03 листопада 2025 року № 320/53131/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Леонтовича А.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за заявою Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Рибальський" про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків,
I. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Рибальський", у якому просить суд постановити рішення про зупинення видаткових операцій на рахунках ТОВ "Комплекс Рибальський" (код ЄДРПОУ: 35961236), крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу, шляхом накладення арешту на кошти у сумі 3 733 890,63 грн.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у м. Києві, що підтверджується даними наявними в ідентифікаційній картці платника податків.
Станом на дату подачі заяви, відповідно до розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість перед бюджетом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Рибальський" становить 3 733 890,63 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості, податковим органом 29.03.2023 року було винесено податкову вимогу № 0002263-1303-2615, яку було направлено разом з рішенням про опис майна у податкову заставу від 29.03.2023 року №0002263-1303-2615 платнику податків рекомендованим листом. З метою встановлення наявності майна, яке перебуває у власності платника податків, податковим керуючим були здійснені виходи за податковою адресою відповідача, про що складені акти про відсутність за місцезнаходженням юридичної особи та перешкоджання виконанню повноважень податковим керуючим.
Підпунктом 20.1.32. Податкового кодексу України встановлено право контролюючого органу звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках / електронних гаманцях платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 1. ст. 283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється, серед іншого на підставі заяви таких органів щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
III. Процесуальні дії у справі
30.10.2025 Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України звернулось до суду із позовом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання по розгляду заяви на 03 листопада 2025 року о 11.00 год.
ГУ ДПС у м. Києві подало заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.
У судове засідання 03.11.2025 року представник відповідача не з'явився, був повідомлений про час та місце проведення судового засідання шляхом передачі телефонограми та рекомендованим поштовим відправленням.
У встановлений законом та судом строк відповідач відзив на заяву не надав, про поважність причин не повідомив.
Таким чином, справа розглянута судом в письмовому провадженні на підставі наявних у суду матеріалів відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
З матеріалів справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Рибальський" (код ЄДРПОУ: 35961236) зареєстроване в органах державної реєстрації як суб'єкт господарської діяльності, є платником податків га перебуває на податковому обліку Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (надалі - Заявник, контролюючий орган, Головне управління ДПС у м. Києві).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Рибальський" має відкриті банківські рахунки у AT "Укрсіббанк".
Згідно з розрахунком податкового боргу, довідки про суми податкового боргу та відомостей, наявних в інтегрованій картці платника податку, станом на 21.10.2025 року податковий борг відповідача становить 172171623,46 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості, податковим органом було винесено податкову вимогу форми "Ю" від 29.03.2023 року №0002263-1303-2615.
29.03.2023 року позивачем було прийняте рішення №0002263-1303-2615 про опис майна Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Рибальський" у податкову заставу відповідно до ст. 89 ПК України.
Податкова вимога та рішення від 29.03.2023 року направлені засобами поштового зв'язку рекомендованим відправленням з повідомленням про вручення на адресу відповідача та повернуті у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням.
Оскільки за Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Рибальський" продовжувала обліковуватися заборгованість перед бюджетом, ГУ ДПС у м. Києві сформовано лист про надання активів від 29.03.2023 №22681/6/26-15-13-03-12 та направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Рибальський" засобами поштового зв'язку AT «Укрпошта» (відправлення № 01003332473330).
Листом про надання активів від 29.03.2023 №22681/6/26-15-13-03-12, Головним управлінням ДПС у м. Києві повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Рибальський" про суму актуального податкового боргу та запропоновано протягом п'ятнадцяти робочих днів, з дня отримання листа надати наступні документи: баланс (звіт про фінансовий стан) за останній звітний період з детальною розшифровкою значень рядків активу балансу (найменування, кількість, залишкова балансова вартість), в тому числі дебіторської заборгованості в розмірі дебіторів (найменування дебітора, код ЄДРПОУ, сума дебіторської заборгованості); документи, які свідчать, що активи не можуть бути предметом податкової застави.
У разі не погашення платником податкового боргу або не надання зазначених вище документів, до платника будуть застосовані наступні заходи: зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків; арешт рахунків на суму податкового боргу; адміністративний арешт майна.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Рибальський" у встановлені строки, не виконано вимоги, перелічені у листі про надання активів.
У подальшому, листом Головного управління ДПС у м. Києві № 91015/6/26-15-13-03-10 від 16.10.2023 ТОВ «Комплекс Рибальський» проінформовано про:
проведення податковим керуючим виїзду, за податковою адресою ТОВ «Комплекс Рибальський», що відбудеться 29.10.2025 о 15:00;
необхідність ТОВ «Комплекс Рибальський» забезпечити податковому керуючому доступ до майна та надати документи бухгалтерського, податкового обліку;
відповідальність у разі перешкоджанню діяльності податкового керуючого.
Вищезгаданий лист, завчасно, надіслано відповідачу засобами поштового зв'язку АТ "Укрпошта" за №R067020546252 з метою повідомлення платника про виїзд.
Податковим керуючим 29.10.2025 здійснено виїзд за адресою: 04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 23.
За результатом виїзду на зазначену адресу, податковим керуючим не виявлено представників чи майна ТОВ «Комплекс Рибальський» та на виконання приписів норми п. 91.4 ст, 91 ПК України, податковим керуючим 29.10.2025 о 16 годині 30 хвилин складено акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим № 36/26-15-13-03-16 від 29.10.2025.
Зі змісту зазначеного акту вбачається, що за вказаною адресою посадові особи та/або засновники, чи майно підприємства не знаходяться.
Представник заявника звертав увагу суду на те, що ТОВ «Комплекс Рибальський» перешкоджає діяльності податкового керуючого, оскільки ігнорує вимоги контролюючого органу, визначені у листі про надання активів від 29.03.2023 №22681/6/26-15-13-03-12; не надає контролюючому органу документів бухгалтерського та податкового обліку; не забезпечує допуск податковому керуючому до майна, для здійснення опису майна в податкову заставу; та загалом не вчиняє жодних дій щодо сплати податкового боргу.
Заявник зазначає, що у податкового органу з 29.10.2025 року, 16 год. 30 хв. виникли підстави для звернення до суду із заявою в порядку ст. 283 КАС України про застосування заходів у вигляді зупинення видаткових операцій платника податків.
V. Норми права
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з п. 16.1.4 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:
платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;
дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;
результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.4 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
При цьому, відповідно до п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 ст. 87 ПК України).
Пунктом 88.1 ст. 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Згідно з положеннями п. 89.1 ст. 89 ПК України у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, право податкової застави виникає з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
За п. 89.2 ст. 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Згідно з п. 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. 89.4 ст. 89 ПК України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.
Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.
Зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.
VI. Оцінка суду
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з п. 16.1.4 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:
платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;
дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;
результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.4 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
При цьому, відповідно до п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 ст. 87 ПК України).
Пунктом 88.1 ст. 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Згідно з положеннями п. 89.1 ст. 89 ПК України у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, право податкової застави виникає з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
За п. 89.2 ст. 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Згідно з п. 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. 89.4 ст. 89 ПК України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.
Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.
Зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.
Аналізуючи вищевказані приписи суд доходить висновку, що у разі несплати платником податку у строки, встановлені ПК України, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, право податкової застави виникає з дня виникнення податкового боргу. Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків. Вказане майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим. Разом з тим, у разі недопуску платника податків податкового керуючого для здійснення опису його майна у податкову заставу, або у разі того, якщо платник податків не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Вказаний акт є підставою для звернення контролюючого органу до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків.
Судом встановлено, що станом на 30.10.2025 року податковий борг відповідача становить 3 733890,63 грн. У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості, податковим органом було винесено податкову вимогу 29.03.2023 року, 29.03.2023 року прийняте рішення про опис майна відповідача у податкову заставу.
З метою встановлення наявності майна, яке перебуває у власності платника податків, головним державним інспектором відділу організації стягнення новоствореного боргу з активних боржників управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у м. Києві Караващенко Т.М. були здійснені виходи за податковою адресою відповідача.
За результатом виїзду на вищезазначену адресу, головним державним інспектором відділу організації стягнення новоствореного боргу з активних боржників управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у м. Києві Караващенко Т.М. не виявлено представників чи майна ТОВ «Комплекс Рибальський» та складено акт відсутності за місцезнаходженням від 29.10.2025. Зі змісту зазначеного акту вбачається, що за вищевказаною адресою посадові особи та/або засновники, чи майно підприємства не знаходяться.
В матеріалах справи відсутні докази того, що протягом строків визначених ПК України, відповідач сплатив податковий борг або того, що зі сторони платника податків вчиняються будь-які дії щодо досудового врегулювання спору.
Згідно з п. 1 ч. 1 статті 283 КАС України визначено вичерпний перелік звернень, з якими можуть звернутися податковий та митний орган при здійсненні ними визначених законом повноважень, зокрема, зі зверненням про зупинення видаткових операцій платника податків.
Підпунктом 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено такий захід для контролюючого органу, як звернення до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що контролюючий орган набуває право на звернення до суду у разі настання обставин, визначених п. п. 20.1.32 п. 20.1 ст. 20 ПКУ, а саме при наявності факту перешкоджання платником податку виконанню податковим керуючим повноважень, визначених ПК України.
Суд зазначає, що складений податковим керуючим акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим від 29.10.2025 №36/26-15-13-03-16 свідчить про наявність підстав для задоволення заяви податкового органу про зупинення видаткових операцій Товариства, як заходу, що визначений п. п. 20.1.32 п. 20.1 ст. 20 ПКУ та п. 1 ч. 1 ст. 283 КАС України, оскільки заявником доведено наявність обставин, що перешкоджають виконанню податковим керуючим повноважень, визначених Податковим кодексом України. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач не заперечив та не спростував обставини, на які покликався позивач, проти підстав для зупинення видаткових операцій заперечень не висловив.
Беручи до уваги, що станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 3733890,63 грн наявні підстави для зупинення видаткових операцій на рахунках ТОВ «Комплекс Рибальський» в межах вказаної суми податкового боргу.
Водночас, строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду (пункт 91.4 статті 91 Податкового кодексу України).
У зв'язку з цим суд вважає за необхідне зупинити до 03 січня 2026 року видаткові операції платника податків ТОВ «Комплекс Рибальський» (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу) шляхом накладення арешту на кошти у сумі 3733890,63 грн.
На підставі встановлених судом обставин та вищенаведених вимог законодавства, суд вважає заяву обґрунтованою, обставини, на яких ґрунтуються вимоги доведеними, а отже заява Головного управління ДПС у м. Києві підлягає задоволенню.
VIІ. Висновок суду
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Заявник, як суб'єкт владних повноважень, надав суду докази на підтвердження правомірності своїх дій.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
VIІI. Розподіл судових витрат
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі, підстави для розподілу судових витрат за заявою відсутні.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283, пунктами 1 і 2 частини першої статті 289 цього Кодексу.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258, 263, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44116011; 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19), до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Рибальський» (код ЄДРПОУ: 35961236; місцезнаходження: 04176, місто Київ, вул. Електриків, будинок 23) про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків задовольнити.
2. Зупинити до 03 січня 2026 року видаткові операції на рахунках ТОВ «Комплекс Рибальський» (код ЄДРПОУ: 35961236; місцезнаходження: 04176, місто Київ, вул. Електриків, будинок 23) (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), шляхом накладення арешту на кошти у сумі 3733890,63 (три мільйони сімсот тридцять три тисячі вісімсот дев'яносто) грн. 63 коп., що знаходяться в:
АТ «УкрСиббанк», на рахунках:
НОМЕР_1 - валюта: 980 - українська гривня;
НОМЕР_2 - валюта: 980 - українська гривня;
3. Допустити негайне виконання рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення або складання повного тексту рішення.
Повний текст рішення суду складено 03.11.2025.
Суддя Леонтович А.М.