28 жовтня 2025 року
м. Рівне
Справа № 570/4166/24
Провадження № 22-ц/4815/1175/25
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Ковальчук Н. М.,
суддів: Хилевича С. В., Шимківа С. С.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 29 травня 2025 року, ухвалене у складі судді Штогуна О. С. у м. Рівне,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди. Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 30 квітня 2024 року ОСОБА_2 , перебуваючи поблизу будинковолодіння ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , спалюючи суху рослинність, спричинила пожежу, внаслідок якої було пошкоджено частину паркану, який входить до складу будинковолодіння позивача. В зв'язку із завданням матеріальної шкоди, яку відповідач у добровільному порядку не відшкодувала, вона вимушена звернутися до суду з позовною вимогою про стягнення з останньої спричиненої їй матеріальної шкоди у розмірі вартості відновлювальних робіт пошкодженого паркану та будівельних матеріалів. Просила суд стягнути з відповідачки на свою користь майнову шкоду в розмірі 3161 грн. 00 коп. та судові витрати, а саме: витрати пов'язані з проведенням експертизи в розмірі 2250 грн. 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп..
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 29 травня 2025 року вказаний позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3161 грн. 00 коп. в якості відшкодування заподіяної майнової шкоди. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: 2250 грн. 00 коп. - витрати пов'язані з проведенням експертизи; 5000 грн. 00 коп. - витрати на професійну правничу допомогу. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.
Рішення суду першої інстанції вмотивоване передбаченим законом обов'язком винної особи відшкодувати в повному обсязі майнову шкоду, завдану неправомірними діями майну фізичної особи, та обґрунтовано належними і достовірними доказами - протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №160566 від 19 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та постановою Адміністративної комісії виконавчого комітету Шпанівської сільської ради №9 від 10 липня 2024 року про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 - заподіяння майнової шкоди відповідачкою позивачці.
Вважаючи рішення суду незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі заперечує підстави для стягнення з неї шкоди та пояснює, що внаслідок спалювання нею сухої рослинності було пошкоджено частину паркану будинковолодіння ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що вона запропонувала відшкодувати збиток, однак чоловік позивачки не погодився та погрожував зверненням до суду, що власне і було зроблено. Заперечує розмір заподіяної шкоди, оскільки вогнем було пошкоджено лише один сектор від паркану, вартість якого становить 300-600 грн. Зауважує, що позивачка взагалі не має право на звернення до суду з цим позовом, оскільки не є єдиним власником будинковолодіння: воно належить в рівних долях їй та її сестрі, чоловік якої і будував цей паркан, і останній розташований з іншого боку, ніж частина будинку позивачки. З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції та визнати його нечинним.
У поданому на апеляційну скаргу відзиві представник ОСОБА_1 - адвокат Дудка Ігор Олександрович вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просить залишити його без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 293668710 від 04.01.2022 року та договором дарування посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області 08 липня 2022 року, зареєстрованого в реєстрі за №1515.
30 квітня 2024 року ОСОБА_2 , перебуваючи поблизу будинковолодіння ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , спалюючи суху рослинність, спричинила пожежу, внаслідок якої було пошкоджено частину паркану, який входить до складу будинковолодіння позивача.
Вказана обставина підтверджена копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №160566 від 19 червня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, а також копією постанови Адміністративної комісії виконавчого комітету Шпанівської сільської ради №9 від 10 липня 2024 року про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 в зв'язку із закінченням строку для притягнення до адміністративної відповідальності.
Спірні відносини між сторонами виникли з приводу заподіяння відповідачкою шкоди майну позивачки, про стягнення якої позивачка і звернулася з цим позовом до суду.
На підтвердження розміру завданого збитку позивачкою надано Висновок Рівненської торгово-промислової палати про розмір прямих збитків, які були завдані власнику об'єкту нерухомості (паркану), за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок пожежі, згідно якого вартість збитків, які були завдані власнику об'єкту нерухомості (паркану), станом на 22 липня 2024 року становить 3161 грн. 00 коп..
У частинах 1, 2 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою. Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов'язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов'язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст.1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, законодавцем встановлена презумпція вини заподіювача шкоди та саме він повинен довести, що шкоди завдано не з його вини.
Вина відповідачки у заподіянні шкоди майну позивачки встановлена Протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №160566 від 19 червня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.
Постанови Адміністративної комісії виконавчого комітету Шпанівської сільської ради №9 від 10 липня 2024 року про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 в зв'язку із закінченням строку для притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Закриття справи про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності не є закриттям із реабілітуючих підстав, а тому відповідачка ОСОБА_2 вважається винною особою у заподіянні збитків, спричинених майну позивачки, і саме на неї покладається відшкодування шкоди.
Покликання апеляційної скарги на те, що позивачка не має права звернення до суду з цим позовом, оскільки не є єдиним власником будинковолодіння, апеляційним судом відхиляються як такі, що спростовуються матеріалами справи.
Так, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 293668710 від 04.01.2022 року та Договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області 08 липня 2022 року, зареєстрованого в реєстрі за №1515, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 .
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 29 травня 2025 року залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 03 листопада 2025 року.
Головуючий Ковальчук Н. М.
Судді: Хилевич С. В.
Шимків С. С.