31 жовтня 2025 року м. Київ № 320/42075/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., здійснюючи розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративної справи
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягають у застосуванні, починаючи з 01 січня 2025 року, обмежувальних (понижуючих) коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», до розміру моєї пенсії при її виплаті.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити, починаючи з 01 січня 2025 року, виплату призначеної пенсії без застосування обмежувальних (понижуючих) коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2025 позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 відкрито провадження у справі, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.
У подальшому, від представника відповідача надійшло клопотання про залучення у якості третьої особи на стороні відповідача Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України.
Клопотання обґрунтоване тим, що для всебічного та об'єктивного розгляду справи, а також для правильного застосування норм матеріального права та дотримання норм процесуального права необхідно залучити до участі у справі Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України, як третю особу, оскільки Мінсоцполітики є головним розпорядником бюджетної програми за КПКВК 2506080 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду".
Надаючи оцінку обґрунтованості клопотання відповідача про залучення третьої особи, суд враховує таке.
За правилами ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Згідно із ч. 4, ч. 5 ст. 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Таким чином, підставою для залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору є наявність обставин, які свідчать, що рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки такої особи.
Разом з цим, обов'язок доказування щодо впливу рішення суду на права, свободи, інтереси або обов'язки третіх осіб покладений на учасника справи, який подає відповідну заяву.
Щодо необхідності залучення до участі у справі в якості третьої особи Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України, суд зауважує, що відповідач не обґрунтував, яким чином рішення у справі вплине на права, обов'язки та інтереси вказаного міністерства. Покликання відповідача на обов'язки Мінсоцполітики, як головного розпорядника бюджетних коштів, які передбачені законом, жодним чином не свідчать про наявність підстав для залучення його до участі у цій справі в якості третьої особи.
Наведені у клопотанні обставини стосуються порядку виконання рішення суду у разі задоволення позову, та не свідчать, що рішення у справі безпосередньо вплине на права та обов'язки Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача про залучення Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, відтак, відмовляє в його задоволенні.
Щодо клопотання про зупинення провадження у справі, суд враховує наступне.
Частиною 1 статті 236 КАС України передбачені обов'язкові підстави для зупинення провадження у справі, а у частині 2 цієї статті вказані факультативні підстави для зупинення провадження у справі.
Так, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в ході розгляду цієї справи, але мають значення для справи, провадження у якій слід зупинити.
Проте, на переконання суду, рішення Київського окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 320/2229/25 не може встановлювати жодних обставин, які б впливали на збирання та оцінку доказів у цій справі, а також встановлювати факти, які б мали преюдиційне значення у цій справі, а тому твердження представника відповідача про наявність підстав для зупинення провадження у справі, що розглядається, на підставі пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України є безпідставними.
За наведених обставин суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
Керуючись статтями 49, 236, 248, 256 КАС України,
1. Відмовити представнику Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у задоволенні клопотання про залучення Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у справі №320/42075/25.
2. Відмовити представнику Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №320/42075/25.
3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Суддя Жукова Є.О.