справа№380/16500/25
31 жовтня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - комісія ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправною відмову комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 у наданні відстрочки ОСОБА_1 від 23.06.2025 від призову на військову службу під час мобілізації;
- зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.7 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 23.06.2025 звернувся із заявою до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (Пустомити) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації шляхом направлення такої поштовим зв'язком АТ «Укрпошта» (накладна №7900800360028). Однак, станом на 12.08.2025 жодної відповіді не було отримано, в додатку «Резерв +» відомості про надання відстрочки відсутні. Зазначає, що адвокатом Кулею В.С. 03.07.2025 подавався адвокатський запит до відповідача в інтересах позивача з метою отримання інформації щодо стану розгляду поданої заяви. Однак, відповідачем станом на 12.08.2025 не було надано на нього відповіді. Позивач вважає таку бездіяльність, що порушує його право на отримання відстрочки від призову на військову службу, протиправною, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою від 18.08.2025 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
12.09.2025 від позивача надійшла заява (вх. №73485), в якій просить приєднати до матеріалів справи №380/16500/25 заяву про зміну предмету позову. Розглянути справу №380/16500/25 з урахуванням наступних позовних вимог: визнати протиправною відмову комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 у наданні відстрочки ОСОБА_1 від 23.06.2025 від призову на військову службу під час мобілізації та зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».
Відповідно до довідок про доставку електронного листа до електронного кабінету комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі доставлено: 13.08.2025 - позовну заяву з копіями доданих до неї документів та 20.08.2025 ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі з викликом сторін від 18.08.2025.
Відповідачу роз'яснено право подання відзиву на позов з посиланням на докази, якими такий обґрунтовується.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Згідно з витягу з наказу №354 від 26.11.2024 ОСОБА_1 звільнено наказом командира НОМЕР_1 окремої механізованої бригади 10 армійського корпусу (по особовому складу) від 13.11.2024 № 202-РС, відповідно до п.п. «г» (через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу)) - утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю І чи II групи, п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» з військової служби у відставку на направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_1 23.06.2025 звернувся із заявою до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_2 ) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
На підтвердження утримання повнолітньої дитини з інвалідністю ІІ групи позивачем були долучені такі документи, як: копія паспорта ОСОБА_1 на 1 арк.; копія РНОКПП ОСОБА_1 на 1 арк.; витяг з реєстру ІНФОРМАЦІЯ_3 №2024/011549958 на 1 арк.; копія військового квитка серії НОМЕР_2 на 3 арк.; нотаріально завірена копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 на 1 арк.; нотаріально завірена копія паспорту ОСОБА_3 на 1 арк.; витяг з реєстру Мурованської територіальної громади №2024/011786779 на 1 арк.; нотаріально завірена копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №694588 на 1 арк.; копія висновку №285/2 про наявність порушень функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі на 1 арк.; нотаріально завірена копія нотаріальної заяви ОСОБА_3 від 14.04.2025 на 1 арк.; нотаріально завірена копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 на 1 арк. в 1 прим.; нотаріально завірена копія витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) №354 від 26.11.2024 на 1 арк.; копія довідки по надходженням на карту ОСОБА_3 на 1 арк.; копії платіжних інструкцій на 8 арк.
Заява скерована позивачем поштовим зв'язком АТ «Укрпошта» (накладна №7900800360028).
Однак, заява позивача у встановлений законом строк відповідачем не була розглянута, тому адвокатом Кулею В.С. в інтересах ОСОБА_1 було подано адвокатський запит, на який також не отримано відповіді.
Позивач вважає, що таку бездіяльність відповідача протиправною, тому звернувся до суду.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до ч. 1-3 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідними Указами Президента України строк дії воєнного часу продовжувався та діє станом і на час розгляду даної справи.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII, в редакції станом на час виникнення спірних відносин,), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію (далі Указ №69/2022). Згідно пункту 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Частиною 1 ст. 2 Закону №2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 6 ст. 2 Закону №2232-XII передбачені наступні види військової служби:
-базова військова служба;
-військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;
-військова служба за контрактом осіб рядового складу;
-військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
-військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти;
-військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;
-військова служба за призовом осіб офіцерського складу;
-військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.
За визначенням ст. 1 Закону №3543-XII, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно - рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону №3543-XII передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи.
Одночасно суд враховує, що з 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560), який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Відповідно до п. п. 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з п. 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (п. 59 Порядку №560).
Відповідно до п. 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Згідно Додатку 5 до Порядку №560, затверджено перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема для отримання відстрочки на підставі п. 7 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону, надаються документи: для підтвердження інвалідності дитини - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; для підтвердження родинних стосунків - свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов'язаного.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 померла дружина позивача - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 .
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що син позивача - ОСОБА_3 - перебуває на його утриманні.
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК №694588 серія 12ААГ сину позивача була встановлена ІІ група інвалідності (загальне захворювання) строком до 01.10.2025 (дата чергового переогляду 10.09.2025).
Суд зауважує, що згідно п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 08.03.2022 №225, повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення: дітей з інвалідністю лікарем до лікарсько-консультативної комісії відповідно до Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 № 917 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 100, ст. 3666). При цьому інвалідність продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд.
23.06.2025 ОСОБА_1 звернувся із заявою до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (Пустомити) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, шляхом направлення її поштовим зв'язком АТ «Укрпошта» (накладна №7900800360028), з відповідними підтверджуючими документами.
Як вбачається із листа ІНФОРМАЦІЯ_6 від 13.08.2025 за вих. №1159/9/10807, відповідно до доповіді керівництва ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовозобов'язаному ОСОБА_1 рішенням комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 за результатами розгляду заяви та пакету підтвердних документів, відмовлено в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (протокол від 15.07.2025 №28). Копія витягу з такого протоколу була долучена листа ІНФОРМАЦІЯ_6 від 13.08.2025 за вих. №1159/9/10807.
Водночас, зі змісту вказаного листа та витягу з протоколу засідання комісії з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації №28 від 15.07.2025 не вбачається жодної підстави для відмови у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу.
Крім того, копія витягу з цього протоколу ІНФОРМАЦІЯ_7 належним чином не завірена.
Відповідач до матеріалів справи такий витяг не надав. Відтак, судом такий доказ не береться до уваги, оскільки він не відповідає вимогам КАС України щодо належності і допустимості доказів.
Тобто у суду відсутні будь-які докази того, що відповідачем в Порядку №560 належним чином розглянуто заяву ОСОБА_1 від 23.06.2025 до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (Пустомити) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Щодо бездіяльності відповідача щодо нерозгляду заяви позивача про відстрочку, то суд враховує, що положення ч. 11 ст. 38 Закону №2232-ХІІ, визначають обов'язок, зокрема, військовозобов'язаних особисто повідомити у разі змін сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання або перебування, освіти, місця роботи, посади органи, де вони перебувають на військовому обліку.
Разом з тим, ні положеннями Закону №2232-ХІІ, ні Законом №3543-XII, ні Порядком №560 не передбачено обов'язку особистого відвідування особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку. Обов'язок «особисто повідомити» не означає «особисто прибути».
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач, надіславши особисто поштовим зв'язком заяву та документи для вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, дотримався процедури особистого їх подання (направлення).
Заява позивача, незалежно від способу її подання, підлягала до розгляду по суті порушеного у ній питання (клопотання).
Отримавши таку заяву з додатками, відповідач, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки, повинен прийняти відповідне рішення за наслідком її розгляду по суті щодо надання відстрочки або відмови у наданні відстрочки.
Аналізуючи долучені позивачем до матеріалів справи документи, суд зазначає, що ОСОБА_1 має право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Водночас, відповідач має в цьому відношенні дискреційні функції.
Крім того, заява ОСОБА_1 від 23.06.2025 належним чином не розглянута.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження
При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд приходить до висновку, що належним способом захисту позивача буде визнання протиправною бездіяльності комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 у належному розгляді заяви ОСОБА_1 від 23.06.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та зобов'язання таку заяву належним чином розглянути та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду у цій справі.
В задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити, оскільки суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Щодо судового збору, то відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.06.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) від 23.06.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 7 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду у цій справі.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 31.10.2025.
Суддя Потабенко В.А.