03 листопада 2025 року м. Київ справа №320/5761/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України в особі клініко-експертної комісії про визнання недійним та скасування висновку, зобов'язання вчинити певні дії -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства охорони здоров'я України в особі клініко-експертної комісії (вул. М. Грушевського, буд. 7, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00012925) (далі - відповідач), в якому просить суд:
- висновок комісії по клініко-експертній оцінці якості надання медичної допомоги клініко-експертної комісії Міністерства охорони здоров?я України від 25 вересня 2024 року визнати недійсним та скасувати;
- зобов?язати Міністерство охорони здоров?я України в особі клініко- експертної комісії повторно розглянути питання якості надання Комунальним некомерційним підприємством «Козелецький центр медико- санітарної допомоги», медичної допомоги ОСОБА_1 при діагностиці та лікуванні коронавірусної хвороби Covid-19 з врахуванням висновків суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем в особі клініко-експертної комісії, була порушена процедура розгляду скарги. Комісія у оскаржуваному висновку зазначила, що надання медичної допомоги та медичного обслуговування позивачу не відповідає стандартам та протоколам надання медичної допомоги в частині: не внесена інформація до амбулаторної картки пацієнта; ведення медичної документації не відповідає вимогам; відсутня інформація в документах щодо звернення пацієнта. Проте, на думку позивача, комісія не дослідила та не відобразила у висновку головне питання скарги, саме відповідність дій лікаря Стандартам при діагностиці та лікуванні COVID-19. Тобто комісія відобразила у висновку похідну функцію лікаря, а саме документальну та інформаційну і взагалі не з'ясувала ключової функції, діагностики та лікування хворого від COVID-19. Окрім того, скарга не була розглянута за усіма складовими елементами перевірки, зокрема висновок: не містить відповіді на жодне питання із скарги заявника; не підписаний головою та секретарем клініко-експертної комісії; не затверджено Експертний висновок; не спростований Висновок КЕК Управління охорони здоров'я; не містить головної відповіді чи здійснив лікар саме діагностику та лікування хворого від COVID-19.
Враховуючи наведене, позивач вважає, що вжиті комісією дії управлінського характеру не свідчать про повноту та об'єктивність перевірки скарги заявника, що спонукало позивача звернутися до суду.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/5761/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач повідомляє, що у спірний правовідносинах діяв у порядку та у спосіб визначеному законодавством, а позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначається, що КЕК МОЗ є консультативно-дорадчим органом щодо клініко-експертних питань профілактики, діагностики, медичного лікування, реабілітації, оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування за конкретними випадками. Основним завданням КЕК МОЗ є проведення експертної оцінки запитуваної КЕК МОЗ документації, яка передбачає клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування шляхом експертизи первинної облікової документації, клінічних питань профілактики, діагностики, медичного лікування та реабілітації, наявності відповідної кваліфікації спеціалістів за напрямом надання медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до вимог клінічних протоколів надання медичної допомоги, нормативно-правових актів у сфері охорони здоров'я. Щодо відсутності голови КЕК та секретаря відповідач вказує на те, що під час засідання КЕК МОЗ голова Дубров С.О. відповідно до наказу від 23.09.2024 № 222-Адм перебував у відрядженні. У зв'язку із відсутністю Голови КЕК МОЗ Дуброва С.О., засідання КЕК МОЗ від 25.09.2024 очолювала Осташко С.І. - начальник Управління контролю якості надання медичної допомоги МОЗ, заступник голови комісії. Звертається увага, що підпис секретаря у Висновку КЕО не передбачено. Форма Висновку за результатами клініко-експертної оцінки затверджена наказом МОЗ від 28.09.2012 № 752, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 28.11.2012 за № 1996/22308, містить певні графи, які підлягають заповненню та не передбачає внесення будь-якої іншої інформації чи надання відповідей на питання за бажанням заявника, а також не передбачено затвердження експертного висновку. Наказом № 69, зокрема формою висновку не передбачено затвердження Експертного висновку. В Положенні про Міністерство охорони здоров'я України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90) (далі - Положення) відсутні норми, які б наділяли МОЗ повноваженнями щодо надання оцінки діям лікаря чи встановлення правомірності Висновку КЕК ДОЗ. Положенням про КЕК МОЗ не передбачено спростування висновку за результатами засідання КЕК структурного підрозділу з питань охорони здоров'я. КЕК МОЗ проводить клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування в цілому всіх питань, а не лише окремо Експертного висновку.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої останній не погоджується з висновками позивача та посилається на практику Верховного Суду викладену у постанові від 25.03.2021 року по справі №520/4577/19. Зазначається, що відповідачем в особі КЕК була порушена процедура розгляду скарги пацієнта на якість медичної допомоги, скарга не була розглянута за усіма складовими елементами перевірки, вжиті дії управлінського характеру не свідчать про повноту та об'єктивність перевірки, а завдання спростування сумнівів особи відносно Висновку у процедурі оскарження залишилося невиконаним.
Відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив, згідно яких Міністерство охорони здоров'я України підтримує правову позицію викладену у відзиві на позовну заяву та наполягає на відмові у задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
23.04.2024 позивач звернувся до Міністерства охорони здоров'я України в особі клініко-експертної комісії (далі - КЕК МОЗ) із зверненням щодо оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування пацієнта ОСОБА_2 при лікуванні на Covid-19 в Комунальному некомерційному підприємстві «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Козелецької селищної ради Чернігівської області, в якому, зокрема, просив колегіально розглянути це звернення щодо клініко-експертних питань профілактики, діагностики, медичного лікування, реабілітації, оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування пацієнта ОСОБА_1 при діагностуванні, лікуванні та реабілітації коронавірусної хвороби з 20.10.2021 року в умовах Комунального некомерційного підприємства «Козелецький центр медико-санітарної допомоги» Козелецької селищної ради Чернігівської області та за результатами проведеної клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування скласти Експертний висновок який затвердити висновком за результатами клініко-експертної оцінки КЕК МОЗ.
За результатними звернення відповідачем був складений Висновок за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_1 в умовах КНП «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Козелецької селищної ради від 25.09.2024 року (далі - Висновок).
Згідно Висновку опрацьовувались матеріали: звернення ОСОБА_1 (за період з 03.05.2023 - 29.04.2024); копії сертифікатів лікарів, які надавали медичну допомогу; амбулаторна карта № 0104; витяг записів з електронної системи охорони здоров'я е-Health від 20.10.2021, від 25.10.2021; копія «Журналу реєстрації амбулаторних пацієнтів з 20.10.2021 по 25.10.2021; наказ КНП «Козелецький ЦПМСД» Козелецької селищної ради від 01.06.2021 №19 «Про затвердження Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)»» та маршрут пацієнтів; копія протоколу засідання медичної ради КНП «Козелецький ЦПМСД» Козелецької селищної ради від 01.11.2022; копія рішення медичної ради КНП «Козелецький ЦПМСД» Козелецької селищної ради від 01.11.2022.
За результатами клініко-експертної оцінки складено наступні висновки: КЕК МОЗ проведено засідання за участю гр. Т. та надано можливість висловити свою позицію, вивчено думку пацієнта щодо наданої медичної допомоги та медичного обслуговування. Надання медичної допомоги та медичного обслуговування гр. Т. в умовах КНП «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Козелецької селищної ради не відповідає стандартам та протоколам надання медичної допомоги в частині: не внесена інформація до амбулаторної карти пацієнта про оцінку стану здоров'я: основні показники стану (частота серцевих скорочень, артеріального тиску, частоти дихальних рухів). Ведення медичної документації не відповідає вимогам наказу МОЗ України від 14.02.2012 р. № 110. Відсутня інформація в наданих документах щодо звернення пацієнта після 28.10.2021, подальшого лікування пацієнта і спостереження за його станом та контактними особами, рекомендації стосовно самоізоляції. Розроблений маршрут пацієнта та Протокол медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)» на момент медичного обслуговування пацієнта Т. відповідав протоколу «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)», затвердженого наказом МОЗ від 20.09.2021 № 1979. Зі слів адвоката медичного закладу Торбєєва М., медичні працівники ЦПМСД не змогли зв'язатися по телефону після підтвердження COVID-19 з пацієнтом для надання рекомендацій продовжити самоізоляцію та симптоматичне лікування. Також він поінформував КЕК МОЗ про те, що пацієнт за медичною допомогою не звертався після 28.10.2024 року. Було повідомлено КЕК МОЗ про надсилання екстреного повідомлення про випадок інфекційного захворювання. КЕК МОЗ зазначає про те, що у жовтні 2021 року було зареєстровано пік третьої хвилі пандемії і, тому на первинну ланку медичної допомоги, а саме на її медичних працівників було дуже велике навантаження. При цьому, варто зазначити, що у розпал пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», зокрема на 20 жовтня 2021 року в Україні зареєстрували 22 415 нових випадків коронавірусної хвороби (найбільше за весь час звітування про COVID-19). Враховуючи опрацьовану медичну документацію варто зазначити, що виявлені недоліки під час медичного обслуговування не вплинули на перебіг захворювання та стан здоров'я пацієнта.
Згідно Висновку виявлено наступні недоліки (відхилення):
- у первинній медичній документації не деталізовані скарги, відсутній запис про супутню патологію; в анамнезі захворювання на вірусну інфекцію вказано тільки тривалість хвороби (джерело інфекції, контактні особи не вказані);
- відсутня інформована згода пацієнта на медичну допомогу;
- відсутня інформація в медичній документації при огляді про оцінку загального стану (відсутні показники: частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, частоти дихальних рухів), термометрія вказано 20.10.2021-37,3°C;
недоліки обстеження:
- встановлені діагнози ГРВІ (22.10.2021) та гострий бронхіт (25.10.2021) як попередні без уточнення;
- не внесено в первинну медичну документацію результат лабораторного дослідження про виявлення та підтвердження ковідної інфекції у пацієнта: ПЛР на наявність PHK SARS-CoV-2 (28.10.2021p.);
- відсутні записи в медичній документації про інформування пацієнта про результати ПЛР (представником закладу було поінформовано про такі дзвінки).
Окрім цього, були визначені необхідні заходи з усунення недоліків (у тому числі дисциплінарного впливу).
Не погоджуючись з вказаним висновком, зокрема, щодо процедури (порядку) його прийняття та змісту, позивач звернувся до суду. Початок формиКінець форми
Початок форми
Кінець форми
Початок форми
Кінець форми
Початок форми
Кінець форми
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Згідно з частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 року № 2801-XII (далі - Закон № 2801-XII) законодавство України про охорону здоров'я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров'я.
Згідно приписів статті 6 Закону № 2801-XII кожний громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає, в тому числі, кваліфіковану медичну та реабілітаційну допомогу із забезпеченням належного рівня захисту персональних даних, включаючи вільний вибір лікаря та фахівця з реабілітації, вибір методів лікування та реабілітації відповідно до рекомендацій лікаря та фахівця з реабілітації, вибір закладу охорони здоров'я, а також доступ до необхідних лікарських засобів та медичних виробів у порядку, встановленому законодавством; достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров'я і здоров'я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь; оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров'я тощо.
У відповідності до положень статті 7 Закону № 2801-XII, зокрема, держава згідно з Конституцією України гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у сфері охорони здоров'я шляхом здійснення державного і можливості громадського контролю та нагляду в сфері охорони здоров'я.
Водночас, відповідно до статті 12 Закону № 2801-XII охорона здоров'я - один з пріоритетних напрямів державної діяльності. Держава формує політику охорони здоров'я в Україні та забезпечує її реалізацію.
Реалізація державної політики охорони здоров'я покладається на органи виконавчої влади.
Так, наказом МОЗ України від 28.09.2012 року № 752 затверджено Порядок контролю якості медичної допомоги (далі - Порядок № 752), який згідно його пункту 1, було розроблено з метою впровадження та організації роботи щодо управління якістю медичної допомоги.
Цей Порядок, відповідно до пункту 2, спрямований на забезпечення одержання пацієнтами медичної допомоги належної якості.
За приписами пунктів 7 та 8 Порядку № 752, контроль якості надання медичної допомоги здійснюється за такими складовими: структура, процес та результати медичної допомоги; організація надання медичної допомоги; контроль за реалізацією управлінських рішень; відповідність кваліфікаційним вимогам медичних працівників, у тому числі керівників закладів охорони здоров'я; вивчення думки пацієнтів щодо наданої медичної допомоги; забезпечення прав та безпеки пацієнтів під час надання їм медичної допомоги.
Контроль якості наданої медичної допомоги проводиться у випадках смерті пацієнтів, первинного виходу на інвалідність осіб працездатного віку, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання закладами охорони здоров'я стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами пацієнтів та/або близьких осіб, які доглядають за пацієнтами, шляхом клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги.
Клініко-експертна оцінка якості та обсягів медичної допомоги здійснюється шляхом експертизи клінічних питань діагностики, лікування та реабілітації медичними радами закладів охорони здоров'я, клініко-експертними комісіями Міністерства охорони здоров'я України та/або управлінь охорони здоров'я протягом 30 днів з дня надходження відповідного звернення або з ініціативи Міністерства охорони здоров'я України, про що складається висновок за результатами клініко-експертної оцінки за формою, наведеною в додатку до цього Порядку.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України "Про організацію клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування" від 05 лютого 2016 року № 69 (далі - Наказ № 69) було затверджено Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров'я України (далі - Положення про КЕК МОЗ) та Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - Положення про КЕК відповідного органу охорони здоров'я).
Відповідно до цих Положень робота КЕК (МОЗ та відповідного органу охорони здоров'я) забезпечується ідентично.
Відмінним є те, що КЕО якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування КЕК МОЗ проводиться після розгляду скарг КЕК відповідного органу охорони здоров'я. Також КЕО якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування КЕК МОЗ проводиться у разі незгоди заявника з висновком за результатами КЕО КЕК відповідного органу охорони здоров'я.
МОЗ здійснює координаційну, консультативну та дорадчу функції з питань організації роботи КЕК чи відповідного органу охорони здоров'я.
За загальними принципами вищезгаданих Положень затверджених наказом № 69, КЕК (КЕК МОЗ) є консультативно-дорадчим органом, діючим на постійній (без виїзду на місце конкретного випадку) або тимчасовій основі (у разі виїзду на місце конкретного випадку), що утворюється для колегіального розгляду звернень фізичних та юридичних осіб, правоохоронних органів щодо клініко-експертних питань профілактики, діагностики, медичного лікування, реабілітації, оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування за конкретними випадками у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування (далі - ЗОЗ) та фізичних осіб - підприємців, що провадять господарську діяльність у сфері охорони здоров'я у відповідній адміністративно-територіальній одиниці України (далі - ФОП).
Підставою для розгляду КЕК (КЕК МОЗ) відповідних клінічних питань профілактики, діагностики, медичного лікування та реабілітації у ЗОЗ та ФОП і здійснення клініко-експертної оцінки якості медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до цього Положення є наказ відповідного органу (МОЗ/відповідний орган охорони здоров'я).
Рішення про утворення або ліквідацію КЕК (КЕК МОЗ), її кількісний та персональний склад затверджуються наказами відповідного органу (МОЗ/відповідний орган охорони здоров'я).
Основним завданням КЕК (КЕК МОЗ) є проведення експертної оцінки запитуваної КЕК (КЕК МОЗ) документації, яка передбачає клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування шляхом експертизи первинної облікової документації, клінічних питань профілактики, діагностики, лікування та реабілітації, наявності відповідної кваліфікації спеціалістів за напрямом надання медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до вимог клінічних протоколів надання медичної допомоги, нормативно-правових актів у сфері охорони здоров'я.
Клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування проводиться у випадках смерті пацієнтів, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання ЗОЗ або ФОП стандартів медичної допомоги та медичного обслуговування, клінічних локальних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами заявника та/або особи, яка представляє інтереси заявника.
Клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування проводиться протягом 30 календарних днів з дня надходження запиту чи звернення фізичної або юридичної особи. У разі неможливості прийняття рішення за цей час строк розгляду може бути продовжений на 15 календарних днів.
За результатами проведеної клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування складається Експертний висновок за формою, наведеною у додатку до цього Положення, який затверджується висновком за результатами клініко-експертної оцінки КЕК (КЕК МОЗ) за формою, наведеною у додатку до Порядку контролю якості медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ України від 28 вересня 2012 року № 752, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2012 року за № 1996/22308 (далі - висновок КЕО).
Повторна клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування одного й того самого громадянина з одного й того самого питання КЕК (КЕК МОЗ) не проводиться.
На засіданні КЕК (КЕК МОЗ) у разі потреби або за особистою ініціативою може бути присутній заявник та/або особа, яка представляє інтереси заявника.
До прав та обов'язків КЕК (КЕК МОЗ), у відповідності до приписів розділу III Положень затверджених наказом № 69, належать, зокрема: залучення до проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування експертів КЕК (КЕК МОЗ) та/або інших спеціалістів за наявності відповідної кваліфікації за напрямом надання медичної допомоги та медичного обслуговування (за їх згодою) для надання Експертного висновку; витребування у Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, ЗОЗ, установ, підприємств, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування або ФОП інформації (матеріалів) з питань, що належать до повноважень КЕК (КЕК МОЗ).
У пунктах 1-3 розділу IV Положень затверджених наказом № 69 зазначено, що до складу КЕК (КЕК МОЗ) входять працівники відповідного органу охорони здоров'я (МОЗ), спеціалісти, які мають відповідну кваліфікацію за спеціальністю, а також можуть входити інші фахівці та представники громадських організацій, асоціацій у сфері охорони здоров'я, представники професійних спілок, їх об'єднань у сфері охорони здоров'я, організацій роботодавців, їх об'єднань у галузі охорони здоров'я (за їх згодою).
КЕК (КЕК МОЗ) проводить клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування, а саме оцінює: структуру, процеси та результати медичної допомоги та медичного обслуговування; якість надання медичної допомоги та медичного обслуговування; дотримання Основ законодавства України про охорону здоров'я; відповідність кваліфікаційним вимогам медичних працівників, у тому числі керівників ЗОЗ; вивчення думки пацієнтів щодо наданої медичної допомоги та медичного обслуговування; забезпечення прав та безпеки пацієнтів під час надання їм медичної допомоги та медичного обслуговування.
Під час проведення КЕК (КЕК МОЗ) клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування без виїзду на місце конкретного випадку опрацьовуються офіційно надіслані копії (з печаткою закладу та підписом головного лікаря або заступника головного лікаря) або оригінали запитуваної документації.
Відповідно до пунктів 7,8,9,11, 13 Розділу IV Положень затверджених наказом № 69 до складу КЕК (КЕК МОЗ) входять: голова, заступники голови (не більше двох), секретар та члени комісії.
Члени КЕК (КЕК МОЗ) беруть участь у засіданнях КЕК (КЕК МОЗ) особисто та повинні забезпечувати конфіденційність отриманої інформації.
У разі відсутності члена КЕК (КЕК МОЗ) (відрядження, хвороба, відпустка) на засіданні КЕК повинна бути особа, кандидатуру якої надає відсутній член КЕК за погодженням голови комісії.
Персональний склад КЕК (КЕК МОЗ) затверджується наказом відповідного органу охорони здоров'я (МОЗ).
Голова КЕК (КЕК МОЗ), що очолює комісію: контролює підготовку документів до засідання КЕК (КЕК МОЗ) та дотримання строків їх розгляду; визначає строк роботи експерта; визначає дату, час, місце проведення та порядок денний засідання; контролює питання щодо уникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів членів КЕК (КЕК МОЗ). У випадку відсутності голови КЕК (КЕК МОЗ) роботу організовує один із його заступників.
Секретар КЕК МОЗ забезпечує ведення протоколів засідань КЕК МОЗ, а також: відповідає за підготовку документів до засідання КЕК МОЗ; надає матеріали членам КЕК МОЗ не пізніше ніж за один день до засідання; готує проект протоколу засідання КЕК МОЗ; веде протокол засідання КЕК МОЗ; є відповідальним за підготовку та подання матеріалів на засідання КЕК МОЗ; опрацьовує із членами КЕК МОЗ заяву про відсутність реального чи потенційного конфлікту інтересів, складену в довільній формі; за результатами засідання готує висновок КЕО; бере участь у засіданнях КЕК МОЗ без права голосу.
У разі відсутності секретаря його обов'язки покладаються на іншу особу, яка входить до складу КЕК МОЗ, за рішенням голови КЕК МОЗ.
Після засідання КЕК МОЗ секретар доопрацьовує матеріали (протокол та висновок КЕО) з урахуванням зауважень і пропозицій, висловлених під час засідання. Протокол засідання КЕК МОЗ підписується секретарем і головою.
Відповідно до положень пунктів 21-26 Розділу IV Положень затверджених наказом № 69 за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування експерти КЕК (КЕК МОЗ) надають (до структурного підрозділу МОЗ, який є відповідальним за організацію та координацію діяльності КЕК МОЗ), Експертний висновок.
Висновок КЕО, складений за результатами проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування, підписується всіма членами КЕК (КЕК МОЗ).
Висновок КЕО ухвалюється простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів КЕК (КЕК МОЗ). У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні.
КЕК (КЕК МОЗ) подає копію висновку (висновок) КЕО до структурного підрозділу МОЗ України, що є відповідальним за організацію та координацію діяльності КЕК (КЕК МОЗ), який контролює виконання рекомендацій, вказаних у висновку КЕО.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що управлінська діяльність з приводу розгляду звернень громадян стосовно якості надання медичних послуг за своєю правовою суттю є специфічним проявом вирішення звернень громадян, у формі здійснення аналізу та надання Висновків за результатами проведення експертної оцінки запитуваної документації.
При чому вказаний Висновок не є рішенням суб'єкта владних повноважень, адже не створює змін у стані суб'єктивних прав і обов'язків особи, оскільки додаткових обов'язків не створює та на реалізацію суб'єктивних прав не впливає.
За своїм правовим характером та юридичним змістом Висновок є підсумком вжиття суб'єктом владних повноважень управлінських дій з приводу контролю за якістю надання медичної допомоги.
Відтак, висновок КЕО КЕК органу охорони здоров'я не може бути скасований, водночас, передбачена законодавством можливість оскарження такого висновку не виключає підстав для визнання його недійсним судом - у разі виявлення фактів порушення процедури перевірки якості, а КЕК Міністерства - у разі виявлення невідповідності приписам пункту 2 розділу IV Положення про КЕК МОЗ та пункту 7 Порядку № 752.
У справі, що розглядається, спір виник у зв'язку із невдоволенням позивачем якістю наданих медичних послуг виконавцем послуги - Комунальним некомерційним підприємством «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Козелецької селищної ради Чернігівської області та наміром заявника захистити право на охорону власного здоров'я, шляхом визнання недісним та скасування висновку комісії по клініко-експертній оцінці якості надання медичної допомоги клініко-експертної комісії Міністерства охорони здоров?я України від 25 вересня 2024 року із зобов'язанням відповідача повторно розглянути питання якості надання Комунальним некомерційним підприємством «Козелецький центр медико- санітарної допомоги», медичної допомоги позивачу при діагностиці та лікуванні коронавірусної хвороби Covid-19 з врахуванням висновків суду.
Водночас, суд звертає увагу, що згідно позиції КАС ВС, викладеній у постанові від 25.03.2021 року у справа №520/4577/19, при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються висновок КЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка висновку КЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку КЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Наказу № 69, затверджених ним Положення про КЕК МОЗ, Положення про КЕК відповідного органу охорони здоров'я та Порядку № 752.
Отже, предметом судового контролю у цій справі є управлінська діяльність спеціально уповноважених суб'єктів права в особі КЕК МОЗ з приводу перевірки якості наданої виконавцем і спожитої громадянином послуги з медичного обслуговування.
У розумінні Закону № 2801-XII такій діяльності притаманна функція адміністративного контролю на предмет відповідності нормативам професійної діяльності у сфері охорони здоров'я, додержання стандартів медичного обслуговування.
З огляду на викладене, суд у межах цієї судової справи проводить виключно перевірку управлінської діяльності органів охорони здоров'я з приводу адміністрування якості наданої медичної допомоги.
Водночас зміст самої медичної допомоги та Висновку не є предметом судової перевірки у порядку адміністративного судочинства. З'ясуванню підлягає саме правомірність винесення відповідачем оскаржуваного висновку у відповідності до вимог чинного законодавства, тобто в межах повноважень та у спосіб, передбачений відповідними нормативно-правовими актами.
Згідно Персонального складу клініко-експертної комісії МОЗ України затвердженого
Наказом Міністерства охорони здоров'я України 22.11.2016 № 1270 (у редакції наказу МОЗ України від 23 жовтня 2023 № 1842) комісія складається, зокрема, з:
Дуброва Сергія Олександровича - перший заступник Міністра, голова комісії;
Осташко Світлани Іванівни - начальник Управління контролю якості надання медичної допомоги, заступник голови комісії;
Гаврилюка Андрія Олександровича - начальник відділу розвитку медичних послуг Департаменту медичних послуг, заступник голови комісії;
Шкриль Олени Вікторівни - головний спеціаліст відділу моніторингу, аналізу та контролю якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування Управління контролю якості надання медичної допомоги, секретар комісії.
Як було встановлено судом, звернення заявника було розглянуто, результати оформлені Висновком за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_1 в умовах КНП «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Козелецької селищної ради від 25.09.2024 року.
Згідно вказаного висновку вбачається, що у його складі відсутній голова комісії Дубров Сергій Олександрович, натомість зазначається заступник голови комісії - ОСОБА_3 , що в силу положень пункту 9 розділу IV Положення про КЕК МОЗ допускається.
Судом встановлено, що згідно наказу МОЗ України №222-Адм від 23.09.2025 року було відряджено ОСОБА_4 , першого заступника МОЗ України до м. Нью-Йорк, США з 23.09.2024 по 27.09.2025 року (з урахуванням переїзду).
Таким чином, посилання позивача на відсутність підпису голови комісії безпідставні, оскільки такі обов'язки у визначених випадках може здійснювати його заступник.
Водночас, суд звертає увагу, що до складу КЕК МОЗ входять: голова, заступники голови (не більше двох), секретар та члени комісії.
У відзиві відповідач зазначає, що позивачем надано до суду саме висновок КЕО, який підписаний членами КЕК МОЗ. Підпис секретаря у Висновку КЕО не передбачено. Отже, твердження позивача щодо відсутності секретаря КЕК МОЗ є передчасними та таким, що не відповідають дійсності.
З даним твердженням відповідача суд не погоджується, з огляду на положення пункту 7 розділу IV Положення про КЕК МОЗ, згідно з якого до складу КЕК МОЗ входить в тому числі секретар.
Відповідно секретар є членом КЕК МОЗ та у разі відсутності секретаря його обов'язки покладаються на іншу особу, яка входить до складу КЕК МОЗ, за рішенням голови КЕК МОЗ. При цьому після засідання КЕК МОЗ секретар доопрацьовує матеріали (протокол та висновок КЕО) з урахуванням зауважень і пропозицій, висловлених під час засідання.
Так, суд звертає увагу, що протокол засідання КЕК МОЗ підписується секретарем і головою, тоді як Висновок КЕО, складений за результатами проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування КЕК МОЗ, підписується всіма членами КЕК МОЗ, до яких також відноситься секретар.
З оскаржуваного Висновку судом не встановлено, що він підписаний секретарем чи особою, що виконувала обов'язки секретаря.
Отже, відповідачем був порушений порядок складення Висновку за результатами проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування.
Окрім того, суд зазначає, що зміст Висновку не враховує тієї обставини, що КЕК Міністерства перевіряє якість наданої медичної допомоги виключно після складення відповідного висновку структурним підрозділом обласної державної адміністрації і незгоди громадянина із цим висновком, а вказане викликає обов'язковість підтвердження або спростування цього висновку органу охорони здоров'я нижчої ланки (у даному випадку -висновку КЕК Управління охорони здоров'я Чернігівської ОДА).
Проте, жодної оцінки Висновку КЕК регіонального рівня Міністерством надано не було, хоча це нівелює саму суть процедури оскарження.
Вказане узгоджується з позицією КАС ВС, викладеною у постанові від 25.03.2021 року у справа № 520/4577/19.
Таким чином, твердження відповідача, що Положенням про КЕК МОЗ не передбачено спростування висновку за результатами засідання КЕК структурного підрозділу з питань охорони здоров'я не заслуговують на увагу.
Згідно пункту 4 розділу ІІ Положення про КЕК МОЗ за результатами проведеної клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування складається Експертний висновок за формою, наведеною у додатку до цього Положення, який затверджується висновком за результатами клініко-експертної оцінки КЕК МОЗ за формою, наведеною у додатку до Порядку контролю якості медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ України від 28 вересня 2012 року № 752, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2012 року за № 1996/22308.
З аналізу викладеної норми слідує, що саме висновок, прийнятий за результатами клініко-експертної оцінки КЕК МОЗ, і є тим документом, що затверджує Експертний висновок.
Водночас оскаржуваний Висновок КЕК МОЗ не містить будь-якого посилання на Експертний висновок.
Саме Експертний висновок та висновок за результатами клініко-експертної оцінки є тими документами, що підтверджують проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування.
При цьому, суд зауважує, що визначення достатності чи недостатності медичних документів (опрацьованих матеріалів) для прийняття висновку за результатами клініко-експертної оцінки виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права, та, як вже зазначалось, суд не може здійснювати власну оцінку обґрунтованості прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері.
Отже, відповідачем в особі КЕК була порушена процедура розгляду скарги пацієнта на якість медичної допомоги, скарга не була розглянута за усіма складовими елементами перевірки, вжиті дії управлінського характеру не свідчать про повноту та об'єктивність перевірки, а завдання спростування сумнівів позивача відносно Висновку регіонального рівня у процедурі оскарження залишилося невиконаним.
З огляду на ці обставини, відповідачем не здійснено ретельну перевірку доводів позивача та не організовано реалізацію владної управлінської функції у спірних правовідносинах з урахуванням всіх встановлених обставин та з дотриманням вимог частини 2 статті 2 КАС України.
Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25.03.2021 року по справі №520/4577/19, вимоги про скасування Висновку не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуваний висновок не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні норм процесуального закону, а тому не може бути предметом судового контролю при розгляді публічно-правового спору відповідно до статей 2, 4, 19 КАС України. Отже, висновок КЕО КЕК не може бути скасований, проте одночасно передбачена законодавством можливість оскарження такого висновку не виключає підстав для визнання його недійсним судом.
Отже, суд погоджується з висновками позивача про те, що Міністерством в особі КЕК була порушена процедура розгляду скарги пацієнта на якість медичної допомоги, скарга не була розглянута за усіма складовими елементами перевірки, вжиті дії управлінського характеру не свідчать про повноту та об'єктивність перевірки, а завдання спростування сумнівів особи відносно Висновку регіонального рівня у процедурі оскарження залишилося невиконаним, відтак наявні підстави визнання оскаржуваного Висновку недійсним.
З наведених обставин у сукупності, з врахуванням висновків Верховного Суду наведених у постанові від 25.03.2021 року по справі №520/4577/19, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині та необхідності визнання недійсним висновку клініко-експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_1 в умовах КНП «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Козелецької селищної ради від 25.09.2024 року.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача, суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Отже, суд дійшов висновку, що ефективний захист порушеного права позивача також потребує задоволення похідної позовної вимоги про зобов?язання Міністерства охорони здоров'я України в особі клініко-експертної комісії повторно розглянути питання якості надання Комунальним некомерційним підприємством «Козелецький центр медико- санітарної допомоги», медичної допомоги ОСОБА_1 при діагностиці та лікуванні коронавірусної хвороби Covid-19 з врахуванням висновків суду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Міністерства охорони здоров'я України.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України в особі клініко-експертної комісії про визнання недійним та скасування висновку, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати недійсним висновок клініко-експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_1 в умовах КНП «Козелецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Козелецької селищної ради від 25.09.2024 року.
Зобов'язати Міністерство охорони здоров'я України в особі клініко- експертної комісії повторно розглянути питання якості надання Комунальним некомерційним підприємством «Козелецький центр медико-санітарної допомоги», медичної допомоги ОСОБА_1 при діагностиці та лікуванні коронавірусної хвороби Covid-19 з врахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства охорони здоров'я України (вул. М. Грушевського, 7 м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00012925).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.