03 листопада 2025 року м. Ужгород№ 260/7377/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), яким просить суд:
1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо поновлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на військовому обліку без прийняття відповідного рішення та без підстав, визначених чинним законодавством України.
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військового обліку.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів достовірні відомості щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме - статус «виключений з військового обліку».
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_4 на рахунок Позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 грн. 20 коп.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше був виключений з військового обліку, про що у його військовому квитку міститься відповідний штамп. Підставою такого виключення стало те, що позивач належить до категорії осіб, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину. Це прямо передбачалося законодавством: згідно з пунктом 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, чинній на той час) «виключенню з військового обліку підлягають громадяни України, які... були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину». Таким чином, правовий статус позивача після виключення з обліку визначався як статус особи, що не є військовозобов'язаним, не перебуває в запасі, та не підлягає військовому обліку. Зокрема, стаття 22 'Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» взагалі не згадує осіб, виключених з військового обліку, як таких, що зобов'язані з'являтися до територіальних центрів комплектування або можуть перебувати на військовому обліку.
Незважаючи на чітко визначений законом статус позивача як особи, виключеної з військового обліку, 19.03.2020року ІНФОРМАЦІЯ_5 поновив позивача на військовому обліку, а з 30.05.2022 року позивач був взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_6 . Ці дії були вчинені без будь-якої заяви чи волевиявлення з боку позивача
Вказує, що прийняття в 2024 році нової редакції закону, що скасувала зазначену підставу для виключення, не може бути використане для ретроактивного «відновлення» позивача на обліку або виправдання дій посадових осіб, які ще у 2020-2022 роках всупереч тодішньому закону поставили його на облік. Будь-яке інше тлумачення суперечило б принципам правової визначеності та довіри громадян до держави, оскільки призвело б до незаконного погіршення становища позивача заднім числом.
Протиправність дій відповідача та необхідність поновлення порушеного права. ІНФОРМАЦІЯ_7 , приймаючи позивача на військовий облік 30.05.2022, фактично продовжив та закріпив протиправний стан, що розпочався з незаконного поновлення в ІНФОРМАЦІЯ_8 . Таким чином, відповідач наразі утримує позивача на військовому обліку без належної законної підстави і відмовляється виключити його з обліку, порушуючи права позивача, гарантовані чинним законодавством. Дії відповідача не відповідають критеріям законності (ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом). У випадку позивача ні закон, ні інший нормативний акт не уповноважували ТЦК поновлювати його на обліку - навпаки, закон прямо вимагав тримати його поза військовим обліком.
Враховуючи викладене, дії службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо внесення відомостей про позивача до військового обліку та поновлення його статусу як військовозобов'язаного слід визнати протиправними. Поновлення позивача на військовому обліку було здійснено в порушення норм чинного на той час законодавства та без дотримання встановленої процедури. Відповідно, позивач підлягає виключенню з військового обліку з метою відновлення того правового статусу, який він мав на законних підставах до незаконного втручання з боку органів ТЦК.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Даною ухвалою також встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву.
Вказану ухвалу про відкриття провадження у адміністративній справі вручено відповідачу у його електронному кабінеті 25.09.2025, про що у матеріалах справи наявна довідка від 25.09.2025 року.
Відзиву від відповідача на адресу суду, станом на день розгляду справи не надходило.
Відповідно до статі 162 частини 6 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до положень ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вказує наступне.
Судом встановлено, ОСОБА_1 є громадянином України, та згідно даних військового квитка серії НОМЕР_3 від 23.04.2007 року був знятий з військового обліку військовозобов'язаних Краматорським МВК 28.12.2018 року.
Позивач вказує, що підставою такого виключення стало те, що позивач належить до категорії осіб, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження обставин засудження позивача до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину позивачем суду не надано.
У подальшому, позивачем було встановлено інформацію про те, що він є військовозобов'язаним.
На звернення позивача відповідачем надано відповідь, у якій зазначено, що позивач був поновлений на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 від 19.03.2020 року та 30.05.2022 року відповідно до абз.5 п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» був взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, тому звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 грудня 2015 року № 389-VIII воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, зокрема, встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Пунктом 3 Указу № 64/2022 у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
В подальшому воєнний стан продовжений указами Президента України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Згідно з ч. 9 ст. 14 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» на районні (міські) комісії з питань приписки покладаються, крім іншого: зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов'язаних громадян, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання; виключення з військового обліку громадян, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Відповідно до п. 8, 9 ч. 1 ст. 89 Кримінального кодексу України, такими, що не мають судимості, визнаються: особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за тяжкий злочин, якщо вони протягом шести років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення; особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом восьми років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення.
Згідно зі ст. 90 ККУ строки погашення судимості обчислюються з дня відбуття основного і додаткового покарання.
До строку погашення судимості зараховується час, протягом якого вирок не було виконано, якщо при цьому давність виконання вироку не переривалася. Якщо вирок не було виконано, судимість погашається по закінченні строків давності виконання вироку.
Якщо особу було достроково звільнено від відбування покарання, то строк погашення судимості обчислюється з дня дострокового звільнення її від відбування покарання (основного та додаткового). Якщо невідбуту частину покарання було замінено більш м'яким покаранням, то строк погашення судимості обчислюється з дня відбуття більш м'якого покарання (основного та додаткового). Якщо особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить кримінальне правопорушення, перебіг строку погашення судимості переривається і обчислюється заново. У цих випадках строки погашення судимості обчислюються окремо за кожне кримінальне правопорушення після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останнє кримінальне правопорушення.
Згідно ч. 5 ст. 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п.1 вказаного Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За змістом положень п.9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності.
У абз. 3 п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.
Відтак до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить взяття та виключення військовозобов'язаних з військового обліку.
Відповідно до пункту «г» ч. 5 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній до 14.10.2003) виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни: які були засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів.
Відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній до 17.05.2024) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024, статтю 37 Закону України № 2232-ХІІ викладено в новій редакції.
Редакція статті 37 Закону України № 2232-ХІІ, яка є чинною з 18.05.2024, вже не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку військовозобов'язаних, як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Відповідно до вимог Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" на військову службу за призовом під час мобілізації приймаються громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років.
Вирішуючи спір, суд відхиляє доводи позивача, які ґрунтуються на тому, що він не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, у зв'язку із тим, що підлягає виключенню з військового обліку військовозобов'язаних відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Так, до Закону №2233-XII внесені зміни та Законом України від 11 квітня 2024 року №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (набрав чинності 18 травня 2024 року) статтю 37 Закону №2233-XII викладено у новій редакції.
Зокрема, частиною 6 статті 37 №2233-XII установлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Отже, підстава «громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину» була виключена з переліку таких, згідно з якими відбувалось виключення з військового обліку.
З огляду на вищевикладене, відповідачем не допущено протиправних дій щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про взяття позивача на військовий облік та дії відповідача є правомірними, оскільки відповідач діяв у межах чинного законодавства. Відтак позовні вимоги є необґрунтованими.
Суд також враховує інші аргументи та доводи позивача, зазначені у позові, однак зауважує, що вони не мають визначального впливу на правильне вирішення судом позовних вимог у спірних правовідносинах, оскільки встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору про відмову у задоволенні позову.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вказане вище та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
У відповідності до ст. 139 КАС України судові витрати понесені позивачем покласти на останнього.
Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЮ.Ю.Дору