03 листопада 2025 року Справа № 320/14222/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "ДТЕК БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у м. Києві № 153910701 від 21.02.2025, № 153940701 від 21.02.2025, № 153890701 від 21.02.2025, № 153950701 від 21.02.2025.
Позиції сторін
Позивач вважає спірні податкові-повідомлення рішення протиправними, необґрунтованими і неправомірними, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам, суперечать дослідженим відповідачем під час податкової перевірки операціям товариства, даним його бухгалтерського та податкового обліку і є сутнісно дефектними. Зазначає також, що вони прийняті з грубими процедурними порушеннями податкового законодавства України.
Відповідач вказує на обґрунтованість висновків акту планової документальної перевірки №113580/Ж5/26-15-07-01-06-20/41442416 від 15.10.2024 та акта позапланової документальної перевірки №3979/Ж5/26-15-07-01-06-20/41442416 від 23.01.2025, та зазначає, що по взаємовідносинам з ТОВ “ДТЕК» витрати, понесені позивачем у зв'язку з придбанням інформаційно-консультаційних послуг з корпоративного управління за договором №1769-ДТЭК від 05.05.2022 року, укладеним між позивачем як замовником та ТОВ “ДТЕК» як виконавцем є економічно необґрунтованими, а їх наявність вказує на завищення витрат підприємства. В підтвердження факту отримання інформаційно-консультаційних послуг з корпоративного управління до перевірки не надано належного документального підтвердження, а саме: детального (змістовного) підтвердження та розкриття сутності даних послуг, не надано змістовних звітів до актів наданих послуг (розшифровок, додатків, протоколів, пояснень, завдань, звітів, порядків їх виконання, обсяг трудових та інших ресурсів, які залучались до їх виконання, замовлень підприємства, тощо) про вид, особливості, результат та характеристики наданих послуг. Керуючись принципом бухгалтерського обліку превалювання сутності над формою перевіркою встановлено, що первинні документи, що отримані від ТОВ “ДТЕК» за своєю формою відповідають вимогам Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», але за сутністю не розкривають доцільність або необхідність цих робіт/послуг для фінансово-господарської діяльності позивача. По взаємовідносинам з ТОВ “Крани України» та ТДВ “Миколаївбудмеханізація» позивач вибірково виписував та реєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на адресу ТОВ “ДТЕК Тилігульська ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ» за договором генерального будівельного підряду № 307-ТВЄС від 21 січня 2021 року. Позивач не реєстрував в ЄРПН розрахунки коригування до податкових накладних в зв'язку із зміною номенклатури послуг, що мало наслідком порушення порядку заповнення і складання податкової звітності й заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Зведені акти, надані до заперечень позивачем, не спростовують висновків, викладених в акті планової перевірки від 15.10.2024 № 113580/Ж35/26-15-07-01-06-20/41442416. Та, по взаємовідносинам з приватним підприємством “КСП ПРОЕКТ» встановлено штучний (уявний) характер укладання договору, оформлений правочин не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання на 20 травня 2025 року об 11:30 год.
20.05.2025 відповідачем подано до суду відзив із додатковими доказами.
В підготовчому судовому засіданні 20.05.2025, за участі представника позивача Маркова О.В. та представника відповідача Салій К.С., з'ясувавши позиції останніх, судом на місці оголошено перерву для надання часу представнику позивача ознайомитись з відзивом та підготувати відповідь на відзив.
Наступне підготовче судове засідання призначено на 09:30 год. 23.06.2025, про що сторони у справі повідомлені належним чином.
20.06.2025 представником позивача подано заяву та додаткові докази.
В підготовчому судовому засіданні 23.06.2025, за участі представника позивача Маркова О.В. та представника відповідача Прутенського К.І., враховуючи заявлені клопотання та позиції сторін, судом ухвалено на місці про оголошення перерви для надання часу представнику позивача підготувати відповідь на відзив.
Наступне підготовче судове засідання призначено на 10:30 год. 21.07.2025, про що сторони у справі повідомлені належним чином.
27.06.2025 представником позивача подано до суду відповідь на відзив.
21.07.2025 представником позивача подано до суду клопотання про долучення додаткових доказів до справи.
В підготовчому судовому засіданні 21.07.2025 за участі представника позивача Маркова О.В. та представника відповідача Прутенського К.І., враховуючи подане клопотання представником позивача щодо долучення до справи доказів, суд, з'ясувавши думки учасників процесу, ухвалив на місці про оголошення перерви для надання часу представнику відповідача ознайомитись із поданими документами за клопотанням та сформувати свою позицію.
Наступне підготовче судове засідання призначено на 11:30 год. 27.08.2025, про що сторони у справі повідомлені належним чином.
За наслідками проведених підготовчих дій 27.08.2025, за участю представника позивача Маркова О.В. та представника відповідача Козарь Ю.О., суд своєю ухвалою від 27.08.2025 закрив підготовче провадження та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 24 вересня 2025 року о 10:30 год.
24.09.2025 в судовому засіданні, за участю представника позивача Маркова О.В. та представника відповідача Ліщук О.В., суд, порадившись на місці, ухвалив задовольнити клопотання представника відповідача та відкласти розгляд справи на іншу дату та час.
Наступне судове засідання призначено на 10:45 год. 08.10.2025, про що сторони у справі повідомлені належним чином.
08.10.2025 в судове засідання прибули представник позивача Маркова О.В. та представники відповідача Ліщук О.В., Міщенка І.І.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити.
Представники відповідача проти позову заперечували, просили суд відмовити в задоволенні заявлених вимог.
За відсутності заперечень учасників по справі, суд на місці ухвалив завершити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Обставини справи
Відповідно до наказу №5035-п від 31.07.2024 Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ДТЕК БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства за період з 06.07.2017 до 30.06.2024.
У зв'язку з поданням ТОВ "ДТЕК БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ" заперечення до акта №113580/Ж5/26-15-07-01-06-20/41442416 від 15.10.2024 від 13.11.2024 № 51/6-61-2024 разом з додатковими документами, на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 26.11.2024 № 7828-п проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "ДТЕК БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ" з питань, що стали предметом оскарження, про що складено акт від 23.01.2025 №3979/Ж5/26-15-07-01-06-20/41442416.
За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві встановлено наступні порушення:
1. п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.10.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), п.6, п.7 та п. 9.4 П(с)БО 16 “Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за М 27/4248 (зі змінами та доповненнями), п. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 3 397 284 грн., в т.ч. за півріччя 2024 року на суму 3 397 284 гривень;
2. п.44. ст.44,, п.185.1, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 192.1 ст.192, п.200.1 ст.200, п.201.1 ст. 201, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за №159/28289 (із змінами і доповненнями), в результаті чого завищено від'ємне значення податку на додану вартість за червень 2024 року на суму 1 938 665 грн., та занижено податок на додану вартість на загальну суму 10 042 096 грн., в т.ч. за червень 2022 року на суму 46 064 грн., за грудень 2022 року на суму 1 142 008 грн., за лютий 2023 року на суму 1 509 121 грн., за березень 2023 року на суму 2 540 791 грн., за квітень 2023 року на суму 572 951 грн., за травень 2023 року на суму 3 292 070 грн., за червень 2023 року на суму 399 886 грн., за листопад 2023 року на суму 539 205 гривень;
3. несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/податкових розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з перевищенням граничного терміну реєстрації.
У подальшому ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:
№153950701 від 21.02.2025 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 3 397 287,00 грн;
№153910701 від 21.02.2025 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 12 552 620,00 грн, у тому числі штрафні санкції на суму 2 510 524,00 грн;
№153940701 від 21.02.2025 про застосування штрафних санкцій у зв'язку з відсутністю складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування на суму 30 600,00 грн.;
№153890701 від 21.02.2025 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 938 665,00 грн.
Не погоджуючись з обґрунтованістю вищезазначених доводів контролюючого органу та, як наслідок, правомірністю спірних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Застосовані судом норми права та висновки суду
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зокрема, в силу ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
За ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 826/15741/18, з метою безумовного дотримання конституційного принципу, визначеного у статті 129 Конституції України, в частині третій статті 2 та статті 9 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.
Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.
Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття "право на справедливий суд", що гарантоване Конвенцією.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказана норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПК України).
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV).
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 № 168/704 (далі - Положення №88), де первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Відповідно до ст. 1 Закону № 996-ХІV - первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Статтею 9 Закону № 996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно п. 2.4 Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність ї оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
У свою чергу, згідно ч. 3 ст. 9 Закону №996-ХІV інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. «а» п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України, “податковий кредит» сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до норм п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
За п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Враховуючи вищезазначені норми законодавства та положень вбачається, що для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції, та у разі, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.
Вирішуючи даний спір суд зазначає наступне.
Щодо взаємовідносин з ТОВ «ДТЕК», позивач на обґрунтування протиправності спірного рішення № 153950701 від 21.02.2025 вказує, що за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг з корпоративного управління №1769-ДТЭК від 05.05.2022 року, на щомісячній основі отримував послуги, пов'язані із наданням юридичних консультацій та консультацій у сфері корпоративного права та управління.
Необхідність придбання таких послуг на договірній основі позивач обґрунтовує у зв'язку з:
- відсутністю у його структурі юридичного відділу та/або у його штаті фахівців за напрямком правового забезпечення (юристів, юрисконсультів);
- необхідністю отримання юридичних консультацій з питань корпоративного права (в т.ч. під час укладення будь-яких правочинів на предмет їх відповідності правочинам щодо вчинення яких є заінтересованість, або значним правочинам з відповідною підготовкою проектів рішень наглядового органу позивача тощо);
- необхідністю забезпечення супроводу діяльності органів управління з урахуванням найкращих практик корпоративного управління та у відповідності до вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", інших нормативних актів тощо.
Наведені аргументи підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами:
- копією договору про надання інформаційно-консультаційних послуг №1769-ДТЭК від 05.05.2022 року;
- штатним розписом позивача;
- актами наданих послуг за цим договором та звітами до нього і документами, які готувались ТОВ «ДТЕК» в ході надання послуг.
Суд зазначає, що первинні документи, надані позивачем, у достатній мірі розкривають суть та зміст послуг, які позивач отримував від ТОВ “ДТЕК» та їх зв'язок із господарською діяльністю позивача.
Доводи відповідача про економічну необґрунтованість цих послуг, неможливість визначити їх доцільність або необхідність для фінансово-господарської діяльності позивача спростовуються вище наведеним та наданими доказами до справи позивачем.
Крім того, суд вказує, що відповідач не наділений повноваженнями щодо оцінки доцільності придбання товарів або послуг, ділової мети щодо операцій, які не є контрольованими за приписами статті 39 Податкового кодексу України. До компетенції відповідача як контролюючого органу не належить оцінка економічної обґрунтованості послуг, які замовляв та отримував позивач. Необхідність отримання цих послуг доведена позивачем, оскільки останній не має у своїй структурі та штатному розписі відділу або фахівців за напрямом правового забезпечення, а виконання вимог закону та локальних нормативних актів позивача та його органів корпоративного управління є необхідним для укладення та виконання ним правочинів.
Доводи та докази відповідача в ході позапланової перевірки і під час судового розгляду на спростування аргументів позивача із посиланням на запити і негативні відповіді на них, отримані від сторін правочинів з позивачем (замовником за договором) про наявність у них взаємовідносин з ТОВ “ДТЕК» (виконавцем за договором), суд оцінює критично, адже ТОВ “ДТЕК» не є стороною відповідних правочинів (договорів), відтак ці запити і відповіді не мають відношення як до предмету перевірки, так і до предмету доказування у цій справі.
Таким чином, за епізодом, пов'язаним із взаємовідносинами між позивачем та ТОВ “ДТЕК» й зменшенням від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 3 397 287,00 грн, відповідач в заявах по суті справи й під час судового розгляду не довів протиправності включення позивачем відповідних витрат до бухгалтерського та податкового обліку.
Суд вважає недоведеними допущені на думку відповідача заниження позивачем задекларованих показників рядка 02 Декларацій з податку на прибуток “Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності за період з 06.07.2017 до 30.06.2024 всього на загальну суму 3 397 284 грн., в т.ч. за 2022 рік на суму 950 400 грн, за 2023 рік на суму 1 604 004 грн., за півріччя 2024 на суму 842 880 грн., за 1 квартал 2024 року 1 012 338 гривень; та завищення рядка 2130 “Звіту про фінансовий результат “Адміністративні витрати» у загальній сумі 3 397 284 грн., в т.ч. за 2022 рік на суму 950 400 грн, за 2023 рік на суму 1 604 004 грн., за півріччя 2024 на суму 842 880 грн.
Відтак, висновок відповідача про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 3 397 284 грн., у тому числі за півріччя 2024 року на суму 3 397 284 грн, не знайшов свого підтвердження та не є обґрунтованим, у зв'язку з чим, спірне податкове повідомлення рішення №153950701 від 21.02.2025 є неправомірним та підлягає скасуванню.
Щодо взаємовідносин з ТОВ “Крани України» та ТДВ “Миколаївбудмеханізація», відповідач вказує, що між ТОВ “ДТЕК Тилігульська ВЕС» та ТОВ “ДТЕК БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ» укладено договір генерального будівельного підряду від 21.01.2021 № 307-ТВЄС “Нове будівництво вітрової електричної станції “ДТЕК Тилігульська ВЕС» потужністю 500 МВт за межами населених пунктів в межах територій Анатолівської, Краснопільської та Ташинської сільських рад Бердянського району Миколаївської області».
В свою чергу ТОВ “ДТЕК БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ» та ТОВ “Миколаївбудмеханізація» (код 1273125) укладено договори підряду від 01.09.2022 №50-СР, від 31.03.2023 №73-БР про використання будівельної техніки на об'єкті “Нове будівництво вітрової електричної станції “ДТЕК Тилігульська ВЕС» потужністю 500 МВт за межами населених пунктів в межах територій Анатолівської, Краснопільської та Ташинської сільських рад Бердянського району Миколаївської області».
Також ТОВ “ДТЕК БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ» та ТОВ “Крани України» укладено договір підряду від 30.08.2022 №47-СР про виконання вантажопідіймальних робіт під час монтажу ВЕУ в кількості 13 шт. на об'єкті “Нове будівництво вітрової електричної станції “ДТЕК Тилігульська ВЕС» потужністю 500 МВт за межами населених пунктів в межах територій Анатолівської, Краснопільської та Ташинської сільських рад Бердянського району Миколаївської області» та договір підряду від 31.03.2023 №72-БР про виконання вантажопідіймальних робіт під час демонтажу 2 секцій.
Порушення п.44.1 ст.44, п.185.1, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 192.1 ст.192, п.200.1 ст.200, п. 201.1 ст. 201, п.201.10 ст. 201 ПКУ, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість відповідач обґрунтовує тим, що
- згідно умов договору генерального будівельного підряду від 21.01.2021 № 307-ТВЄС ТОВ “ДТЕК БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ» на адресу ТОВ “ДТЕК Тилігульська ВЕС» складало акти виконаних робіт. Вказані в актах роботи безпосередньо виконували підрядники ТОВ “Миколаївбудмеханізація» (код 1273125) та ТОВ “Крани України» (код 40489427); згідно ЄРПН не встановлено виписку та реєстрацію ТОВ “ДТЕК БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ» податкових накладних на вказані акти прийому-передачі робіт;
- зведені акти виконаних робіт за цим договором підряду не можуть бути прийняті до уваги і спростувати висновки актів перевірок;
- позивач має обов'язок виписувати та реєструвати в ЄРПН розрахунки коригування до податкових накладних, в зв'язку із зміною номенклатури, кількості та вартості на адресу ТОВ “ДТЕК Тилігульська ВЕС».
Позивач натомість зазначає про те що, весь обсяг придбаних у зазначених субпідрядників робіт позивач реалізував ТОВ “ДТЕК Тилігульська ВЕС» як замовнику за договором, а до актів виконаних робіт/наданих послуг сторони складали зведені акти. Ці документи позивач надав відповідачу разом із запереченнями до акта перевірки, однак відповідач їх до уваги не взяв. Також наводить співставлення між актами виконаних робіт та податковими накладними, які складено і зареєстровано позивачем, номенклатура послуг/робіт в яких співпадає з номенклатурою у зведених актах. Крім того, наголошує, що отримував від підрядників акти про виконані роботи у вигляді переліків послуг із зазначенням кількості та вартості машино-годин роботи різних видів спеціалізованої техніки (кранів, бульдозерів, самоскидів, тягачів тощо). У подальшому складав на адресу ТОВ “ДТЕК Тилігульська ВЕС» як замовника відповідні акти про виконані роботи, які відображали склад виконаних робіт підрядниками, із додаванням націнки, та в окремих випадках із включенням до вартості робіт будівельних матеріалів, наприклад, таких як, щебенево - піщана суміш. При цьому з метою контролю розрахунків за виконані роботи саме за напрямками, зазначеними у договорі генпідряду №307- ТВЭС, позивач і замовник за договором генпідряду складали зведені акти, в яких зазначалась номенклатура робіт саме згідно із окремими додатковими угодами до договору генпідряду №307-ТВЭС.
Відповідні договори, акти та податкові накладні досліджено судом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач складав такі акти згідно з номенклатурою робіт за договором № 307-ТВЭС від 21.01.2021:
- “Послуги з експлуатації будівельних машин і механізмів для будівництва технологічних проїздів та підкранових майданчиків (13 ВЕУ) при новому будівництві вітрової електричної станції “ДТЕК Тилігульська ВЕС» потужністю 500 МВт за межами населених пунктів в межах територій Анатолівської, Краснопільської та Ташинської сільських рад Березанського району Миколаївської області»;
- “Роботи з будівництва технологічних проїздів та підготовчих робіт на підкранових майданчиках ВЕУ 3 черга при новому будівництві вітрової електричної станції “ДТЕК Тилігульська ВЕС» потужністю 500 МВт за межами населених пунктів в межах територій Анатолівської, Краснопільської та Ташинської сільських рад Березанського району Миколаївської області»;
- “Будівництво технологічних проїздів, підкранових майданчиків та опорних конструкцій ВЕУ (третя черга будівництва 126 МВт) при новому будівництві вітрової електричної станції “ДТЕК Тилігульська ВЕС» потужністю 500 МВт за межами населених пунктів в межах територій Анатолівської, Краснопільської та Ташинської сільських рад Березанського району Миколаївської області»;
- “Вантажопідіймальні роботи під час монтажу ВЕУ (13 ВЕУ) при новому будівництві вітрової електричної станції “ДТЕК Тилігульська ВЕС» потужністю 500 МВт за межами населених пунктів в межах територій Анатолівської, Краснопільської та Ташинської сільських рад Березанського району Миколаївської області»;
- “Вантажопідіймальні роботи під час заміни генератора на Об'єкті робіт ВЕУ №348 при новому будівництві вітрової електричної станції “ДТЕК Тилігульська ВЕС» потужністю 500 МВт за межами населених пунктів в межах територій Анатолівської, Краснопільської та Ташинської сільських рад Березанського району Миколаївської області».
Таким роботам відповідали отримані від постачальників позивача ТОВ “Крани України» та ТДВ “Миколаївбудмеханізація» роботи з експлуатації будівельних машин та механізмів та виконання вантажопідіймальних робіт під час монтажу вітроенергетичних установок.
Придбання та реалізація зазначених робіт відображені позивачем у бухгалтерському обліку проводками таким чином: придбання: Дт 231 “Виробництво» Кт 631 “Розрахунки із постачальниками та підрядниками»; Дт 6442 “Податковий кредит з ПДВ» Кт 631 “Розрахунки із постачальниками та підрядниками» реалізація: Дт 361 “Розрахунки з покупцями та замовниками» Кт 703 “Дохід від реалізації робіт та послуг».
Суд зазначає, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що ТОВ «ДТЕК БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ» своєчасно та в повному обсязі нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість по всіх роботах (послугах), придбаних у ТОВ “Крани України» та ТДВ “Миколаївбудмеханізація» і в подальшому реалізованих ТОВ “ДТЕК Тилігульська ВЕС» як замовнику за договором генерального будівельного підряду № 307-ТВЭС від 21.01.2021.
Співвідношення відповідних обсягів та повна реалізація і оподаткування придбаних Позивачем послуг підтверджуються наявними у справі доказами, і відповідають розрахункам, які позивач наводить суду.
Щодо аргументу відповідача про зміну номенклатури товарів (послуг), суд зауважує, що оскільки не відбувалося зміни номенклатури у постачанні робіт/послуг позивачем на користь ТОВ “ДТЕК Тилігульська ВЕС», позивач не мав підстав для складання розрахунків коригування до відповідних податкових накладних.
Суд зазначає, що наявні у матеріалах справи податкові накладні відповідають вимогам п.44.1 ст.44, п.185.1, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 192.1 ст.192 , п.200.1 ст.200, п. 201.1 ст. 201, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Відповідач реальність відповідних господарських операцій під сумнів не ставить.
Таким чином, податкові повідомлення-рішення №153910701 від 21.02.2025 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, №153940701 від 21.02.2025 про застосування штрафних санкцій у зв'язку з відсутністю складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування, та №153890701 від 21.02.2025 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість є протиправними і підлягають скасуванню.
Щодо взаємовідносин з ПП “КСП-ПРОЕКТ» та ТОВ “ДТЕК» відповідач обґрунтовує доведеність встановлених порушень і правомірність спірних податкових повідомлень-рішень тим, що встановлено штучний (уявний) характер укладання договору підряду №84-СР від 01.08.2023 з ПП “КСП-ПРОЕКТ» через те, що аналізом даних, які містяться в ЄРПН, не встановлено реєстрації контрагентами на адресу ПП “КСП-ПРОЕКТ» податкових накладних, що відповідають номенклатурі робіт з постачання та монтажу вітровимірювальних щогл на адресу товариства. Як вказує відповідач, мало наслідком завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 395 395 грн, у тому числі за лютий 2024 на суму 121 665 грн., за квітень 2024 на суму 273 730 грн.
Суд зазначає, що доказами, наявними в матеріалах справи, відповідно рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10925199/31978764 від 18.04.2024; №10724081/31978764 від 14.03.2024; №10724082/31978764 від 14.03.2024, податковий кредит за податковими накладними, складеними ПП “КСП-ПРОЕКТ» фактично був предметом перевірки під час блокування таких накладних контролюючими органами. Відповідні податкові накладні були зареєстровані на підставі рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи.
Крім того, суд зазначає, що позивач надав докази виконання ПП “КСП-ПРОЕКТ» робіт з монтажу вітровимірювальних щогл: звіт про встановлення 160-метрової щогли “Полтавська 1» у населеному пункті Демидівка, звіт про встановлення 160-метрової щогли “Полтавська 2» у населеному пункті Великі Кринки, повідомлення про початок відбору даних з використанням щогл та датчиків на відповідних майданчиках та підсумкові звіти.
У матеріалах справи також наявні документи, які підтверджують придбання ПП “КСП-ПРОЕКТ» робіт та матеріалів, які використані при виконанні робіт за договором підряду № 84-СР від 01.08.2023.
Враховуючи вищезазначене та встановлене, суд приходить до висновку, що завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за взаємовідносинами з ТОВ “ДТЕК» є недоведеним з мотивів, викладених вище стосовно цих же операцій в контексті зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, відтак, правомірність визначення грошових зобов'язань і прийняття спірних рішень не підтверджена в ході судового розгляду.
У висновку, суд визнає протиправним та скасовує податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у м. Києві від 21.02.2025 №153910701, від 21.02.2025 №153940701, від 21.02.2025 №153890701 та від 21.02.2025 №153950701, оскільки ці рішення не відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.
Протилежного відповідачем суду не доведено, належних та достатніх доказів відповідачем не надано.
Згідно ч. ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі “RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Решта доводів сторін не спростовують висновків суду.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір на суму 30 280 грн. 00 коп.
Таким чином, зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 30 280 грн. 00 коп. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ДПС у м. Києві.
Інших витрат до розподілу не заявлено.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ" задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 153910701 від 21.02.2025, № 153940701 від 21.02.2025, № 153890701 від 21.02.2025, № 153950701 від 21.02.2025.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ" (код ЄДРПОУ 41442416) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (код ЄДРПОУ ВП 44116011) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 30 280,00 грн (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І. І.