про повернення позовної заяви
31 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7199/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали адміністративного позову
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до
Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Театральна, 9, код ЄДРПОУ 20001585)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області, викладену у листі від 21.08.2025 року, стосовно внесення змін у довідку про розмір грошового забезпечення чоловіка Позивача - ОСОБА_2 від 13.08.2024 року за №61/17/82 щодо розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії;
- зобов'язати Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області підготувати та подати до ГУ ПФУ в Кіровоградській області довідку про розмір грошового забезпечення чоловіка Позивача - ОСОБА_2 , станом на 01 січня 2023 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, із зазначенням відомостей щодо середніх розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, що надавалась працівникам, які проходили службу за посадою, прирівняної до посади старшого оперуповноваженого 7 відділення Управління КДБ УРСР по Тернопільській області.
Ухвалою суду від 27 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду та необхідністю подання заяви про поновлення строку звернення до суду.
У встановлений судом строк на адресу суду надійшла заява представника позивача про поновлення процесуального строку звернення до суду у якій зазначено, що ОСОБА_1 є особою похилого віку та страждає низкою хвороб. Також зазначає, що в період з липня по вересень поточного року ОСОБА_3 знаходилась під наглядом родичів в Івано-Франківській області та була позбавлена можливості підготувати відповідні документи та звернутись до суду за захистом своїх прав.
Враховуючи викладене суд зазначає, що відповідно до ст.8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Разом з тим, за змістом ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом ч.5 ст.5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
У Рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Положеннями частини першої статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Частиною третьою статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
До того ж, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Даний спір виник щодо незгоди позивача із складовими довідки грошового забезпечення №61/17/82, яка видана на виконання судового рішення від 08.07.2024 у справі №340/2566/24, а не щодо виготовлення такої довідки взагалі.
Суд зазначає, що позивач, отримавши довідку про грошове забезпечення №61/17/82 від 13.08.2024, знала про складові та їх розміри, а також мала реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про те, як обчислено та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий розрахунок, які складові такої довідки станом 01.01.2023. Отже, з дня отримання довідки №61/17/82 від 13.08.2024 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 (на виконання рішення суду у справі №340/2566/24) позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання довідки, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових грошового забезпечення, звернулась до органу, уповноваженого на видачу таких довідок, із заявою про надання їй відповідної інформації. У такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від органу відповіді на подану нею заяву.
До того ж, отримання представником позивача листа відповідача від 21.08.2025 року у відповідь на заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав діями/бездіяльністю відповідача при визначенні розміру складових грошового забезпечення станом на 01.01.2023, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, оскільки такі дії позивач почав вчиняти після закінчення цього строку.
Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №9901/325/19 (провадження № 11-677заі19) вказала, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Разом з тим, поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладене, позивач своєчасно не скористався своїм правом на звернення до суду за захистом, належних та допустимих доказів поважності пропуску строку звернення до суду не надав, а звернувся до суду лише 21.10.2025, тобто з пропуском строку звернення до суду, визначеного ч.2 ст.122 КАС України.
При цьому, суддя зауважує, що з аналогічних недоліків позовної заяви, судом в інших справах, вже залишалися без руху позовні заяви та поверталися, зокрема у справах №340/6268/25, №340/6835/25. Отже, позивач обізнана про те, що нею пропущено строк звернення до суду.
Відповідно до п.п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись п.1 ч.5 ст.169, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу разом із доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, передбачений ст.295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА