31 жовтня 2025 року № 320/32085/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОНКУЕРОР» до Державного агентства України ПлейСіті про визнання протиправним та скасування рішення,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «КОНКУЕРОР» із позовом до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей про визнання протиправним та скасування рішення про результати позапланової перевірки та застосування фінансових санкцій (штрафів) до ТОВ КОНКУЕРОР, що прийняте Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей від 14.03.2024 № 150 зі змінами та доповненнями в повному обсязі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.
Позивачем подано суду заяву про зміну підстав позову, яка була прийнята судом. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про відсутність правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.
Заслухавши у судовому засіданні 20.03.2025 позиції присутніх представників учасників справи (позивача та відповідача), дослідивши наявні у справі докази, судом вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
При вирішенні даної справи судом враховано, що 01.04.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей», прикінцевими та перехідними положеннями якого Кабінетові Міністрів України доручено До 01 квітня 2025 року ліквідувати Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей і утворити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2025 № 314 «Про центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику, у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері» утворено Державне агентство України ПлейСіті як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр- міністра України з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій - Міністра цифрової трансформації і який реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 року № 336 «Про ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей» (далі - Постанова № 336) вирішено ліквідувати Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей.
Водночас пунктом 2 Постанови № 336, яка набрала чинності з 01.04.2025, установлено, що правонаступником прав і обов'язків Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей є Державне агентство ПлейСіті.
Також, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.05.2025 № 519-р «Про можливість забезпечення здійснення Державним агентством ПлейСіті функцій і повноважень» погоджено можливість забезпечення здійснення Агентством ПлейСіті покладених на нього згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02 травня 2025 року № 505 «Про затвердження Положення про Державне агентство України ПлейСіті» функцій і повноважень.
Повноваження Державного агентства України ПлейСіті у сфері організації та проведення азартних ігор визначено Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (у редакції чинній на даний момент) та Положенням про Державне агентство України ПлейСіті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 травня 2025 року № 505.
Пунктом 1 Положення про Державне агентство України ПлейСіті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 травня 2025 року № 505 (далі - Положення про Державне агентство України ПлейСіті) встановлено, що Державне агентство України ПлейСіті (далі - Агентство ПлейСіті) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій - Міністра цифрової трансформації і який реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері.
Пунктом 3 Положення про Державне агентство України ПлейСіті, зокрема передбачено, що основними завданнями Агентства ПлейСіті є: 1) реалізація державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері; 2) здійснення державного нагляду (контролю) за ринком азартних ігор, а також за проведенням лотерей в Україні.
Відповідно до абзацу двадцять першого пункту 4 Агентство ПлейСіті відповідно до покладених на нього завдань застосовує фінансові санкції (штрафи), передбачені Законом про азартні ігри.
Підпунктом 8 пункту 5 Положення про Державне агентство України ПлейСіті встановлено, що Агентство ПлейСіті з метою організації своєї діяльності забезпечує в установленому порядку самопредставництво Агентства ПлейСіті в судах та інших органах через осіб, уповноважених діяти від його імені, зокрема через посадових осіб юридичної служби апарату Агентства ПлейСіті або інших уповноважених осіб, а також забезпечує представництво інтересів Агентства ПлейСіті в судах та інших органах через представників.
З огляду на вищезазначене, вбачається, що Державне агентство України ПлейСіті, як правонаступник ліквідованої Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, є належним відповідачем у справі.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей № 114 від 29.02.2024 уповноваженим посадовими особами Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (далі також - КРАІЛ) було проведено позапланову перевірку позивача. За результатами проведеної позапланової перевірки уповноваженим посадовими особами КРАІЛ було складено Акт від 05.03.2024 реєстраційна №00004/2024.
Актом перевірки встановлено порушення частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», яке полягало у порушенні позивачем процедур ідентифікації громадянина України ОСОБА_1 та громадянки України ОСОБА_2 , а саме: не здійснення ідентифікації до моменту ставки, у результаті чого відбулося допущення до участі в азартній грі осіб, які включені до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь і азартних іграх (далі також - Реєстр).
Не погоджуючись з наведеним, позивач подав заперечення вих. №1203/2024 від 12 березня 2023 року.
Листом № 14-8/766 від 07.03.2024 позивача було запрошено взяти участь у засіданні КРАІЛ, яке мало відбутись 14 березня 2024 року об 11:00 в приміщенні КРАІЛ за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 3, та на якому мало розглядалось питання щодо результатів позапланової перевірки позивача.
За результатами засідання КРАІЛ, було прийнято рішення від 14.03.2024 № 150 «Про результати позапланової перевірки та застосування (штрафних) санкцій до ТОВ «КОНКУЕРОР» яким вирішено застосувати до позивача стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 550 000 грн, відповідно до частини 3 статті 58 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».
В подальшому рішенням КРАІЛ від 04.06.2024 № 292 «Про внесення змін до рішення КРАІЛ від 14.03.2024 № 150» до рішення від 14.03.2024 № 150 «Про результати позапланової перевірки та застосування (штрафних) санкцій до ТОВ «КОНКУЕРОР» були внесені зміни.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача про застосування (штрафних) санкцій, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі - Закон) під час реалізації державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор Уповноважений орган, зокрема:
- виконує функції органу ліцензування господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, приймає рішення про видачу та анулювання ліцензій у порядку, встановленому цим Законом;
- розглядає скарги гравців та інших осіб на дії організаторів азартних ігор, у разі виявлення порушень вживає заходів відповідно до цього Закону;
- організовує та здійснює державний контроль за організацією та проведенням азартних ігор, зокрема контроль за додержанням цього Закону, ліцензійних умов шляхом проведення планових, позапланових та фактичних перевірок, у тому числі методом контрольних закупок;
- застосовує санкції до організаторів азартних ігор та інших суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор у випадках, передбачених цим Законом.
Так, згідно з частиною 1 статті 10 Закону державний нагляд (контроль) за ринком азартних ігор здійснюється шляхом проведення планових, позапланових перевірок, фактичних перевірок (методом контрольних закупок) та моніторингу діяльності організаторів азартних ігор з використанням Державної системи онлайн- моніторингу.
Частинами 2 та 3 статті 10 Закону визначено, що планові перевірки організаторів азартних ігор, їх відокремлених підрозділів проводяться не частіше ніж один раз на рік, але не рідше ніж один раз на три роки відповідно до планів, затверджених Уповноваженим органом. Позапланові перевірки проводяться за рішенням Уповноваженого органу з питань, зазначених у таких рішеннях.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 10 Закону письмове чи електроне звернення про порушення законодавства, стандартів чи інших нормативних документів у сфері організації та проведення азартних ігор є підставою для прийняття КРАІЛ рішення про проведення позапланової перевірки.
Позапланові перевірки проводяться за рішенням Уповноваженого органу з питань, зазначених у таких рішеннях.
Як вбачається з матеріалів справи, підставами для прийняття КРАІЛ рішення від 29.02.2024 № 114 «Про проведення позапланової перевірки ТОВ «КОНКУЕРОР» стали повідомлення про порушення законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор, що надійшли до КРАІЛ від громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та листів позивача, що надійшли до КРАІЛ з інформацією стосовно дотримання ТОВ «КОНКУЕРОР» вимог законодавства в сфері організації та проведення азартних ігор при допуску вказаних осіб до участі в азартних іграх.
Уповноваженими особами відповідача в акті перевірки було зафіксовано порушення позивачем частини 2 статті 17 Закону, відповідно до якої ідентифікація (верифікація, встановлення даних) гравця або відвідувача здійснюється працівником організатора азартних ігор під час першого відвідування грального закладу на підставі оригіналу документа, що посвідчує особу та підтверджує вік, а також до моменту прийняття ставки через мережу Інтернет із застосуванням методів ідентифікації та (або) інших методів верифікації, що використовуються відповідно до законодавства про захист персональних даних та правил організатора азартних ігор. Таким чином Позивачем на веб-сайті https://vulkancasino.ua створено умови допуску до участі в азартних іграх осіб, які відповідно до Закону не допускаються до участі в азартних іграх.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 1 Закону гравець це фізична особа, яка на момент участі в азартній грі досягла 21-річного віку, є дієздатною, не перебуває у Реєстрі осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів тa/aбo участь в азартних іграх, та за власним бажанням бере участь в азартній грі.
Частиною першою статті 5 Закону, зокрема визначено, що Уповноважений орган формує та веде зокрема Реєстр осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів тa/або участь в азартних іграх (далі - Реєстр).
Відповідно до частини третьої статті 5 Закону, дані Реєстру, є інформацією з обмеженим доступом. Доступ до такої інформації в порядку, встановленому Уповноваженим органом, надається Уповноваженому органу та організаторам азартних ігор для виконання покладених на них цим Законом обов'язків, а також бюро кредитних історій у частині інформації про осіб, стосовно яких у Реєстрі осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів тa/aбo участь в азартних іграх, міститься інформація про використання такими особами кредитних коштів для внесення ставок, для передачі кредитодавцям на виконання вимог Закону України "Про споживче кредитування".
Згідно з пунктом 54 частини 1 статті 1 Закону реєстр осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, - база даних, що містить інформацію про фізичних осіб, яким відповідно до поданих заяв або за рішенням суду обмежено відвідування гральних закладів та участь в азартних іграх.
До основних обов'язків, яких організатор азартних ігор зобов'язаний дотримуватись та які визначені частиною першою статті 15 Закону, зокрема, віднесено:
дотримання вимог цього Закону, ліцензійних умов, що регулюють провадження того виду господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, на який вони мають ліцензію, а також інших нормативно-правових актів України;
дотримання правил проведення азартних ігор;
дотримання принципів відповідальної гри, встановлених Уповноваженим органом;
вжиття заходів для недопущення до гральних закладів та до участі в азартних іграх осіб, які не досягли 21-річного віку, та осіб, стосовно яких наявні обмеження згідно з цим Законом.
Крім того, відповідно до частини другої статті 16 Закону, з метою мінімізації негативного впливу азартних ігор організатори азартних ігор зобов'язані дотримуватися принципів відповідальної гри, зокрема:
1) забезпечувати ідентифікацію гравця (гравців) та відвідувача (відвідувачів) у порядку, визначеному цим Законом, у гральному закладі та ідентифікацію гравця (гравців) під час провадження діяльності в мережі Інтернет;
2) у випадках та порядку, встановлених Уповноваженим органом, не допускати до участі в азартних іграх осіб, яким обмежено доступ до участі в азартних іграх, та осіб, у яких виражена ігрова залежність (лудоманія);
3) утримуватися від надання гравцям будь-яких бонусних виплат, подарунків та/або надання товарів (послуг) у будь-якій формі, використання інших видів заохочення, надання яких прямо чи опосередковано обумовлено настанням факту програшу гравця у відповідній азартній грі.
При цьому, за результатами проведеної перевірки позивача було встановлено порушення ТОВ «КОНКУЕРОР» процедури ідентифікації гравців, визначеної частиною 2 статті 17 Закону, а також правилами організатора азартних ігор, у результаті чого відбулося допущення до участі в азартних іграх громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , інформацію щодо яких, на час такого допущення, було включено до Реєстру.
Відповідно до рішення КРАІЛ від 11.06.2021 № 356 запроваджено з 15 червня 2021 року дослідну експлуатацію Реєстру.
Відповідно до частини 4 та 5 статті 5 Закону порядок ведення реєстрів у сфері організації та проведення азартних ігор, порядок включення інформації, внесення змін до таких реєстрів, виключення інформації з реєстрів затверджуються Уповноваженим органом. Реєстри є державною власністю.
На виконання вимог Закону КРАІЛ рішенням від 22 квітня 2021 року № 167 було затверджено Порядок формування і ведення Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, який був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 червня 2021 р. за № 747/36369 (далі - Порядок № 167).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 167 реєстр осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх - база даних, що містить інформацію про фізичних осіб, яким відповідно до поданих заяв або за рішенням суду обмежено відвідування гральних закладів та участь в азартних іграх.
Реєстр створюється з метою обліку осіб, яким відповідно до поданих заяв або за рішенням суду обмежено відвідування гральних закладів та участь в азартних іграх, мінімізації негативних наслідків участі фізичних осіб в азартній грі, а також вжиття заходів, спрямованих на боротьбу з ігровою залежністю (лудоманією).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 167 Ведення Реєстру передбачає:
створення та функціонування особистих електронних кабінетів суб'єктів організаторів азартних ігор, Публічних реєстраторів та користувачів реєстру;
формування, ведення, редагування, закриття реєстраційних карток про осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх;
ведення інформації стосовно обмежень доступу до гральних закладів та/або участі в азартних іграх, зокрема про використання кредитних коштів для внесення ставок (за наявності);
формування документів з можливістю редагування, збереження та друку;
отримання інформації про осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, зокрема про використання кредитних коштів для внесення ставок (за наявності);
інформаційну взаємодію та обмін з іншими інформаційними системами, реєстрами та мережами, що складають державні інформаційні ресурси;
підготовку та формування статистичних даних/звітів на підставі інформації, внесеної до Реєстру.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 167 під час внесення відомостей про осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх до Реєстру, створюється та ведеться реєстраційна картка - обліковий запис про осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх до Реєстру.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 167 публічними реєстраторами Реєстру (далі - Публічний реєстратор) є:
уповноважена посадова особа апарату Уповноважено органу, яка відповідно до законодавства має право вносити відомості про осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх до Реєстру, а також редагувати такі відомості;
уповноважена посадова особа організатора азартних ігор, яка відповідно до законодавства має право вносити відомості про осіб, яким обмежено доступ до
гральних закладів та/або участь в азартних іграх до Реєстру, а також редагувати такі відомості.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 167 користувачами Реєстру (далі - Користувач) є:
уповноважені посадові особи Уповноваженого органу, які відповідно до законодавства мають право отримувати інформацію з Реєстру;
уповноважені посадові особи організатора азартних ігор, які відповідно до законодавства мають право отримувати інформацію з Реєстру.
Відповідно до пункту 12 Порядку № 167 пошук відомостей у Реєстрі здійснюється за одним або декількома ідентифікаторами пошуку за принципом повного або часткового збігу одного чи декількох ідентифікаторів пошуку.
Відповідно до пункту 27 Порядку № 167 під час відвідання особою грального закладу Користувачем Реєстру проводитися обов'язкова перевірка особи на наявність відомостей про таку особу в Реєстрі. Перевірка проводиться через електронний кабінет, з фіксацією часу та номера запиту за прізвищем, ім'ям, по батькові (за наявності) особи, датою народження, реквізитами документа, що посвідчує особу, та на підставі якого особа бажає (намагається) відвідати гральний заклад. У разі наявності особи (із зазначеними реквізитами) в Реєстрі Користувач отримує витяг, в якому вказується термін та підстави обмеження.
У разі відвідання особою грального закладу у мережі Інтернет, під час входу до системи проводиться автоматичний запит до Реєстру за реквізитами, зазначеними в налаштуваннях відвідувача, час та ідентифікатори запиту фіксуються. У разі наявності особи в Реєстрі вхід забороняється на строк дії обмеження.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону ідентифікація (верифікація, встановлення даних) гравця або відвідувача для цілей цього Закону передбачає збір організатором азартних ігор інформації про:
1) прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи;
2) вік (дату народження) особи;
3) наявність або відсутність особи в Реєстрі осіб, яким обмежено доступ до гральни: закладів та/або участь в азартних іграх.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що ідентифікація (верифікація, встановлення даних) гравця або відвідувача здійснюється працівником організатора азартних ігор під час першого відвідування грального закладу на підставі оригіналу документа, що посвідчує особу та підтверджує вік, а також до моменту прийняття ставки через мережу Інтернет із застосуванням методів ідентифікації та (або) інших методів верифікації, що використовуються відповідно до законодавства про захист персональних даних та правил організатора азартних ігор.
Відповідно до частин 4 та 5 статті 17 Закону ідентифікація (верифікація, встановлення даних) гравця в мережі Інтернет здійснюється організатором азартних ігор за допомогою електронного підпису, sim-картки з підтримкою методу MobileID, методу BankID або інших методів верифікації, що використовуються відповідно до законодавства.
Організатор азартних ігор для проведення ідентифікації (верифікації, встановлення даних) гравця в мережі Інтернет має право запитувати у гравця додаткові документи відповідно до правил організатора азартних ігор, зокрема власне зображення гравця з необхідним документом, або вимагати використання засобів відеозв'язку.
Таким чином, для ідентифікації (встановлення даних) гравця або відвідувача і Закон, і Порядок № 167 передбачає вжиття позивачем заходів для пошуку особи, яка виявила бажання прийняти участь в азартних іграх, за різними критеріями такими як прізвище ім'я, по батькові (за наявності) особи, дата народження, реквізити документа, що посвідчують особу.
При цьому, зважаючи на той факт, що тільки перевірка особи по різним критеріям відбору такими як прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, датою народження, реквізитами документа, що посвідчує особу, надасть можливість достеменно встановити наявність або відсутність особи в реєстрі, очевидним є факт, що перевірка повинна здійснюватися як на підставі даних документів, що підтверджують особу гравця так і даних про прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, датою народження окремо по кожному критерію.
Однак, з доданих до позовної заяви скріншотів вбачається, що пошук особи в реєстрі здійснювався позивачем виключно на підставі паспорта громадянина України ( ОСОБА_1 ) та закордонного паспорту ( ОСОБА_2 ) без здійснення пошуку за прізвищем ім'ям, по батькові (за наявності) особи, датою народження.
Вказані обставини призвели до не дотримання позивачем ні вимог частини 2 статті 17 Закону, ні вимог Порядку № 167, що призвело до порушення ТОВ «КОНКУЕРОР» процедури ідентифікації гравців.
Суд звертає увагу, що посилання ТОВ «КОНКУЕРОР» на дослідну експлуатацію Реєстру, як на підставу не відображення даних про осіб в Реєстрі не є достатнім доказом спростування виявленого порушення оскільки, по-перше, будь-яких належних та допустимих доказів, що свідчать про порушення роботи Реєстру 31.12.2022 та 12.12.2023 коли було допущено до участі в грі гравців, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, не надано. При цьому, відповідно до службової записки Департаменту цифрових рішень, здійснення контрольно-наглядових функцій та запобігання ігровій залежності (лудоманії) від 23.08.2024 № ВН-13/02/2916 31 грудня 2022 та 03 травня 2023 року в роботі Реєстру збоїв з технічних або будь-яких інших причин зафіксовано не було, регламентні процедури, оновлення чи модернізація Реєстру не проводились.
По-друге, будь-які скарги від інших організаторів азартних ігор або гравців, які приймали участь в азартних іграх щодо некоректної роботи Реєстру 31 грудня 2022 та 03 травня 2023 року до КРАІЛ також не надходило.
Додана до позовної заяви інструкція, яка надсилалась КРАІЛ свідчить про наявні можливості пошуку інформації в Реєстрі як за прізвищем, ім'ям, по батькові (за наявності) особи, датою народження так і за реквізити документа, що посвідчують особу.
Більше того, на підтвердження можливостей Реєстру на здійснення належної ідентифікації (верифікації) свідчать і пояснення позивача, які надавалися під час перевірки щодо надання пояснень щодо механізму (процедури) налаштованого запиту в ТОВ «КОНКУЕРОР» до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, його частоту здійснення: «Запити в реєстр відбуваються за допомогою АРІ. Дані до АРІ та технічну документацію Товариству надали представники КРАІЛ. У Товариства є ключ за допомогою якого Товариство здійснює перевірку користувачів у Реєстрі.
Процедура перевіри ділиться на декілька етапів:
Перший етап - усі нові клієнти проходять перевірку в Реєстрі на етапі ідентифікації та верифікації до допуску до здійснення ставок. Як тільки користувач завантажує будь-які ідентифікаційні дані, за якими можна перевірити його наявність у Реєстрі, Товариство надсилає запит з даними та перевіряє клієнта.
Другий етап - у випадку будь-якої зміни в картці користувача, тобто, як тільки в картку користувача вносяться будь-які зміни, а саме: ПІД, стать, дата народження, тип документа, серія або номер документа, РНОКПП, Товариство надсилає запит з оновленими даними в Реєстр для перевірки гравця.
Третій етап - постійна база користувачів оновлюється щодня, двічі на день спеціально налаштований скрипт перевіряє всіх зареєстрованих користувачів, у яких є будь-яка ідентифікаційна інформація в Реєстрі. При виявленні користувача в Реєстрі, його позначає спеціальним прапором та автоматично блокує гравцю доступ до ставок».
Враховуючи вищевикладене, висновки позивача щодо неналежної роботи Реєстру не підтверджені відповідними доказами, а перебування Реєстру в дослідній експлуатації не є беззаперечним доказом наявності помилок в його роботі або технічних збоїв у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог на цій підставі відсутні.
Щодо доводів позивача про те, що Реєстр не здатен виконувати свою функцію, оскільки він перебуває в дослідній експлуатації, суд зазначає таке.
Перебування Реєстру в дослідній експлуатації передбачає можливість доопрацювання його функціоналу, при цьому робота Реєстру навіть в дослідній експлуатації надає організаторам азартних ігор здійснити належну ідентифікацію (встановлення даних) гравця або відвідувача оскільки і Закон і Порядок № 167 передбачає вжиття організаторами азартних ігор заходів для пошуку особи, яка виявила бажання прийняти участь в азартних іграх, за різними критеріями такими як прізвище ім'я, по батькові (за наявності) особи, дата народження, реквізити документа, що посвідчують особу.
Ідентифікація гравця ОСОБА_1 , як зазначає сам позивач в позові, здійснювалася виключно на підставі паспорта громадянина України. При цьому за прізвищем ім'ям, по батькові (за наявності) особи її датою народження, в порушення вимог Закону та пункту 12 Порядку № 167 здійснено не було.
Ідентифікація гравця ОСОБА_4 , як зазначає сам позивач в позові, здійснювалася виключно на підставі закордонного паспорта через застосунок «Дія». При цьому за прізвищем ім'ям, по батькові (за наявності) особи її датою народження, в порушення вимог Закону та пункту 12 Порядку № 167 здійснено не було.
Таким чином, КРАІЛ забезпечив можливість позивачу та іншим організаторам провадити свою діяльність у відповідності до вимог Закону і запровадив дослідну експлуатацію Реєстру.
Водночас, якщо позивач вважав, що Реєстр не виконує всі свої функції, визначені Законом, то він не повинен був здійснювати свою діяльність, оскільки не міг здійснити верифікацію гравців відповідно до вимог Закону. При цьому, позивач жодного разу не звертався до КРАІЛ зі скаргами щодо неналежної роботи реєстру, не відповідності його технічних можливостей вимогам Закону або неможливість виконувати Реєстром свої функції належним чином.
Вказані обставини в повній мірі підтверджують, що незважаючи на той факт, що Реєстр перебуває в дослідній експлуатації він забезпечує можливість всім організаторам азартних ігор здійснити належну ідентифікацію (верифікацію) гравців з метою недопущення до участі в грі осіб яким обмежено доступ до азартних ігор, що не біло забезпечено позивачем.
Відповідно до пункту 25 частини 1 статті 1 Закону державна система онлайн-моніторингу (далі - ДСОМ) спеціалізований програмно-апаратний комплекс, призначений для забезпечення здійснення моніторингу господарської діяльності організаторів азартних ігор, забезпечення відповідності ліцензійним умовам та технічним стандартам; отримання або передачі інформації в режимі реального часу від (до) відповідного грального обладнання через мережу Інтернет або інші канали зв'язку, збору, обробки, накопичення та реєстрації інформації про прийняті ставки, виплачені виграші (призи), здійснені виплати та інші операції, пов'язані з організацією та проведенням азартних ігор, забезпечення захисту інформації від втрати, розкрадання, спотворення, підробки, несанкціонованих дій щодо її знищення, модифікації, копіювання тощо, від несанкціонованого доступу через мережу Інтернет, а також для забезпечення принципу відповідальної гри.
Наявність або відсутність ДСОМ не позбавляє як позивача, так і інших організаторів азартних ігор можливості здійснити належним чином ідентифікацію (верифікацію) гравців з метою недопущення їх до участі в грі у зв'язку із наявним обмеженням в Реєстрі.
Як зазначив відповідач, незважаючи на ті обставини, що фінансування створення ДСОМ та Реєстру Кабінетом Міністрів України не було передбачено ні в 2022, ні в 2023, ні в 2024 роках у зв'язку із запровадженням військового стану, КРАІЛ вжила всіх можливих організаційно-технічних заходів для того, щоб позивач міг здійснювати свою господарську діяльність і отримувати прибутки.
Таким чином, відсутність ДСОМ жодним чином не впливає на можливість позивача і інших організаторів азартних ігор здійснювати ідентифікацію (верифікацію) гравців. У зв'язку з цим, висновки позивача про неналежну роботу Реєстру у зв'язку із не введенням ДСОМ в експлуатацію суд вважає безпідставними.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 15 Закону у своїй діяльності організатор азартних ігор зобов'язаний, зокрема, фіксувати в онлайн-системі, використання якої для організатора азартних ігор є обов'язковим відповідно до цього Закону та яка пов'язана каналами зв'язку (в режимі реального часу) з Державною системою онлайн-моніторингу, кожну операцію з прийняття ставки, з повернення ставки, з виплати виграшу в кожну азартну гру, із здійснення виплати, з обміну коштів на ігрові замінники гривні та навпаки, а також інші операції, визначені порядком функціонування Державної системи онлайн- моніторингу.
Відповідно до пункту 36 частини 1 статті 1 Закону онлайн-система організації та проведення азартних ігор (онлайн-система) це сукупність технічних, програмних та програмно-апаратних засобів, що забезпечує (у тому числі в мережі Інтернет) організацію та проведення азартних ігор, збір даних про прийняті ставки, їх облік та реєстрацію, визначення, облік та виплату виграшів (призів), а також здійснення інших операцій, пов'язаних з організацією та проведенням азартних ігор, та зберігання відповідної інформації.
Зважаючи на вищенаведене, суд доходить висновку про те, що рішення КРАІЛ від 14.03.2024 № 150 «Про результати позапланової перевірки та застосування фінансових санкції (штрафів) до ТОВ «КОНКУЕРОР» з урахуванням змін внесених рішенням КРАІЛ від 04.06.2024 № 292 «Про внесення змін до рішення КРАІЛ від 14.03.2024 № 150» є обґрунтованим, у зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «КОНКУЕРОР» до Державного агентства України ПлейСіті про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.