03 листопада 2025 рокуСправа № 280/6573/22
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі
за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 72-А; код ЄДРПОУ 43544663)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Служба судової охорони (01601, м. Київ, вул. Липська 18/5, код ЄДРПОУ 42902258), Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5; код ЄДРПОУ 26255795),
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала справа №280/6573/22 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Служба судової охорони, Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2023 у справі №280/6573/22 позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 у період з 24.02.2022 по 20.01.2023 (включно) додаткової винагороди у розмірі до 30000,00грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Запорізькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 30000,00грн на місяць, за період з 24.02.2022 по 20.01.2023 (включно).
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2023 у справі №280/6573/22 набрало законної сили 28.12.2023.
15.01.2024 видано виконавчий лист по справі.
20.10.2025 (вх.№52388) на адресу Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла заява представника ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/6573/22, що здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого 20.01.2024 Запорізьким окружним адміністративним судом шляхом стягнення з Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати коштів в сумі 318 260,37 грн (триста вісімнадцять тисяч двісті шістдесят гривень 37 копійок).
Ухвалою суду від 21.10.2025 заяву призначено до судового розгляду на 03.11.2025, про що учасники справи повідомлені належним чином.
Заперечення Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області проти задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення від 27.11.2023 у справі №280/6573/22, викладені у поясненнях на заяву про зміну способу і порядку виконання рішення (вх.№54524 від 30.10.2025). Зокрема зазначено, що з метою належного та своєчасного виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2023 у справі №280/6573/22, фінансово-економічним відділом ТУ ССО у Запорізькій області 11.01.2024 направлено до Служби судової охорони лист №39.07-29/ССО про виділення додаткових кошторисних призначень у сумі 318 260,37грн на виплату додаткової винагороди та 127 304,15грн на оплату податків та зборів. Однак, відповідно до розпорядження Служби судової охорони від 05.01.2024 №5/ОД «Про виплату коштів за судовим рішенням», з метою дотримання справедливого підходу до черговості виплати працівникам Служби коштів за судовим рішенням і Службі запроваджено єдиний облік потреби в коштах на виконання рішень судів на користь працівників в порядку черги, а саме за датою набуття законної сили рішенням суду. Так, кошторисом видатків ТУ ССО у Запорізькій області на 2024 рік КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя» було виділено кошти згідно плану асигнувань на жовтень 2024 року у сумі 415 307,00 грн. Кошторисом видатків ТУ ССО у Запорізькій області на 2025 рік КПКВ 0501150 передбачено видатки у сумі 350 045,00грн, які були заплановані згідно з планом асигнувань на серпень 2025 року. Відтак, вчинені на виконання судового рішення дії відповідача свідчать про здійснення всіх можливих заходів, для отримання додаткових асигнувань необхідних для виплати позивачу нарахованої додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактична відсутність коштів, не може вважатися не виконанням судового рішення без поважних причин, оскільки відповідач не належить до категорії розпорядників бюджетних коштів, а є тільки їх одержувачем. Додатково відзначено, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті, адже зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Заявником не надано доказів неможливості виконання судового рішення, та судове рішення буде виконане відповідачем відразу після надходження відповідних грошових коштів.
03.11.2025 до суду надійшла заява представника Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області про проведення судового засідання без його участі у порядку письмового провадження.
Інші учасники справи, належним чином повідомлені про дату, місце та час судового розгляду, в судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили.
Частиною другою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
На підставі приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглядаючи заяву представника ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення від 27.11.2023 у справі №280/6573/22, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, стаття 14 КАС України, що узгоджується з приписами статті 129-1 Конституції України, встановлює, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться і у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Як зазначено у ч.3 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України суд приходить до висновку, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставин, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять його неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі № 800/203/17.
З матеріалів, доданих до заяви, вбачається, що на виконання рішення суду у даній справі відповідачем нараховано позивачу додаткову грошову винагороду у розмірі 318 260,00 грн.
При цьому, суду не надано доказів того, що відповідач у справі, який є боржником, відмовляється виплачувати позивачу вказану суму.
Суд зазначає, що сторонами не наведено конкретних обставини, що унеможливлюють виконання судового рішення у справі № 280/6573/22, не вказано, які обставини ускладнюють виконання рішення суду.
Суд зауважує, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії щодо нарахування та виплати додаткової винагороди і стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.
Резолютивна частина рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2023 у справі № 280/6573/22 має зобов'язальний характер, проте судом при розгляді вказаної справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не перевірялася правильність нарахування заборгованості по додатковій винагороді позивача.
Оскільки розрахунок належної позивачу заборгованості по додатковій винагороді судом не здійснювався, тому, зміна способу виконання вказаного вище судового рішення із зобов'язання здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди на стягнення конкретної суми цієї заборгованості фактично призведе до зміни рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішення питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено статтею 378 КАС України.
Суд зазначає, що поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об'єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.
Так, у постановах Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 456/953/15-а, від 16.07.2020 у справі № 130/2176/17, від 11.11.2020 у справі №817/628/15 та від 17.02.2021 у справі № 295/16238/14-а викладено правовий висновок про те, що зміну способу і порядку виконання судового рішення необхідно розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Верховний Суд у постановах від 10.07.2018 у справі № 490/9519/16-а та від 30.07.2019 у справі № 281/1618/14-а сформулював правовий висновок, за яким змінивши спосіб виконання постанови із зобов'язання виплатити виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Отже, оскільки способом відновлення порушеного права позивача у цій справі судом обрано зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум додаткової винагороди не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, суд приходить до висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, про який просить представник позивача, адже запропонований ним спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі № 280/6573/22.
При цьому суд зазначає, що грошові кошти у виді заборгованості із додаткової винагороди, які належать стягувачу, не є власністю відповідача і не знаходяться на його рахунках.
Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України.
Водночас стягнення з суб'єкта владних повноважень (Територіального управління Служби судової охорони) коштів, які знаходяться на його рахунках, але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду у справі № 280/6573/22 залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання.
У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призвести до його фактичного виконання, адже така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості із додаткової винагороди позивачу.
З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті додаткової винагороди, суд вважає безпідставними доводи заявника, наведені в його заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі № 280/6573/22.
Суд зазначає, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості із додаткової винагороди не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Водночас, у спірному випадку йдеться не про право особи на таку виплату, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення.
Суд зазначає, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання суми заборгованості із додаткової винагороди, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Щодо посилань заявника в заяві на абзац другий частини третьої статті 378 КАС України (в редакції Закону України від 21.11.2024 № 4094-IX), суд зазначає, що вказана норма не є релевантною щодо спірних правовідносин. Спір у даній справі стосується недотримання відповідачем законодавства щодо грошового забезпечення і не належить до категорії справ щодо захисту соціальних прав.
Відтак, обставини, викладені у заяві представника ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення від 27.11.2023 у справі №280/6573/22, не обґрунтовують доцільність і необхідність встановлення чи зміни способу та порядку виконання рішення суду.
Судом встановлено, що частина судового рішення по справі №280/6573/22 виконана, а інша буде виконана після відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Отже, заява представника ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення від 27.11.2023 у справі №280/6573/22 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 241-243, 248, 378 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення від 27.11.2023 у справі №280/6573/22 - відмовити.
Копію ухвали направити заявнику та учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали у повному обсязі.
Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 03.11.2025.
Суддя І.В. Садовий