про прийняття адміністративної справи до провадження
03 листопада 2025 року м. Київ № 640/20851/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Верховної Ради України про стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Держави Україна в особі Верховної Ради України, в якому просить суд прийняти рішення про стягнення з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного рахунку Державної казначейської служби України на користь позивача 290 000,00 грн заподіяних майнових збитків (упущеної вигоди) та 2 900,00 грн витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.08.2021 поновлено позивачу строк звернення до суду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
Пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.
10.10.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О. згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2025.
Відповідно до абзацу 2 частини п'ятої ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне прийняти адміністративну справу до свого провадження.
13.10.2021 відповідачем подано до Окружного адміністративного суду клопотання про закриття провадження у справі, мотивоване тим, що означений спір інстанційно підсудний Верховному Суду як суду першої інстанції, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Рахункової палати, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів призначення суддів Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також Дорадчої групи експертів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Згідно з частиною першою статті 266 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:
1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України;
2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат;
5) законності бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що у порядку адміністративного судочинства до Верховного Суду як суду першої інстанції можуть бути оскаржені постанови Верховної Ради України, її дії чи бездіяльність, які виникли у правовідносинах, у яких вона реалізовує свої владні (управлінські) повноваження.
Проте, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, предметом спору не є визнання незаконною постанови Верховної Ради України, її дії чи бездіяльність, які виникли у правовідносинах, у яких вона реалізовує свої владні (управлінські) повноваження.
Суд звертає увагу на те, що відповідач обґрунтовує належність відповідача - Держави Україна в особі Верховної Ради України тим, що Верховною Радою України було прийнято неконституційний акт, який був застосований до позивача та завдав йому майнової шкоди у формі недоотриманої вихідної допомоги суддям.
Позивач зазначає, що шкоду було завдано органом державної влади - Верховною Радою України, тому держава в особі даного органу має бути відповідачем, а от відшкодування такої шкоди має бути забезпечено державою через Державну казначейську службу України.
Разом з тим, Кодексом адміністративного судочинства України не віднесено до підсудності Верховного Суду як суду першої інстанції розгляд справ щодо відшкодування шкоди, завданої Верховною Радою України або будь-яким іншим органом державної влади.
Аналогічний підхід що визначення підсудності у справах про відшкодування шкоди, завданої неконституційним актом, було застосовано Верховним Судом в ухвалах від 28.04.2020 у справі № 9901/66/20, від 17.11.2020 у справі № 640/23037/20, від 01.04.2024 у справі № 990/79/24.
Крім того, за висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постанові від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц, належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав. Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Відтак саме до таких органів має бути пред'явлено позов про відшкодування шкоди.
Зважаючи на вище викладене, позовна заява ОСОБА_1 щодо відшкодування шкоди у вигляді недоотриманої вихідної допомоги суддям, завданої неконституційним актом, має розглядатися місцевим адміністративним судом, а не Верховним Судом як судом першої інстанції.
Таким чином, клопотання відповідача про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 241, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Прийняти адміністративну справу до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Дудіна С.О.
Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
2. Відмовити у задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
3. Витребувати від позивача:
- пояснення щодо актуальності заявлених позовних вимог.
4. Повідомити учасникам справи, що відповідно до положень статті 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
5. Роз'яснити учасникам судового процесу, що відповідно до положень статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України за неподання без поважних причин доказів, витребуваних судом, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом, зокрема, штраф або тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
6. Роз'яснити учасникам судового процесу, що відповідно до положень статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
7. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Дудін С.О.