03 листопада 2025 року Справа № 280/7902/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у Запорізькій області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якій позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг у сумі 6336,22 грн (шість тисяч триста тридцять шість гривень 22 копійки) по єдиному податку з фізичних осіб, які зарахувати: р/р UA968999980314000699000008479; отримувач - ГУК у Запорізькій області / ТГ м.Запоріжжя, код отримувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 18050400.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскільки відповідач взятий на податковий облік, тому зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України. Вказано, що з даних облікової картки платника за відповідачем рахується заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб, яка виникла у зв'язку із несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань. Позивачем була надіслана податкова вимога на адресу відповідача, проте у добровільному порядку податковий борг відповідачем не сплачений. Враховуючи зазначене, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 6336,22 грн.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
Відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі 25.09.2025, про що свідчить особистий підпис на наявному в матеріалах справи рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Оскільки відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано, суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 15.09.2025 суд відкрив провадження у справі, призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Відповідно до змісту довідки головного державного інспектора за ОСОБА_1 обліковується заборгованість у розмірі 6336,22 грн.
Згідно з інтегрованою карткою платника податків з єдиного податку з фізичних осіб, податковий борг відповідача у розмірі 6336,22 грн виник на підставі самостійно поданої до контролюючого органу заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №3377/10 від 15.06.2017 по терміну сплати 20.06.2022 - 1300 грн, терміну сплати 20.07.2022 - 1300 грн, терміну сплати 20.08.2022 - 1300 грн, терміну сплати 20.09.2022 - 1300 грн, терміну сплати 20.10.2022 - 1300 грн. З урахуванням наявної переплати у розмірі 163,78 грн загальна сума заборгованості зменшилась до 6336,22 грн.
З метою погашення податкового боргу позивачем було сформовано податкову вимогу форми «Ф» № 0003411-1305-0801 від 27.11.2023 на суму 6336,22 грн (станом на 26.11.2023), яка була направлена на адресу відповідача, проте повернулась із зазначенням причин невручення - «за закінченням терміну зберігання».
Доказів оскарження вказаної податкової вимоги в адміністративному чи судовому порядку суду не надано.
У зв'язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у добровільному порядку Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось з цим позовом до суду.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Пунктом 15.1 статті 15 ПК України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку і сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
За приписами пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.
За пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з пунктами 295.1-295.2 статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
З матеріалів справи слідує, що позивач подав заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідно до якої обрав ставку єдиного податку.
Загальна сума самостійно задекларованого відповідачем грошового зобов'язання зі сплати єдиного податку та несплаченого у визначенні законом строки станом на момент подання позовної заяви до суду становить 6336,22 грн, що підтверджується довідкою про наявність податкового боргу.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Оскільки нараховані контролюючим органом та узгоджені суми податкових зобов'язань у встановлені строки не сплачені, враховуючи положення підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 6336,22 грн є податковим боргом.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Позивачем, з метою погашення податкового боргу, направлялася боржнику податкова вимога форми «Ф» № 0003411-1305-0801 від 27.11.2023 на суму 6336,22 грн у відповідності до вимог статті 42 ПК України, відтак вважається належним чином врученою.
Пунктом 19-1.1 статті 19-1 ПК України визначено, що контролюючі органи, серед іншого, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів (підпункт 19-1.1.22); звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством (підпункт 19-1.1.45).
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Оскільки, існування податкового боргу відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунком податкового боргу, обліковими картками відповідача, як платника податків і зборів, та не спростована відповідачем, крім того, на даний час податкова заборгованість є узгодженою, суд вважає, що податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб підлягає погашенню у порядок та спосіб, передбачений ПК України.
VI. Висновки суду.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про підтвердження наявності податкового боргу, тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
VII. Розподіл судових витрат.
Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивачем не надано доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 6336,22 грн (шість тисяч триста тридцять шість гривень 22 копійки), які зарахувати на р/р UA968999980314000699000008479; отримувач - ГУК у Запорізькій області / ТГ м.Запоріжжя, код отримувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 18050400.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: пр.Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663.
Відповідач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення у повному обсязі складено та підписано 03.11.2025.
Суддя К.В. Мінаєва