ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відмову у відкритті провадження
в частині заявлених позовних вимог
"03" листопада 2025 р. справа № 300/7823/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, за змістом якого просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача в відмові здійснити перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум пенсії) з 01.03.2024 згідно довідки від 15.05.2023 № 8/1/2366/247 наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 виходячи з?86% розміру грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 з врахуванням індексацій базового ОСНП, передбаченого ст.64 Закону України № 2262, постановою КМУ від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постановою КМУ від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постановою КМУ від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та постановою КМУ від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з 01.03.2025 - без обмеження її максимального розміру;
- зобов?язати відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії за вислугу років згідно оновленої довідки від 15.05.2023 № 8/1/2366/247, наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 та СПІ з 01.03.2024 з врахуванням рішення Івано-Франківського ОАС від 01.11.2024 у справі за № 300/6837/24 (без обмеження максимальним розміром виходячи з 86% розміру грошового забезпечення) у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 та з врахуванням індексацій базового ОСНП, передбаченого ст.64 Закону України № 2262, постановою КМУ від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постановою КМУ від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постановою КМУ від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та постановою КМУ від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з 01.03.2025 - без обмеження її максимального розміру.
Відповідно до частин 1-2 статті171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Стосовно позовних вимог щодо визнання протиправними та зобов?язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії за вислугу років згідно оновленої довідки від 15.05.2023 № 8/1/2366/247, наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 та СПІ з 01.03.2024 з врахуванням рішення Івано-Франківського ОАС від 01.11.2024 у справі за № 300/6837/24 (без обмеження максимальним розміром виходячи з 86% розміру грошового забезпечення) у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, суддя вказує про таке.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Така підстава для відмови у відкритті провадження у справі як існування рішення суду, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі (закрити провадження, якщо воно вже відкрито).
Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Такого висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 07.12.2023 у справі №160/19012/21.
З комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" суд встановив, що у провадженні суду обліковується адміністративна справа № 300/6837/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій
Так, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо зменшення з 01.03.2024 відсоткового розміру пенсії з 86% до 70% грошового забезпечення та щодо обмеження максимальним розміром пенсії позивачу; зобов'язання здійснити з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії позивачу у розмірі 86% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 у справі № 300/6837/24 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 86% до 70% сум грошового забезпечення та застосування обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 при проведенні перерахунку пенсії з 01.03.2024.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86% сум грошового забезпечення без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням проведених платежів.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 залишено апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 набрало законної сили 13.01.2025.
Як зазначає позивач у позовній заяві, на виконання рішення суду від 01.11.2024 у справі №300/6837/24 відповідач здійснив нарахування такої пенсії, однак, під час перерахунку та виплати пенсії з 01.03.2024 останній здійснив її, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 70% сум грошового забезпечення та з обмеження пенсії в розмірі 27063,71 грн.
Тобто, у цьому випадку питання порядку проведення нарахування пенсії позивача з 01.03.2024 було предметом розгляду у межах справи № 300/6837/24, при цьому, рішення суду від 01.11.2024 у справі № 300/6837/24 набрало законної сили.
Позивач же не погоджуючись із діями відповідача щодо виконання рішення суду від 01.11.2024 у справі № 300/6837/24 звернувся із цим позовом до суду.
Отже, суд зазначає про те, що частина спірних правовідносин виникли у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 у справі № 300/6837/24, яке набрало законної сили.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до вимог частин 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: обов'язковості виконання рішень.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З огляду на викладене висновується, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення у спосіб ухвалення щодо цього іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Згідно з частиною 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 1 статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
У постановах від 17.04.2019 у справі №355/1648/15-а, від 12.05.2020 у справі №815/2252/16, від 16.12.2021 у справі № 170/167/17 Верховний Суд дійшов висновку, що «…зазначені вище правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення».
Таким чином, виконання судового рішення може відбуватися у добровільному та примусовому порядку, а судовий контроль за виконанням рішення суду здійснює суд, що його ухвалив.
Суд зазначає, що між сторонами існував публічно-правовий спір в частині зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 86% до 70% сум грошового забезпечення та застосування обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 при проведенні перерахунку пенсії з 01.03.2024, який вирішений рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 у справі № 300/6837/24.
Позивач не погоджується з діями відповідача, вчиненими на виконання згаданого рішення та вважає їх протиправними.
Таким чином, суд вказує, що заявлений у цій справі позов фактично має на меті спонукати суд адміністративної юрисдикції вдатися до перевірки належності виконання рішення суду, що набрало законної сили.
Отже, вимоги позивача не підлягають розгляду в межах нової справи за правилами адміністративного судочинства, а можуть бути вирішені на підставі відповідної заяви, поданої в порядку статей 382-383 КАС України в межах справи № 300/6837/24.
Зазначена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 31.01.2022 у справі № 400/822/20, у постанові від 11.12.2023 у справі №240/9339/22, у постанові від 21.12.2022 у справі № 620/4090/22.
Суд зазначає, що у розрізі наведених обставин також необхідно зауважити, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається. Також не є зміною підстав позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі позивачу під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше. Окрім того, не вважається зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин і зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права, або наведення іншого праворозуміння таких норм.
Різне обґрунтування позивачем одних і тих самих позовних вимог у різних адміністративних справах не свідчить про наявність іншого позову у розумінні КАС України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду.
Відповідно до частини 2, частини 3 статті 170 КАС України встановлено, що про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Суд зауважує, що згідно з частиною 5 статті 170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Питання про повернення судового збору судом не вирішується, оскільки такий позивачем за вказну позовну вимогу не сплачено.
Керуючись статтями 170, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 300/7823/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій та зобов?язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії за вислугу років згідно оновленої довідки від 15.05.2023 № 8/1/2366/247, наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 та СПІ з 01.03.2024 з врахуванням рішення Івано-Франківського ОАС від 01.11.2024 у справі за № 300/6837/24 (без обмеження максимальним розміром виходячи з 86% розміру грошового забезпечення) у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені статтею 256 КАС України.
Суддя /підпис/ Панікар І.В.