03 листопада 2025 року м. Ужгород№ 260/7506/25
Закарпатський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дору Ю.Ю. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Мукачівської окружної прокуратури в інтересах Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до Виконавчого комітету Великолучківської сільської ради Мукачівського району про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити певні дії, -
Мукачівська окружна прокуратура (89603, Закарпатська область, м.Мукачево, вул.А.Літуна, буд.15, код ЄДРПОУ 0290996722) в інтересах Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (88000, м.Ужгород, вул.Швабська, буд.14, код ЄДРПОУ 380115668) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Великолучківської сільської ради Мукачівського району (89625, Мукачівський район, с.Великі Лучки, вул.Центральна, буд.37, код ЄДРПОУ 44179244), у якому просить:
-визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Великолучківської сільської ради Мукачівського району, яка полягає у невжитті заходів щодо ліквідаці несанкціонованого сміттєзвалища та зобов'язати виконавчий комітет Великолучківської сільської ради Мукачівського району вжити заходів щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища загальною площею 120 м2, що розміщено за географічними координатами 48.4644167 22.5423333, 48.4644167 22.5422778, 48.4644167 22.5411944, 48.4644722 22.5403333, 48.4643611 22.5396111 на території села Домбоки, Великолучківської територіальної громади.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Мукачівською окружною прокуратурою, при виконанні повноважень, виявлено факт порушення вимог природоохоронного та земельного законодавства на території Мукачівського району. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Зазначену ухвалу суду відповідач отримав 09.10.25 року, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № R067012713379 .
У встановлений судом строк відзив відповідач не подав.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Позивач опрацювавши інформацію засобів масової інформації в мережі інтернет, виявив, що Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області 02 червня 2025 року проведено обстеження території Великолучківської сільської ради в ході якого в селі Домбоки, Великолучківської територіальної громади за географічними координатами 48.4644167 22.5423333, 48.4644167 22.5422778, 48.4644167 22.5411944, 48.4644722 22.5403333, 48.4643611 22.5396111 виявлено несанкціоноване стихійне скупчення твердих побутових відходів загальною площею 120 м2.
Надалі, Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області на адресу Великолучківської сільської ради скеровано лист-зов'язання від 04 червня 2025 року з вимогою у строк до 09 червня 2025 року провести роботу з ліквідації стихійного скупчення твердих побутових відходів
Листом від 03 вересня 2025 року Великолучківською сільською радою повідомлено про те, що виявлене несанкціоноване сміттєзвалище знаходиться в межах прибережної захисною смуги річки Яруга, у зв'язку з чим відповідальним за дотримання вимог природоохоронного законодавства вказано Мукачівське міжрайонне управління водного господарства. Поряд з цим, Мукачівске МУВГ повідомило, що до їх повноважень не входить здійснення заходів з утримання прибережної захисної смуги.
Отже, встановивши ці обставини, позивач вважає, що не вжиття протягом тривалого часу заходів з усунення несанкціонованого сміттєзвалища призводить до подальшого забруднення земель, води та атмосферного повітря, які в подальшому впливають на стан здоров'я та якість життя населення, а тому звертається до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках визначених законом.
Право на звернення прокурора або його заступника до адміністративного суду в інтересах держави передбачено ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі Закон №1697) та ст. 53 КАС України.
Частиною 2 ст. 23 Закону №1697 передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 4 ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 КАС України, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
У даній справі, прокурор в адміністративному позові зазначив, що він звернувся з метою захисту інтересів держави у сфері безпечного поводження з відходами, оскільки орган, уповноважений державою на здійснення відповідних функцій Державна екологічна інспекція України у Закарпатській області самостійно необхідні заходи не вживала.
Оцінюючи наявність в прокурора повноважень на самостійне звернення до суду з даним позовом, суд враховував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18, відповідно до яких сам факт незвернення до суду уповноваженого органу з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Окрім того, правовий висновок про те, що прокурор уповноважений звертатися до суду для захисту інтересів держави в суді в особі органу, до компетенції якого належить захист інтересів держави у відповідній сфері, у разі невиконання або неналежного виконання цим органом своїх повноважень, міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15 та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, та Верховного Суду від 26.05.2021 у справі № 926/14/19, від 01.06.2021 у справі № 910/11956/20 та від 09.06.2021 у справі № 920/839/20.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово у своїх рішеннях застосовувала підхід до розуміння протиправної бездіяльності. Так, протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов'язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.
Така правова позиція була викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2018 у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), від 27.02.2020 у справі №800/304/17, від 07.07.2021 у справі №9901/345/20, від 08.09.2022 у справі №9901/276/19, від 30.05.2024 у справі №9901/506/21.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
За приписами статті 131-1 Конституції в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.2 Закону №1697-VII на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.
Питання представництва прокурором інтересів громадянина або держави врегульоване ст. 23 зазначеного Закону.
Зокрема, таке представництво полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 3 ст.23 Закону №1697-VII, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії (ч.4ст.23 Закону №1697-VII).
У ч. 6 ст. 23 Закону №1697-VII зазначено, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження:
1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням);
2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження;
3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи;
4) брати участь у розгляді справи;
5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом;
6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді;
7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.
Право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (ч.1 ст.24 Закону №1697-VII).
На підставі частини 4 статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року №389-VIII (далі Закон №389-VIII), у районі, області військові адміністрації утворюються у разі нескликання сесії відповідно районної, обласної ради у встановлені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" строки або припинення їх повноважень згідно із законом, або для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку. У разі прийняття рішення про утворення районних, обласних військових адміністрацій їх статусу набувають відповідно районні, обласні державні адміністрації, а голови районних, обласних державних адміністрацій набувають статусу начальників відповідних військових адміністрацій. Військові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування (частина 8 ст. 4 Закону №389-VIII).
Згідно із Указом Президента України «Про утворення військових адміністрацій» 24 лютого 2022 року № 68/2022, утворена Полтавська обласна військова адміністрація, до якої перейшли повноваження Полтавської обласної державної адміністрації.
Правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля визначає Закон України "Про охорону земель" від 19 червня 2003 року №962-IV (далі Закон №962-IV).
Згідно зі статтею 35 Закону України «Про охорону земель», власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів; сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.
Відповідно до частини 1 статті 45 Закону України «Про охорону земель», господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені граничнодопустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.
У разі виявлення фактів забруднення ґрунтів небезпечними речовинами спеціально уповноважені органи виконавчої влади у галузі охорони земель вживають заходів до обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, притягнення винних до відповідальності згідно із законом і проведення в установленому порядку робіт з дезактивації, відновлення забруднених земель, консервації угідь і визначення режимів їх подальшого використання (ч. 2 статті 45 Закону №962-IV).
Згідно із частиною 3 статті 46 Закону України "Про охорону земель", забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.
Згідно із частиною 1 статті 25 Закону України «Про управління відходами» від 20 червня 2022 року № 2320-IX (далі Закон № 2320-IX), до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері управління відходами належить, зокрема, облік несанкціонованих сміттєзвалищ та відходів, власник яких не встановлений; ліквідація несанкціонованих сміттєзвалищ.
Відповідно до статті 55 Закону № 2320-IX, фінансування заходів у сфері управління відходами здійснюється за рахунок коштів утворювачів та власників відходів. Для фінансування заходів у сфері управління відходами можуть залучатися кошти державного та місцевих бюджетів, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільні внески підприємств, установ, організацій, громадян України та їх об'єднань, а також інші джерела, не заборонені законом
Згідно із частиною 5 статті 12 Закону № 2320-IX, збирання, перевезення та/або оброблення відходів, власник яких не встановлений організовують:
1) виявлених за межами населених пунктів - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації;
2) виявлених у межах населених пунктів - органи місцевого самоврядування. Збирання, перевезення та/або оброблення таких відходів здійснюють суб'єкти господарювання у сфері управління відходами.
Отже, через тривалу бездіяльність відповідача щодо виконання вимог чинного законодавства на теперішній час несанкціоноване сміттєзвалище, яке розташоване за географічними координатами 48.4644167 22.5423333, 48.4644167 22.5422778, 48.4644167 22.5411944, 48.4644722 22.5403333, 48.4643611 22.5396111 на території села Домбоки, Великолучківської територіальної громади, не ліквідоване, що завдає шкоди інтересам держави у формі забезпечення суспільства на безпечне довкілля, непогіршення екологічної ситуації, що реалізується через цільовий характер використання земельних ділянок, у зв'язку з чим наявні підстави для зобов'язання відповідача забезпечити ліквідацію несанкціонованого сміттєзвалища.
Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач не спростував доводи позивача та не надала суду належних і допустимих доказів, що свідчили б про фактичну ліквідацію несанкціонованого сміттєзвалища загальною площею 120 м2.
Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог прокурора.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Керуючись статтями 77, 90, 72-77, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд,
Позов Мукачівської окружної прокуратури (89603, Закарпатська область, м.Мукачево, вул.А.Літуна, буд.15, код ЄДРПОУ 0290996722) в інтересах Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (88000, м.Ужгород, вул.Швабська, буд.14, код ЄДРПОУ 380115668) до Виконавчого комітету Великолучківської сільської ради Мукачівського району (89625, Мукачівський район, с.Великі Лучки, вул.Центральна, буд.37, код ЄДРПОУ 44179244) про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Великолучківської сільської ради Мукачівського району (89625, Мукачівський район, с.Великі Лучки, вул.Центральна, буд.37, код ЄДРПОУ 44179244), яка полягає у невжитті заходів щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища загальною площею 120 м2, що розміщено за географічними координатами 48.4644167 22.5423333, 48.4644167 22.5422778, 48.4644167 22.5411944, 48.4644722 22.5403333, 48.4643611 22.5396111 на території села Домбоки, Великолучківської територіальної громади.
Зобов'язати виконавчий комітет Великолучківської сільської ради Мукачівського району (89625, Мукачівський район, с.Великі Лучки, вул.Центральна, буд.37, код ЄДРПОУ 44179244) вжити заходів щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища загальною площею 120 м2, що розміщено за географічними координатами 48.4644167 22.5423333, 48.4644167 22.5422778, 48.4644167 22.5411944, 48.4644722 22.5403333, 48.4643611 22.5396111 на території села Домбоки, Великолучківської територіальної громади.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЮ.Ю.Дору