31 жовтня 2025 рокусправа № 380/13646/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» (місце знаходження: 79007, м.Львів, вул. Джерельна, будинок 38, код ЄДРПОУ 39214213) звернулося до суду з позовом до Житомирської митниці (місцезнаходження: 10003, Житомирська обл., м. Житомир, вул.Перемоги, будинок 25, код ЄДРПОУ 44005610), в якому просить суд:
-визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Житомирської митниці №UA101000/2025/000135/2 від 10.04.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2025/000451 від 10.04.2025.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ним було подано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом. На думку позивача, Львівською митницею, усупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданої митної декларації та документів, протиправно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначає, що в оскаржуваному рішенні не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не зазначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості і, як наслідок - до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Позивач не погоджується із зазначеними у спірному рішенні доводами митного органу та стверджує, що подані ним документи містять усі відомості, що визначають та підтверджують митну вартість товару.
Ухвалою від 15.07.2025 відкрито провадження у справі за цим позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товару позивача, було встановлено, що подані ним документи не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, запропоновано надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Відповідач зазначив, у зв'язку з неподанням повного переліку документів відповідно до частин 2-4 статті 53 МК України, митниця може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою особою митною вартістю. За результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару митницею 10.04.2025 прийняте рішення № UА101000/2025/000135/2 про коригування митної вартості, застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № 23UA20415000611U8 від 1212.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Відповідач вважає, що оскільки митна вартість була визначена Житомирською митницею за методом 2ґ (відповідно до положень статті 64 МКУ), посилання в рішеннях на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи відповідає вимогам вказаного нормативного документа. З огляду на наведене вище, вважає рішення про коригування митної вартості №UA101000/2025/000135/2 від 10.04.2025 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA101000/2025/000135/2 від 10.04.2025 прийняті у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.
Представник позивача подав поянення на відзив, в якому наголошує, що версія митного органу не відповідає фактичним документам щодо погоджених сторонами умов виконання зобов'язань за контактом та спростовується таким. Позивачем були надані до митниці разом з митною декларацією від 25UA101020011410U0 від 09.04.2025 всі документи які містять необхідні відомості щодо митної вартості товару/ ціни, яка була фактично сплачена за товар; розбіжностей щодо числових значень, ознак підробки тощо надані документи не містять, що не заперечується відповідачем в оскаржуваному рішенні та відзиві. За погодженими сторонами умовами Контракту (в редакції доповнення №9) визначено, що поставка товару буде проводитися за цінами, вказаними в інвойсі або комерційному інвойсі (п. 2.1.), умови поставки визначаються сторонам в комерційному інвойсі (п.3.3.), умови оплати визначаються в комерційному інвойсі (п. 4.1.). Асортимент товару підтверджується в долучених до митного оформлення документах: рахунку-фактури (комерційний iнвойс) від 17 грудня 2024 року № СІ20241217-ZН006, пакувальному листі № PO20241217-ZH006 від 17.12.2024 року, проформі - інвойсі від 17 грудня 2024 року № СІ20241217-ZН006. Також зазначає, що документи, на підставі яких здійснювалось перевезення були надані митному органу, а саме: коносамент (BILL OF LADING) №UTRUST25011282A від 29.01.2025р. підтверджує перевезення за маршрутом SHANGHAI, CHINA - GDANSK, POLAND, відправник SHANGHAI ZHIHE INDUSTRIAL CO., LTD- міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) TIIU4487885, - підтверджує перевезення за маршрутом GDANSK, POLAND - ЛЬВІВ, відправник SHANGHAI ZHIHE INDUSTRIAL CO., LTD. Ціна/вартість товару вказана в рахунку-фактурі (комерційному iнвойсі) від 17 грудня 2024 року № СІ20241217-ZН006, що відповідає умовам п.2.1 договору, вартість партії товару складає 37 203,10 доларів США. На думку представника позивача, оскільки до ціни товару вже входить вартість доставки, і ціна товару сплачена позивачем, наведені документи у повному обсязі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару. Тобто всі документи на підтвердження митної вартості товару були надані відповідачу, будь які обставини, які б зумовлювали виникнення права митного органу на витребування додаткових документів та/або зумовлювали виникнення об'єктивних сумнівів у заявленій позивачем митній вартості товару - відсутні. Прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів з подібних підстав було зумовлене неуважним дослідженням документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Представник відповідача подав до суду заперечення на пояснення. Заперечення обгрунтовані тим, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, не надано до митного органу документально підтверджені дані про ціну договору. Дані, які містились у наданих позивачем документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, не підтверджують складові митної вартості товарів. Оскільки позивач належним чином не підтвердив задекларовану ним митну вартість товарів, тому, відповідач діяв відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України, на здійснення коригування митної вартості товарів із застосуванням другорядних методів. Наявність інформації на схожі товари в базі даних ЄАІС ДМСУ стало причиною коригування митної вартості. Так, визначена за цим методом митна вартість ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях схожого товару. Джерелом інформації про раніше визнані митні вартості на ідентичний (подібний) товар і на тих же комерційних умовах були митні декларації № 23UA101020014075U2 від 19.02.2024. Вважаємо, що такі дії відповідача є правомірними, оскільки встановлено зв'язок продавця і покупця товару у спірних випадках, а ціна товару, визначена контрактом, є нижчою, ніж ціна оформлень аналогічного (подібного) товару.Тому вважає, що підстав для скасування рішення про коригування митної вартості №UA101000/2025/000135/2 від 10.04.2025 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/000451 від 10.04.2025 відсутні.
Також представник відповідача черех підсистему «Електронний суд» подав клопотання про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням сторін.
Ухвалою від 30.10.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням сторін - відмовлено.
Суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» зареєстроване 14.05.2014, як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Основний вид господарської діяльності згідно з КВЕД: 23.12 Формування й оброблення листового скла.
Інші види діяльності: 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 46.62 Оптова торгівля верстатами, 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва, 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням, 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів, 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у., 13.91 Виробництво трикотажного полотна, 13.92 Виробництво готових текстильних виробів, крім одягу, 13.93 Виробництво килимів і килимових виробів, 13.94 Виробництво канатів, мотузок, шпагату та сіток, 13.95 Виробництво нетканих текстильних матеріалів і виробів із них, крім одягу, 29.32 Виробництво інших вузлів, деталей і приладдя для автотранспортних засобів, 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами, 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 47.51 Роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах, 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» 29.06.2020 уклало Контракт купівлі-продажу №29/06/2020-SG, з компанією SHANGHAI ZHIHE INDUSTRIAL CO LTD (постачальник).
Протягом строку дії Контракту до нього вносилися зміни та доповнення.
Відповідно до істотних умов Контракту (зі змінами та доповненнями) Продавець SHANGHAI ZHIHE INDUSTRIAL CO LTD (Китай) зобов'язується продати Товар Покупцеві на умовах Контракту, а Покупець зобов'язується прийняти Товар і сплатити Продавцю узгоджену ціну.
Предметом поставки є полівінілбутиральна плівка автомобільної якості (ПВБ-плівка) та силіконові вакуумні мішки. Кількість, ціна, вартість та інші характеристики товару вказуються в Інвойсах або специфікаціях на кожну партію товару.
На виконання умов Контракту сторони погодили поставку партії товару PVB FILM (полівінілбутиральної плівки) в асортименті, що підтверджує комерційний інвойс від 17 грудня 2024 року № СІ20241217-ZН006 на загальну суму 37 203,10 доларів США.
Поставка товару здійснювалась на умовах DAP (Delivered At Place («Пocтaчaння в пункті пpизнaчeння») Пpoдaвeць бepe нa ceбe відпoвідaльніcть зa тpaнcпopтувaння вaнтaжу дo узгoджeнoгo міcця) Бердичів Україна. Погоджений до поставки товар поставлявся в Україну постачальником SHANGHAI ZHIHE INDUSTRIAL CO LTD.
Доставку товару в Україну підтверджують:- міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) TIIU4487885 щодо доставки вантажу вагою брутто 23 646,64 кг (57295 м3) автомобілем державний номер НОМЕР_1 / причіп державний номер ВК3816ХF.
Здійснювати митне оформлення Товару, Позивач уповноважив ТОВ «БРОК ІМЕКС», що підтверджує Договір №200923 про надання послуг по декларуванню товару від 20.09.2023.
Для митного оформлення випуску чи пропуску товарів, до Житомирської митниці Державної митної служби України, уповноваженою особою подано Митну декларацію 25UA101020011410U0 від 09.04.2025 на товар: п лівка ПВБ (з полівінілбутиралю), непориста, неармована, нешарувата, без підкладки та не поєднана подібним способом з іншими матеріалами: - плівка PVB товщиною 0,7 мм., шириною - 1000 мм., довжиною - 200 м., зелена без полоси, кількість - 800 м.кв.; плівка PVB товщиною 0,7 мм., шириною - 1050 мм., довжиною - 200 м., зелена без полоси, кількість - 630 м.кв.;- плівка PVB товщиною 0,7 мм., шириною - 1400 мм., довжиною - 200 м., безбарвна без полоси, кількість - 1960 м.кв.;- плівка PVB товщиною 0,7 мм., шириною - 600 мм., довжиною - 200 м., безбарвна без полоси, кількість - 120 м.кв.;- плівка PVB товщиною 0,7 мм., шириною - 650 мм., довжиною 200 м., безбарвна без полоси, кількість - 650 м.кв.;- плівка PVB товщиною 0,7 мм., шириною - 900 мм., довжиною - 200 м., зелена без полоси, кількість - 360 м.кв.; плівка PVB товщиною 0,7 мм., шириною - 950 мм., довжиною - 200 м., зелена без полоси, кількість - 950 м.кв.;- плівка PVB товщиною 1,52 мм., шириною - 1000 мм., довжиною - 200 м., безбарвна без полоси, кількість - 200 м.кв.;- плівка PVB товщиною 1,52 мм., шириною - 700 мм., довжиною - 200 м., безбарвна без полоси, кількість - 210 м.кв.;- плівка PVB товщиною 0,7 мм., шириною - 1000 мм., довжиною - 200 м., зелена з полосою сірого кольору шириною - 200 мм., кількість - 400 м.кв.;- плівка PVB товщиною 0,7 мм., шириною - 1050 мм., довжиною - 200 м., зелена з полосою сірого кольору шириною - 180 мм., кількість - 1050 м.кв.;- плівка PVB товщиною 0,7 мм., шириною - 1050 мм., довжиною - 200 м., зелена з полосою синього кольору шириною 180 мм., кількість - 1050 м.кв.;- плівка PVB товщиною 0,7 мм., шириною - 1050 мм., довжиною - 200 м., зелена з полосою синього кольору шириною - 200 мм., кількість 630 м.кв.;- плівка PVB товщиною 0,7 мм., шириною - 1150 мм., довжиною - 200 м., зелена з полосою синього кольору шириною - 200 мм., кількість - 460 м.кв.;- плівка PVB товщиною 0,7 мм., шириною - 1250 мм., довжиною - 200 м., зелена з полосою синього кольору шириною - 200 мм., кількість - 1000 м.кв.;- плівка PVB товщиною 0,7 мм., шириною - 750 мм., довжиною - 200 м., зелена з полосою синього кольору шириною - 150 мм., кількість - 600 м.кв.;- плівка PVB товщиною 0,7 мм., шириною 800 мм., довжиною - 200 м., зелена з полосою синього кольору шириною - 150 мм., кількість - 4000 м.кв.;- плівка PVB товщиною 0,7 мм., шириною - 850 мм., довжиною 200 м., зелена з полосою синього кольору шириною - 160 мм., кількість - 4590 м.кв.; плівка PVB товщиною 0,7 мм., шириною - 900 мм., довжиною - 200 м., зелена з полосою сірого кольору шириною - 160 мм., кількість - 720 м.кв.;- плівка PVB товщиною 0,7 мм., шириною - 900 мм., довжиною - 200 м., зелена з полосою синього кольору шириною - 160 мм., кількість - 5040 м.кв.;- плівка PVB товщиною 0,7 мм., шириною - 950 мм., довжиною - 200 м., зелена з полосою сірого кольору шириною 180 мм., кількість - 760 м.кв.;- плівка PVB товщиною 0,7 мм., шириною - 950 мм., довжиною - 200 м., зелена з полосою синього кольору шириною - 180 мм., кількість 1900 м.кв.; Всього 28080 м.кв. - 155 рулони. Товар торгівельної марки SHANGHAI ZHIHE вагою брутто 23 646,64 кг, нетто 22 96,64 кг, який використовується при виготовленні триплексного скла транспортних засобів, для підвищення ударної міцності та утримання уламків скла при розбитті.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією 25UA101020011410U0 від 09.04.2025 документи:
Контракт купівлі-продажу №29/06/2020-SG від 29.06.2020 з додатками (№14, 7, 9)
Комерційний інвойс від 17.12.2024 № СІ20241217-ZН006
міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) TIIU4487885
коносамент (BILL OF LADING) №UTRUST25011282A від 29.01.2025
Пакувальний лист PO20241217-ZH006 від 17.12.2024
CERTІFICATE OF ОRІGІN №С250764915550072 (сертифікат походження) від 23.01.2025
Банківський платіжний документ 1335JBKLP2 від 07.02.2025р. (SWIFT та платіжна інструкція)
Договір про надання послуг по декларуванню товарів №200923 від 20.09.2023
Доповнення до Контракту № 14 від 07.02.2025
Доповнення до Контракту № 7 від 15.12.2022
Доповнення до Контракту № 9 від 30.11.2023.
У поданій митній декларації № 25UA101020011410U0 від 09.04.2025 митна вартість товару Позивачем була визначена за ціною Контракту, щодо товару, який імпортується (основний метод).
За результатами розгляду митної декларації, Житомирською митницею, було надіслано повідомлення, в якому з посиланням на ч.2, ч.3 ст.53 МКУ містилося інформація про необхідність декларанту надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме:
1) Каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару;
2) виписку з бухгалтерської документації;
3) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Декларант позивача просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи.
За результатами розгляду МД № 25UA101020011410U0 від 09.04.2025 (електронна митна декларація) та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2025/000135/2 від 10.04.2025р.
У рішенні Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101000/2025/000135/2 від 10.04.2025, в графі 33 зазначено: «Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України відомості про визначення митної вартості, що надаються декларантом, повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частиною п'ятою ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
На виконання вимог Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476, митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України подібних/схожих товарів, в тому числі тих, що ввозилися імпортером. Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Відповідно до п. 2.1 Контракту № 29/06/2020-SG від 29.06.2020 (далі - Контракт) з урахування змін, внесених Доповненням № 9 від 30.11.2023 поставка товару буде проводитись по цінах, вказаних у інвойсі, або ж у комерційному інвойсі, що суперечить п.2.3 Контракту в якому зазначено, що ціни на товар, що поставляються по кожній окремій специфікації є твердими протягом 2-х місяців з дати видачі комерційної пропозиції по кожній окремій специфікації. Всі специфікації і доповнення до даного контракту є невід'ємною частиною контракту.
Разом з тим , до митного оформлення даний документ не долучено, та може містити відомості що стосуються перевірки числових значень митної вартості товару.
Відповідно до п.3.3 Контракту умови поставки зазначаються в рахунку-фактурі (інвойсі).
Відповідно до наданого рахунку-фактури від 17.12.2024 №CI20241217-ZH006, зазначено умови поставки DAP BERDICHEV які згідно з правилами Інкотермс означають, що продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір (контракт) перевезення товару до названого місця призначення або узгодженого пункту у названому місці призначення, та зобов'язаний поставити товар шляхом його надання у розпорядження покупця на транспортному засобі, що прибув готовим до розвантаження в узгодженому пункті, якщо такий є, у названому місці призначення або забезпечити надання товару, поставленому у такий спосіб. У будь-якому випадку продавець має поставити товар в узгоджену дату, в межах узгодженого періоду.
При цьому, до митного оформлення не надано жодного товаротранспортного документа, на підставі якого здійснювалось перевезення оцінюваного товару, із зазначенням інформації про відправника та одержувача товару, місце завантаження, дату завантаження тощо. Також, за умови поставки DAP BERDICHEV, згідно із правилами Інкотермс означає, що до ціни товару включена вартість доставки товару до узгодженого сторонам місця.
Разом з тим, Контракт містить відомості про те, що в ціну товару включені лише витрати на завантаження (п.2.4). Тобто до ціни товару не включені витрати на транспортування. В разі необхідності та взаємній згоді продавець та покупець можуть змінити умови постачання (п.3.4).
Разом з тим, доповнення до контракту яким змінено умови поставки не надано. Рахунок-фактура від 17.12.2024 №CI20241217-ZH006 містить відомості про те що товар буде поставлятися морем від порта навантаження - Shanghai до порта призначення - BERDICHEV, що суперечить відомостям зазначеним в коносаменті UTRUST25011282A від 29.01.2025, відповідно до якого портом доставки є Gdansk (Польща).
Також, з території Китаю (порт Shanghai ) відсутнє морське сполучення з портом BERDICHEV (Україна), так як він фактично не існує. Враховуючи зазначене, існує ймовірність, що товар був проданий на інших комерційних умовах, що впливає на складові митної вартості - витрати на транспортування та навантаження/розвантаження товару. Рахунок-фактура від 17.12.2024 №CI20241217-ZH006 містить відомості про оплату товару протягом 30 днів від дати видачі рахунку-фактури у розмірі 100%.
Надані до митного оформлення платіжна інструкція від 07.02.2025 № 1335JBKLP2 та платіжний документ від 07.02.2025 не можуть бути використані для підтвердження митної вартості так як дані документи містять посилання лише на контракт (відсутнє посилання на рахунок-фактуру (інвойс)) у зв'язку із відсутність повної інформації, за яким саме документом здійснюється оплата, у митного органу виникають обґрунтовані сумніви щодо того, чи стосується даний документ оцінюваного товару. Крім того оплата здійснена 07.02.2025, тоді як відповідно до умов рахунку-фактури повинна бути здійснена до 15.01.2025. Тобто, дані платіжні документи, можуть не стосуватися оплати оцінюваного товару.
Додатково надана під час консультації копія митної декларації країни відправлення 223120250000425907 не може бути використана для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки подана на мові, яка не є мовою митних союзів, членом яких є Україна та мовою міжнародного спілкування. У зв'язку із зазначеним митний орган позбавлений можливості перевірити відомості, що зазначені у даному документі.
Додатково наданий під час консультації експертний висновок №B-9 від 08.01.2025, не може бути використано для підтвердження митної вартості, так як не містить цінової інформації. Додатково надана бухгалтерська документація не усуває вище зазначені розбіжності.
Враховуючи наведене вище, керуючись ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України не подані такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: 1) каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; 2) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; Згідно із ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту надана інформація щодо вартості схожих товарів. Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості.
Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД №23UA204150000611U8 від 15.12.2023 - Плівка ПВБ (з полівінілбутиралю), непориста, неармована, нешарувата, без підкладки та не поєднана подібним способом з іншими матеріалами:- плівка PVB товщиною 0,7 мм., шириною - 1000 мм., довжиною - 200 м., зелена з полосою синього кольору шириною - 180 мм., кількість - 600 м.кв.;- плівка PVB товщиною 0,7 мм., шириною - 1000 мм., довжиною - 200 м., зелена з полосою сірого кольору шириною - 180 мм., кількість - 1200 м.кв.;- плівка PVB товщиною 0,7 мм., шириною - 1000 мм., довжиною - 200 м., зелена з полосою синього кольору шириною - 200 мм., кількість - 3400 м.кв.;- плівка PVB ……., шириною - 800 мм.,довжиною - 200 м., зелена без полоси, кількість - 320 м.кв.;- плівка PVB товщиною 0,7 мм., шириною - 900 мм.,довжиною - 200 м., зелена без полоси, кількість - 360 м.кв.;Всього 26880 м.кв. - 126 рулонів.Використовується при виготовленні триплексного скла транспортних засобів, для підвищення ударної міцності та утримання уламків скла при розбитті. Поставляється у рулонах, намотаних на пластмасові шпулі. - 3,66 доларів США за кілограм з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Джерело інформації: Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI, інформація щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, які містяться в ціновій базі ЄАІС ДМСУ».
Коригування митної вартості стало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2025/000451 від 10.04.2025.
У цій же картці відмови митний орган роз'яснив можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після подання нової митної декларації із врахуванням причини відмови.
З метою отримання товару у вільний обіг на митній території України внесено фінансову гарантію та подано нову митну декларацію № 25UA101020011636U8 від 10.04.2025 у якій вказано про фінансові гарантії згідно «Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 651 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684.
Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в У країні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Частиною 1 статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територіюУкраїни, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 МК України).
Частиною1 статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1, 2 статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини 4 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини 10 цієїстатті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини 5, 7 статті 58 МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).
Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частина 5 статті 53 містити норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №813/1229/16.
При цьому, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Тобто, наведені приписи зобов'язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
У свою чергу, не наведення відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 № 826/997/16, від 20.02.2015 №826/8799/16, від 17.04.2018 №815/329/17, від 14.09.2018 №821/1617/17.
Аналізуючи вищезазначені положення Митного кодексу України, слід відмітити, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної і вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 826/5959/17.
Частиною 1статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною 2 статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина 4, 5 статті 55 МК України).
Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частиною 2 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 МК України).
Частиною 8 статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Частиною 2 статті 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Як зазначено в частині 4 статті 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Відповідно до частини 7 статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарнихднів з дня випуску товарів.
Згідно з частиною 2 статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини 7 цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:
- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів», постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;
-«…витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатнімичи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації», постанова від 17.07.2019 у справі № 809/872/17;
- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не булла відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом», постанова від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15;
- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів», постанова від 05.03.2019 у справі № 815/143/174;
- «… в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства», постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17. В цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їхскасування.
Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов'язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про: обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості; причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.
Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:
1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;
2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;
3)виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);
4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
Як встановив суд, декларантом одночасно із митною декларацію було надано відповідачу документи для підтвердження митної вартості товару і обраний основний метод її визначення за ціною договору купівлі-продажу, а саме: Контракт купівлі-продажу №29/06/2020-SG від 29.06.2020 з додатками (№14, 7, 9), Комерційний інвойс від 17.12.2024 №СІ20241217-ZН006, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) TIIU4487885, коносамент (BILL OF LADING) №UTRUST25011282A від 29.01.2025, Пакувальний лист PO20241217-ZH006 від 17.12.2024, CERTІFICATE OF ОRІGІN №С250764915550072 (сертифікат походження) від 23.01.2025, Банківський платіжний документ 1335JBKLP2 від 07.02.2025р. (SWIFT та платіжна інструкція), Договір про надання послуг по декларуванню товарів №200923 від 20.09.2023, Доповнення до Контракту № 14 від 07.02.2025, Доповнення до Контракту №7 від 15.12.2022, Доповнення до Контракту № 9 від 30.11.. № 700334836274363 від 27.04.2024.
Суд ураховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Водночас суд зазначає, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53 МК України) заборонено (Постанова ВС КАС від 05 березня 2019 року у справі № 815/5791/17, адміністративне провадження №К/9901/55081/18 (ЄДРСРУ№ 80269839).
Суд проаналізував зміст наданих декларантом документів та встановив, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар.
Суд наголошує, що повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив постановах, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.11.2021 у справі №815/3976/16, а також в постановах Верховного Суду у справах №821/1617/17 від 14.08.2018, №815/6827/17 від 29.01.2019, №804/2256/16 від 12.11.2021, №1/380/2019/002016 від 04.11.2021, №480/3558/19 від 17.11.2021, у яких суд прийшов до висновку, що витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.
Як видно з оскаржуваного рішення, то в ньому відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.
Однак оцінюючи аргументи відповідача у цій справі на підтвердження обґрунтованості сумніву посадової особи митниці в задекларованій митній вартості товару суд ураховує, що ТОВ «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» на електронне повідомлення митного органу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої вартості товару надіслало митниці повідомлення про надання додаткових документів щодо митної декларації №25UA101020011410U0 від 09.042025, додатково надало: комерційна пропозиція РІ20241217-ZН006, специфікація до інвойсу №СІ20241217-ZН006, прайс-лист виробника товару від 01.12.2024.
Тобто відповідач витребував визначені у ст. 53 Митного кодексу України документи, однак не надав доказів того, що подані позивачем документи для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. Натомість відповідач прийняв оскаржуване рішення у зв'язку із неподанням декларантом всіх витребуваних у нього документів. Такі дії митного органу не узгоджуються з положеннями п. 2 ч. 4 ст. 54 МК України та спричиняють те, що декларант, будучи необізнаним стосовно фактичних причин, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана, не має можливості адекватно реагувати та усунути такі розбіжності (недоліки) на стадії здійснення митного контролю правильності визначення задекларованої ним митної вартості товарів.
Щодо аргументів відповідача, що «митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України подібних/схожих товарів», «не подані … додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару», «…існує ймовірність, що товар був проданий на інших комерційних умовах, що впливає на складові митної вартості - витрати на транспортування та навантаження/ розвантаження товару.»,то суд зазначає таке.
Позивачем були надані до митниці разом з митною декларацією від 25UA101020011410U0 від 09.04.2025 всі документи які містять необхідні відомості щодо митної вартості товару/ ціни, яка була фактично сплачена за товар; розбіжностей щодо числових значень, ознак підробки тощо надані документи не містять, що не заперечується Відповідачем в Оскаржуваному рішенні.
За погодженими сторонами умовами Контракту (в редакції доповнення №9) визначено, що поставка товару буде проводитися за цінами, вказаними в інвойсі або комерційному інвойсі (п. 2.1.), умови поставки визначаються сторонам в комерційному інвойсі (п.3.3.), умови оплати визначаються в комерційному інвойсі (п. 4.1.).
Асортимент товару підтверджується в долучених до митного оформлення документах: рахунку-фактури (комерційний iнвойс) від 17 грудня 2024 року № СІ20241217-ZН006, пакувальному листі № PO20241217-ZH006 від 17.12.2024 року, проформі - інвойсі від 17 грудня 2024 року № СІ20241217-ZН006.
Поставка товару здійснюється на умовах DAP Бердичів, Україна. Базис поставки DAP (Delivered At Place) означає - поставка в місце призначення, Продавець несе ризики за вантаж до його доставки до місця призначення.
Отже до вартості товару вказаного комерційний iнвойс від 17.12.2024 № СІ20241217-ZН006 та наданого до митного оформлення вже включена доставка товару, відповідальність/ ризики з доставки товару до вказаного пункту призначення (Бердичів, Україна) несе постачальник. Обов'язок покупця лише своєчасно прийняти та оплатити товар.
Ціна/вартість товару вказана в рахунку-фактурі (комерційному iнвойсі) від 17.12.2024 №СІ20241217-ZН006, вартість партії товару складає 37203,10доларів США.
Умови оплати згідно комерційного інвойсу: 100% післяплата протягом 30 днів після дати коносаменту Вартість товару та умови оплати/умови поставки також підтверджуються проформою- інвойсом від 17 грудня 2024 року № СІ20241217-ZН006.
Позивачем дотримані умови оплати: датою коносаменту є 29.01.2025, що підтверджує (BILL OF LADING) №UTRUST25011282A від 29.01.2025р.- датою оплати є 07.02.2025р., що підтверджується банківськими документами, наданими до митного оформлення: SWIFT та платіжна інструкція №1335JBKLP2 від 07.02.2025р. на суму 37 203,10 доларів США.
На підтвердження фактично сплаченої ціни за товар разом з митною декларацією надані банківські документ: SWIFT (банківський платіжний протокол) від 07.02.2025р. на суму 37 203,10 доларів США, платіжна інструкція №1335JBKLP2 від 07.02.2025р. на суму 37 203,10 доларів США.
Також Позивачем були надані, документи, що підтверджують перевезення/доставку товару постачальником: міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) TIIU4487885 коносамент (BILL OF LADING) №UTRUST25011282A від 29.01.2025р.
Оскільки до ціни товару вже входить вартість доставки, і ціна товару сплачена позивачем, наведені документи у повному обсязі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.
Щодо аргументів відповідача, що «Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар»,то суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Платежі не обов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно).
На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем були наданівідповідачу: зовнішньоекономічний контракт з додатками та доповненнями; комерційний iнвойс від 17 грудня 2024 року № СІ20241217-ZН006 з зазначенням ціни товару та застереженням, що в ціну товару включається вартість доставки до м. Бердичів, Україна, погоджена ціна товару - 37 203,10 доларів США- проформа - інвойс від 17 грудня 2024 року № СІ20241217-ZН006, яка містить інформацію щодо ціни товар ціна умовах доставки Бердичів Україна - 37 203,10 доларів США.- коносамент (BILL OF LADING) №UTRUST25011282A від 29.01.2025р. підтверджує перевезення за маршрутом SHANGHAI, CHINA - GDANSK, POLAND, відправник SHANGHAI ZHIHE INDUSTRIAL CO., LTD- міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) TIIU4487885, - підтверджує перевезення за маршрутом GDANSK, POLAND - BERDICHEV, відправник SHANGHAI ZHIHE INDUSTRIAL CO., LTD- банківські документи: SWIT та платіжна інструкція №1335JBKLP2 від 07.02.2025р. підтверджують оплату товару в сумі 37 203,10 доларів США Документ сформований в системі «Електронний суд» 04.07.2025 9 - митна декларація країни відправлення № 22312025 підтверджує митну експорту ціну товару в сумі 37 203,10 доларів США.
Тобто, суд заначає, що означеними документами підтверджується доставка товару постачальником та ціна товару, яка включає вартість доставки до м. Бердичів Україна на умовах DAP (Delivered At Place) складає 37 203,10 доларів США і була оплачена Покупцем.
Відповідно ч .10 ст. 58 МК України, містить перелік складових митної вартості товару, які враховуються за наявності сукупності двох умов: (і) були понесені покупцем (іі) вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. У цьому ж випадку, в ціну товару вже включені всі витрати та ризики: маркування (п.2.3. Контракту), пакування (п.2.3. Контракту), завантаження (п.2.4. Контракту), тара і упаковка (п.2.5. Контракту) та доставка товару (згідно комерційного інвойсу/ проформи інвойсу) тощо включені в ціну товару. Додаткові витрати не передбачені (відсутні і відсутня потреба в них). Жодних розбіжностей, неточностей, ознак підробки, виправлень надані до митного оформлення документи не містять, разом з тим вказані документи містять всі числові значення складових митної вартості товару та ціни що була фактично сплачена за товар.
З огляду на вказане, суд вважає, що надані документи містять вичерпну інформацію щодо погодженої сторонами ціни та підтверджують її оплату у повному обсязі відповідно до вимог Контракту, що спростовує доводи митного органу.
Щодо аргументів відповідача, що «Відповідно до п. 2.1 Контракту № 29/06/2020-SG від 29.06.2020 (далі - Контракт) з урахування змін, внесених Доповненням № 9 від 30.11.2023 поставка товару буде проводитись по цінах, вказаних у інвойсі, або ж у комерційному інвойсі, що суперечить п.2.3 Контракту в якому зазначено, що ціни на товар, що поставляються по кожній окремій специфікації є твердими протягом 2-х місяців з дати видачі комерційної пропозиції по кожній окремій специфікації. Всі специфікації і доповнення до даного контракту є невід'ємною частиною контракту. Разом з тим, до митного оформлення даний документ не долучено, та може містити відомості що стосуються перевірки числових значень митної вартості товару»,то суд зазначає таке.
Сторони договору/контракту вільні у визначенні його умов. Це означає, що вони мають право самостійно визначати зміст договору, погоджувати його пункти та умови, враховуючи вимоги законодавства, звичаї ділового обороту, інтереси сторін, практику ділових відносин між сторонами, а також принципи розумності та справедливості. Вільне волевиявлення сторін є ключовим принципом свободи договору та закріплено у ст. 6, ст. 627 ЦК України.
Умовами Контракту (в редакції доповнення №9) сторони погодили, що поставка товару буде проводитися за цінами, вказаними в інвойсі або комерційному інвойсі (п. 2.1.), умови поставки визначаються сторонам в комерційному інвойсі (п.3.3.), умови оплати визначаються в комерційному інвойсі (п. 4.1.).
Посилаючись на відсутність комерційної пропозицій відповідач не врахував, що на законодавчому рівні відсутнє визначення комерційної пропозиції та/або її складових (реквізитів).
За своїм змістом - комерційна пропозиція - це документ, що презентує товари чи послуги потенційним клієнтам та партнерам, описуючи умови співпраці, вигоди та очікуваний результат. Її мета - переконати адресата в тому, що саме ваша компанія найкраще задовольнить його потреби, що робить КП важливим інструментом продажів та побудови довіри.
Тобто, документ довільного формату, адресований визначеному або невизначеному колу осіб, в якому продавець/ постачальник окреслює орієнтовні умови угоди: товар, характеристика, обсяг, ціну, умови постачання та контакти. Вона не є первинним документом і не входить до списку документів , необхідних для визначення митної вартості згідно з ч.2 ст.53 Митного кодексу України.
На відміну від комерційної пропозиції, яка має ознайомчий характер, комерційний інвойс є зобов'язуючим документом, що підтверджує фактичні домовленості сторін та використовується для визначення митної вартості товару.
Комерційний інвойс наданий до митного оформлення містить всі необхідні відомості щодо товару, ціни, умов поставки і оплати. Крім того, керуючись ч. 8. ст. 55 МК України щодо права протягом 80 днів з дня випуску товарів надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, позивачем 23.04.2025 також були надані митному органу: комерційна пропозиція №РІ20241217-ZН006,специфікація до інвойсу № СІ20241217-ZН006, прайс-лист виробника товару від 01.12.2024.
Щодо аргументів відповідача, що «до митного оформлення не надано жодного товаротранспортного документа, на підставі якого здійснювалось перевезення оцінюваного товару, із зазначенням інформації про відправника та одержувача товару, місце завантаження, дату завантаження тощо»,то суд зазначає, що таке твердження відповідача в оскаржуваному рішенні не відповідає фактичним обставинам, оскільки з митних декларацій та самого рішення вбачається, що всі документи, на підставі яких здійснювалось перевезення були надані митному органу.
Зокрема такі документами: коносамент (BILL OF LADING) №UTRUST25011282A від 29.01.2025р. підтверджує перевезення за маршрутом SHANGHAI, CHINA - GDANSK, POLAND, відправник SHANGHAI ZHIHE INDUSTRIAL CO., LTD; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) TIIU4487885, -підтверджує перевезення за маршрутом GDANSK, POLAND - BERDICHEV, відправник SHANGHAI ZHIHE INDUSTRIAL CO., LTD.
Щодо аргументів відповідача, що «за умови поставки DAP BERDICHEV, згідно із правилами Інкотермс означає, що до ціни товару включена вартість доставки товару до узгодженого сторонам місця. Разом з тим, Контракт містить відомості про те, що в ціну товару включені лише витрати на завантаження (п.2.4). Тобто до ціни товару не включені витрати на транспортування. В разі необхідності та взаємній згоді продавець та покупець можуть змінити умови постачання (п.3.4). Разом з тим, доповнення до контракту яким змінено умови поставки не надан»,то суд зазначає таке.
Згідно з Контрактом: в ціну товару включені всі витрати та ризики: маркування (п.2.3. Контракту), пакування (п.2.3. Контракту), завантаження (п.2.4. Контракту), тара і упаковка (п.2.5. Контракту) та доставка товару (згідно комерційного інвойсу/ проформи інвойсу) тощо включені в ціну товару.
Також умовами Контракту (в редакції доповнення №9 від 30.11.2023) сторони погодили: поставка товару буде проводитися за цінами, вказаними в інвойсі або комерційному інвойсі (п. 2.1.), умови поставки визначаються сторонам в комерційному інвойсі (п.3.3.), умови оплати визначаються в комерційному інвойсі (п. 4.1.).
Згідно з комерційним інвойсом погоджені сторонами умови поставки: умовах DAP (Delivered At Place) м. Бердичів Україна, Базис поставки DAP (Delivered At Place) означає - поставка в місце призначення, Продавець несе ризики за вантаж до його доставки до місця призначення.
Отже, до вартості товару, вказаного комерційний iнвойс від 17.12.2024 № СІ20241217-ZН006 та наданого до митного оформлення вже включена доставка товару відповідальність та ризики з доставки товару до вказаного пункту призначення (Бердичів, Україна) несе постачальник. Обов'язок покупця лише своєчасно прийняти та оплатити товар.
Як видно з оскарженого рішення та з митної декларації, що разом з митною декларацією до митного органу надані: Зовнішньоекономічний Контракт купівлі-продажу №29/06/2020-SG від 29.06.2020, Доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 14 від 07.02.2025, Доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 7 від 15.12.2022, Доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 9 від 30.11.2023.
Зокрема в Доповненні № 9 від 30.11.2023 сторонами погоджено, що умови поставки визначаються сторонами в комерційному інвойсі (п.3.3.) та умови оплати визначаються в комерційному інвойсі (п. 4.1.). Отже, Оскаржуване рішення митного органу в цій частині також не відповідає документам, наданим до митного оформлення, фактичним обставинам, що свідчить про необгрунтованість оскаржуваного рішення.
Крім того, положення п.6 ч.2 ст.53 МК України та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником документи є допустимими доказами розміру таких витрат.
Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012, затвердженої Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, суд вважає помилковими та безпідставними висновки відповідача, що відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.
Отже, відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Щодо аргументів відповідача, що «Рахунок-фактура від 17.12.2024 №CI20241217-ZH006 містить відомості про оплату товару протягом 30 днів від дати видачі рахунку-фактури у розмірі 100%. Надані до митного оформлення платіжна інструкція від 07.02.2025 № 1335JBKLP2 та платіжний документ від 07.02.2025 не можуть бути використані для підтвердження митної вартості так як дані документи містять посилання лише на контракт (відсутнє посилання на рахунок-фактуру (інвойс)) у зв'язку із відсутність повної інформації, за яким саме документом здійснюється оплата, у митного органу виникають Документ сформований в системі «Електронний суд» 04.07.2025 14 обґрунтовані сумніви щодо того, чи стосується даний документ оцінюваного товару. Крім того оплата здійснена 07.02.2025, тоді як відповідно до умов рахунку-фактури повинна бути здійснена до 15.01.2025. Тобто, дані платіжні документи, можуть не стосуватися оплати оцінюваного товару»,то суд зазначає таке.
Рахунок-фактура (комерційний iнвойс) від 17.12.2024 №CI20241217-ZH006 містить такі відомості про оплату товару: 100% післяплата протягом 30 днів після дати BILL OF LADING/ коносаменту (« 100% T/T At 30 Days After B/L Date»).
Позивачем дотримані умови оплати: датою коносаменту є 29.01.2025, що підтверджує (BILL OF LADING) №UTRUST25011282A від 29.01.2025р; датою оплати є 07.02.2025, що підтверджується банківськими документами, наданими до митного оформлення: SWIT та платіжна інструкція №1335JBKLP2 від 07.02.2025р. на суму 37 203,10 доларів США.
Крім того, суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.
Отже, надані позивачем платіжні документи підтверджують сплату за поставлену партію товару згідно з інвойсом.
Суд звертає увагу, що умови оплати товару є вільним вибором сторін договору як і умова встановлення предоплат, післяплат чи часткових оплат. Умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
Ціна договору (вартість товару) визначається за принципом свободи договору, якщо інше не передбачено законом або договором.
Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 17.04.2018 по справі №815/329/17 та від 26.11.2020 по справі №540/2455/19.
Таким чином, факт оплати/не оплати позивачем отриманого товару не може впливати на його митну вартість, визначену на момент розмитнення товар.
А тому, вказані твердження відповідача жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей у даних про митну вартість імпортованих товарів.
При розгляді справи суд не встановив у документах, які подані декларантом до митного оформлення ознак підробки документів чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант позивача надав митному органу належні та допустимі, достатні докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Щодо аргументів відповідача на те, що «митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД № 23UA204150000611U8 від 15.12.2023 - Плівка ПВБ (з полівінілбутиралю), непориста, неармована, нешарувата, без підкладки та не поєднана подібним способом з іншими матеріалами:- плівка PVB товщиною 0,7 мм., шириною - 1000 мм., довжиною - 200 м., зелена з полосою синього кольору шириною - 180 мм., кількість - 600 м.кв.;- плівка PVB товщиною 0,7 мм., шириною - 1000 мм., довжиною - 200 м., зелена з полосою сірого кольору шириною - 180 мм., кількість - 1200 м.кв.;- плівка PVB товщиною 0,7 мм., шириною - 1000 мм., довжиною - 200 м., зелена з полосою синього кольору шириною - 200 мм., кількість - 3400 м.кв.;- плівка PVB, шириною - 800 мм.,довжиною - 200 м., зелена без полоси, кількість - 320 м.кв.;- плівка PVB товщиною 0,7 мм., шириною - 900 мм.,довжиною - 200 м., зелена без полоси, кількість - 360 м.кв.;Всього 26880 м.кв. - 126 рулонів.Використовується при виготовленні триплексного скла транспортних засобів, для підвищення ударної міцності та утримання уламків скла при розбитті. Поставляється у рулонах, намотаних на пластмасові шпулі. - 3,66 доларів США за кілограм з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Джерело інформації: Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI, інформація щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, які містяться в ціновій базі ЄАІС ДМСУ», то суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 59 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Відповідно до частини 2 статті 59 Митного кодексу України при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органомвартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті.
При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
За умовами частини 4 статті 59 Митного кодексу України ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
Відповідно до постанови Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 12.03.2018 по справі 809/4367/15, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Отже, відповідач повинен був навести конкретну інформацію та критерії, за якими він порівнював відповідний товар з тим, який був імпортований позивачем (період постачання, країну відправлення, умови поставкитощо), однак вказані відомості відповідачем у рішенні не наведені.
За викладених обставин, застосування відомостей щодо вартості ідентичних товарів, які були ввезені на підставі МД № 23UA204150000611U8 від 15.12.2023, де вартість такого товару становить - 3,66 доларів США. є недостовірним та таким, що порушує вимоги ст. 59 Митного кодексу України.
Крім того, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення Позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.
Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №815/6827/17, від 22.04.2019 у справі №815/6242/17, від 07.08.2018 у справі №815/3400/17.
Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 у справі №818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 у справі №809/1174/17 у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
Зважаючи на те, що під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у поданих декларантом документах щодо ціни товару, про що свідчить аналіз змісту спірного рішення про коригування митної вартості товару, слід дійти висновку, що наведені документи не містили жодних розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів, у зв'язку із чим наявні підстави вважати, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товарів за поданими декларантом документами, а тому відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.
З огляду на вищезазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.
У зв'язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Суд також звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Законом чітко встановлено умови, за наявності яких, у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, приписи закону зобов'язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Натомість, під час розгляду цієї справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
У ході розгляду справи суб'єктом владних повноважень за правилами ч. 2 ст. 77, ч. 3 ст. 79, ч. 4 ст. 162 КАС України не було доведено юридичної обґрунтованості власного судження про обчислення митної вартості товару за первісно поданою заявником до митного оформлення МД із використанням показника одиниці митної вартості товару за іншою МД іншого суб'єкта господарювання, за якою здійснювався імпорт до України товару іншого виробника на нез'ясованих органом митного контролю умовах.
На виконання приписів ч. 4 ст. 9 та ст. 80 КАС України судом за власною ініціативою не виявлено ознак існування доказів прагнення/наміру заявника на отримання у спірних правовідносинах безпідставної податкової вигоди, оскаржені рішення Митниці такими доводами неумотивовано.
Тому оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст. ст. 72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб'єкт при виданні оскаржених рішень не дотримався вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки неповно дослідив обставини справи, дії декларанта кваліфікував неправильно, юридично значимі факти не встановив, не оцінив, до уваги не взяв, унаслідок чого вчинене управлінське волевиявлення не узгоджується ані із змістом нормативного регламентування, ані з фактичними дійсними обставинами спірних правовідносин.
Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, а відповідач не довів правомірності свого рішення про коригування митної вартості товарів в частині визначення митної вартості імпортованого товару.
Отже, рішення про коригування митної вартості №UA101000/2025/000135/2 від 10.04.2025 4 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2025/000451 від 10.04.2025 не відповідає встановленим у частині 2 статті 2 КАС України критеріям обґрунтованості та розсудливості, а тому підлягає скасуванню як протиправне.
Відповідач не довів суду правомірності оскаржуваного рішення, натомість, сукупністю зібраних у справі доказів підтверджується обгрунтованість позовних вимог.
На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 6056,00грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» (місце знаходження: 79007, м.Львів, вул. Джерельна, будинок 38, код ЄДРПОУ 39214213) до Житомирської митниці (місцезнаходження: 10003, Житомирська обл., м. Житомир, вул.Перемоги, будинок 25, код ЄДРПОУ 44005610) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Житомирської митниці №UA101000/2025/000135/2від 10.04.2025.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови №UA209170/2024/003116 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за митною декларацією №№UA101020/2025/000451 від 10.04.2025, прийняту Житомирською митницею.
Стягнути з Житомирської митниці (місцезнаходження: 10003, Житомирська обл., м. Житомир, вул.Перемоги, будинок 25, код ЄДРПОУ 44005610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» судовий збір в сумі 6056(шість тисяч п'ятдесят шість) грн.80 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 31.10.2025.
Суддя Лунь З.І.