Справа № 991/10780/25
Провадження 1-кс/991/10866/25
27 жовтня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
детектива ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у м. Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у межах кримінального провадження № 52024000000000522 від 07.10.2024 року,
1. Зміст поданого клопотання та позиції сторін
20.10.2025 року поштою до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 від 16.10.2025 року про арешт майна, вилученого 14.10.2025 року за результатами обшуку автомобіля LAND ROVER RANGE ROVER, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за ТОВ «СТМ-ЕНЕРГО» та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_5 .
Під час судового засідання 27.10.2025 детектив НАБУ ОСОБА_3 просив залишити без розгляду клопотання про арешт майна через відсутність необхідності у такому арешті.
Представник третьої особи, адвокат ОСОБА_6 не заперечувала проти клопотання про залишення без розгляду клопотання про арешт майна.
2. Мотиви слідчого судді
Кримінальний процесуальний закон прямо не передбачає можливості залишення без розгляду клопотання про арешт майна, поданого слідчому судді за заявою детектива, та, відповідно, не визначає, яке рішення може ухвалити слідчий суддя у випадку надходження такої заяви.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України, однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність.
Стаття 26 КПК України, визначає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, а слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень кримінальним процесуальним законом.
Оскільки детектив, який входить до слідчої групи, просить залишити клопотання про арешт майна без розгляду, мотивуючи це відсутністю необхідності такого заходу, слідчий суддя дійшов висновку, що необхідність у накладенні арешту на майно, зазначене у клопотанні, відпала.
За таких обставин, беручи до уваги принцип диспозитивності та враховуючи те, що детектив фактично не підтримує подане клопотання, слідчий суддя вважає, що вказане клопотання необхідно залишити без розгляду.
Втручання в права людини на підставі клопотання про арешт майна, яке не підтримує орган досудового розслідування, не є можливим та становить порушення засади диспозитивності.
Керуючись ст. 131-132, 170-173, 175, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора - залишити без розгляду.
Ухвала набирає чинності з моменту постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1