03 листопада 2025 року Справа №320/33840/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ України від 27.01.2025 № 51-9556, починаючи з 01.12.2019 року.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.12.2019 року ОСОБА_1 перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії, на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ України від 27.01.2025 № 51-9556, без обмеження максимального розміру та без обмеження розміру пенсії максимальною сумою доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, які передбачені пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування».
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю відмови відповідача у належному перерахунку пенсії позивача на підставі нової довідки про розмір його грошового забезпечення, яка містить додаткові складові грошового забезпечення позивача, оскільки обов'язок відповідача по перерахунку пенсії на підставі нової довідки про складові грошового забезпечення визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зазначив, що максимальна величина бази нарахування ЄСВ встановлює обмеження лише щодо нарахування та сплати єдиного внеску і не може слугувати підставою для обмеження розміру грошового забезпечення при перерахунку пенсії, оскільки у випадку отримання доходу, який перевищує максимальну величину бази нарахування, сплата єдиного внеску, розрахована в межах максимальної величини бази нарахування, вважається належною. Крім цього нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачено обмеження розміру пенсійних виплат максимальною величиною бази нарахування ЄСВ. Також, позивач зауважує про відсутність конституційного та законодавчого закріплення права пенсійного органу обмежувати пенсію її максимальним розміром.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що у пенсійного органу відсутні підстави для перерахунку пенсії відповідно до нової довідки, відтак, її виплата проводиться відповідно до чинного законодавства. Обмеження пенсії максимальним її розміром визначено законодавством, та максимальна величина бази нарахування єдиного внеску встановлює обмеження лише щодо нарахування максимального розміру єдиного внеску, який підлягає сплаті, і не може слугувати підставою для обмеження розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування містить чітке поняття, що є максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску, а саме максимальна сума доходу (70290,00 грн), встановлена законом, на яку нараховується єдиний внесок, що відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб є обов'язковою умовою для врахування та обчислення складових грошового забезпечення при призначенні пенсії. Відповідно, оскільки сума максимальної величини бази нарахування ЄСВ станом на 2024 рік складала 70290,00 грн (4686,00 х 15), то розмір пенсії позивача становить 71548,42 грн. Зазначає, що пенсія позивача станом на серпень 2025 року обрахована за чинним законодавством, виходячи із сум грошового забезпечення та становить 74945,25 грн.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області як одержувач пенсії згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-XII.
Міністерством внутрішніх справ України (Відділ координації пенсійних питань) видано довідку від 27.01.2025 №51-9556 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.12.2024 визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 304 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закон України «Про державну службу» (з урахуванням змін до постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 №107 «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 20 квітня 2016 року №304») та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».
Грошове забезпечення ОСОБА_1 за вказаною довідкою за посадою Заступника Міністра внутрішніх справ України становить 164 874,60 грн., що складається із: посадового окладу - 94 338,00 грн., окладу за військовим званням - генерал поліції першого рангу - 3 000,00 грн., надбавки за вислугу років з урахуванням окладу за військовим званням (50%) - 48 669,00 грн., надбавки за службу в умовах режимних обмежень (20%) - 18 867,60 грн.
В довідці також зазначено, що враховуючи інформацію Департаменту фінансово-облікової політики та бухгалтерського обліку МВС (лист від 21.01.2025 №3695/15) де вказано, що заступникам МВС України, які отримують грошове забезпечення, премія за грудень 2024 року не нараховувалась та не виплачувалась.
25.04.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою, у якій просив провести перерахунок пенсії на підставі довідки виданої Міністерством внутрішніх справ України від 27.01.2025 №51-9556.
Листом від 12.05.2025 №11866-13542/П-02/8-1000/25 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомило позивача про відсутність правових підстав для перерахунку його пенсії на підставі оновленої довідки.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення, до якої включено додаткові види грошового забезпечення, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд враховує та зазначає, що за частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо вимоги про перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення суд зазначає наступне.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон №2262-XII.
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із частиною вісімнадцятою статті 43 Закону №2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2262-XII особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Питання перерахунку призначених відповідно до Закону №2262-XII пенсій унормовано статтею 63 цього Закону, частинами першою, другою якої встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
За частиною третьою статті 63 Закону № 2262-XII (враховуючи Закон України № 900-VIII від 23.12.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1150-IX від 28.01.2021) перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
11.11.2015 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988), відповідно до пункту 1 якої установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
За Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 р. № 304 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу»» затверджено розміри посадових окладів посадових осіб, керівників, керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу», а також коефіцієнти співвідношень посадових окладів керівних працівників, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу» (далі - керівні працівники), до посадового окладу керівника державної служби в державному органі з урахуванням його юрисдикції згідно з додатками 2 і 3.
Пунктом 2 Постанови №304 встановлено, що керівним працівникам виплачується: надбавка за вислугу років у розмірі 3 відсотків посадового окладу за кожен календарний рік залежно від стажу роботи, але не більше 50 відсотків посадового окладу; надбавка за інтенсивність праці в розмірі до 100 відсотків посадового окладу; премія відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів, передбачених у кошторисі на преміювання працівників відповідного органу; матеріальна допомога на оздоровлення під час надання щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.
Відповідно до пункту 4 Постанови №304 рішення про виплату та конкретний розмір надбавки за вислугу років, надбавки за інтенсивність праці, премії, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань приймається в порядку, установленому керівником відповідного органу, в межах затвердженого фонду оплати праці.
Суд зазначає, що за даною справою не є спірним розмір складових грошової забезпечення за довідкою №51-9556 від 27.01.2025.
Згідно з пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1993 р. № 393, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45) передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацами 1 та 2 пункту 5 Порядку № 45 (у редакції Постанови № 103) передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 р. № 3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за містом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.
Так, пунктами 2, 3 Порядку № 45 визначено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС.
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Аналіз наведених норм свідчить про необхідність здійснення таких послідовних дій: МВС повідомляє Пенсійний фонд України про наявність рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру грошового забезпечення; Пенсійний фонд України повідомляє відповідні структурні підрозділи Пенсійного фонду про підстави проведення перерахунку пенсій та необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України; Головні управління Пенсійного фонду України складають відповідні списки та передають їх органам, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, які готують відповідні довідки; довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено чинним нормативно-правовими актами.
Таким чином, перерахунок пенсії позивача може бути здійснений ГУ ПФУ у Київській області виключно на підставі довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та не чинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Також рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови № 103.
Відтак починаючи з 05.03.2019 з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 та з 19.11.2019 з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/12704/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановами № 988, № 260 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ.
Крім того, рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12.11.2019, в якій суд касаційної інстанції серед іншого вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватися Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган пенсійного фонду.
Вказаний висновок повністю узгоджується із правовою позицію Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а, від 15.07.2020 у справі № 520/3360/19, від 21.09.2020 у справі № 520/2990/19.
При цьому відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частиною другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ.
Відповідно до частини другої і третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Щодо неможливості проведення спірного перерахунку пенсії, з огляду на те, що судовими рішеннями визнано протиправними та нечинними пункти постанови № 103 суд зазначає, що, оскільки зазначений підзаконний нормативно-правовий акт не регулює порядок перерахунку та виплати пенсії позивачу, який у межах спірних правовідносин визначається Порядком № 45, та не змінює алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема, ГУ ПФУ у Київській області.
Відтак, враховуючи вищезазначене, положення статей 51, 63 Закону №2262-XII, суд враховує, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі спірної довідки 25.04.2025, у зв'язку з чим, пенсія позивача підлягає перерахунку не більш як за 12 місяців з дати звернення, тобто з 25.04.2024, а не з 19.11.2019.
Суд зазначає, що перерахунок пенсії з 19.11.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/12704/18 виникли підстави для перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно чинної постанови КМУ, зокрема №988 та у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ.
В свою чергу, спірна довідка видана ОСОБА_1 станом на 01 грудня 2024 року відповідно до постанови КМУ №304 від 20.04.2016 та постанови №988, враховуючи інформацію Департаменту фінансово-облікової політики та бухгалтерського обліку МВС (лист від 21.01.2025 №3695/15) де вказано, що заступникам МВС України, які отримують грошове забезпечення, премія за грудень 2024 року не нараховувалась та не виплачувалась, та відповідно не пов'язана така видача з урахуванням рішення у справі № 826/12704/18, довідка видана у зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення станом на 01.12.2024, у зв'язку із чим відсутні підстави для перерахунку пенсі з 19.11.2019.
Надаючи оцінку позовній вимозі щодо здійснення перерахунку пенсії без обмеження максимального розміру, суд зазначає таке.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 р. № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), що набрав чинності 01.10.2011.
Відповідно до статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-ХІІ, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 20.12.2016.
Конституційний Суд України у рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, яким визнав таким, що не відповідає статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-ХІІ, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ.
При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, тобто є однопредметними правовими нормами, що прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, та Законом № 3668-VI у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
З огляду на той факт, що норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд дійшов висновку, що вони явно суперечать один одному.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, що допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права дійшла висновку, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, що був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, з метою надання найбільш сприятливого підходу для позивача, суд дійшов висновку, що у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI, відтак обмеження максимального розміру пенсії позивача не повинно застосовуватися.
Також у постановах від 09 лютого 2021 року у справі №1640/2500/18, від 10 вересня 2021 року у справі №300/633/19 та від 24 вересня 2021 року у справі №370/2610/17 Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо заборони обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким вона призначена відповідно до Закону №2262-XII.
Щодо заявленої позивач вимоги про перерахунок пенсії за довідкою без обмеження розміру пенсії максимальною сумою доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, які передбачені пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування», суд зазначає слідуюче.
Відповідно до пунктів 2 та 4 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI, у відповідній редакції), у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
- єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
- максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.
Частиною третьою статті 7 Закону №2464-VI визначено, що нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 41 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року №1058-IV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що максимальна величина бази нарахування єдиного внеску встановлює обмеження лише щодо нарахування та сплати єдиного внеску і не може слугувати підставою для обмеження розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії, оскільки у випадку отримання доходу, який перевищує максимальну величину бази нарахування, сплата єдиного внеску, розрахованого в межах максимальної величини бази нарахування, вважається належною.
Водночас суд звертає увагу на те, що положення частини третьої статті 43 Закону №2262-XII не передбачають обмеження розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії максимальною величиною бази нарахування єдиного соціального внеску, а лише встановлює вичерпний перелік складових грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Згідно з положеннями статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року мінімальну заробітну плату було встановлено в розмірі 7100 гривень.
Відповідно, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску станом на 01 січня 2024 року становила 106 500,00 грн (7100,00 х 15).
Тобто, розмір грошового забезпечення позивача, визначеного у довідці МВС від 27.01.2025 №51-9556 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 грудня 2024 року, та яка мала враховувалась пенсійним органом при проведенні перерахунку пенсії позивача з квітня 2024 року, є більшим, ніж максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску станом на 01 січня 2024 року.
Згідно наданого до суду відповідачем протоколу від 05.08.2025 вбачається, що пенсійний орган обмежує суму пенсії позивача максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску станом на 01 січня 2024 року у розмірі 106 500 грн (7100х15).
Проте суд не погоджується з діями відповідача щодо обмеження суми пенсії позивача максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску станом на 01 січня 2024 року, оскільки здійснення пенсійним органом перерахунку пенсії з обмеженням розміру грошового забезпечення, виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску, суперечить вимогам чинного законодавства.
Варто зауважити що нормами пенсійного законодавства, якими врегульовано питання проведення перерахунків пенсій осіб, яким пенсія призначена відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, не передбачено застосування до розміру грошового забезпечення, з якого перераховується пенсія за вислугу років, максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки пенсія позивача була призначена на підставі Закону №2262-XII, то вона не підлягає обмеженню максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску, а тому дії відповідача в цій частині є протиправними.
Виплата відповідачем пенсії у меншому розмірі, ніж це передбачено законом, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право позивача мирно володіти своїм майном.
Аналогічних висновків при вирішенні подібних спірних відносин також дотримується Шостий апеляційний адміністративний суд у постановах від 30 вересня 2024 року у справі №620/7418/24, від 19 лютого 2025 року у справі №640/14490/22, від 26 червня 2025 року у справі №320/33236/24.
Відповідно до частин першої і другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з цим, відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність вчинених дій щодо не здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки від 27.01.2025 №51-9556, із дотриманням діючого законодавства.
Відтак, враховуючи положення статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зобов'язує Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити позивачу перерахунок пенсії з 25.04.2025 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої МВС від 27.01.2025 № 51-9556 про розмір грошового забезпечення станом на 01 грудня 2024 року, без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску станом на 01 січня 2024 року та без обмеження максимального розміру пенсії, а також здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
На переконання суду, саме такий спосіб захисту порушених прав позивача відповідає об'єкту порушеного права й у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір» як такий, що має статус УБД згідно посвідчення № НОМЕР_1 .
Інших витрат до розподілу суду не заявлено.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ України від 27.01.2025 № 51-9556.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548) здійснити з 25.04.2024 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії, на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ України від 27.01.2025 № 51-9556, без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску станом на 01 січня 2024 року та без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням виплачених сум.
В решті вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І. І.