про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
31 жовтня 2025 року м. Київ № 320/53035/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368), Пенсійного фонду України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 9, код ЄДРПОУ 00035323), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка полягає у тому, що ним не включено в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ «ОЩАДБАНК» Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області за період з 01.04.2019 по 30.09.2022 на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 суму пенсії у розмірі 271425,2 гривень, нарахованої на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2022 у справі №640/6589/22 та суму пенсії за період з 01.07.2021 по 31.12.2024 у розмірі 77412,32 гривень, нараховану на виконання рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 у справі № 460/13883/23;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596, включити в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ «ОЩАДБАНК» Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області на наступний виплатний період на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 суму пенсії за період з 01.04.2019 по 30.09.2022 у розмірі 271425,2 гривень, нарахованої на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2022 у справі №640/6589/22 та суму пенсії за період з 01.07.2021 по 31.12.2024 у розмірі 77412,32 гривень, нараховану на виконання рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 у справі № 460/13883/23;
- визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо не фінансування виплати ОСОБА_1 суми пенсії у розмірі 271425,2 гривень, нарахованої на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2022 у справі №640/6589/22 та суму пенсії у розмірі 77412,32 гривень, нараховану на виконання рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 у справі № 460/13883/23 без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 №631 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2023 рік;
- зобов'язати Пенсійний фонд України профінансувати на наступний виплатний період виплату ОСОБА_1 суми пенсії у розмірі 271425,2 гривень, нарахованої на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2022 у справі №640/6589/22 та суму пенсії у розмірі 77412,32 гривень, нараховану на виконання рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 у справі № 460/13883/23 без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 №631 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2023 рік;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати звіт про виконання рішення суду.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/53035/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Досліджуючи матеріали позовної заяви, судом встановлено, що позовні вимоги у цій справі мотивовані невиконанням у повному обсязі відповідачем рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2022 у справі №640/6589/22 та рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 у справі № 460/13883/23.
Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2022 у справі №640/6589/22 позовні вимоги задоволені частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови позивачу перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12 жовтня 2021 року №12350, починаючи з 01 квітня 2019 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити позивачу пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12 жовтня 2021 року №12350, починаючи з 01 квітня 2019 року.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати позивачу у період з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року (включно) лише 75 % суми підвищення пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 100 % перерахованої пенсії з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року (включно).
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2022 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2022 року у справі №640/6589/22 повернуто апелянту.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 у справі №460/13883/23 позовні вимоги задоволені повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення позивачу нарахування та виплати щомісячної доплати в сумі 2000 грн відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити позивачу нарахування та виплату щомісячної доплати в сумі 2000 грн відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.07.21, з урахуванням проведених виплат.
У позовній заяві позивач зазначає, що листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 18.07.2025 №2600-0202-8/129561 повідомлено про те, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2022 у справі №640/6589/22 було нараховано суму пенсії за період з 01.04.2019 по 30.09.2022 у сумі 271425,2 гривень.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 18.07.2025 №2600-0202-8/129561 повідомлено, що на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 у справі № 460/13883/23 було нараховано суму пенсії за період з 01.07.2021 по 31.12.2024 у сумі 77412,32 гривень.
Враховуючи, що вказані суми пенсії, нараховані на виконання рішення суду, позивачу так і не були виплачені останній звернувся з даною позовною заявою до суду.
Предметом заявленого позову у цій справі є вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка полягає у тому, що ним не включено в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ «ОЩАДБАНК» Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області за період з 01.04.2019 по 30.09.2022 на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 суму пенсії у розмірі 271425,2 гривень, нарахованої на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2022 у справі №640/6589/22 та суму пенсії за період з 01.07.2021 по 31.12.2024 у розмірі 77412,32 гривень, нараховану на виконання рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 у справі № 460/13883/23.
При цьому, вимоги до Пенсійного фонду України щодо проведення фінансування на наступний виплатний період виплату ОСОБА_1 суми пенсії у розмірі 271425,2 гривень, нарахованої на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2022 у справі №640/6589/22 та суму пенсії у розмірі 77412,32 гривень, нараховану на виконання рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 у справі № 460/13883/23 без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 №631 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2023 рік є похідними та залежать від виконання судових рішень Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві.
Отже, у даному випадку позивачем фактично оскаржується бездіяльність, допущена відповідачем на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2022 у справі №640/6589/22 та рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 у справі № 460/13883/23. Позовні вимоги спрямовані на спонукання відповідача виконати дане рішення. Заявляючи вказані вимоги до відповідачів, позивач намагається шляхом прийняття судового рішення у даній справі встановити порядок виконання (весь алгоритм дій відповідачів) судового рішення у іншій справі.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за даною позовною заявою суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження і Кодексом адміністративного судочинства України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання бездіяльності протиправною вчиненою на виконання рішення суду. Проте спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 2 статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
За приписами частини 4 статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Статтею 373 КАС України визначено порядок звернення судових рішень в адміністративних справах до виконання.
Так, частиною 1 статті 373 КАС України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, як виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Статтею 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Статтею 383 КАС України визначено порядок звернення до суду задля визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Відповідно до положень статті 383 КАС України позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно частини 2 статті 383 КАС України у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Частиною 3 статті 383 КАС України визначено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Заяву, зазначену у частині 1 статті 383 КАС України, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Таким чином, КАС України встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їхнього застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язані з невиконанням судового рішення у справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є зобов'язання відповідача до виконання судового рішення.
Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 та від 27.03.2018 у справі №520/5980/17.
Судом встановлено, що за період з 01.04.2019 по 30.09.2022 нараховано позивачу суму пенсії у розмірі 271425,2 гривень на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2022 у справі №640/6589/22 та нараховано суму пенсії за період з 01.07.2021 по 31.12.2024 у розмірі 77412,32 гривень на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 у справі № 460/13883/23.
Суд зауважує, що вказаним рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2022 у справі №640/6589/22 та рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 у справі № 460/13883/23 відповідача зобов'язано здійснити перерахунок пенсії позивача, а також виплатити перераховану пенсію.
Тобто, питання виплати позивачу недоплаченої пенсії охоплюється рішенням суду у справі №640/6589/22 та у справі № 460/13883/23, відтак належить до предмета їх виконання.
Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення.
Подібні висновки у аналогічних відносинах викладені в ухвалі КАС ВС від 06.10.2025 року по справі №240/17234/24.
Врахуванню також підлягає позиція Верховного Суду висловлена у постанові від 11.12.2020 року у справі № 826/13146/18, де Суд вказав, що вирішуючи подібний спір пов'язаний із виконанням судового рішення, у цій справі поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
За таких обставин, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Відповідно пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Парненко В.С.