B4», яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 21507899,00 гривень;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 03.10.2024 року № 41918/13-01- 07-06 форми «ПС», яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 1020,00 гривень;
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ГУ ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» (44661770) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі яке визначене з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, за результатами якої складено акт від 06.09.2024 № 37314/13-01-07-06/44661770. Позивач вважає висновки акта документальної позапланової невиїзної перевірки такими, що не відповідають фактичним обставинам здійснення господарської діяльності товариства та грубо суперечать вимогам законодавства. Згідно з п. 42.2. ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Відповідно до п. 19.2. ст. 19 Податкового кодексу України представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків - фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства. Однак, відповідачем будь-які листи-роз'яснення щодо можливості застосування норми п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України позивачу не надсилалися та не вручалися. В той же час акт перевірки від 06.09.2024 № 37314/13-01-07-06/44661770 не містить і будь-яких посилань на письмові запити, вимоги про витребування документів у позивача. За таких обставин позивач просив позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 07.04.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх. № від 22.04.2025), де зазначає, що наказ ГУ ДПС у Львівській області від 12.07.2024 №3734 - ПП та письмове повідомлення від 12.072024 №527/6/13-01-07-06 щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки надіслано підприємству рекомендованим листом з повідомленням про вручення 12.07.2024. Поштове відправлення з наказом та повідомленням про проведення перевірки вручено платнику 17.07.2024. ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» до перевірки не надано документи, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що передбачено п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу. ГУ ДПС у Львівській області листом від 30.07.2024 №24057/37/01-24 отримано інформацію від Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області про те, що за податковою адресою: м. Львів, вул. Кукурудзяна, буд. 2, ні ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ», ні його посадових осіб не встановлено. При встановленні місця знаходження останніх, їх буде опитано та проведено інші дії у яких виникне необхідність. ТОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки не надано установчих документів, наказів на призначення директора та головного бухгалтера підприємства, відомості про основні засоби та приміщення, що використовуються підприємством у господарській діяльності, а також необхідні документи, що підтверджують дані податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2024 року, зокрема регістри бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, відповідно до п. 85.2 ст. 85 розділу II Податкового кодексу, про що складено акт про не надання документів від 06.09.2024 №1178/13-01-07-06. В силу приписів податкового законодавства, будь-які документи надані після проведення перевірки (поза межами процедури подання заперечень на акт перевірки) не можуть братись до уваги як податковим органом так і судами, оскільки законодавцем презумується, що такі були відсутні при формуванні показників податкової звітності. Враховуючи наведене, просив у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача подав відповідь на відзив (вх. № від 06.05.2025), де зазначає, що позивач має право подати вказані документи після проведення податкової перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень на стадії їх оскарження в судовому порядку, оскільки повідомлення про початок проведення перевірки, вимоги про надання документів до перевірки він не отримував, будь-яких листів-роз'яснень щодо можливості застосування норми п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України йому також не надсилалося та не вручалося, так як позивач не уповноважував представника на таке отримання. У зв'язку з цим, позивач не міг скористатись своїм правом щодо подання заперечень на акт перевірки та надати відповідні первинні та інші документи. Слід зазначити, що й оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 03.10.2024 № 41917/13-01-07-06 та від 03.10.2024 №41918/13-01-07-06 позивач 08.10.2024 не отримував та не уповноважував представника на таке отримання. Таким чином, позивач був позбавлений також можливості адміністративного оскарження вищевказаних податкових повідомлень - рішень.
Представник позивача подав додаткові пояснення (вх. № від 12.05.2025), у яких зазначає, що відповідач листом від 02.05.2025 № 15984/6/13-01-07-06 повідомив таке. Наказ від 12.07.2024 №3784 підписано заступником начальника ГУ ДПС у Львівській області Русланом Ганюком. Копію наказу від 12.07.2024 №3784 звірено, відповідно до функціональних обов'язків, посадовою особою ГУ ДПС у Львівській області - Олександром Марущаком, про що вчинено відповідний запис. Завірену копію наказу ГУ ДПС у Львівській області від 12.07.2024 №3734-ПП та повідомлення про проведення перевірки від 12.07.2024 №527/6/13-01-07-06 надіслано на адресу ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» рекомендованим листом з повідомленням про вручення 12.07.2024 (квитанція 7902611968204). Копія квитанції про відправлення додається. Інформація щодо вручення/невручення відповідного листа до ГУ ДПС у Львівській області не надходила. Враховуючи вищенаведене, ГУ ДПС у Львівській області листом від 22.04.2025 №14719/6/13-01-07-04-15 звернулося до Львівської дирекції АТ «Укрпошта» з проханням надати копію повідомлення про вручення відправлення № 7902611968204 та/або повідомити дату вручення, відомості про особу, яка отримала відправлення. Станом на 02.05.2025 відповідь від Львівської дирекції АТ «Укрпошта» не отримано. Щодо встановлення особи ОСОБА_1 , яка отримала документи, то слід зазначити, що відповідальним за вручення кореспонденції є працівники АТ «Укрпошта», а відповідальність за отримання поштової кореспонденції лежить на платнику податку. Також у вказаній відповіді відповідачем зазначено, що особами, відповідальними за проведення перевірки, складено акт про ненадання документів до перевірки ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» від 06.09.2024 №1178/13-01-07-06/44661770, який скеровано на адресу ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» рекомендованим листом з повідомленням про вручення (квитанція № 7902600090517), та вручено 13.09.2024. Відповідач вищевказаною відповіддю на адвокатський запит своїм листом підтвердив, що у нього відсутня інформація про вручення позивачу копію наказу ГУ ДПС у Львівській області від 12.07.2024 №3734-ПП та повідомлення про проведення перевірки від 12.07.2024 №527/6/13-01-07-06, а саме рекомендоване повідомлення про їх вручення. Таким чином, відповідачем на стор. 4 зазначена неправдива інформація про те, що поштове повідомлення з наказом та повідомленням про проведення перевірки вручено платнику за довіреністю 17.07.2024 року.
Представник позивача подав додаткові пояснення (вх. № від 12.05.2025) тотожного змісту із поясненнями від 12.05.2025.
Представник відповідача подав заперечення на додаткові пояснення (вх. № від 02.06.2025), де зазначає, що з метою вручення копії наказу ГУ ДПС у Львівській області від 05.07.2024 №3587-ПП «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "АНТАНТА ПРОМТОРГ" (код ЄДРПОУ 44661770)» та ознайомлення з направленнями на перевірку від 08.07.2024 №7235 і №7237, працівниками контролюючого органу 08.07.2024 було здійснено вихід за податковою (юридичною) адресою платника - 79024, м. Львів, вул. Кукурудзяна, буд. 2. Зазначена адреса є податковою (юридичною) адресою ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а також відображена в інформаційній системі «Податковий блок». Під час виходу 08.07.2024 за вказаною адресою встановлено відсутність посадових осіб ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» та їх офіційно уповноважених представників. Крім цього, ГУ ДПС у Львівській області листом від 30.07.2024 №24057/37/01-24 отримано інформацію від Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області, про те, що за податковою адресою: м. Львів, вул. Кукурудзяна, буд. 2, виявити посадових осіб ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» не вдалося. У зв'язку з цим зазначено, що після встановлення їх місцезнаходження, посадові особи підприємства будуть опитані, а також будуть вжиті інші процесуальні дії, у разі виникнення такої необхідності. Таким чином, контролюючим органом було вжито всіх передбачених законодавством заходів для належного інформування платника податків про проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Зокрема, було здійснено вихід за юридичною адресою підприємства для вручення копії наказу та направлень, а також направлено відповідну кореспонденцію поштою. Крім того, на адресу Головного управління Національної поліції у Львівській області скеровано запит щодо встановлення місцезнаходження посадових осіб ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ», що підтверджує належну добросовісність дій контролюючого органу при організації перевірки. У всіх поштових повідомленнях зазначено, що рекомендовану кореспонденцію отримано особою Жеребух Л.Р., що підтверджується повідомленням про вручення. Контролюючий орган не несе обов'язку перевіряти особу одержувача, яка фактично отримує поштове відправлення за офіційною адресою платника податків, а тим більше - з'ясовувати, чи уповноважена вона від імені платника. Відповідальність за забезпечення належного приймання кореспонденції за податковою адресою, зокрема, за наявність відповідальних осіб, покладається виключно на самого платника податків. Таким чином, факт вручення кореспонденції доведено належним документом - поштовим повідомленням, а всі дії з боку ГУ ДПС у Львівській області з направлення документів були здійснені відповідно до вимог податкового законодавства. Отже, позивач був належним чином повідомлений про проведення перевірки, її результати та прийняті рішення, а посилання на відсутність уповноваження у особи, яка прийняла кореспонденцію, не спростовує факту належного повідомлення платника податків. Відповідно до наявних у контролюючого органу відомостей про об'єкти оподаткування (форма №20-ОПП): у ФОП ОСОБА_2 відсутні задекларовані об'єкти оподаткування за адресою: АДРЕСА_1 ; у ТОВ «ІНК МОНОЛІТ» відсутні задекларовані об'єкти оподаткування за адресою: м. Львів, вул. Кукурудзяна, 2. Таким чином, обидва контрагенти, з якими ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» нібито уклало договори оренди, фактично не задекларували у податковому обліку об'єктів нерухомого майна за відповідними адресами, що унеможливлює перевірку реального права користування зазначеними приміщеннями.
Представник позивача подав додаткові пояснення (вх. № від 03.06.2025), де зазначає, що поштове повідомлення №7903104921146 про вручення рекомендованого повідомлення неуповноваженій особі позивача взагалі не стосувалося вручення наказу ГУ ДПС у Львівській області від 12.07.2024 №3734-ПП «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ». Таким чином, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів того, що позивач отримав копію наказу ГУ ДПС у Львівській області від 12.07.2024 №3734-ПП та повідомлення про проведення перевірки від 12.07.2024 №527/6/13-01-07-06. Слід зазначити, що відповідач у відповідях на адвокатські запити підтвердив, що у нього відсутня інформація про вручення позивачу копію наказу ГУ ДПС у Львівській області від 12.07.2024 №3734-ПП «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» та повідомлення про проведення перевірки від 12.07.2024 №527/6/13-01-07-06, а саме: рекомендоване повідомлення про їх вручення. Посилання відповідача на те, що відповідно до електронного сервісу «Укрпошта» щодо відстеження трекінгу відправлень (https://track.ukrposhta/ua) ним відстежено відправлення № 7902611968204 та встановлено, що дане відправлення вручено 12.07.2024 із зазначенням інформації «вручено за довіреністю» та інформації щодо особи, якою отримано відправлення, не зазначено взагалі є надуманими та не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем не надано копію вказаного трекінгу відправлень.
Представник позивача подав додаткові пояснення (вх. № від 03.06.2025), де зазначає, що щодо посилань відповідача у додаткових поясненнях на те, що контрагенти, з якими ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» уклало договори оренди, фактично не задекларували у податковому обліку об'єктів нерухомого майна за відповідними адресами, що унеможливлює перевірку реального права користування зазначеними приміщеннями, то такі не заслуговують на увагу, оскільки позивач сплачує їм у встановлений термін розмір орендної плати, а також не може нести відповідальності за їхні дії. Щодо посилань відповідача на те, що у підготовчому засіданні судом було прямо зобов'язано позивача надати всі первинні документи, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту, не відповідають дійсності, про що свідчить протокол судового засідання від 23.04.2025 №4413871. Щодо посилань відповідача на отримання кореспонденції ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» за довіреністю особою Жеребух Л.Р., то позивач не уповноважував представника на таке отримання та йому взагалі не відома особа Жеребух Л.Р.
Також представник позивача подав додаткові пояснення (вх. № від 17.06.2025), де зазначає, що листом від 10.06.2025 № 1.30.002.-22738-25 АТ «Укрпошта» надало відповідь на вказаний адвокатський запит, з якої вбачається наступне. Враховуючи вимоги пунктів 106-109, 113 Правил, інформація в автоматизованій системі Укрпошти зберігається протягом шести місяців та протягом шести місяців Укрпошта здійснює перевірку та надає інформацію/копії документів щодо пересилання поштових відправлень. Інформація стосовно пересилання відправлення за №7902611968204 від 12.07.2024 року в автоматизованій системі Укрпошти відсутня, так як відправлення було прийнято до пересилання більше ніж пів року. Таким чином, посилання відповідача на те, що відповідно до електронного сервісу «УКРПОШТА» щодо відстеження трекінгу відправлень (https://track.ukrposhta/ua) ним відстежено відправлення № 7902611968204 та встановлено, що дане відправлення вручено 12.07.2024 року є надуманим та не підтверджується жодними доказами, оскільки відповідач вказаного трекінгу відправлень, яким би було підтверджено вручення так і не надав, а в АТ «Укрпошта» станом на сьогоднішній день така інформація відсутня. Отже, вищевказане ще раз підтверджує, що позивач не отримував копію наказу ГУ ДПС у Львівській області від 12.07.2024 №3734-ПП «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» та повідомлення про проведення перевірки від 12.07.2024 №527/6/13-01-07-06.
Представник відповідача подав додаткові пояснення (вх. № від 02.09.2025), де зазначає, що ГУ ДПС у Львівській області, отримавши лист Територіального управління Бюро економічної безпеки України у Львівській області № 23.11/3.2/11 30/5260-25 від 07.07.2025 та протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 20.06.2025 у межах кримінального провадження № 72025142200000010, вважає за необхідне подати додаткові письмові пояснення у справі № 380/6561/25 для належного з'ясування всіх обставин та підтвердження правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. ГУ ДПС у Львівській області здійснено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» щодо правильності декларування за травень 2025 року від'ємного значення з ПДВ. На підставі наказу від 05.07.2024 №3587-ПП та направлень від 08.07.2024 №7235 і №7237 працівники податкового органу 08.07.2024 здійснили вихід за юридичною адресою підприємства: м. Львів, вул. Кукурудзяна, 2. Відомості про цю адресу підтверджені даними Єдиного державного реєстру та ІС «Податковий блок». Під час виходу встановлено відсутність керівництва та представників товариства. Додатково, згідно з листом Головного управління національної поліції у Львівській області від 30.07.2024 №24057/37/01 24, за податковою адресою посадових осіб платника також не виявлено. Це свідчить, що податковим органом були вжиті всі передбачені законодавством заходи для належного повідомлення підприємства про проведення перевірки, зокрема вихід за юридичною адресою, направлення кореспонденції поштою та звернення до правоохоронних органів. 09.07.2024 на адресу позивача надіслано акт №01-17/44661770 про неможливість проведення перевірки через відсутність представників товариства. Лист вручено 17.07.2024, що підтверджується поштовим повідомленням. Проте жодної реакції чи пояснень від платника не надійшло, як і не було надано документів для перевірки. Це свідчить про свідоме ухилення від співпраці з контролюючим органом, що є підставою для висновку про правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень. Посилання позивача на неналежне вручення кореспонденції не відповідають дійсності, оскільки вся процесуальна документація (наказ, направлення, акт, податкові повідомлення-рішення) направлялась за офіційною адресою з ЄДР і отримана особою, яка фактично перебувала за цією адресою. Згідно з п. 42.2 Податкового кодексу України цього достатньо для визнання документів належно врученими. Обов'язок забезпечити приймання кореспонденції за юридичною адресою покладається на платника. Позивач був належним чином повідомлений про перевірку, її результати та рішення, але не скористався правом надати документи чи заперечення. Крім того, ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» не надало первинних, бухгалтерських, фінансових та інших документів, що підтверджують показники декларацій, що є порушенням п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України та підставою для висновку про правомірність дій контролюючого органу. У позовній заяві ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» прямо зазначає, що йому не відома особа ОСОБА_3 , вона не є працівником підприємства та не уповноважувалась на отримання поштової кореспонденції, у зв'язку з чим позивач вважає вручення податкових документів неналежним, а результати перевірки - неправомірними. Такі доводи позивача спростовуються доказами, отриманими у межах кримінального провадження №72025142200000010, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво). Показання свідка ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, а саме протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 20.06.2025, складений детективом Територіального управління БЕБ у Львівській області Богданом Темником, містить наступні важливі відомості: про місце роботи та обов'язки ОСОБА_3 : «Я працюю кур'єром у ТзОВ «ІНК МОНОЛІТ» (ЄДРПОУ 43028731). У мої обов'язки входить отримання, відправлення та перевідправлення поштової кореспонденції для підприємств, які звернулися до нашої компанії за послугами». Про отримання кореспонденції для ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ»: «Точно отримувала кореспонденцію для ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» (ЄДРПОУ 44661770). Отримання пошти для цього товариства входить до моїх обов'язків як працівника ТзОВ «ІНК МОНОЛІТ», за аналогічною процедурою - на підставі довіреності». Про перелік інших підприємств, для яких вона отримує пошту: «Окрім ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ», отримувала поштову кореспонденцію для ТзОВ «ТМ Перший Дім», ТзОВ «Лентроп Інвест», ТзОВ «КОМПАНІЯ ГРАНД», ТзОВ «Захід Макро Торг», ТзОВ «Агроленд Імекс»…». Про порядок отримання поштових відправлень: «Кореспонденцію отримую на підставі довіреності від підприємств. Оригінали довіреностей зберігаються у поштовому відділенні. У разі наявності пошти я повідомляю представників компаній і пересилаю її за погодженням». Таким чином, свідок підтвердила, що діяла в межах трудових обов'язків та за довіреністю, отримуючи поштові відправлення для ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ», що прямо спростовує твердження позивача про «невідомість цієї особи» та «відсутність вручення». Протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 20.06.2025 є офіційним процесуальним документом, складеним відповідно до вимог ст. ст. 65, 66, 95, 104, 106, 223, 224 Кримінального процесуального кодексу України, за участі адвоката, повноваження якого підтверджені ордером серії ВС №1251258. Під час допиту свідок надала вичерпні пояснення про те, що виконувала функції отримання поштової кореспонденції на підставі довіреностей, виданих підприємствами, серед яких і ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ». Крім того, Жеребух підтвердила, що подібні послуги надавались не лише позивачу, але й іншим суб'єктам господарювання, що свідчить про існування організованої схеми централізованого поштового обслуговування, де вона діяла у межах трудових обов'язків працівника ТзОВ «ІНК МОНОЛІТ». Показання ОСОБА_3 безпосередньо узгоджуються з поштовими повідомленнями про вручення документів, у яких зафіксовано її підпис як особи, що отримувала офіційну кореспонденцію, адресовану ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ». Отже, твердження позивача про те, що він не знає ОСОБА_3 і не уповноважував її на отримання кореспонденції, є неправдивими та спростовуються матеріалами кримінального провадження. Протокол допиту підтверджує фактичне отримання документів представником позивача, свідоме ухилення товариства від проходження податкової перевірки та спробу дискредитувати докази, заперечуючи законність вручення. Таким чином, наведені у позовній заяві аргументи не лише не мають правового значення, але й свідчать про недобросовісну процесуальну поведінку позивача, спрямовану на уникнення контролю з боку державних органів.
Представник позивача подав додаткові пояснення (вх. № від 08.09.2025), де зазначає, що протокол допиту свідка не може бути документом, що містить дані про обставини, які мають значення для вирішення податкового спору в адміністративному судочинстві, оскільки в силу положень ст. 103 КПК України все, що може підтвердити протокол допиту свідка, - це факт проведення у певний час на певну дату слідчої дії - допиту свідка на етапі досудового розслідування. Крім того, як вже було зазначено, протокол допиту не може бути належним способом оформлення показань свідка за КПК України. Згідно з ч. 1 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Протокольною ухвалою від 17.06.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимог підтримав повністю, просив позов задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Суд в становив, що на юридичну адресу ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» надіслано наказ ГУ ДПС у Львівській області від 12.07.2024 №3734 - ПП та письмове повідомлення від 12.072024 №527/6/13-01-07-06 щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки надіслано підприємству рекомендованим листом з повідомленням про вручення 12.07.2024.
Поштове відправлення з наказом та повідомленням про проведення перевірки вручено платнику 17.07.2024.
ГУ ДПС у Львівській області листом від 30.07.2024 №24057/37/01-24 отримано інформацію від Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області, про те що за податковою адресою м. Львів, вул. Кукурудзяна, буд. 2, ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» та його посадових осіб не встановлено. При встановленні місця знаходження останніх, їх буде опитано та проведено інші дії у яких виникне необхідність.
ГУ ДПС у Львівській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2025 року від'ємного значення з податку на додану вартість.
За результатами перевірки складено акт від 06.09.2024 №37314/13-01-07-06, на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення:
- від 03.10.2024 №41917/13-01-07-06, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 21507899 грн.;
- від 03.10.2024 №41918/13-01-07-06, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за ненадання до перевірки документів, пов'язаних з її предметом, в розмірі 1020,00 грн.
Позивач, не погоджуючись із вищевказаними рішеннями відповідача, звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Щодо отримання позивачем наказу про проведення перевірки суд зазначає наступне.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Документальною перевіркою згідно із п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) відповідно до п. 86.1. ст. 86 ПК України оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками.
Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 (далі - Порядок № 727) акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Обов'язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.
Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому ст. 58 ПК України, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 ПК України.
Як зазначає позивач, в акті перевірки на стор. 4 відповідач зазначив, що на юридичну адресу позивача ним було надіслано копію наказу ГУ ДПС у Львівській області від 12.07.2024 №3784 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» разом з повідомленням про проведення перевірки від 12.07.2024 №527/6/13-01-07-06 рекомендованим листом з повідомленням про вручення 12.07.2024. Поштове повідомлення з наказом та повідомленням про проведення перевірки вручено платнику за довіреністю 17.07.2024. Однак, позивач взагалі не отримував вищевказаного наказу та повідомлення про проведення перевірки та не уповноважував представника на таке отримання. Крім того, позивач не отримував від відповідача жодного запиту та вимоги про надання документів до перевірки.
Водночас, як встановив суд, на юридичну адресу ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» наказ ГУ ДПС у Львівській області від 12.07.2024 №3734 - ПП та письмове повідомлення від 12.072024 №527/6/13-01-07-06 щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки надіслано підприємству рекомендованим листом з повідомленням про вручення 12.07.2024.
Поштове відправлення з наказом та повідомленням про проведення перевірки вручено платнику 17.07.2024.
Крім цього, ГУ ДПС у Львівській області листом від 30.07.2024 №24057/37/01-24 отримано інформацію від Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області про те, що за податковою адресою м. Львів, вул. Кукурудзяна, буд. 2, ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» та його посадових осіб ТОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» не встановлено. При встановленні місця знаходження останніх, їх буде опитано та проведено інші дії у яких виникне необхідність.
Окрім цього, з метою вручення копії наказу ГУ ДПС у Львівській області від 05.07.2024 №3587-ПП «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "АНТАНТА ПРОМТОРГ" (код ЄДРПОУ 44661770)» та ознайомлення з направленнями на перевірку від 08.07.2024 №7235 і №7237, працівниками контролюючого органу 08.07.2024 було здійснено вихід за податковою (юридичною) адресою платника - 79024, м. Львів, вул. Кукурудзяна, буд. 2. Зазначена адреса є податковою (юридичною) адресою ТОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а також відображена в інформаційній системі «Податковий блок».
Під час виходу 08.07.2024 за вказаною адресою встановлено відсутність посадових осіб ТОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» та їх офіційно уповноважених представників.
Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 20.06.2025, складеного детективом Територіального управління БЕБ у Львівській області Богданом Темником, свідок зазначила таке. Про місце роботи та обов'язки ОСОБА_3 : «Я працюю кур'єром у ТзОВ «ІНК МОНОЛІТ» (ЄДРПОУ 43028731)… У мої обов'язки входить отримання, відправлення та перевідправлення поштової кореспонденції для підприємств, які звернулися до нашої компанії за послугами». Про отримання кореспонденції для ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ»: «Точно отримувала кореспонденцію для ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» (ЄДРПОУ 44661770)… Отримання пошти для цього товариства входить до моїх обов'язків як працівника ТзОВ «ІНК МОНОЛІТ», за аналогічною процедурою - на підставі довіреності». Про перелік інших підприємств, для яких вона отримує пошту: «Окрім ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ», отримувала поштову кореспонденцію для ТзОВ «ТМ Перший Дім», ТзОВ «Лентроп Інвест», ТзОВ «КОМПАНІЯ ГРАНД», ТзОВ «Захід Макро Торг», ТзОВ «Агроленд Імекс». Про порядок отримання поштових відправлень: «Кореспонденцію отримую на підставі довіреності від підприємств. Оригінали довіреностей зберігаються у поштовому відділенні. У разі наявності пошти я повідомляю представників компаній і пересилаю її за погодженням».
Протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 20.06.2025 є офіційним процесуальним документом, складеним відповідно до вимог ст. ст. 65, 66, 95, 104, 106, 223, 224 Кримінального процесуального кодексу України, за участі адвоката, повноваження якого підтверджені ордером серії ВС №1251258.
Під час допиту свідок надала вичерпні пояснення про те, що виконувала функції отримання поштової кореспонденції на підставі довіреностей, виданих підприємствами, серед яких і ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ».
Крім того, ОСОБА_3 підтвердила, що подібні послуги надавались не лише позивачу, але й іншим суб'єктам господарювання, що свідчить про існування організованої схеми централізованого поштового обслуговування, де вона діяла у межах трудових обов'язків працівника ТзОВ «ІНК МОНОЛІТ».
Показання ОСОБА_3 безпосередньо узгоджуються з поштовими повідомленнями про вручення документів, у яких зафіксовано її підпис як особи, що отримувала офіційну кореспонденцію, адресовану ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ».
Це доводить, що всі процесуальні документи податкового органу - наказ на проведення перевірки, направлення на перевірку, акт та податкові повідомлення-рішення - були належним чином вручені за юридичною адресою позивача та отримані особою, уповноваженою представляти його інтереси у частині приймання поштових відправлень.
Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документ вважається належно врученим платнику податків, якщо він надісланий за адресою, визначеною у Єдиному державному реєстрі, та вручений особі, яка фактично перебуває за цією адресою або діє від імені підприємства.
Позивач зазначає, що ст. 222 КПК України визначено, що відомості досудового розслідування (зокрема, інформацію у протоколі допиту свідка) можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора. Однак, надання такого дозволу, матеріали справи не містять.
Однак, суд відхиляє вказані твердження позивача, оскільки законодавством не передбачена обов'язкова письмова форма дозволу слідчого або прокурора.
Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України лише вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (п.90).
Проте, вказана норма стосується лише обов'язкового врахування судових рішень, та жодним чином не забороняє суду враховувати протокол допиту як письмовий доказ у адміністративній справі.
Суд зазначає, що відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, зокрема надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У п. 42.5 ст. 42 ПК України зазначено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Суд за наслідками розгляду справи встановив, що відповідач належним чином скерував позивачу наказ ГУ ДПС у Львівській області від 12.07.2024 №3734 - ПП та письмове повідомлення від 12.07.2024 №527/6/13-01-07-06 щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки і за правильною податковою адресою поштовим відправленням № 7903104921146.
Суд повідомлення про вручення поштового відправлення № 7903104921146 містить такі дані:
найменування адресата - ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» (відповідає відомостям про позивача у ЄДР);
поштова адреса - 79024, м. Львів, вул. Кукурудзяна, буд. 2 (відповідає відомостям про позивача у ЄДР);
ППР;
Реквізити щодо вручення: вручено - 17.07.2024;
Розписка в отримані - ОСОБА_3 (підпис).
Як зазначає п.п. 2 п. 3 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 05.03.2009 №270 (надалі за текстом - Правила №270), вручення поштового відправлення, поштового переказу - виробнича операція, яка полягає у видачі поштового відправлення, виплаті коштів за поштовим переказом одержувачу відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції, що визначається оператором поштового зв'язку.
Згідно з п.п. 9 п. 2 Правил № 270 дає визначення повідомленню про вручення поштового відправлення, поштового переказу - це повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплату коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.
Отже графи у повідомленні про вручення поштового відправлення "вручено" чи "виплачено" стосуються відповідно вручення поштового відправлення чи виплати грошей за поштовим переказом.
Відповідно до п. 91 Правил №270 під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплат коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник об'єкта поштового зв'язку на підставі пред'явленого адресатом (одержувачем) документа, що посвідчує особу згідно із законодавством.
Отже, перевірка документів, що посвідчують особу адресата, особу, яка одержує поштове відправлення замість такого адресата, а також належне оформлення повідомлення про вручення поштового відправлення покладено на працівників поштового зв'язку.
Відповідно до п. 32 Правил №270 поштове відправлення, поштовий переказ супроводжує така інформація, що надається відправником або зазначається на поштовому відправленні, якщо обов'язковість її надання (зазначення на поштовому відправленні) встановлена оператором поштового зв'язку: Найменування адресата (одержувача) та відправника: для фізичних осіб - прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), для юридичних осіб - повне найменування підприємства, установи, організації, якщо відомо - ім'я та прізвище адресата.
У повідомленні про вручення поштового відправлення №7903104921146 міститься підпис особи адресата, яка отримала поштове відправлення.
При цьому, позивач не надав суду доказів того, що працівник поштового зв'язку порушив п. 91 Правил №270 в частині перевірки особи адресата та її повноважень при врученні поштового відправлення.
Крім цього, суд зазначає, що працівник поштового зв'язку не вносив відміток щодо неправильності зазначеної адреси або відсутності адресата.
Суд повторно звертає увагу на те, що відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 20.06.2025, складеного детективом Територіального управління БЕБ у Львівській області Богданом Темником: про місце роботи та обов'язки ОСОБА_3 : «Я працюю кур'єром у ТзОВ «ІНК МОНОЛІТ» (ЄДРПОУ 43028731)… У мої обов'язки входить отримання, відправлення та перевідправлення поштової кореспонденції для підприємств, які звернулися до нашої компанії за послугами». Про отримання кореспонденції для ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ»: «Точно отримувала кореспонденцію для ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» (ЄДРПОУ 44661770)… Отримання пошти для цього товариства входить до моїх обов'язків як працівника ТзОВ «ІНК МОНОЛІТ», за аналогічною процедурою - на підставі довіреності». Про перелік інших підприємств, для яких вона отримує пошту: «Окрім ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ», отримувала поштову кореспонденцію для ТзОВ «ТМ Перший Дім», ТзОВ «Лентроп Інвест», ТзОВ «КОМПАНІЯ ГРАНД», ТзОВ «Захід Макро Торг», ТзОВ «Агроленд Імекс»…». Про порядок отримання поштових відправлень: «Кореспонденцію отримую на підставі довіреності від підприємств. Оригінали довіреностей зберігаються у поштовому відділенні. У разі наявності пошти я повідомляю представників компаній і пересилаю її за погодженням».
З таких підстав суд відхиляє доводи позивача про те, що поштове відправлення №7903104921146 не вручене позивачу 17.07.2024.
Щодо встановлених в акті перевірки порушень суд зазначає наступне.
Пункт 44.1 ст. 44 ПК України визначає, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з п.п. 14.1.181 ПК України податковий кредит це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться, зокрема, суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. У відповідності до норм п. 198.2 Податкового кодексу України визначено загальне правило віднесення сум податку до податкового кредиту, за яким датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/ послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Як визначено у п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/ послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 198.6 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 Податкового кодексу України.
Як установлено у п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Як зазначає позивач, показники податкового зобов'язання - рядку 1.1 у декларації з податку на додану вартість за травень 2024 року зазначені позивачем в повному обсязі, а саме: операції, що оподатковуються за основною ставкою: обсяги постачання (без ПДВ) 29470477 грн., сума ПДВ 5894089 грн., що підтверджується реєстрацією податкових накладних ДПС. Крім того, позивачем в повному обсязі зазначені і показники рядка 11.1 - ВМД, а саме: обсяги придбання (без ПДВ) 11543266,00 грн., дозволений податковий кредит 2308653 грн., які так само зареєстровані ДПС. Показник рядка 16.2 (зменшено/збільшено залишок від'ємного значення) за результатами уточнюючих розрахунків, які були подані та зареєстровані в контролюючому органі (за період з вересня 2023 по квітень 2024 року) до того, як подано декларацію з ПДВ за травень 2024 року, тим самим сума рядка 16.2 = - 25092185 грн. (ПДВ). Зазначена сума складається з раніше не вказаних позивачем ВМД, тобто з вересня 2023 року по квітень 2024 року.
Водночас, як встановив суд, ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки не надано установчих документів, наказів на призначення директора та головного бухгалтера підприємства, відомості про основні засоби та приміщення, що використовуються підприємством у господарській діяльності, а також необхідні документи, що підтверджують дані податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2024 року, зокрема регістри бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, відповідно до п. 85.2 ст. 85 розділу II Податкового кодексу, про що складено акт про не надання документів від 06.09.2024 №1178/13-01-07-06.
Не надані такі документи і під час розгляду справи в суді.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до п. 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Згідно з п. 44.5 ст. 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. При цьому платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки (п. 85.2 ст. 85 ПК України) та не пов'язаний безпосередньо з оформленням будь-яких додаткових запитів.
Водночас платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому ПК України (п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 ПК України).
Таким чином, обов'язок щодо надання до перевірки документів виникає в платника податків з моменту початку перевірки безвідносно до надання чи ненадання контролюючим органом в межах проведення перевірки відповідних запитів.
Суд звертає увагу на те, що на момент складання акта перевірки від 06.09.2024 № 37314/13-01-07-06/ не надано документи, що підтверджують дані податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2024 року, зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, ВМД, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, про що складено акти про не надання документів від 06.09.2024 №1178/13-01-07-06.
В порядку п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків з висновками перевірки чи фактами і даними викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта.
Окрім цього, відповідно до п. 56.2 ст. 56 ПК України у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПК України, такий платник податків має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
В порядку ст. 86 ПК України ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» не скористалось правом на подання заперечень на акт перевірки від 06.09.2024 №37314/13-01-07-06/44661770
Згідно з п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
За приписами п. 44.7 ст. 44 ПК України у разі, якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).
Однак, як вбачається з матеріалів справи, жодного доказу на підтвердження направлення на адресу документів, що стосуються предмету документальної позапланової невиїзної перевірки, як до початку перевірки, під час її проведення, так і після її завершення, позивачем не надано.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 06.08.2019 №160/8441/18 ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами п. 44.6 ст. 44 ПК України до їх відсутності.
З огляду на зазначене, позивачем не виконано обов'язок передбачений ст. 85 та ст. 44 ПК України та не надано до перевірки жодних документів, які належним чином підтверджують показники, що відображені у податковій декларації податку на додану вартість за травень 2024 року.
Позивачем у позовній заяві жодним чином не спростовано та не обґрунтовано протиправність власних дій в частині ігнорування вимоги контролюючого органу надати усі наявні документи, що стосуються предмету перевірки.
З акту перевірки від 24.05.2024 № 21866/13-01-07-04/43564543 вбачається, що у період, який охоплювався перевіркою, позивачем включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за результатами здійснення господарських операцій з придбання товарів, ввезених на митну територію України. Підставою для висновку про безпідставне формування податкового кредиту та завищення суми від'ємного значення слугувало те, що позивачем під час перевірки не надано первинних документів, які є обов'язковими при проведенні відповідних господарських операцій з придбання ТМЦ, які ввезені на митну територію України, та оформлення яких прямо передбачено законом та/або договорами, або наявність яких випливає з умов укладених і договорів, у тому числі, але не виключно:- контракти з нерезидентами на придбання товару; - специфікації; - розрахунок-фактура (інвойс); - вантажно-митні декларації; - платіжні доручення; - банківські виписки; - транспортна документація щодо переміщення товару від постачальника до місця зберігання; - документи, що підтверджують наявність у платника складських приміщень для зберігання ТМЦ на умовах власності або користування; - відомості бухгалтерського обліку підприємства щодо оприбуткування придбаного імпортного товару та використання його господарській діяльності; - та інші документи, які свідчать про факт вчинення господарських операцій.
В постанові від 23.05.2024 у справі № 380/5557/22, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, Верховним Судом наголошено, що спірним питанням, яке належало вирішити судам та в межах якого було відкрито касаційне провадження у цій справі, було застосування норм п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України в частині прийнятності первинних документів, наданих на підтвердження факту сплати податкових зобов'язань з ПДВ при ввезенні товарів в Україну, лише під час розгляду справи в суд.
У постанові від 03.10.2023 (справа №640/16289/22) Верховний Суд дійшов висновку, що з моменту подання платником податків митної декларації для митного оформлення ввезених на митну територію України товарів у останнього виникають відповідні податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість. Після сплати цього податку до бюджету платник податків набуває право на віднесення таких сум до податкового кредиту відповідного періоду. Таке розуміння норм ПК України відповідає характеру і змісту правового регулювання податку на додану вартість та суті його адміністрування, оскільки право на податковий кредит перебуває у прямій залежності саме від факту сплати відповідної суми податку на додану вартість до бюджету. При цьому митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, є належним документом, що посвідчує право на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту за відповідний період, оскільки вона підтверджує фактичну сплату суми податку до відповідного бюджету. Суд касаційної інстанції у цій справі погоджується із таким висновком і не вбачає підстав відступу від нього та зазначає, що п. 198.6 ст. 198, п. 201.12 ст. 201 ПК України у своєму взаємозв'язку імперативно вказують на те, що задекларовані платником податків показники податкового кредиту, сформованого за наслідками ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України, мають бути підтверджені саме шляхом надання до перевірки відповідних митних декларацій, на підставі яких були здійснені такі операції.
Процедура підтвердження платником податку даних, визначених у податковій звітності, передбачена ст. 44 ПК України.
Отже, податковий орган має право витребувати певні документи, що належать чи пов'язані з предметом перевірки, в ході її проведення, проте, саме на платника покладено обов'язок із надання усіх необхідних документів після початку такої перевірки.
Суд наголошує на тому, що доданий позивачем так званий «реєстр ВМД» не є належним доказом підтвердження імпорту товару на митну територію України, оскільки документ не містить жодної митної декларації (ВМД) у повному вигляді; відсутні повні номери ВМД, що унеможливлює ідентифікацію митних оформлень у митній базі або системах контролюючого органу; документ не дає змоги перевірити: чи відповідають ці ВМД заявленим у деклараціях операціям; чи сплачено за ними податок на додану вартість і мито при ввезенні; чи відбулось фактичне ввезення товару на митну територію України; а також - чи здійснювався розмитнений товар у подальшому використанні в межах господарської діяльності. Зазначений документ, по суті, є лише внутрішнім списком без жодного підтвердження його первинного характеру чи достовірності даних.
Позивач також не надав жодної копії власне митної декларації, жодного платіжного документа щодо сплати ПДВ при ввезенні, або документа від митного брокера, митного органу чи іншої офіційної структури, яка могла б підтвердити факт митного оформлення та ввезення товару.
Таким чином, наданий так званий «реєстр ВМД» не є ані належним, ані допустимим доказом у розумінні ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, і не може підтверджувати ні факт імпорту товару, ні сплату податкових зобов'язань при його ввезенні.
Окрім цього, позивачем задекларовано від'ємне значення податку на додану вартість, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 16 податкової декларації з ПДВ за травень 2024 року), сформоване за рахунок залишку (рядок 21 попереднього періоду) у сумі 25092185 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та аналізу Єдиного реєстру податкових накладних, цей показник сформовано внаслідок здійснення імпорту у вересні 2023 року - квітні 2024 року таких категорій товарів, як: транспортні засоби, запчастини до ТЗ, одяг, взуття, спортивний інвентар, електрокомплектуючі товари, біжутерія тощо.
Водночас, що позивачем: не надано жодного підтвердження фактичного ввезення товарів на митну територію України, зокрема - митних декларацій (ВМД), сертифікатів походження, інвойсів, транспортних документів, платіжних доручень щодо сплати ПДВ та мита; відсутні договори, які підтверджували б реальні господарські операції, у т.ч. договори на поставку імпортованого товару, договори на перевезення, зберігання, навантаження/розвантаження, договори з митними брокерами, договорами комісії чи дистрибуції; не надано видаткових накладних, актів приймання-передачі, довіреностей на отримання товарів, що унеможливлює встановлення, хто саме, коли та за яких обставин здійснив приймання імпортованого товару; відсутня будь-яка інформація про місця зберігання товару, договори оренди складів, витрати на логістику, охорону тощо; не надано оборотно-сальдових відомостей, які б підтверджували облік зазначених операцій у бухгалтерському обліку; не надано жодного доказу реалізації ввезених транспортних засобів, зокрема: договорів купівлі-продажу, видаткових накладних, актів приймання-передачі покупцям, реєстраційних документів покупців.
Відсутність вказаних документів унеможливлює встановлення факту фактичного здійснення господарської діяльності з імпорту і подальшого використання (або реалізації) товарів, а отже і правомірність сформованого податкового кредиту.
У такій ситуації суд об'єктивно не має процесуальної можливості дослідити обставини, необхідні для підтвердження чи спростування правомірності формування від'ємного значення ПДВ, оскільки ці обставини залежать виключно від надання відповідних документів з боку платника податків.
Таким чином, позивач не довів реальність задекларованих ним сум, не виконав обов'язок щодо підтвердження показників податкової звітності документально (п.п. 44.1, 44.6 ПК України), а отже, податкове повідомлення-рішення від 03.10.2024 № 41917/13-01-07-06 форми «B4», яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 21507899,00 грн., є законним і ґрунтується на об'єктивній неможливості контролюючого органу здійснити перевірку через недопущення та ненадання документів з боку платника.
Суд констатує, що ТзОВ «АНТАНТА ПРОМТОРГ» до моменту прийняття контролюючим органом спірних податкових повідомлень-рішень не надало необхідних первинних та інших документів за спірний період по взаємовідносинам з контрагентами, які б засвідчували факт виконання правочинів, укладених з позивачем.
Таким чином, вирішуючи в межах цієї справи питання правомірності визначення податкового зобов'язання, з огляду на всі фактичні обставини справи, враховуючи положення Основного Закону, зокрема ст. 67 Конституції України про те, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а також дотримання відповідачем положень ПК України та Закону України «Про валюту та валютні операції» в частині його повноважень та функцій, суд визнає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03.10.2024 № 41917/13-01-07-06 форми «B4», прийняте відповідачем відповідно до чинного законодавства, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому суд зазначає, що "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб'єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб'єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Матеріали справи свідчать, що відповідні положення КАС України відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень були дотримані в повній мірі.
Тобто відповідач діяв правомірно під час прийняття податкових повідомлень-рішень від 03.10.2024 № 41917/13-01-07-06 форми «B4», яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 21507899,00 грн. та від 03.10.2024 №41918/13-01-07-06 форми «ПС», яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 1020,00 грн.
Баланс інтересів у спірних правовідносинах досягнутий шляхом реалізації відповідачем норм права при визначенні податкового зобов'язання позивачу без свавільного втручання та без покладення надмірного тягаря.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати, в тому числі на оплату правової допомоги, розподілу не підлягають, оскільки у задоволенні позову відмовлено.
Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд
у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Розподіл судових витрат в цій справі не здійснюється.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 31.10.2025.
СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна