03 листопада 2025 рокуСправа №2зд-25/160
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області,-
27.10.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що вона має намір звернутися з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо перерахунку пенсії, визнання рішень/дій/бездіяльності протиправними.
Дослідивши подану заяву, суд дійшов наступних висновків.
Порядок забезпечення доказів в адміністративному процесі регулюється приписами статей 114-117 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Згідно з приписами частини 3 статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
Відповідно частини 3 статті 116 цього Кодексу, до заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються наслідки, встановлені статтею 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною 6 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Згідно зі статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини 4 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Частиною 1 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Згідно частини 1 статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Відповідно частини 2 статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Згідно частини 3 статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом..
Отже, відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, який є спеціальним процесуальним законом, обов'язковим документом для підтвердження повноважень адвоката як представника в адміністративному судочинстві є або відповідна довіреність, або ордер, що виданий відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Рада адвокатів України рішенням від 12 квітня 2019 року №41 затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі - Положення № 41).
Пунктом 4 Положення №41 передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Згідно пункту 12.4. Положення №41 ордер містить такий реквізит: назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що національний законодавець чітко вказав на обов'язок адвоката вказувати в ордері судові органи, в яких він надає правову допомогу, зокрема в графі “Назва органу, у якому надається правова допомога».
Таким чином, прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога та назва органу, у якому надається правова допомога, є обов'язковими реквізитами ордеру.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Касаційного цивільного суду від 19.08.2024 року у справі № 591/6387/21.
Як вбачається з заяви, вона подана через систему “Електронний суд» і підписана Бляхарською Юлією Олександрівною.
До заяви додано ордер на надання правничої допомоги серії АЕ №1405588, виданий 02 вересня 2025 року на представництво інтересів ОСОБА_1 .
В той же час, в ордері серії АЕ №1405588 в розділі “назва органу, у якому надається правова допомога» зазначено “судові органи України».
У разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, в якому адвокат надає правову допомогу.
Аналогічний правовий висновок міститься в ухвалі Касаційного адміністративного суду від 18.08.2023 року у справі №420/8166/22.
Якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №9901/939/18.
Суд зазначає, що в наданому на підтвердження повноважень представника ордері зазначено судові органи України без вказання в якому саме органі має бути надана правнича допомога.
Отже, заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, оскільки на підтвердження наявності повноважень на здійснення такого підписання не надано належних доказів.
Таким чином повноваження адвоката Бляхарської Юлії Олександрівни діяти від імені позивача в Дніпропетровському окружному адміністративному суді не підтверджені в установленому законом порядку.
Водночас, пунктом 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно з частиною 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Оскільки, будь-яка письмова заява та/або клопотання, що подається до суду в письмовій формі має бути підписана особою, яка має право її підписувати, заява про забезпечення доказів підлягає поверненню, оскільки не підтверджено належними доказами право представника на представлення інтересів ОСОБА_1 в Дніпропетровському окружному адміністративному суді.
Керуючись статтями 7, 114, 116, 117, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - повернути.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська