Справа № 554/13989/22 Номер провадження 22-ц/814/2578/25Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Н. В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
29 жовтня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Обідіної О.І.,
суддів: Карпушина Г.Л., Пікуля В.П.,
розглянула в судовому засіданні в м. Полтаві, в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20 березня 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В листопаді 2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (в подальшому - ТОВ «Бізпозика») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором № 076660-ПО1-002 від 20.02.2020 в сумі 47658,98 грн., з яких заборгованість за кредитом 24322,30 грн., заборгованість за процентами - 23336,68 грн. та судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог посилалось на те, що 20.02.2020 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 076660-ПО1-002 про надання кредиту, відповідно до умов якого товариство надало позичальнику 30000 грн., строком на 16 тижнів, до 11.06.2020.
Кредитні кошти були перераховані на карту позичальника емітовану в АТ КБ «Приватбанк».
Часткове виконання умов кредитного договору призвело до виникнення заборгованості, яка становить 47658,98 грн. та в добровільному порядку боржником погашена не була.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 20 березня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за кредитним договором № 076660-ПО1-002 від 20.02.2020 у розмірі 17072 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» судовий збір в розмірі 2481 грн.
Ухвалюючи рішення, суд взяв до уваги частково здійснену позичальником оплату по кредиту в сумі 12928 грн. та дійшов висновку про можливість віднести дані кошти на рахунок погашення заборгованості по тілу кредиту, у зв'язку з чим стягнув на користь кредитора лише залишок по тілу кредиту.
Не погодившись з рішенням суду, ТОВ «Бізпозика» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги в повному обсязі.
Вказує про помилковість висновку місцевого суду щодо відсутності підстав для стягнення відсотків по кредитному договору, зважаючи на узгодження сторонами відсоткової ставки, порядку та строків їх сплати, а отже заборгованість по останнім була правомірно нарахована товариствам та підлягає стягненню з позичальника за користування кредитними коштами впродовж дії договору.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 20.02.2020 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Бізпозика» договір про надання кредиту № 076660-ПО1-002, відповідно до умов якого отримала кредит у розмірі 30000 грн. строком на 16 тижнів, а саме до 11.06.2020 року, на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1,07828800% в день (фіксована ставка).
Неналежне виконання умов договору призвело до виникнення заборгованості, яка згідно розрахунку кредитодавця становить 47658,98 грн., з яких заборгованість за кредитом 24322,30 грн., заборгованість за процентами - 23336,68 грн.
Задовольняючи частково позовні вимог, суд, взявши до уваги пояснення позичальника щодо часткового погашення кредиту, дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення кредитної заборгованості лише за тілом кредиту в сумі 17072 грн.
Колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком суду, якого останній дійшов при неправильному застосуванні норм матеріального права.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України в становлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Матеріалами справи доводиться та не заперечується сторонами факт укладання кредитного договору 20.02.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Бізпозика» № 076660-ПО1-002.
У вказаному договорі сторони узгодили процентну ставку - 1,07828800% в день та загальну вартість кредиту 53200 грн., яка складається з тіла кредиту - 30000 грн. та відсотків - 23200 грн.
З наданого товариством розрахунку заборгованості та долучених платіжних документів вбачається, що під час дії кредитного договору позичальником ОСОБА_1 було сплачено загалом 12098 грн., з яких 5677,70 грн. товариством було зараховано на погашення тіла кредиту, а 7250,30 грн. відповідно на погашення відсотків по кредиту.
Під час розгляду справи, ОСОБА_1 заперечувала стягнення заборгованості в повному обсязі та вказувала, що нею як позичальником згідно до узгодженої сторонами загальної вартості кредиту в розмірі 53200 грн. було сплачено 12928 грн., які як вона вважає мають бути зараховані на погашення заборгованості по тілу кредиту, оскільки самим кредитором при укладанні договору вона не була проінформована про умови кредитування, зокрема про необхідність сплачувати відповідні проценти та їх розмір.
Стверджує, що невиконання товариством обов'язку по наданню такої інформації по процентах та їх узгодження з споживачем, виключає її обов'язок по сплаті таких процентів, тому нею, як боржником, визнається лише заборгованість по тілу кредиту в сумі 17072 грн.
Вказана позиція відповідача не ґрунтується на законі, а відтак не може бути прийнята судом при розгляді даної справи.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч.5 договору про надання кредиту позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом шляхом сплати обов'язкових щотижневих платежів щотижня, кожний четвер, які він зобов'язаний здійснювати регулярно не пізніше дат установлених графіком платежів. Мінімальна сума щотижневого платежу не може бути менше 3325 грн.
Враховуючи норми цивільного законодавства, умови укладеного кредитного договору, відсотки є платою за користування чужими коштами, а їх несплата є порушенням умов договору та порушенням позичальником свого зобов'язання.
На зазначені норми права та погодженні сторонами умови кредитування, суд належної уваги не звернув та безпідставно погодився з позицією сторони відповідача про необхідність стягнення лише тіла кредиту, з урахуванням вже сплачених позичальником 12928 грн., чим фактично позбавив кредитора права на отриманням процентів, гарантованих йому законом.
В даному випадку, стягнення лише тіла кредиту без відсотків нівелює суть кредитних правовідносин, оскільки надання кредиту пов'язане з подальшим обов'язком позикодавця повернути як кредитні кошти, так і проценти за користування ними.
Укладений між сторонами кредитний договір у вигляді окремого самосійного договору у письмовому вигляді, який містить особистий підпис ОСОБА_1 та подальша часткова сплата нею коштів, необхідно розцінювати як визнання позичальником всіх умов кредитування, в тому числі і передбаченого п. 5 обов'язку сплатити проценти за користування кредитом шляхом сплати обов'язкових щотижневих платежів щотижня, у кожний четвер, із застереженням, що сума щотижневого платежу не може бути менше за 3325 грн.
При цьому, споживачем ОСОБА_1 зазначені умови кредитного договору, позаяк і сам кредитний договір в передбаченому законом порядку не оскаржувались.
За вказаних обставин, судове рішення підлягає скасуванню, з ухваленням по справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Як зазначалося вище, в кредитному договорі сторони узгодили загальну вартість кредиту в сумі 53200 грн., з яких тіло 30000 грн., а відсотки 23200 грн., що узгоджується також з графіком обов'язкових платежів.
Зважаючи на сплату позичальником 12928 грн., з яких згідно розрахунку заборгованості 5677,70 грн. пішли на погашення тіла кредиту, а 7250,30 грн. на погашення відсотків, з ОСОБА_1 на користь товариства підлягає стягненню заборгованість по тілу кредиту в сумі 24322,30 грн. (30000 - 5677,70) та заборгованість по відсотках в сумі 15949,70 грн. (23200 - 7250,30), а загалом 40272 грн.
Згідно з ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на задоволення позовних вимог на 84.5 % (стягнення 40272 грн., з заявлених в позові 47658,98 грн.), з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Бізпозика" підлягають стягненню у відповідному відсотку і судові витрати по сплаті судового збору, сплаченого товариством як при подачі позовної заяви, так і апеляційної скарги, а саме 2096,45 грн. та 2515,56 грн. відповідно, а загалом 4612 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» задовольнити частково.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20 березня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за договором № 076660-ПО1-002 про надання кредиту від 20.02.2020 в сумі 40272 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту 24322,30 грн. та заборгованості по процентах 15949,70 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» судовий збір в розмірі 2096,45 грн. сплачений при подачі позовної заяви, а також судовий збір за апеляційну скаргу в розмірі 2515,56 грн., а загалом стягнути 4612 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 03 листопада 2025 року.
Судді: О. І. Обідіна Г.Л. Карпушин В.П. Пікуль