про відмову у забезпеченні позову
03 листопада 2025 року Київ № 320/48756/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування рішення,
позивач 29.09.2025 звернувся через підсистему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду з позовом (зареєстрований 30.09.2025) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України.
Просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, оформлене протоколом засідання військово-лікарської комісії від 04.06.2025 № 2025-0604-1440, яким постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно з довідкою № 585 від 10.03.2022 щодо військовозобов'язаного ОСОБА_1 , 1981 року народження «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» скасовано.
01.10.2025 подано заяву про забезпечення позову, у задоволенні якої ухвалою суду від 01.10.2025 - відмовлено.
Ухвалою суду від 01.10.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.
03.11.2025 позивачем повторно подано заяву про забезпечення позову
Відповідно до заяви заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України оформленого протоколом від 04.06.2025 № 2025-0604-1440, щодо скасування постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно з довідкою № 585 від 10.03.2022 щодо військовозобов'язаного ОСОБА_1 , 1981 року народження «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку», до набрання законної сили рішенням суду за його позовом.
За нормами частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що 29.09.2025 ним подано позов про визнання протиправним та скасування рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, оформлене протоколом засідання військово-лікарської комісії від 04.06.2025 № 2025-0604-1440. На підставі цього рішення, на переконання позивача, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам, або захист його прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, часу, а також уважає очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, виходячи з такого.
Позивач зазначає, що відповідно до поданих відповідачем до матеріалів справи копій письмових доказів, убачається наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, що на цей час оскаржуються.
Обґрунтування цієї заяви про забезпечення позову полягають у тому, що 17.10.2025 через підсистему «Електронний суд» позивачем отримано копію відзиву ЦВЛК ЗСУ на його позовну заяву від 29.09.2025.
20.10.2025 позивачем у порядку статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України подано до суду відповідь на відзив відповідача, у якій викладено пояснення, міркування та аргументи щодо наведених у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення.
Зазначив, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі № 320/48756/25 про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання відповідачу запропоновано подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Звернув увагу, що копія відповіді на відзив на позовну заяву отримана відповідачем 20.10.2025 о 02:30 год., що підтверджується сформованою підсистемою «Електронний суд» квитанцією № 4808759 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС. Починаючи з 21.10.2025 і станом до цього часу - 03.11.2025, відповідачем не використано своє право на подачу до матеріалів справи письмових заперечень щодо наведених у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
У свою чергу позивачем, у відповіді на відзив відповідача, зазначалось, що на сторінці 3 картки обстеження та медичного огляду (Додаток 13) від 10.03.2022 міститься не його підпис у пункті 11 поданої відповідачем копії картки, у зв'язку із чим позивачем ставляться під сумнів дії відповідача, а саме: чи розглядалась відповідачем картка обстеження та медичного огляду (Додаток 13) від 10.03.2022 щодо позивача і який документ за наслідками такого розгляду покладено в основу дій, оформлених протоколом від 04.06.2025 № 2025-0604-1440, який оскаржується. Додатково зазначив, що на поданих відповідачем копіях письмових доказів чітко вбачається нумерація аркушів матеріалів за порядком, що розглядалися ЦВЛК ЗСУ щодо нібито його медичного огляду, а отже можливо допускати дії навмисні чи з необережності підміни третьої сторінки «Продовження додатка 13» Додатка 13 картки обстеження та медичного огляду (Додаток 13 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України) від 10.03.2022, що лягло в основу прийнятого незаконного рішення відповідачем оформленого протоколом від 04.06.2025 №2025-0604-1440.
На прохання позивача до відповідача, викладене у відповіді на відзив на позовну заяву, останнім не подано у визначені судом строки до матеріалів справи свої заперечення чи правильні письмові докази, що стосуються медичного огляду позивача, діагнозу, що відноситься до його медичного огляду 10.03.2022 та, відповідно, правильний документ, на якому міститься його особистий підпис, як обстежуваного військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Окремо звернув увагу суду, що довідка ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 №585 від 10.03.2022 щодо висновку медичного огляду позивача на підставі норм пункту 3.8 глави 3 розділу IІ Положення №402 (у редакції станом на 10.03.2022) втратила свою дію ще 10.09.2022 (вичерпала дію в часі) і не могла переглядатися та бути скасованою ЦВЛК ЗСУ 04.06.2025.
Позивач також зазначив, що станом на 03.11.2025 у справі № 320/48756/25 подається до суду клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та пропонується суду поставити на дослідження наступне питання: Чи виконано підпис на сторінці 3 «Продовження додатка 13» картки обстеження та медичного огляду (Додаток 13 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України) від 10.03.2022 у пункті 11 «Підпис обстежуваного____________.», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 чи іншою особою?
Оскільки підписи позивача, на його переконання, значно відрізняються, у т.ч. й на копії його паспорту, від підпису на згаданому документі, висновок експерта може підтвердити, що підпис на медичній документації не належить позивачу, а відповідно належить іншій особі. У сукупності наявних доказів, на думку позивача, рішення ЦВЛК ЗСУ від 04.06.2025, оформлене протоколом №2025-0604-1440, матиме ознаки незаконності, яке прийняте з порушенням визначеного порядку, так як фактично його медичні документи були скасовані на підставі розгляду медичних документів іншої особи, що є недопустимим та грубо порушує права і законні інтереси позивача. Позивач зазначає, що мається письмовий доказ у матеріалах справи №320/48756/25, відповідно до якого на строк до 21.02.2026 він має відстрочку від призову під час мобілізації у зв'язку з бронюванням, про що внесено інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (пункт 1 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
На переконання позивача, у разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень та при задоволенні позову і визнання незаконним рішення відповідача, позивачу доведеться докласти значних зусиль, часу та коштів для відновлення його порушених прав та законних інтересів, що слугує таким діям саме дія рішення ЦВЛК ЗСУ, оформленого протоколом від 04.06.2025 № 2025-0604-1440.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на таке.
За положеннями статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
При цьому, частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Для задоволення судом поданої заявником заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного з наслідків, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Виходячи із системного аналізу зазначених положень, убачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника має бути очевидною.
Отже метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку суб'єкта владних повноважень, щоб забезпечити заявнику реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Перевіривши зазначені в заяві про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності викладеним нормам та обставинам, суд доходить висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та про відсутність підстав для її задоволення, оскільки вжиття таких заходів вимагатиме фактично розглянути спір по суті, з установленням усіх фактичних обставин справи.
Важливим для врахування є те, що у межах розгляду цієї заяви, судом не може даватись оцінка правомірності/протиправності оскаржуваному рішенню, оскільки встановлення очевидності ознак його протиправності без розгляду справи по суті, є неприпустимим, адже саме під час розгляду спору по суті, учасниками справи надаються відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції, забезпечується принципи змагальності та рівності учасників справи.
Слід відмітити, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Крім того, до заяви не надано жодних доказів, що по відношенню до позивача з боку ІНФОРМАЦІЯ_1 або інших осіб почали вчинятися дії, пов'язані з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у т.ч. відправленням на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби, навчальних (тренувальних) центрів тощо.
За вказаних обставин суд, доходить висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали надіслати (видати) особі, яка подала заяву.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Скрипка І.М.