ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" листопада 2025 р. справа № 300/7121/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про визнання дій протиправними щодо відмови у підготовці та видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії по втраті годувальника станом на 01.01.2023 та зобов'язання підготувати і надати до органу пенсійного забезпечення таку довідку станом на 01.01.2023 для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2023, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі по тексту також - обласний територіальний центр, уповноважений орган, обласний військовий комісаріат, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про визнання дій протиправними щодо відмови у підготовці та видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії по втраті годувальника станом на 01.01.2023 та зобов'язання підготувати і надати до органу пенсійного забезпечення таку довідку станом на 01.01.2023 для здійснення перерахунку пенсії по втраті годувальника.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є пенсіонером, якій призначена пенсія в разі втрати годувальника - ОСОБА_2 (надалі по тексту також - ОСОБА_2 ), відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII (надалі по тексту також - Закон №2262-XII).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103, яким внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі по тексту також - Постанова №704), відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Так як із набранням коментованого судового рішення законної сили скасовано зміни у Постанові №704 із прив'язкою до сталої величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом саме на 1 січня 2018 року, позивач вважає, що з 01.01.2023 розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, яким у спірному випадку є 2023 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови №704.
У зв'язку із таким новим правовим регулюванням спірних правовідносин позивач звернулася до відповідача із заявою про видачу довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2023 з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для проведення з 01.02.2023 перерахунку основного розміру пенсії. Однак відповідач протиправно відмовив у задоволенні прохання позивача, мотивуючи це тим, що після набрання законної силу судового рішення у справі №826/6453/18 Уряд України не приймав нових рішень в частині зміни чи визначення іншого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який є складовою формули для розрахунку військовослужбовцям і прирівняних до них осіб посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, окрім того розміру, який станом на 2023 рік визначений у діючій редакції пункту 4 Постанови №704.
Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 08.10.2025 на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами (а.с.21-22).
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву від 09.10.2025, який із письмовими доказами надійшов на адресу суду 09.10.2025 (а.с.26-38).
Заперечуючи позовні вимоги представник обласного територіального центру зазначив, що після набуття законної сили постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 від 29.01.2020, зміни до Постанови №704 Кабінетом Міністрів України не вносились до 12.05.2023, внаслідок чого станом на дату визначення розміру посадового окладу позивача для здійснення останнього чергового перерахунку пенсії, обчислення розміру посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням було здійснено виключно шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 на відповідний тарифний коефіцієнт.
Зауважує, що висновки Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 є хибними в частині поновлення дії попередньої редакції акту Уряду у разі втрати чинності поточної його редакції, оскільки суперечать пункту 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №870 від 06.09.2005, у зв'язку з чим, через втрату чинності попередньої редакції пункту 4 Постанови №704, на яку покликається позивач, слідує, що її обґрунтовано не було застосовано при визначенні розміру посадового окладу позивача.
Стверджує, що позовні вимоги позивача стосовно оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року є безпідставними, оскільки Постанова №704 не містить норми права в такій редакції.
Основні доводи відповідача зводяться до того, що постановою Кабінету Міністрів України "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704" від 12.05.2023 за №481 (надалі по тексту також - Постанова №481, постанова Уряду України від 12.05.2023 за №481), з 20.05.2023 установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1 762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Таким чином, з 20.05.2024 Урядом України чітко і однозначно врегульовано питання щодо визначення для військовослужбовців посадового окладу і окладу за військовим званням, враховуючи фіксовану величину 1 762,00 гривень. Така ж величина є незмінною і станом на 01.01.2024.
Коментована постанова Кабінету Міністрів України на час спірних правовідносин є чинною та підлягає до застосування. У зв'язку із вказаним, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.
22.10.2025 через канцелярію суду представником Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, на виконання ухвали про відкриття провадження, подано письмові пояснення та докази (а.с.39-45).
Дана справа розглянута і вирішена за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію по втраті годувальника - ОСОБА_2 , колишнього військовослужбовця, служба якого станом на час вирішення справи прирівнюється до служби в Збройних Сил України, та пенсія якому призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Позивач 04.08.2025 звернулася до відповідача із заявою про надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідки про розмір грошового забезпечення, серед іншого, станом на 01.01.2023, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2023 (а.с.15).
Відповідач листом за №11/1/5884 від 13.08.2025 повідомив позивача про те, що відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45, Пенсійний фонд України після прийняття Урядом України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в областях про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, СБУ іншим державним органам.
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На момент розгляду звернення позивача списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку станом на 01.02.2023 від ГУ ПФУ в Івано-Франківській області до ІНФОРМАЦІЯ_3 не надходили (а.с.16).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Положеннями статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII (надалі по тексту також - Закон №2262-XII).
Відповідно до частини 3 статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною 18 статті 43 Закону №2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління
Пенсійного фонду України від 30.01.2007 за №3-1 (надалі по тексту також - Порядок №3-1, в редакції чинній на час спірних правовідносин) перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
За змістом пункту 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Отже, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі по тексту також - Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018.
Згідно з пунктом 2 цієї постанови, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатками 1 і 2 до Постанови №704 визначено Тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, а також Схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції на дату прийняття) передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Як визначено додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 (в редакції на дату прийняття) посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (надалі по тексту також - Постанова №103), пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Постанова №103 набула чинності 24 лютого 2018 року.
Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.
Однак, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 в справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким були внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704.
Визначаючи нормативно-правове регулювання спірних правовідносин слід звернутися до положень Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (надалі по тексту також - Закон №2017-III).
Так, Закон №2017-III визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону №2017-III).
Суд зауважує, що Кабінет Міністрів України визначив як розрахункову величину обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу саме прожитковий мінімум для працездатних осіб. При внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 пунктом 6 Постанови №103 було змінено тільки дату визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 8 розділу Прикінцеві положення Закону України від 23.11.2018 за №2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" було установлено, що в 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У той же час Закон України від 14.11.2019 за №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, на 2020 рік не містить.
Аналогічно не містить таких застережень положення Закону України від 15.12.2020 за №1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Закону України від 02.12.2021 за №1928-IX "Про Державний бюджет України на 2022 рік", а також Закон України від 03.11.2022 №2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік".
Відповідно до вимог статті 1291 Конституції України, частини 1 статті 14, статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду (частина 2 статті 265 КАС України).
Таким чином, з 2020 в законодавстві відсутня норма, яка б передбачала обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Враховуючи, що пунктом 6 Постанови №103 були внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 і ці зміни визнанні судом протиправними і скасовані, Закони України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", "Про Державний бюджет України на 2021 рік", "Про Державний бюджет України на 2022 рік", "Про Державний бюджет України на 2023 рік" не містять застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, то з 1 січня 2020 року підлягають застосуванню положення пункту 4 Постанови №704 із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Судом встановлено, що відповідачем 12.08.2025 у відношенні до позивача оформлена довідка за №11/1/5875 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, в примітках, якої вказано, що довідка складена на підставі рішення Міністра оборони України за №1428/з від 17.01.2023 (зворотній бік а.с.36).
В даній довідці розрахункова величина прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлена законом станом на 05.03.2019.
Відомості у довідці №11/1/5875 внесені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704, за посадою - "керівник польотами авіаційного полку (в/ч НОМЕР_1 )", яку ОСОБА_2 займав на день звільнення зі служби (09.01.1983), за змістом якої грошове забезпечення (станом на 05.03.2019) в загальному становить 21 321,05 гривень, в тому числі і у відношенні до таких її складових як посадовий оклад - 5 780,00 гривень, оклад за військове звання (підполковник) - 1 410,00 гривень та надбавка за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії - 14 131,05 гривень.
Відтак, судом встановлено, що відповідачем в 2025 року у відношенні до позивача оформлена довідка про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 для призначення пенсії.
Відповідач не заперечує, що у даній довідці розрахункова величина прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлена законом станом на 1 січня 2018 року.
Виходячи із даних довідки №11/1/5875, найменування посади та звання позивача, судом встановлено таке.
По перше, відповідно до додатку 1 "Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу" постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 (зворотній бік а.с.36), тарифний розряд "керівник польотами авіаційного полку (в/ч НОМЕР_1 )" відповідає значенню - 29, а тарифний коефіцієнт - 3,28 (1 762,00 гривень х 3,28 (тарифний коефіцієнт) = 5 779,36 гривень).
По друге (а.с.36), згідно додатку 14 "Схема Тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу" постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 тарифний коефіцієнт за спеціальним званням позивача "підполковник" відповідає значенню - 0,8 (1 762,00 гривень х 0,8 (тарифний коефіцієнт) = 1 409,6 гривень).
Окремо підлягає застосуванню Примітка до Додатку 1 і Додатку 14 Постанови №713, у відповідності до якої у разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень.
Відтак посадовий оклад позивача за посадою "керівник польотами авіаційного полку (в/ч НОМЕР_1 )" становитиме - 5 780,00 гривень, а оклад за спеціальним званням "підполковник" - 1 410,00 гривень.
Вказане засвідчує, що на час видачі довідки із додатковими видами грошового забезпечення позивача, уповноважений орган керувався положення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", за змістом яких розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, розмір "посадового окладу" ОСОБА_2 та "окладу за спеціальним званням" відповідач визначав із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Відтак, зважаючи на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року становив 1 762,00 гривень, та беручи до уваги Примітки до Додатку 1 і Додатку 14 Постанови №704, посадовий оклад позивача за посадою "керівник польотами авіаційного полку (в/ч НОМЕР_1 )" визначений в сумі - 5 780,00 гривень, а оклад за спеціальним званням "підполковник" - 1 410,00 гривень (а.с.36).
Оцінюючи доводи позивача щодо поступової зміни з 2018 року по 2023 рік розрахункової величини, яку сліду враховувати для правильного визначення розміру посадового окладу і окладу за спеціальним (військовим) званням, суд керується наступними аргументами.
Законом України "Про Державний Бюджет України на 2018 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 - 1 762,00 гривні, який відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" застосовувався і в 2019 році.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" у 2020 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року в розмірі 2 102,00 гривень.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року в розмірі 2 270,00 гривень.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року в розмірі 2 393,00 гривень.
В подальшому, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року в розмірі 2 684,00 гривень.
Отже, редакція законів України про Державний бюджет на коментовані роки свідчить про зміни як в 2020, 2021, 2022 так і в 2023 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сторону збільшення.
Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що за визначенням, наведеними в статті 1 Закону України "Про Збройні Сили України", частини 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", військова служба в Збройних Силах України не є службою в державних органах.
Таким чином, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2022, 2023 рік" виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ та статті 9 Закону України №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами 2, 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ.
Згідно з частинами 2, 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Зважаючи на наведене вище, суд вважає протиправною відмову відповідача у складенні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
До спірних правовідносин не підлягає застосуванню пункт 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 за №870, згідно якого визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом, і дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи про його скасування, оскільки Постановою №103 не визнано такою, що втратила чинність та не скасовано Постанову №704, а внесено зміни до окремих положень вказаного нормативного акту, зокрема й викладено в новій редакції пункт 4, і внесення таких змін визнано судом незаконним.
За змістом статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пункту 1 Порядку №45 підставою для проведення перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у розмірах, встановлених законодавством. При цьому відсутня умова фактичного отримання такого грошового забезпечення відповідною категорією військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу. Тобто, якщо нормативним актом передбачено, зокрема, зміна розміру хоча б одного виду грошового забезпечення, однак певна категорія діючих осіб рядового та начальницького складу всупереч законодавству не отримує грошове забезпечення із врахуванням таких змін, то відповідна особа, яка перебуває на пенсії не може бути позбавлена права на перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням розміру грошового забезпечення.
Пунктом 3 Постанови №704 визначено здійснювати виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Суд при розгляді справи враховує висновки які міститься у:
- постановах Верховного Суду від 19.06.2023 у справі №160/14974/21, від 19.06.2023 у справі №380/17402/21, від 15.06.2023 у справі №380/13603/21, від 07.06.2023 у справі №340/2148/21, від 24.05.2023 у №160/19847/21, від 23.05.2023 у справі №380/22021/21, 09.05.2023 у справі №380/5158/22, від 08.05.2023 у справі №520/12159/21, від 11.04.2023 у справі №240/21362/21, 11.04.2023 у справі №520/14820/21, від 06.04.2023 у справі №380/10075/21, від 05.04.2023 у справі №340/3604/22, від 04.04.2023 у справі №120/5264/22, від 30.03.2023 у справі №320/9431/21, від 29.03.2023 у справі №640/8668/21, від 27.03.2023 у справі №640/24075/20, від 27.03.2023 у справі №280/11480/21, від 22.03.2023 у справі №340/10333/21, від 16.03.2023 у справі №500/8486/21, від 15.03.2023 у справі №420/6572/22, від 28.02.2023 у справі №380/18850/21, від 27.02.2023 у справі №640/11131/21, від 15.02.2023 у справі №120/6288/21-а, від 06.02.2023 у справі №160/2775/22, від 16.11.2022 у справі №160/648/22-а, від 22.09.2022 у справі №500/3840/21, від 15.02.2023 у справі №120/6288/21-а, від 31.01.2023 у справі №160/14866/21, від 24.01.2023 у справі №500/1433/21, від 10.01.2023 у справі №120/8682/21-а, від 10.01.2023 у справі №440/1185/21, від 04.01.2023 у справі №640/17686/21, від 13.12.2022 у справі №240/12647/21, від 14.09.2022 у справі №500/1886/21, від 12.09.2022 у справі №500/1813/21, від 31.08.2022 у справі №120/8603/21-а і від 02.08.2022 у справі №440/6017/21;
- ухвалах Верховного Суду про відмову у відкритті касаційного провадження від 22.06.2023 у справі №400/5302/22, від 29.05.2023 у справі №400/4674/22, від 29.05.2023 у справі №400/114/23, від 22.05.2023 у справі №400/4428/22, від 15.05.2023 у справі №420/7236/22, від 11.05.2023 у справі №380/9611/22, від 04.05.2023 у справі №420/22802/21, від 04.05.2023 у справі №420/12097/22, від 04.05.2022 у справі №420/9300/22, від 17.04.2023 у справі № 380/14949/22, від 30.01.2023 у справі №380/9353/22 та від 14.11.2022 у справі №420/3116/22.
За наслідками розгляду вказаних справ Верховний Суд сформулював наступні правові висновки:
"Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704.
З огляду на це, Верховний Суд уважає про необхідність застосування до спірних правовідносин з 29.01.2020 (дати набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) положень пункту 4 Постанови №704 у редакції до 24.02.2018, тобто у редакції, яка була чинна до набрання законної сили Постановою №103.
Висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11.02.2021 у справі №200/3757/20-а, від 11.02.2021 у справі №200/3774/20-а, від 11.02.2021 у справі №240/11952/19, від 14.04.2021 у справі №240/12309/20, на які посилається суд апеляційної інстанції, до спірних правовідносин не застосовуються, оскільки з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік, у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів." (постанова Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №380/10075/21):
"(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Застосовуючи ці висновки до обставин справи, що розглядається, Верховний Суд дійшов висновку, що в січні 2020 року та в січні 2021 року відбулось підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, у зв'язку з чим відповідач був зобов'язаний підготувати та надати довідку для перерахунку пенсії позивача." (постанова Верховного Суду від 27.03.2023 у справі №280/11480/21).
У даній справі суд в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України повинен при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в коментованих постановах Верховного Суду.
Відтак, щорічна зміна (підвищенням) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року (2 684,00 гривень), в порівнянні із таким значенням, встановленого 1 січня 2018 року (1 762,00 гривні), за яким позивачу обчислено пенсію при її призначенні, є об'єктивною обставиною, що призводять до зміни розміру пенсії з 01.01.2023, внаслідок чого спірний перерахунок пенсії повинен здійснюватися з і 01.02.2023 відповідно.
В спірних правовідносин суд зважає на те, що 17.05.2023 на веб-сторінці "Урядовий портал" (Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України) розміщено повідомлення про прийняття Кабінетом Міністрів України постанови "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704" від 12.05.2023 за №481 (надалі по тексту також - Постанова №481, постанова Уряду України №481).
Даною постановою Уряду України вирішено:
1. Скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (Офіційний вісник України, 2018 р., № 20, ст. 662).
2. Внести зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374), виклавши абзац перший в такій редакції:
"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1 762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
3. Установити, що видатки, пов'язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.
Щодо такого нового правового регулювання спірних правовідносин та можливості застосування до спірних правовідносин коментованої постанови Уряду України №481, суд зважає на наступні аргументи.
По перше, як слідує із офіційного веб-порталу Верховної Ради України коментована Постанова №481 набрала чинності 20.05.2023 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/481-2023-%D0%BF).
По друге, жодним із положень Постанови №481 не надано зворотної дії в часі застосування її приписів, в тому числі в період з 29.01.2020 - дня ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови у справі №826/6453/18, якою залишено в силі рішення суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103, яким внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704.
За загальними правилами застосування норм права в часі, відповідний нормативно-правовий акт врегульовує правовідносини із дати набрання ним чинності (в залежності від обставин опублікування тощо), із дати значно пізніше від дати прийняття і набрання чинності, вказівку про що містить такий акт, або із дати, яка в календарному застосуванні передує даті прийняття акту, відомості у зв'язку із чим повинні зазначатися в останньому.
Так, згідно частини 1 статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" №794-VІІ від 27.02.2014 постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
Зважаючи на відсутність приписів в Постанові №481 про її застосування із іншої дати ніж дати набрання чинності у суду, станом на час вирішення спору, відсутні підстави формувати інші висновки, ніж ті, які містяться в усталеній практиці Верховного Суду.
По третє, Урядом України у даній постанові не розкрито зміст, яким чином врегульовувати спірні правовідносини щодо врахування сталої величини (1 762 гривень) для розрахунку розмірів посадового окладу і окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, за період з 29.01.2020 (дня ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови у справі №826/6453/18) до 12.05.2023 (дня прийняття Урядом України Постанови №481).
По четверте, незважаючи на прийняття Кабінетом Міністрів України 12.05.2023 Постанови №481 Верховний Суд за період з 12.05.2023 по 03.11.2025, як і на день вирішення даного спору, не змінив (не відступив) від своїх попередніх висновків щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, що відображено в постановах від 19.06.2023 у справі №160/14974/21, від 19.06.2023 у справі №380/17402/21, від 15.06.2023 у справі №380/13603/21, від 24.05.2023 у справі №160/19847/21, від 23.05.2023 у справі №380/22021/21 і - ухвалах від 19.06.2023 у справі №400/450/23, від 29.05.2023 у справі №400/4674/22, від 29.05.2023 у справі №400/114/23, від 22.05.2023 у справі №400/4428/22, від 15.05.2023 по адміністративних справах №420/7224/22, №420/7793/22, №420/7236/22, №420/9301/22, №420/9747/22 і №420/11734/22.
Для суду першої інстанції положення частини 5 статті 242 КАС України є імперативними нормами процесуального закону.
Конкретний суд чи суддя першої інстанції, попри внутрішнє переконання, за для забезпечення єдності судової практики зобов'язаний зважати на приписи частин 5 і 6 статті 13, пункту 6 частини 2 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", за змістом яких:
- Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, поряд з іншим, забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом;
- висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
- висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Досліджуючи позовні вимоги позивача в частині видачі довідки "з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок) та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію, відповідно до абзацу п'ятого пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсії, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2008 №45, у редакції чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені зі служби, та деяким іншим категоріям осіб", для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023 року" (а.с.12), суд дійшов наступних висновків.
Оскаржені дії відповідача, які оформлені листом від 13.08.2025 за №11/1/5884 не містить жодної згадки чи будь-якого заперечення стосовно видачі/не видачі довідки із зазначенням розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених у відповідному відсотковому розмірі (а.с.11).
ІНФОРМАЦІЯ_4 констатував в принципі відсутність законних підстав для видачі оновленої довідки із зазначенням розміру посадового окладу і окладу за військовими (спеціальними) званнями, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Таким чином, розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії із прив'язкою до певної календарної дати, окрім значення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, станом на момент розгляду судом даної адміністративної справи, не є спірними.
В той же час, суд зазначає, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
При цьому, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 246 КАС України у мотивувальній частині рішення зазначаються: чи були і ким порушені, не визнані або оспорювані права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.
Згідно із частиною 7 статті 246 КАС України висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).
Системний аналіз, зазначених норм КАС України дає підстави дійти висновку про те, що в порядку адміністративного судочинства здійснюється захист уже порушених прав особи (при цьому, між сторонами уже виникли правовідносини, з яких у свою чергу виник публічно-правовий спір), а не захист від можливих порушень прав у майбутньому.
В той же час, в спірних правовідносинах позивач фактично вказує про захист від можливого порушення його прав у майбутньому та не надає суду доказів порушення таких прав при зверненні до суду.
При цьому, суд зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є саме наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18.
Отже, у разі наявності порушення вимог закону рішеннями, діями суб'єкта владних повноважень, зазначене не є достатньою і самостійною підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання таких протиправними є доведеність позивачем порушених його прав цими рішеннями/діями.
Адміністративний позов як і матеріали позовної заяви позбавлені будь-якими аргументами і доказами, які б свідчили про порушення прав позивача внаслідок ймовірного визначення відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених у тому чи іншому відсотковому розмірі не станом на 05.03.2019.
Крім того, у даній справі спірним є тільки питання не визнання відповідачем правового регулювання, за змістом якого зміна розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року в порівнянні із таким, що був встановлений на 1 січня 2018 року, впливає на визначення посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням як складової грошового забезпечення, та відповідно є подією, яку в силу вимог частини 18 статті 43 Закону і частини 4 статті 63 №2262-XII слід трактувати як зміну (підвищення) розміру одного з видів грошового забезпечення та правову підставу для видачі нової довідки з метою перерахунку пенсії.
Обов'язкове визначення виду, складу і розміру (відсоткового значення) щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії є дискреційними повноваженнями відповідача, реалізація яких повинна здійснюватися з дотримання відповідних даних за посадою, з якої мало місце звільнення позивача або прирівняною посадою у випадку її відсутності на час видачі спірної довідки.
Відтак, позовна вимога ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача в оновленій довідці вказати розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених з оновлених окладів, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії, є передчасною і такою, що задоволенню не підлягає.
В даному випадку суд також покликається на зміст листа Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України за №423/6682 від 13.10.2023, в якому, поряд з іншим, зазначено наступне:
- "… розміри щомісячної премії та надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцями щорічно встановлено відповідними рішеннями Міністра оборони України: у 2020 році - №248/291 від 14.01.2020, у 2021 році - №248/612 від 27.01.2021, у 2022 році - №248/1210 від 04.03.2022, у 2023 році - №268/з від 01.02.2023.";
- "… під час складання довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідно до рішень судів застосовуються ПО та ОВС визначеного судом, а додаткові види грошового забезпечення, розміри яких судом не установлені, - відповідно до чинних нормативно-правових актів у розмірах, визначених цими актами (Постанова №704, постанова Кабінету Міністрів України №414 тощо), а розміри щомісячної премії та надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцями відповідно до вищезазначених рішень Міністра оборони України.".
Коментоване в котре засвідчує, що питання визначення відповідних та конкретних даних про склад і розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії військовослужбовця знаходиться в площині виключної компетенції відповідача.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволення позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).
Так як заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково, а позивач згідно з квитанцією за №2878-2486-4094-0579 від 30.09.2025 підтвердив сплату судового збору на суму 1 211,20 гривень (а.с.18), то на користь позивача підлягає стягнення із відповідача 847,84 гривень судових витрат, що пропорційно становить 70% від задоволених позовних вимог.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 для перерахунку основного розміру пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 , із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, для визначення посадового окладу і окладу за військовим званням.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 підготовити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 для перерахунку пенсії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 за №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 .
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 847 (вісімсот сорок сім) гривня 84 (вісімдесят чотири) копійки.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), АДРЕСА_1 ;
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 ), АДРЕСА_2 ;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя Чуприна О.В.