03 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5087/25
Суддя Кіровоградського окружний адміністративний суду Притула К.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за участю третьої особи що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить:
- рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 24.06.2025 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_2 скасувати;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградський області призначити пенсію за віком ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог вказано про те, що відповідачем неправомірно відмовлено у призначені пенсії за віком та не зараховано до трудового стажу періоди роботи ОСОБА_2 , згідно дублікату трудової книжки НОМЕР_1 від 27.07.1989. Вважає рішення протиправними та просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву (а.с.19).
04.08.2025 (вх.№ 23538/25) до суду Головним управлінням Пенсійного фонду України у Кіровоградській області надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги не визнаються та просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що вік позивача 66 років.
Страховий стаж позивача становить 10 років 4 місяці 22 дні. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно дублікату трудової книжки ( НОМЕР_1 від 27.07.1989), а саме: - з 19.02.1987 по 17.07.1989, оскільки запис внесено до дати відкриття трудової книжки (27.07.1989); - з 25.12.1997 по 08.09.2000, з 12.09.2000 по 17.05.2001, оскільки відсутня назва установи, куди було прийнято заявника, а також відсутня інформація про нараховану заробітну плату та сплату страхових внесків в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Для зарахування вищезазначених періодів до страхового стажу необхідно надати уточнюючі довідки, видані за місцем роботи (правонаступником, архівним відділом) на підставі первинних документів із зазначенням реорганізації. 6 Право на призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону, з урахуванням наявних документів, у позивача відсутнє.
Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області правомірно прийнято Рішення від 24.06.2025 за № 263040013095, відповідно до якого позивачу відмовлено в призначенні даного виду пенсії.
Відповідач вважає, що його дії являються правомірними а позовні вимоги необґрунтованими.
04.08.2025 (вх.№ 23425/25) представником третьої особи до суду надано пояснення на адміністративний позов.
04.08.2025 (вх. № 23494/25) представником позивача до суду надано відповідь на відзив на позовну заяву.
З огляду на вказане, виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як слідує з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 , 16.06.2025 звернувся до органів управління Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За принципом екстериторіальності вказана заява була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Кіровоградській області та прийнято рішення №263040013095 від 24.06.2025 яким відмовлено в призначені пенсії. В даному рішенні зазначено, що відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 65 років - за наявності страхового стажу від 15 до 25 років.
Вік заявника 66 років. Страховий стаж особи становить 10 років 4 місяці 22 дні.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно дублікату трудової книжки ( НОМЕР_1 від 27.07.1989), а саме: з 19.02.1987 по 17.07.1989, оскільки запис внесено до дати відкриття трудової книжки (27.07.1989); з 25.12.1997 по 08.09.2000, з 12.09.2000 по 17.05.2001, оскільки відсутня назва установи, куди було прийнято заявника, а також відсутня інформація про нараховану заробітну плату та сплату страхових внесків в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Для зарахування вищезазначених періодів до страхового стажу необхідно надати уточнюючі довідки, видані за місцем роботи (правонаступником, архівним відділом) на підставі первинних документів із зазначенням реорганізації.
Право на призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону, з урахуванням наявних документів, у заявника відсутнє.
Позивач вважає, дії відповідача щодо відмови в призначені пенсії протиправними та такими, що порушують його законні права та інтереси.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Визначаючись щодо позову, суд зазначає, що пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею та є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ (далі - Закон №1058).
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначається види, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
В той же час, ст. 5 Закону №1058 регламентує, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з ч.1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Ч.3 статті 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" закріплено, що у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 15 до 16 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 15 до 17 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 15 до 18 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 15 до 19 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 15 до 23 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 15 до 24 років; починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років.
Таким чином, необхідний страховий стаж позивача має становити 15 років.
Статтею 24 Закону України №1058 визначено, що - страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Тому, період роботи стає страховим стажем виключно за умови сплати страхових внесків
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі -Закон №1788-ХІІ) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного форду України в м. Києві з заявою про призначення пенсії за віком.
Відповідно до пояснень представників відповідачів, заява позивача була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за принципом екстериторіальності.
В ході перевірки заяви про призначення пенсії та доданих документів не було зараховано до страхового стажу: з 19.02.1987 по 17.07.1989, оскільки запис внесено до дати відкриття трудової книжки (27.07.1989); з 25.12.1997 по 08.09.2000, з 12.09.2000 по 17.05.2001, оскільки відсутня назва установи, куди було прийнято заявника, а також відсутня інформація про нараховану заробітну плату та сплату страхових внесків в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
В рішенні зазначено, що для зарахування вищезазначених періодів до страхового стажу необхідно надати уточнюючі довідки, видані за місцем роботи (правонаступником, архівним відділом) на підставі первинних документів із зазначенням реорганізації.
Отже, для підтвердження вказаних періодів зазначено про необхідність надати уточнюючі довідки, що підтверджені первинними документами.
Відповідно до пункту 2.4 Інструкції №58 всі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні - в день звільнення та повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Відповідно до пункту 2.27 Інструкції №58 запис про звільнення в трудовій книжці працівника здійснюється з дотриманням наступних правил: в графі 1 ставиться порядковий номер запису; в графі 2 - дата звільнення; в графі 3 - причина звільнення; в графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата та номер. Днем звільнення вважається останній день роботи.
Пунктом 4.1 Інструкції №28 визначено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Судом встановлено, що в зв'язку з встановленими порушеннями, уповноваженими представниками відповідача, було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком в зв'язку з відсутністю необхідного стажу.
Також, запропоновано позивачу надати уточнюючі довідки, видані за місцем роботи на підставі первинних документів та у разі необхідності дані про перейменування/реорганізацію для зарахування необхідних періодів роботи до страхового стажу.
Відповідно до письмових пояснень представників відповідачів, що не було спростовано позивачем, уточнюючих довідок про періоди роботи, видані підприємствами, на яких працював заявник, до головного управління не надавались.
Враховуючи доводи сторін та докази наявні в матеріалах справи, суд погоджується з позицією Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відсутність законних підстав для зарахування в страховий стаж позивача оскаржувані періоди згідно трудової книжки, а відтак зазначає, що дії відповідачів були правомірними та ґрунтувались на нормах чинного законодавства.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем не доведено правомірність пред'явленого позову, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 77, 139, 246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволені позовних вимог ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, 25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а) за участю третьої особи, яка заявляє самостійних вимог напредмет спору на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, 04053, м. Киїів, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА