КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
03 листопада 2025 року Справа № 640/15668/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язати вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі - відповідач, ГУНП у м. Києві), в якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Національної Поліції у м. Києві від 05 серпня 2022 року №702 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників Святошинського УП ГУНП у м. Києві» в частині звільнення дільничного офіцера поліції сектору превенцїї відділу поліції №2 з обслуговування жилого масиву «Південна Борщагівка» Святошинського УП ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_1 (0059742) зі служби в поліції;
2) визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Національної Поліції у м. Києві від 15 серпня 2022 року №1274 о/с «По особовому складу» щодо звільнення дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №2 з обслуговування жилого масиву «Південна Борщагівка» Святошинського УП ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_1 (0059742) зі служби в поліції;
3) поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №2 з обслуговування жилого масиву «Південна Борщагівка» Святошинського УП ГУНП у м. Києві;
4) стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середню заробітну платню за час вимушеного прогулу, починаючи з 16 серпня 2022 року по день поновлення на роботі.
Позиції сторін
Позивач вважає звільнення незаконним, не погоджується із оскаржуваними наказами та вказує, що дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному законом порядку, звільнення зі служби не є виправданою та необхідною мірою відповідальності, не відповідає меті застосування дисциплінарного стягнення зокрема виховання поліцейського для безумовного дотримання службової дисципліни.
Позивач наполягає, що ним не вчинявся дисциплінарний проступок, вину його жодними доказами не доведено, зауважив, що завжди виконував покладені на нього обов'язки зразково, що підтверджується характеристикою.
Спірні накази вважає прийняті безпідставно, необґрунтовано, з порушенням принципу розсудливості, без з'ясування усіх обставин та підлягають скасуванню, із поновленням на посаді та виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, спірні накази законними та зазначає, що службове розслідування проводилось на підставі отриманої ГУНП у м. Києві заяви від гром. ОСОБА_2 від 23.06.2022 про незаконне проникнення та проведення обшуку його житла поліцейськими, вчинення щодо нього протиправних дій, серед яких зокрема встановлено поліцейського ОСОБА_1 . Події відбувались 09.05.2022 близько 13:00 за адресою АДРЕСА_1 , де поліцейські, серед яких був позивач незаконно проникли до житла громадянина та проводили там обшук, після чого вимагали кошти 25 400 грн. за уникнення від кримінальної відповідальності за зберігання нібито наркотичних засобів. Відповідач зауважує, що службовим розслідування встановлено безпідставне застосування поліцейським до гром. ОСОБА_2 «Кайданки», дістали із кишені ключі від квартири, увійшли до якої та провели в ній обшук, при цьому обмежили пересування ОСОБА_2 . За результатами обшуку квартири виявили наркотичний засіб - амфетамін, у зв'язку з чим вимагали від гром. кошти в сумі 5000 дол. США за не притягнення до кримінальної відповідальності. В свою чергу, поліцейські не здійснювали відеозапис з моменту початку виконання службових обов'язків на портативний відеореєстратор.
Затвердженим 23.07.2022 висновком службового розслідування встановлено порушення зокрема ОСОБА_1 вимог статті 29, абзацу першого статті 30 Конституції України, підпункту 3 пункту 1, підпунктів 4, 6, 10 пункту 3 розділу І Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських громад, затвердженого наказом МВС України від 28.07.2017 № 650, пункту 6 розділу 2 Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, пункту 1 частини 1 статті 18, пункту 3 частини 1 статті 23, пункту 1 частини 3 статті 45 Закону України "Про Національну поліцію" та пункту 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, що виразилось у незаконному проникненні і проведенні обшуку житла ОСОБА_2 , застосуванні спеціального засобу "Кайданки", обмеженні прав та свободи останнього, а також невжитті заходів щодо невідкладної реєстрації отриманої інформації про зберігання речовин обіг, яких заборонено та відповідно першим спірним наказом від 05.08.2022 №702 застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, та на реалізацію останнього, наказом від 15.08.2022 №1244 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідач вважає застосованим обґрунтовано та підставно вид дисциплінарного стягнення, підтвердження матеріалами службового розслідування вчинення позивачем дисциплінарного проступку та відсутності підстав для скасування спірних наказів.
Процесуальні дії у справі
22.09.2022, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі із визначенням порядку розгляду за ст.ст. 257, 262 КАС України.
В справі зареєстровано 05.10.2022 відзив від відповідача із додатковими доказами, зокрема, копії матеріалів службового розслідування, особової справи позивача.
Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ, на виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
07.06.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 07.06.2023 справа розподілена судді Войтович І.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 прийнято до провадження адміністративну справу № 640/15668/22 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
24.01.2024 судом отримано від позивача додаткові докази.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 20.05.2024 о 10:30 год.
20.05.2024 в підготовчому судовому засіданні за участі позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Ковальчука І.В., судом на місці ухвалено оголосити перерву для забезпечення позивачем прибуття в судове засідання адвоката.
Наступне підготовче судове засідання призначено на 24.06.2024 о 09:30 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.
24.06.2024 судове засідання знято з розгляду у зв'язку із відпусткою судді.
Наступне підготовче судове засідання призначено на 05.08.2024 об 11:00 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.
05.08.2024 в підготовчому судовому засіданні за участі представника відповідача Кирилюка Є.С., судом на місці ухвалено відкласти судове засідання у зв'язку із неявкою позивача та представника позивача.
Наступне підготовче судове засідання призначено на 23.09.2024 о 09:00 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.
23.09.2024 в підготовчому судовому засіданні за участі представника відповідача Кирилюка Є.С., судом на місці ухвалено відкласти судове засідання у зв'язку із неявкою представника позивача.
Наступне підготовче судове засідання призначено на 16.10.2024 об 11:30 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.
16.10.2024 в підготовчому судовому засіданні за участі представника позивача Захаревича Р.В., судом на місці ухвалено відкласти судове засідання у зв'язку із неявкою представника відповідача.
Наступне підготовче судове засідання призначено на 12.11.2024 о 10:30 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.
12.11.2024 судове засідання знято з розгляду у зв'язку із несправністю системи ВКЗ.
Наступне підготовче судове засідання призначено на 09.12.2024 о 10:30 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.
09.12.2024 в підготовчому судовому засіданні за участі представника відповідача Кирилюка Є.С., судом на місці ухвалено відкласти судове засідання у зв'язку із неявкою представника позивача.
Наступне підготовче судове засідання призначено на 20.01.2025 об 11:30 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.
10.12.2024 відповідачем подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення. Також подано пояснення по суті спору.
20.01.2025 в підготовчому судовому засіданні, за участі представника позивача Захаревича Р.В., представника відповідача Чеботаренко І.Я., у зв'язку із неотриманням представником позивача клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, заявлення представником позивача клопотання про відкладення засідання, судом на місці ухвалено оголосити перерву.
Наступне підготовче судове засідання призначено на 17.02.2025 об 11:30 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.
17.02.2025 в підготовчому судовому засіданні за участю представника відповідача Кирилюка Є.С., у зв'язку із поданим клопотанням представником позивача про відкладення засідання, судом на місці ухвалено задовольнити клопотання та відкласти судове засідання на іншу дату та час.
Наступне підготовче судове засідання призначено на 05.03.2025 об 11:30 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.
05.03.2025 судом отримано заяву від позивача про поновлення строку звернення до суду.
05.03.2025 в підготовчому судовому засіданні за участю представника відповідача Кирилюка Є.С., у зв'язку із неявкою представника позивача, судом на місці ухвалено про відкладення судового засідання на іншу дату та час.
Наступне підготовче судове засідання призначено на 25.03.2025 о 09:30 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.
25.03.2025 в підготовчому судовому засіданні за участю представника відповідача Кирилюка Є.С., у зв'язку із неявкою представника позивача, судом на місці ухвалено про відкладення судового засідання на іншу дату та час.
Наступне підготовче судове засідання призначено на 15.04.2025 о 09:30 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.
15.04.2025 в підготовчому судовому засіданні за участю представника позивача Захаревича Р.В., представника відповідача Кирилюка Є.С., поставлено на вирішення заявлене клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, заяву позивача про поновлення строку звернення, з'ясувавши позиції та доводи сторін, за відсутності заперечень останніх, судом на місці ухвалено завершити розгляд заяви сторін у порядку письмового провадження.
12.05.2025 ухвалою суду клопотання представника відповідача Кирилюка Є.С. про залишення позовної заяви без розгляду - залишено без задоволення; заяву представника позивача Захаревич Р.В. - задоволено, визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду із даним позовом та поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду із позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправними та скасування наказів Головного Управління Національної Поліції у м. Києві від 05 серпня 2022 року №702 та від 15 серпня 2022 року №1274 о/с; продовжено проведення підготовчих дій у справі № 640/15668/22 та призначено підготовче судове засідання на 02 червня 2025 року о 09:30 год.
02.06.2025 у підготовчому судовому засіданні за участю представника позивача Захаревича Р.В. та представника відповідача Кирилюка Є.С., ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 02 липня 2025 року о 10:30 год.
02.07.2025 в судовому засіданні за участю представника відповідача Кирилюка Є.С., у зв'язку із неявкою представника позивача, судом на місці ухвалено про відкладення судового засідання на іншу дату та час.
Наступне судове засідання призначено на 28.07.2025 о 09:30 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.
28.07.2025 в судове засідання прибули представник позивача Захаревич Р.В., представник відповідача Кирилюк Є.С.
Представник позивача в ході розгляду справи позовні вимоги підтримав та позов просив задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, в задоволенні позову просив суд відмовити.
Встановивши позиції сторін, дослідивши надані сторонами докази, за відсутності заперечень сторін, судом ухвалено про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження.
Встановлені судом обставини
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ОВС з 27.01.2012, в поліції з 07.11.2012, на останній займаній посаді дільничний офіцер поліції сектору превенції відділу поліції №2 (з обслуговування житлового масиву «Південна Борщагівка») Святошинського управління поліції перебував з 05.02.2021.
Має посвідчення НОМЕР_1 виданого 22.08.2023.
На підставі наказів ГУНП у м. Києві від 24.06.2022 №738 (про призначення службового розслідування) та від 08.07.2022 №809 (продовження строків проведення службового розслідування), на підставі отриманої заяви від гром. ОСОБА_2 від 23.06.2022 щодо обставин 09.05.2022 незаконного проникнення та обшуку його житла, вимагання в нього коштів 5000 доларів США, за не притягнення до кримінальної відповідальності, продажу його мобільного та «мак буку» з метою вимагання коштів, призначено службове розслідування за фактом можливих протиправних дій окремих поліцейських Святошинського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 .
Службове розслідування проводилось у формі письмового провадження.
В ході службового розслідування комісією встановлено прибуття 09.05.2022 групою поліцейських, які здійснювали превентивні заходи та серед яких був ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_2 , безпідставне застосування поліцейськими до гром. ОСОБА_2 «Кайданки», діставання із кишені громадянина ключі від квартири, вхід до його приміщення та проведення в ньому обшуку, при цьому обмеживши пересування гром. ОСОБА_2 . За результатами обшуку квартири виявили наркотичний засіб - амфетамін, у зв'язку з чим вимагали від гром. ОСОБА_2 , кошти в сумі 5000 дол. США за не притягнення до кримінальної відповідальності. В свою чергу, поліцейські не здійснювали відеозапис з моменту початку виконання службових обов'язків на портативний відеореєстратор.
Під час проведення службового розслідування у діях, окрім інших, дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 2 (з обслуговування житлового масиву «Південна Борщагівка») Святошинського УП ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_1 , встановлено порушення вимог статті 29, абзацу першого статті 30 Конституції України, підпункту 3 пункту 1, підпунктів 4, 6, 10 пункту 3 розділу І Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських громад, затвердженого наказом МВС України від 28.07.2017 № 650, пункту 6 розділу 2 Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, пункту 1 частини 1 статті 18, пункту 3 частини 1 статті 23, пункту 1 частини 3 статті 45 Закону України "Про Національну поліцію" та пункту 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, що виразилось у незаконному проникненні і проведенні обшуку житла ОСОБА_2 , застосуванні спеціального засобу "Кайданки", обмеженні прав та свободи останнього, а також невжитті заходів щодо невідкладної реєстрації отриманої інформації про зберігання речовин обіг, яких заборонено.
Опитаний ОСОБА_1 надав пояснення (письмові) щодо обставин подій 09.05.2022 пов'язаних із гром. ОСОБА_2 ОСОБА_1 зазначив, що разом із іншими працівниками поліції здійснювали превентивні заходи з виявлення осіб, які вживають та займаються збутом наркотичних засобів, прибули за адресою АДРЕСА_2 , виявили у під'їзді будинку групу осіб, серед яких встановлено особу раніше судимого гром. ОСОБА_2 . ОСОБА_2 погодився надати інформацію про місце проживання осіб, де може відбуватись незаконний збут наркотичних засобів, вийшли з будинку, сіли до службового автомобіля та прямували за адресами, які вказував ОСОБА_2 . ОСОБА_2 перевірили на наявність заборонених засобів на сходах під'їзду будинку. Факт вчинення неправомірних дій відносно ОСОБА_2 , застосування «Кайданки» заперечив, як і факт обшуку квартири АДРЕСА_3 останнього та вимагання коштів. Зазначив, що ОСОБА_2 міг мати при собі в руках мобільний телефон та «мак бук».
Встановлені обставини дали підстави комісії вважати вчинення поліцейськими, також ОСОБА_1 , дисциплінарного проступку з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, чим підірвано авторитет НПУ.
Встановлення отримання поліцейським неправомірної вигоди комісії не було можливим без проведення слідчих дій.
Комісією вказано про відсутність дисциплінарних стягнень щодо ОСОБА_1 .
У висновку дисциплінарної комісії, затвердженого 23.07.2022 за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог статті 29, абзацу першого статті 30 Конституції України, підпункту 3 пункту 1, підпунктів 4, 6, 10 пункту 3 розділу ІІ Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських громад, затвердженого наказом МВС України від 28.07.2017 № 650, пункту 6 розділу 2 Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100 пункту 1 частини 1 статті 18, пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 4, 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026 та частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, до дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №2 (з обслуговування житлового масиву "Південна Борщагівка") Святошинського УП ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_1 (0059742) застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного Управління Національної Поліції у м. Києві від 05 серпня 2022 року №702 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників Святошинського УП ГУНП у м. Києві» щодо ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, із яким позивач ознайомлений 09.08.2022 під підпис згідно наявного у справі листа ознайомлення.
Наказом Головного Управління Національної Поліції у м. Києві від 15 серпня 2022 року №1274 о/с «По особовому складу» за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), капітана поліції ОСОБА_1 дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №2 (з обслуговування житлового масиву «Південна Борщагівка») Святошинського управління поліції, 16 серпня 2022 року звільнено зі служби в поліції.
ОСОБА_1 ознайомлений із вказаним наказом 17.08.2022, що підтверджується наявною у справі розпискою.
Не погоджуючись із вказаними наказами, позивач звернувся до суду із позовом за захистом порушених прав та інтересів.
Відповідно, предметом спору у справі є накази від 05 серпня 2022 року №702 щодо застосування дисциплінарного стягнення та від 15 серпня 2022 року №1274 о/с про звільнення, які підлягають перевірці судом на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з дотриманням судом принципів адміністративного судочинства визначені в ч. 3 даної статті кодексу.
Застосовані судом норми права та висновки суду
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зокрема, в силу ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
За ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказана норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі Закон №580-VIII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).
Частиною першою статті 18 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський зобов'язаний, зокрема неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (пункт 1).
Згідно з частиною першою статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліцію, складає Присягу на вірність Українському народові.
Аналіз тексту Присяги поліцейського є підставою для висновку, що в основу поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово- дисциплінарні норми поведінки. Працівник поліції покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх невиконання.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, зокрема, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
За пунктом 1 частини 3 статті 45 Закону України «Про Національну поліцію» загальні правила застосування спеціальних засобів: 1) кайданки та інші засоби обмеження рухомості застосовуються: а) до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та чинить опір поліцейському або намагається втекти; б) під час затримання особи; в) під час конвоювання (доставляння) затриманого або заарештованого; г) якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим; ґ) проведення процесуальних дій з особами у випадках, коли вони можуть створити реальну небезпеку оточуючим або собі.
Слід врахувати та зазначити, що за статтею 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правничою допомогою захисника.
За статтею 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
За частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки.
Відповідно, службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Слід також зазначити, що Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026 (далі - Інструкція №1026), врегульовано застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів.
Застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.
Зокрема за пунктом 1 розділу ІІ Інструкції №1026 наказом керівника органу, підрозділу поліції призначається відповідальна особа з числа працівників органу, підрозділу поліції (далі - відповідальна особа), на яку покладається відповідальність за: 1) зберігання, видачу та приймання портативних відеореєстраторів; 2) зберігання, видачу та приймання карт пам'яті; 3) зміну дати та часу на портативних відеореєстраторах; 4) облік, зберігання та видачу інформації, отриманої з портативних відеореєстраторів; 5) належне ведення відповідної документації.
За пунктами 4 та 5 розділу ІІ Інструкції №1026 під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Відповідно до Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100 (далі - Порядок №100), врегульовано ведення в центральному органі управління поліцією, міжрегіональних територіальних органах поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділах, головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, територіальних (відокремлених) підрозділах поліції (далі - органи (підрозділи) поліції) єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі - заяви (повідомлення)) з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІТС ІПНП).
Зокрема, незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов'язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події (пункту 6 розділу 2 Порядку №100).
Наказом МВС України від 28.07.2017 № 650 затверджено Інструкцію з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, яка визначає завдання, права, обов'язки, напрями та особливості організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад у межах визначеної поліцейської дільниці (Інструкція №650).
Завданнями ДОП та ПОГ є зокрема, виконання завдань, спрямованих на дотримання прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави (пп.3 п.1 розділу ІІ).
ДОП та ПОГ із метою виконання своїх обов'язків мають право, зокрема затримувати підозрюваних у вчиненні кримінального або адміністративного правопорушення, доставляти таких осіб до поліцейської станції або органу (підрозділу) поліції. Відомості стосовно осіб, доставлених до поліцейської станції, фіксуються в журналі обліку доставлених осіб, які вчинили адміністративні правопорушення (далі - Журнал), форма якого наведена в додатку 4 до Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за № 1496/27941 (із змінами). За наявності технічної можливості Журнал ведеться в електронній формі (пп.4 п. 3 розділу ІІ); відповідно до статті 38 Закону України «Про Національну поліцію» проникати до житла чи іншого володіння особи без вмотивованого рішення суду в невідкладних випадках (пп. 6 п. 3 розділу ІІ); застосовувати поліцейські заходи примусу у випадках та порядку, визначених Законом України «Про Національну поліцію» (пп. 10 п.3 розділу ІІ).
Згідно абзаців 1, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Правила етичної поведінки поліцейських поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Відповідно, чинне законодавство встановлює підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку, та у свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, що узгоджується із правовою позицією аналогічного змісту викладеної в постановах Верховного Суду від 07 лютого 2020 року у справі № 260/1118/18, від 10.06.2021 у справі №420/241/20, від 27.04.2021 у справі № 160/6819/19, від 05.03.2020 у справі № 160/4878/19 та інших.
Також слід зазначити, що відповідно до постанов Верховного Суду від 29.09.2015 (справа № 21-1288а15) від 20.10.2015 (справа № 21-2103а15) від 22.09.2022 (справі № 420/4977/20) визначено, що в контексті спірних правовідносин в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Дискредитація звання рядового і начальницького складу Національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників Національної поліції та власне Національна поліція, пов'язані, насамперед із низкою моральних вимог, як пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Проходження служби в поліції, зважаючи на специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Частинами першою, другою статті 19 Закону №580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За змістом частини першої-третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
У висновку, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, в тому числі звільнення посади.
За змістом статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського (пункт 1).
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (пункт 2).
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (пункт 3).
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (пункт 4).
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (пункт 6).
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (пункт 10).
За статтею 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій (пункт 1).
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою (пункт 2).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» (далі - Порядок №893), службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування має встановити (пункт 4 розділу V): наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Письмова скарга на дії осіб, які проводять службове розслідування, подається поліцейським, стосовно якого його призначено, уповноваженому керівнику. У разі визнання такої скарги обґрунтованою уповноважений керівник у межах строку, встановленого законодавством України, може прийняти рішення про виключення особи, дії якої було оскаржено, зі складу дисциплінарної комісії, а також про призначення відносно неї (у разі виявлення ознак дисциплінарного проступку) службового розслідування (пункт 6 розділу V).
Згідно пункту 7 розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі (пункт 14 розділу V Порядку 893).
Згідно пунктів 1 та 2 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Згідно пункту 9 розділу VI Порядку №893 висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника.
Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.
Згідно пункту 1 розділу VII Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Виходячи із аналізу чинного законодавства, суд зазначає, що службове розслідування згідно положень Порядку №893 призначається наказом керівника за наявності зокрема встановлення причин та обставин вчиненого дисциплінарного проступку службовою особою, за відповідно поданою заявою. Службове розслідування може проводитись у письмовому провадженні, поліцейський відносно якого проводиться службове розслідування має бути належним чином повідомлений про його призначення та проведення в запрошенні для надання пояснень, оскільки законодавство відповідно також закріплює право поліцейського бути присутнім в ході службового розслідування, надавати пояснення чи відмовитись від їх надання, надавати письмові документи, докази, користуватись правовою допомогою. Всі події, які відбуваються в ході службового розслідування та всі матеріали і докази, які досліджувались мають бути відображені у висновку службового розслідування, на підставі яких, дисциплінарна комісія робить свої висновки та викладає свою позицію.
Законодавство також передбачає, що поліцейський може подавати скарги на дії дисциплінарної комісії вчинені в ході проведення службового розслідування, які підлягають розгляду та вирішенню уповноваженим на розгляд скарги керівником.
Суд вважає необхідним також зазначити, що наказ про застосування дисциплінарного стягнення та наказ про реалізацію останнього, мають відповідати вимогам до них згідно чинного законодавства.
Суд зауважує, що пропозиція дисциплінарної комісії може братись до уваги суб'єктом уповноваженого на вирішення питання про застосування виду стягнення щодо поліцейського, а може й не враховуватись, оскільки суб'єкт застосування може встановити факт відсутності доказів вчиненого поліцейським дисциплінарного проступку, відсутність підстав для застосування дисциплінарного стягнення, чи прийняти рішення про накладення іншого виду стягнення, ніж той, що вказаний комісією.
Суд зауважує, що дисциплінарна комісія у своїх висновках має зазначити а суб'єкт застосування врахувати характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, відповідно, комісія вносить свою пропозицію щодо застосування відповідного виду дисциплінарного стягнення, а суб'єкт застосування визначити вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видати письмовий наказ про його застосування.
Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 07.11.2019 по справі №826/1670/18, сам по собі висновок службового розслідування - це документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності осіб рядового і начальницького складу, висновки та пропозиції.
Висновки та пропозиції із зазначенням міри юридичної відповідальності, в даному випадку, щодо накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення, приймаються посадовими особами на підставі юридичних фактів і норм права.
З наведеного вбачається, що висновки службового розслідування є самостійною підставою для накладення дисциплінарного стягнення.
Згідно пунктом 3 статті 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України керівник Національної поліції України уповноважений застосовувати дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, до всіх поліцейських.
Відповідно до пунктів 1-3 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Право на оскарження поліцейським наказу про застосування дисциплінарного стягнення визначено законодавством (стаття 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункт 4 розділу VII Порядку №893).
Відповідно, однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є звільнення у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (пункт 6 частини першої статті 77 Закону).
Суд зазначає, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним саме дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни. Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, сумлінно виконувати покладені службові обв'язки, не вчиняти дії які порушують права та інтереси інших осіб, вчиняти усі необхідні дії для фіксування/реєстрації встановленого вчиненого кримінального чи адміністративного проступку. Тобто, поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції. Також, слід зазначити, що у відповідності до складеної присяги та відповідно до діючого законодавства дії поліцейського мають сприяти підтримці авторитету та довіри до органів поліції. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 02.06.2021 у справі №815/2705/16, у постанові від 22.09.2022 у справі №420/4977/20.
Суд враховує, що позивач не оскаржує службове розслідування на предмет підстави його призначення, визначення складу дисциплінарної комісії, повідомлення щодо призначення розслідування, відібрання від нього пояснень.
В ході розгляду справи, судом не встановлено протиправності призначення службового розслідування та продовження строку проведення розслідування наказами № 738 від 24.06.2022, № 809 від 08.07.2022.
Комісією об'єктивно та всебічно проведено службове розслідування, судом не встановлено порушення службовим розслідуванням прав та інтересів позивача, обмеження останнього в наданні пояснень, доказів щодо відсутності вини у вчиненому проступку, користування правничою допомогою та оскарженню дій членів комісії.
Як встановлено судом, причинами і умовами порушення службової дисципліни стали недотримання капітаном поліції ОСОБА_1 вимог статті 29, абзацу першого статті 30 Конституції України, підпункту 3 пункту 1, підпунктів 4, 6, 10 пункту 3 розділу ІІ Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції тa поліцейських громад, затвердженого наказом МВС України від 28.07.2017 №650, пункту 6 розділу 2 Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100 пункту 1 частини 1 статті 18, пункту 3 частини 1 статті 23, пункту 1 частини 3 статті 45 Закону України "Про Національну поліцію" та пункту 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, що виразилось у незаконному проникненні і проведенні обшуку житла гром. ОСОБА_2 , застосуванні відносно нього спеціального засобу "Кайданки", обмеженні прав та свободи останнього, а також невжитті заходів щодо невідкладної реєстрації отриманої інформації про зберігання речовин обіг яких заборонено.
Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, позивач належними доводами та доказами не спростовував вчинення ним дисциплінарного проступку, не навів переконливих доводів на спростування тверджень гром. ОСОБА_2 та всіх обставин подій, які відбувались 09.05.2022, не спростував незаконне проникнення та обшуку житла гром. ОСОБА_2 , застосування щодо нього «Кайданки», знаходження наркотичного засобу і вимагання в нього коштів 5000 доларів США за не притягнення до кримінальної відповідальності, продажу його мобільного та «мак буку» з метою вимагання коштів.
Відповідно не пояснив суду не вжиття заходів щодо невідкладної реєстрації інформації про виявлення наркотичного засобу - амфетаміну в помешканні гром. ОСОБА_2 , не фіксування вказаних обставин на портативний відеореєстратор, що в свою чергу могло спростувати доводи заявника та підтвердити твердження позивача.
Суд вважає необхідним зазначити, що виконання поліцейським своїх службових обов'язків, зокрема під час проведення превентивних заходів зі встановлення осіб які можуть бути винні у вчиненні проступку щодо реалізації заборонених наркотичних засобів, безпосередньо вимагає фіксування таких події та своїх дії на портативний відереєстратор, що відповідно визначено чинним законодавством. Та, не використання портативного відеореєстратора за необ'єктивних причин, за вказаних обставин, не звільняє службову особу від несення відповідальності за порушення службової дисципліни.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач вчинив дії, які є несумісними з проходженням служби в поліції та суперечать змісту присяги працівника Національної поліції України, проігнорував вимоги означеного вище законодавства, а отже своїми діями вчинив дисциплінарний проступок, за що передбачена дисциплінарна відповідальність.
Вид застосованого дисциплінарного стягнення суд вважає пропорційним до вчиненого позивачем проступку, враховуючи обставини вчиненого поступку, його характер, наслідки та вину позивача.
Відповідно судом, враховуючи вимоги частини другої статті 2 КАС України не встановлено протиправності спірного наказу від 05 серпня 2022 року №702 щодо застосування дисциплінарного стягнення, прийнятого на реалізацію останнього наказу від 15 серпня 2022 року №1274 о/с про звільнення, та підстав для їх скасування.
Протилежного позивачем та його представником суду не наведено та не доведено належними і достатніми доказами.
Враховуючи висновки суду, інші заявлені вимоги як похідні судом не вирішуються.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої та частини другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 74 КАС України).
Відповідно до статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абзац другий частини другої статті 77 КАС України).
Згідно частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Решта доводів сторін не впливають на висновки суду.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Підстави для розподілу витрат у суду відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І. І.