Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 листопада 2025 року Справа№200/5010/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В. розглянувши за правилами загального провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання наказу про звільнення протиправним та його скасування, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач) та просить суд:
Визнати протиправними та скасувати наказ №91 від 06.06.2025 ТВО начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) державних службовців яким працівника збройних сил України ОСОБА_1 , головного спеціаліста ІНФОРМАЦІЯ_2 звільнено на підставі ч.2 ст.84 Закону України "Про державну службу", у зв'язку з набранням сили вироку Слов'янського міськрайонного суду Донецької області.
Зобов'язати відповідача поновити позивача на посаді головного спеціаліста ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.06.2025 до моменту фактичного поновлення на посаді.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю наказу про звільнення позивача з посади у зв'язку з набранням законної сили вироку суду за вчинення кримінального правопорушення. Вказує, що відповідно до ст.84 ч. 1 п. 4 Закону України “Про Державну службу" припинення державної служби у разі втрати державним службовцем права на державну службу або його обмеження є набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо державного службовця за вчинення умисного кримінального правопорушення та/або встановлення заборони займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави. Проте у вироку відсутня така заборона.
Крім того, згідно наказу №91 від 06.06.2025 звільнено з посади державної служби ОСОБА_1 а не ОСОБА_1 згідно правопису, також в м.Слов'янськ не існує Слов'янський міський суд Донецької області а існує Слов'янський міськрайонний суд Донецької області. Також в ввідній частині наказу №91 від 06.06.2025 вказано про наказ начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а в регулятивній частині підпис ставить ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Наказ №91 від 06.06.2025 було доведено до позивача під підпис 09.06.2025, а не 06.06.2025.
Ухвалою суду від 14.07.2025 вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі на 12 год. 30 хв. 12.08.2025.
У окремих поясненнях позивач виразив непогодження із постановленим відносно нього рішення щодо кримінального правопорушення.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що у ухвалі рішення суду зазначено: Затвердити Угоду про визнання винуватості від 01.05.2025 між прокурором Слов'янської окружної прокуратури Донецької області (Наказ в.о. Керівника Донецької обласної прокуратури № 104в від 18.04.2025), якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 42024052210002628, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 30.07.2024 та обвинуваченим ОСОБА_2 , з участю його захисника - адвоката Керанчука Валерія Борисовича.
Визнати ОСОБА_3 винуватим за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 369-2 частина 2 КК України.
Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 ( сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок на користь держави......
06.06.2025 наказом №91 начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по особовому складу державних службовців) про звільнення з посади державної служби наказано:
ЗВІЛЬНИТИ: працівника Збройних Сил України ОСОБА_3 , головного спеціаліста ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі ч.2 ст.84 Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ (зі змінами), у зв'язку з набранням сили Вироку Слов'янського міського суду Донецької області (номер кримінального провадження в ЄРДР: 42024052210002628, номер провадження 1-кп/243/529/2025, номер справи 243/1052/25, зареєстровано 01.05.2025), як такого, що визнано винуватим за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.369-2 ч.2 КК України.
Вважає, що позовна заява є необ'єктивною, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відповіді на відзив позивач вказує, що доводи у відзиві відсутні. Наполягав на задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 02.10.2025 постановленою судом із занесенням до протоколу судового засідання, закінчено підготовче провадження. Закрити підготовче провадження в адміністративній справі №200/5010/25. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження в межах строків, визначених КАС України для розгляду справи.
Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив.
Відповідно до витягу з наказу військового комісара №24 від 02.03.2015 позивача - ОСОБА_1 призначено на посаду провідного спеціаліста (правознавство) ІНФОРМАЦІЯ_4 , з посадовим окладом 1218 грн. на місяць, відповідно до Постанови КМУ №423 від 17.06.1994.
01.05.2025 Слов'янським міськрайонним судом Донецької області у справі №243/1052/25 ухвалено вирок, яким, окрім іншого, вирішено:
Затвердити Угоду про визнання винуватості від 01.05.2025 між Прокурором Слов'янської окружної прокуратури Донецької області Костенко Микою Павловичем ( Наказ в.о. Керівника Донецької обласної прокуратури № 104в від 18.04.2025), якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 42024052210002628, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 30.07.2024 та обвинуваченим ОСОБА_1 , з участю його захисника - адвоката Керанчук Валерія Борисовича.
Визнати ОСОБА_1 винуватим за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.369-2 ч. 2 КК України.
Призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 ( сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок на користь держави.
Наказом начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу державних службовців) від 06.06.2025 №91 позивача звільнено з 06.06.2025: «працівника Збройних Сил України ОСОБА_3 , головного спеціаліста ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі ч.2 ст.84 Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ (зі змінами), у зв'язку з набранням сили Вироку Слов'янського міського суду Донецької області (номер кримінального провадження в ЄРДР: 42024052210002628, номер провадження 1-кп/243/529/2025, номер справи 243/1052/25, зареєстровано 01.05.2025), як такого, що визнано винуватим за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.369-2 ч.2 КК України.
Не погоджуючись із наказом від 06.06.2025 №91, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
У ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закону України "Про Державну службу" визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Відповідно до ч. 1 ст. 83 Закону України "Про Державну службу" державна служба припиняється:
1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження (ст. 84 Закону);
2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (ст.85 Закону);
3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (ст.86 Закону);
4) за ініціативою суб'єкта призначення (ст.87 Закону);
5) у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (ст.88 Закону);
6) у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв'язку із зміною її істотних умов (ст.43 Закону);
7) у разі виходу державного службовця на пенсію або досягнення ним 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом;
8) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади";
9) з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби (у разі укладення) (ст. 88-1 Закону).
Згідно із положеннями п.4 ч.1 ст.84 Закону України "Про Державну службу", підставою для припинення державної служби у зв'язку із втратою права на державну службу або його обмеженням, окрім іншого, є набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо державного службовця за вчинення умисного кримінального правопорушення та/або встановлення заборони займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави.
Відповідно до ч.2 ст.84 Закону України "Про Державну службу", у випадках, зазначених у п. 1-4, 6 ч.1 цієї статті, суб'єкт призначення зобов'язаний звільнити державного службовця у триденний строк з дня настання або встановлення факту, передбаченого цією статтею, якщо інше не встановлено законом, а у випадку, зазначеному у п. 5 ч.1 цієї статті, - у порядку, визначеному ст.32 цього Закону.
Як уже було встановлено судом вище, 01.05.2025 Слов'янським міськрайонним судом Донецької області у справі №243/1052/25 ухвалено вирок, яким, окрім іншого, вирішено:
Затвердити Угоду про визнання винуватості від 01.05.2025 між Прокурором Слов'янської окружної прокуратури Донецької області Костенко Микою Павловичем ( Наказ в.о. Керівника Донецької обласної прокуратури № 104в від 18.04.2025), якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 42024052210002628, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 30.07.2024 та обвинуваченим ОСОБА_1 , з участю його захисника - адвоката Керанчук Валерія Борисовича.
Визнати ОСОБА_1 винуватим за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 частина 2 КК України.
Призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 ( сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок на користь держави.
Відповідний вирок набрав законної сили від 03.06.2025.
Як наслідок, наказом від 06.06.2025 №91 на підставі ч.2 ст.84 Закону України "Про державну службу", позивача звільнено з посади, з 06.06.2025, у зв'язку із набранням законної сили вироку суду за вчинення умисного кримінального правопорушення, із припиненням державної служби.
Поряд із цим, обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного наказу позивача зазначив, що вироком суду не було застосовано до позивача покарання у вигляді встановлення заборони займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави.
Разом із тим, такі твердження позивача суд оцінює критично та звертає увагу на те, що за своїм юридичним змістом застосування в офіційно-діловому, нормативному та науковому стилях сполучників "та" і "або" через скісну риску передбачає можливість обрати як варіант їх використання як єднального, так і розділового сполучників.
Обидва сполучники в такій конструкції є самостійними, незалежними один від одного та мають рівне юридичне значення.
При цьому розділовий сполучник "або" вказує на альтернативність обставин, які мають наслідком звільнення державного службовця із займаної посади. Тобто, використання розділового сполучника "або" вказує на те, що наслідок настає за наявності хоча б однієї з перелічених умов.
Тобто, вказаною правовою нормою визначено дві самостійні підстави для звільнення державного службовця - (1) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо державного службовця за вчинення умисного кримінального правопорушення, і (2) встановлення заборони займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави, при чому ці дві підстави можуть існувати як окремо, так і одночасно.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.12.2020 по справі №822/3013/17.
Таким чином, враховуючи те, що вироком суду у справі №243/1052/25, окрім іншого, визнано винуватим позивача у вчиненні злочину, передбаченого ст.369-2 ч.2 Кримінального кодексу України, суд приходить до висновку про обґрунтованість оскаржуваного у даній справі наказу та, як наслідок, відсутність підстав для його скасування.
Щодо посилання на невірно вказане прізвище позивача у спірному наказі, суд вказує, що відповідно до частини 3 §142 Українського правопису, схваленого постановою Кабінетом Міністрів України № 437 від 22.05.2019, спільним рішенням Президії Національної академії наук України і Колегії Міністерства освіти і науки України, затвердженого Українською національною комісією з питань правопису, при відмінюванні прізвищ слов'янського походження на - ець суфіксальний -е- випадає.
Прізвище - Шакалець - це іменник чоловічого роду, твердої групи, який у називному відмінку однини закінчується на -ець.
У таких словах суфікс -ець у непрямих відмінках втрачає “е», і при цьому з'являється м'який знак: -ець -> -ьц-
Тобто: Шакалець -> Шакальця, де “ь» позначає м'якість приголосного л і зберігає звукову будову слова.
В іменниках із суфіксом -ець при відмінюванні “е» випадає, а попередній приголосний стає м'яким (тому додається «ь» на письмі).
М'який знак у формі Шакальця з'являється через фонетико-граматичне правило відмінювання іменників із суфіксом -ець., про що також зазначено у примітках із прикладами застосування частини 3 §142 Українського правопису.
Тому прізвище відповідачем у спірному наказі вказано вірно.
Щодо інших аргументів позивача з приводу визначення у спірному наказі назви суду та точної посади особи, що підписала наказ, суд вказує, що допущена відповідачем помилка в частині зазначення реквізитів документа, який є підставою для звільнення, не свідчить про незаконність такого звільнення, оскільки вказані недоліки не ставить під сумнів фактичну наявність підстав для такого звільнення.
У п.1 ст.9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.73,74,75,76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання наказу про звільнення протиправним та його скасування, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу, - відмовити.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 03.11.2025.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Шинкарьова