03 листопада 2025 року м. Київ справа №320/21761/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску за 2025 рік, без обмеження пенсії позивача максимальним розміром, а також:
- припинення нарахування та виплати з 01 березня 2025 року розміру підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (преюдиційне рішення КОАС від 19 квітня 2023 року у справі №640/21237/22) без обмеження розміру перерахунку;
- припинення нарахування та виплати з 01 березня 2025 року розміру підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження розміру перерахунку;
- обмеження з 01 березня 2025 року розміру підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без обмеження розміру перерахунку;
- ненарахуванні та невиплаті з 01 березня 2025 року розміру підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» без обмеження розміру перерахунку;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату з 01 березня 2025 року розміру підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (на виконання преюдиційного рішення КОАС від 19 квітня 2023 року у справі №640/21237/22) без обмеження розміру перерахунку, без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску за 2025 рік, без обмеження пенсії максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату з 01 березня 2025 року розміру підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження розміру перерахунку, без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску за 2025 рік, без обмеження пенсії максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату з 01 березня 2025 року розміру підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без обмеження розміру перерахунку, без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску за 2025 рік, без обмеження пенсії максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату з 01 березня 2025 року розміру підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» без обмеження розміру перерахунку, без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску за 2025 рік, без обмеження пенсії максимальним розміром.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, як отримувач пенсії відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).
Зазначає, що має право на отримання пенсійних виплат без обмеження розміру пенсії розміром ЄСВ та без обмеження десятьма прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, які втратили працездатність, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
Також, позивач вважає, що з 01 березня 2025 року відповідачем безпідставно непроіндексовано розмір його пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова №209). При цьому, наголошує, що індексація пенсії з 01 березня 2023 року, з 01 березня 2024 року, з 01 березня 2025 року має проводитись без обмежень, визначених пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту населення найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова № 168), пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова №185) та пунктом 3 Постанови №209, відповідно.
Вказує, що виконання відповідачем рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 580/10618/24 не є підставою для припинення нарахування та виплати позивачу індексації пенсії за 2022, 2023 роки та ненарахування і невиплати індексації пенсії за 2025 рік, оскільки, на думку позивача, довідка про розмір грошового забезпечення №222/4/162/349/2487, видана без врахування збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Позивач вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправними та такими, що порушують його права.
07 травня 2025 року Київським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Сторони повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідач правом на надання відзиву не скористався. Справу розглянуто за наявними матеріалами.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України (паспорт № НОМЕР_2 ), перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, як отримувач пенсії відповідно до Закону №2262-XII.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року у справі № 580/10618/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 222/4/162/349/2487 від 03 липня 2024 року; здійснити з 01 березня 2024 року перерахунок та виплату пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
Судом у рішенні від 03 січня 2025 року у справі № 580/10618/24 серед іншого зазначено: «Застосовуючи ці висновки до обставин справи, що розглядається, суд зазначає, що з 01 січня 2023 року у зв'язку із зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відбулося збільшення грошового забезпечення, з якого розраховується розмір пенсії позивача, тому в останнього виникли підстави для перерахунку розміру пенсії на підставі оновленої довідки Військової частини НОМЕР_3 від 03 липня 2024 року №222/4/162/349/2487».
На виконання резолютивної частини означеного судового рішення відповідачем проведений перерахунок пенсії позивача з 01 лютого 2023 року на підставі оновленої довідки станом на 01 січня 2023 року. Після вказаного перерахунку пенсії нарахування індексації за 2022, 2023 рік не проводиться.
Відповідно до наявних в матеріалах провадження витягів з пенсійної справи ОСОБА_1 (№ НОМЕР_4 ), останньому з 01 березня 2024 року проведено індексацію пенсії відповідно до Постанови № 185 у розмірі 1500 гривень 00 копійок.
Також здійснено індексацію пенсії з урахуванням вимог Постанови № 209 у розмірі 1500 гривень 00 копійок: розпорядження за пенсійною справою №2601047082 станом на 01 березня 2025 року (надано позивачем з позовною заявою), станом на 27 травня 2025 року (надано відповідачем на виконання ухвали суду).
Крім того, відповідно до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (№2601047082) розмір грошового забезпечення останнього становить 118245 гривень 00 копійок. При цьому, для обчислення розміру пенсії позивача враховано лише 100500 гривень 00 копійок (максимальна величина бази нарахування єдиного внеску). Розмір пенсії позивача станом на 01 березня 2025 року становить 74523 гривні 28 копійок, при цьому до виплати лише 73023 гривні 28 копійок, що підтверджує факт обмеження розміру пенсії.
12 березня 2025 року представник позивача звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з поновленням з 01 березня 2025 року виплати індексації за 2022 рік, індексації за 2023 рік без обмеження її розміру сумою 1500 гривень, з виплатою індексації за 2024 рік без обмеження її розміру сумою 1500 гривень, з нарахуванням та виплатою з 01 березня 2025 року індексації за 2025 рік, без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та без обмеження пенсії максимальним розміром.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 16 квітня 2025 року №17569-14855/Т-02/8-2600/25 за результатом розгляду звернення повідомлено, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року у справі №580/10618/24 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 в порядку, встановленому судовим рішенням, зокрема, з 01 березня 2024 року без обмеження максимальним розміром.
Розмір пенсії, обчислений на виконання вказаного рішення суду, з 01 березня 2024 року становить 73023 гривні 28 копійок, тобто не обмежується десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, і не переглядається.
Також зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова № 118) визначено, що підвищення на коефіцієнт 1,14 застосовується до пенсій, строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, […], крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 01 січня 2021 року до 28 лютого 2022 року за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону.
Постановами № 168, № 185, № 209 передбачено, що підвищення на коефіцієнти 1,197; 1,0796; 0,1150 відповідно застосовуються до пенсій, строк призначення яких до 31 грудня 2022 року, до 31 грудня 2023 року, до 31 грудня 2024 року […], крім перерахунків у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.
Враховуючи зазначене, при обчисленні пенсії з урахуванням грошового забезпечення, визначеного на 01 січня 2023 року відсутні підстави для індексування пенсії з урахуванням коефіцієнтів 1,14 та 1,197 з 01 березня 2022 року і з 01 березня 2023 року.
Після здійсненого перерахунку на виконання рішення суду пенсія індексується з 01 березня 2024 року та з 01 березня 2025 року з урахуванням коефіцієнтів 1,0796 та 0,1150, з врахуванням пункту 3 Постанови №185 та пункту 3 Постанови №209.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон № 2262-ХІІ.
За змістом преамбули Закону № 2262-ХІІ, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно із частиною другою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року, установлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (у редакції, чинній до 24 лютого 2018 року) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103) до Постанови № 704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
За змістом Постанови № 704, у редакції Постанови № 103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким, зокрема, у пункт 4 Постанови № 704 були внесені зміни.
Отже, зміни до пункту 4 Постанови № 704, внесені пунктом 6 Постанови № 103, з 29 січня 2020 року не підлягають застосуванню.
З наведеного випливає, що 29 січня 2020 року настала подія підвищення розміру грошового забезпечення військовослужбовця за складовими: оклад за посадою та оклад за військовим званням за рахунок виникнення у суб'єкта владних повноважень - органу фінансового забезпечення обов'язку обраховувати ці показники із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня календарного року, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, на 1 січня календарного року у осіб з числа військовослужбовців виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21.
15 лютого 2022 року було прийнято Закон України № 2040-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» (далі - Закон №2040-IX), яким, зокрема статтю 64 Закону № 2262-ХІІ та частину п'яту статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було викладено в новій редакції.
Так, частиною п'ятою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону № 2040-IX визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
При цьому відповідно до статті 64 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 2040-IX, яка застосовується з 01 березня 2022 року, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.
Частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV в редакції Закону № 2040-IX, яка застосовується з 1 березня 2022 року, визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 1 Постанови № 118 установлено, що з 01 березня 2022 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону 1058-IV, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (далі - Порядок № 124), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14;
Відповідно до пункту 2 Постанови № 118 з 01 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII […] військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2021 року відповідно до Закону № 2262-XII, та перерахунку пенсії відповідно до Закону № 2262-XII, крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 01 січня 2021 року до 28 лютого 2022 року за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону.
На виконання вимог статті 64 Закону № 2262-ХІІ та положень пункту 8 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 03 листопада 2022 року «Про державний бюджет на 2023 рік» № 2710-IX (далі - Закон № 2710), Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168.
Приписами Постанови № 168 встановлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Пунктом 2 Постанови №168 визначено, що 01 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ […] з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 Постанови №118 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом […] і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що перерахунок пенсії має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу.
Перерахунок пенсії вважається таким, що виник на підставі встановленій нормативно-правовим актом, а саме, зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців та є підставою для перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям відповідно до статті 43, 63 Закону № 2262-ХІІ.
Оскільки зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, є правовою підставою для зміни розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу) та, відповідно, отримання нової довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704, і подання таких довідок до відповідного управління Пенсійного фонду України для здійснення перерахунку пенсії відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону №2262-ХІІ, то здійснений вказаним державним органом перерахунок пенсії, право на який у особи виникло після 29 січня 2020 року, за умови підвищення розміру пенсії, є підставою для припинення індексації пенсії.
Вказана правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 16 грудня 2024 року у зразковій справі №400/6254/24, залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2025 року, в якому, серед іншого, зазначено: «За результатом розгляду справи №400/6254/24 як зразкової, Верховний Суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії військовослужбовця, на підставі рішення суду, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який […], є правомірною підставою для невиплати […] індексації за 2022, 2023 роки».
Судом встановлено, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року у справі № 580/10618/24 відповідачем проведений перерахунок пенсії позивача з 01 лютого 2023 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року.
Судом у рішенні від 03 січня 2025 року у справі № 580/10618/24 серед іншого зазначено: «Застосовуючи ці висновки до обставин справи, що розглядається, суд зазначає, що з 01 січня 2023 року у зв'язку із зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відбулося збільшення грошового забезпечення, з якого розраховується розмір пенсії позивача, тому в останнього виникли підстави для перерахунку розміру пенсії на підставі оновленої довідки Військової частини НОМЕР_3 від 03 липня 2024 року №222/4/162/349/2487».
Тобто, означеним рішенням підтверджено факт перерахунку пенсії позивача саме у зв'язку із зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, яким збільшено грошове забезпечення, з якого розраховується розмір пенсії позивача.
Таким чином, доводи позивача про те, що перерахунок пенсії позивача, здійснений на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року у справі №580/10618/24 на підставі довідки №222/4/162/349/2487, яка видана без врахування збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не є підставою для припинення нарахування та виплати позивачу індексації за 2022, 2023 спростовується безпосередньо висновками, які викладені в мотивувальній частині судового рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З урахуванням викладених обставин справи та висновків Верховного Суду в рішенні від 16 грудня 2024 року у зразковій справі №400/6254/24, залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2025 року, яке в силу приписів статті 242 КАС України є обов'язковим для врахування під час розгляду даної справи, суд приходить до висновку щодо відсутності правових підстав для нарахування і виплати позивачу індексації за 2023 рік.
Разом з тим, матеріалами адміністративного провадження підтверджено факт перерахунку пенсії позивача у зв'язку із зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, внаслідок якого відбулося збільшення грошового забезпечення, з якого розраховується розмір пенсії лише станом на 01 січня 2023 року (перерахунок згідно рішення суду проведено з 01 лютого 2023 року).
Докази проведення перерахунку пенсії позивача у зв'язку із зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року в матеріалах справи відсутні.
При цьому відповідно до статті 64 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 2040-IX, яка застосовується з 01 березня 2022 року, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.
Постановою № 118 визначено, що підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2021 року відповідно до Закону № 2262-XII, та перерахунку пенсії відповідно до Закону № 2262-XII, крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 01 січня 2021 року до 28 лютого 2022 року за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону.
Оскільки матеріали провадження не містять доказів перерахунку пенсії позивача у період з 01 січня 2021 року до 28 лютого 2022 року за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 № 2262-XII, підстави для непроведення індексації пенсії позивача за 2022 рік відсутні, а позовні вимоги в означеній частині є такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині ненарахування з 01 березня 2025 року розміру підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого Постановою №209, суд зазначає наступне.
Відповідно до наявних в матеріалах адміністративного провадження витягів з пенсійної справи ОСОБА_1 (№2601047082), останньому з 01 березня 2025 року проведено індексацію пенсії відповідно до Постанови № 209 у розмірі 1500 гривень 00 копійок: розпорядження за пенсійною справою №2601047082 станом на 01 березня 2025 року (надано позивачем з позовною заявою), станом на 27 травня 2025 року (надано відповідачем на виконання ухвали суду).
Тож, доводи позовної заяви в означеній частині спростовуються безпосередньо наявними матеріалами пенсійної справи позивача, а саме розпорядженнями станом на 01 березня 2025 року, станом на 27 травня 2025 року та листом відповідача від 16 квітня 2025 року №17569-14855/Т-02/8-2600/25 в якому, серед іншого, зазначено, що пенсія індексується з 01 березня 2025 року з урахуванням коефіцієнту 0,1150 та пункту 3 Постанови №209.
Таким чином, позовні вимоги в означеній частині не підлягають задоволенню.
Щодо виплати індексації пенсії відповідно до Постанови № 185 та Постанови № 209 без обмеження 1500 гривень, суд зазначає про наступне.
Пунктом 6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 09 листопада 2023 року № 3460-IX «Про державний бюджет на 2024 рік» (далі - Закон №3460) встановлено, що у 2024 році […] стаття 64 Закону №2262-ХІІ […] застосовується у порядку, на умовах та строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог статті 64 Закону №2262-ХІІ та положень пункту 6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3460 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №185.
Підпунктом 1 пункту 2 Постанови №185 встановлено, що розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ […] з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 Постанови №118 та пункту 2 Постанови № 168, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом […] і строк призначення яких до 31 грудня 2023 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Пунктом 3 Постанови №185 встановлено, що […], розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Пунктом 6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про державний бюджет на 2025 рік» (далі - Закон №4059) встановлено, що у 2025 році […] стаття 64 Закону №2262-ХІІ […] застосовується у порядку, на умовах та строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог статті 64 Закону №2262-ХІІ та положень пункту 6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4059 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №209.
Підпунктом 1 пункту 2 Постанови № 209 установлено, що з 1 березня 2025 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону 36 Закону №2262-ХІІ […] з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 Постанови №118 та пункту 2 Постанови № 168 та підпункту 1 пункту 2 Постанови № 185 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом […], та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2024 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
Пунктом 3 Постанови №209 встановлено, що […], розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
При цьому вказаний припис є саме умовою виплати індексації та не регулює загальний розмір пенсії до виплати.
За приписами частини другої статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 01 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 42 Закону України №1058-IV розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2040-IX - застосовується з 01 березня 2022 року).
З огляду на зазначене нормативне регулювання спірних відносин суд вказує, що Постанова № 185 та Постанова № 209 прийняті Кабінетом Міністрів України згідно із частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV та на виконання вимог статті 64 Закону №2262-ХІІ.
Отже, в частині прийняття Постанови № 185 та Постанови № 209 Кабінет Міністрів України діяв відповідно до наданої йому і прямо передбаченої законом компетенції.
Погоджуючись з повноваженнями уряду в цій частині, позивач заперечує лише дію пункту 3 Постанови № 185 та пункту 3 Постанови № 209, посилаючись на те, що, на його думку, цей пункт звужує зміст та обсяг існуючих прав і свобод особи.
Суд зазначає, що встановлюючи обмеження розміру індексації сумою 1500 гривень, Кабінет Міністрів України не порушив, а ні приписи статті 42 Закону № 1058-IV про те, що розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України, а ні норми статті 64 Закону № 2262-ХІІ, якими передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Словосполучення «на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України» прямо вказує на наявність повноважень уряду встановлювати як показники збільшення розміру пенсій внаслідок індексації, так і обмеження розміру такої індексації.
Згідно висновку Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості.
У цьому випадку зміст пункту 3 Постанови №185 та пункту 3 Постанови №209 спрямований саме на досягнення такого балансу. Вказаний висновок не суперечить висновку щодо неприпустимості обмеження загального розміру пенсії, оскільки стосується лише суми підвищення, що проводиться на підставі спеціальної постанови Кабінету Міністрів України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 червня 2024 року у справі 420/25804/23, яка в силу приписів статті 242 КАС України є обов'язковою для врахування під час розгляду даної справи.
За наведених підстав позовні вимоги про нарахування індексації пенсії без обмежень, визначених пунктом 3 Постанови №185 та пунктом 3 Постанови №209 не підлягають задоволенню.
Питання щодо врахування/неврахування положень пункту 10 Постанови №168 судом не досліджується, оскільки означеним рішенням суду не підтверджено право позивача на отримання індексації пенсії за 2023 рік в цілому.
Щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 2 Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI) максимальний розмір пенсії […] або щомісячного довічного грошового утримання […], призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу» […] «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», […], не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії […] не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону № 2262 та частину п'яту статті 43 доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії […] не може перевищувати 10740 гривень».
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20 грудня 2016 року.
При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від (далі - Закон № 1774-VІII), який набрав чинності з 01 січня 2017 року, внесені зміни у частину сьому статті 43 Закону 2262-ХІІ, слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, наведену в постановах від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17, від 17 жовтня 2021 року у справі №343/870/17, в яких викладено висновок у подібних правовідносинах щодо застосування Закону № 2262-ХІІ у питанні обмеження максимальним розміром пенсій військовослужбовців про те, що "… буквальне розуміння змін внесених Законом № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-ХІІ відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими. Отже, внесені Законом № 1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження".
Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року №7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Тому обмеження відповідачем розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Разом з тим, з матеріалів справи судом встановлено, що позивачу з 01 березня 2024 року здійснено перерахунок пенсії у зв'язку із її індексацією (2024 рік). Визначено суму індексації на 2024 рік у розмірі 1500 гривень 00 копійок. Також здійснено індексацію пенсії і за 2025 рік у сумі 1500 гривень 00 копійок. Тобто, питання щодо нарахування індексації за 2024, 2025 роки не є спірним в даній справі, а виплата пенсії в повному обсязі не здійснюється виключно з тих підстав, що наявне обмеження пенсійних виплат в цілому.
Крім того, наразі відсутні підстави вважати, що виплата пенсії позивачу буде порушена відповідачем, а тому задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.
Тому, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог в частині «здійснити перерахунок пенсії з урахуванням індексації,» слід відмовити, як передчасних.
Щодо нарахування і виплати пенсії без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 2 та 4 частини першої статті 1 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464) у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
- єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування
- максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.
Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може встановлюватися оплата за виконану працівником місячну норму робі. Згідно з підпунктом 8 пункту 1 статті 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.
Відповідно до статті 7 Закону 2464 та пункту 12 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну України від 20 квітня 2015 року №449, нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.
Відповідно до положень частин першої статті 41 Закону Закону № 1058-IV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом 2464 - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
З вищенаведених вимог чинного законодавства слідує, що максимальна величина бази нарахування єдиного внеску встановлює обмеження лише щодо нарахування та сплати єдиного внеску і не може слугувати підставою для обмеження розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії, оскільки у випадку отримання доходу, який перевищує максимальну величину бази нарахування, сплата єдиного внеску, розрахованого в межах максимальної величини бази нарахування, вважається належною.
Суд наголошує на тому, що положення частини третьої статті 43 Закону №2262-ХІІ не передбачає обмеження розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії максимальною величиною бази нарахування єдиного соціального внеску, а лише встановлює вичерпний перелік складових грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Як вбачається з матеріалів адміністративного провадження, розмір грошового забезпечення позивача становить 118245 гривень 00 копійок, тобто є більшим, ніж максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску. При цьому, для обчислення розміру пенсії позивача враховано лише 100500 гривень 00 копійок (максимальна величина бази нарахування єдиного внеску).
У зв'язку з цим, суд вважає, що в силу положень статті 43 Закону №2262-ХІІ обрахунок пенсії позивача має здійснюватись, виходячи саме з суми грошового забезпечення позивача, яке становить 118245 гривень 00 копійок, а не з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску.
Таким чином, суд вважає, що здійснення відповідачем обрахунку пенсії позивача, з обмеженням розміру грошового забезпечення, виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску, суперечить вимогам чинного законодавства.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, порушене право підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо припинення нарахування та виплати позивачу з 01 березня 2025 року розміру підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та відновленню шляхом зобов'язання відповідача здійснити позивачу нарахування та виплату з 01 березня 2025 року розміру підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році».
Визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії позивачу без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, без обмеження пенсії максимальним розміром та відновленню шляхом зобов'язання відповідача здійснити позивачу нарахування та виплату пенсії з 01 березня 2025 року без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, без обмеження пенсії максимальним розміром, з врахуванням раніше виплачених сум.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Підсумовуючи, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях на підставі частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01 березня 2025 року розміру підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) нарахування та виплату з 01 березня 2025 року розміру підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році».
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, без обмеження пенсії максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) нарахування та виплату пенсії з 01 березня 2025 року без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, без обмеження пенсії максимальним розміром, з врахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 03 листопада 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кочанова П.В.