03 листопада 2025 року Справа № 160/25519/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/25519/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КІДДІСВІТ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,-
І. ПРОЦЕДУРА
08.09.2025 року через підсистему Електронний суд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КІДДІСВІТ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Постанову про накладення штрафу Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області № 42 від 21 серпня 2025 року.
Ухвалою суду від 10.09.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/16532/25, та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку положень ст. 262 КАС України.
Також ухвалою суду від 10.09.2025 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:
- постанови про накладення штрафу Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області № 42 від 21 серпня 2025 року;
- інформацію щодо підстав прийняття відповідачем оскаржуваної постави;
- інші наявні докази щодо суті спору.
22.09.2025 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву.
У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 03.11.2025 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність постанови про накладення штрафу № 42 від 21 серпня 2025 року, яка на їх думку має бути скасована, оскільки остання прийняття протиправно та незаконно, та з порушенням положень чинного законодавства.
Вказують також про те, що інтерактивна іграшка AT ROBOT артикул AT001-03-UKR, ш/к 6900006557994, виробник: IMG TOYS CO., LIMITED, країна походження: КНР за своїми характеристиками (розміри, матеріали, відсутність небезпечних механізмів чи елементів, цілісність конструкції) не відтворює функції дорослого виробу чи приладу, а є звичайною інтерактивною дитячою іграшкою. Отже, вимога щодо нанесення попередження «Використовувати під безпосереднім наглядом дорослої особи» на таку продукцію є безпідставною та суперечить змісту Технічного регламенту. Виробник Інтерактивної іграшки-робот AT ROBOT, артикул AT001-03-UKR, ш/к 6900006557994 IMG TOYS CO., LIMITED, країна походження: КНР , не класифікує його як функціональну іграшку з наступник підстав : 1) Зовнішній вигляд: AT-robot має витягнуту суцільну форму з гладкою поверхнею без гострих частин, що виключає ризик подряпин. 2) Функціональність: Звуковий сигнал робота знаходиться в межах норми, а швидкість його руху дуже повільна. Відсутній ризик, подібний до удару самокатом або травмування. 3) Матеріали: Виготовлений із твердих та екологічно безпечних матеріалів, не схожий на глиняні або м'які іграшки, як-от шишки. Матеріал іграшки не прилипає до тіла людини. 4) Компоненти: AT-Robot є цілісним готовим виробом, а не конструктором. Він не містить дрібних, тому відсутній ризик випадкового проковтування
Вікова категорія: AT-Robot підходить для дітей віком від 3 років. Діти старше 3 років мають значно кращі мовні навички, моторну координацію, комунікативні здібності тощо, ніж діти до 3 років. Діти віком 3+ можуть грати з AT-Robot самостійно. 6) Сертифікація: Під час проведення випробувань лабораторія Intertek не класифікувала продукцію AT-Robot як функціональну іграшку та, відповідно, не проводила її тестування як функціональної іграшки. Водночас лабораторія Intertek надала пояснення щодо визначення функціональних виробів: До функціональних іграшок відносяться, зокрема, вироби з дрібними деталями, дитячі духовки з нагрівальними елементами, глина з хімічними компонентами, батути, самокати тощо. Такі вироби потребують особливого маркування та нагляду дорослих під час використання. Зважаючи на вищеозначене, іграшка не потребує попередження “Використовувати під безпосереднім наглядом дорослої особи», та не порушує Вимоги п. 4 частини Б додатку 5 Технічного регламенту .
Виробником іграшки проведено необхідні процедури оцінки відповідності, підтверджені сертифікатами. Іграшка не є «функціональною» у розумінні п.4 ч.Б додатку 5 Технічного регламенту безпечності іграшок.
Враховуючи наведене, вважають, що виконали вимоги законодавства у повному обсязі.
Таким чином, постанова про накладення штрафу № 42 від 21 серпня 2025 року ґрунтується на формальному підході без урахування реального змісту вимог Технічного регламенту та фактичного виконання вимог законодавства, що є проявом адміністративної формалізації на шкоду законності та справедливості.
Рішення про накладення штрафу не містить належного обґрунтування, не враховує принципу пропорційності, є результатом вибіркового та суб'єктивного підходу до оцінки дій суб'єкта господарювання.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що позивач несе встановлену Законом відповідальність, за введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам, яку передбачено п.2.ч.2. ст. 44 «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Крім того, Позивач, на всяк випадок звертає увагу, що Рішення про накладення штрафу не містить належного обґрунтування, не враховує принципу пропорційності, є результатом вибіркового та суб'єктивного підходу до оцінки дій суб'єкта господарювання.
При цьому, вказують, що позивач не вказує, що розмір штрафних санкцій встановлює лише Закон, а орган або посадова особа приймають рішення щодо суми штрафу лише в рамках санкції пункту, відповідальність. частини чи статті згідно яких передбачена.
Користуючись своїми дискреційними повноваженнями, та враховуючи принцип пропорційності, відповідач застосував штраф у розмірі, якій передбачено ( у розмірі від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) санкцією п.2 ч.2.ст. 44 Закону №2735-VI.
Згідно Наукового висновку щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією від 12 квітня 2018, якій зроблено за дорученням Голови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, та розміщено на офіційної сторінці ВС https://adm.te.court.gov.ua/sud1970/pres-centr/news/465449/, важливою ознакою такого (дискреційного ) вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору ким.
Тому зауваження та заперечення щодо не виконання принципу пропорційності (дотримання балансу інтересів, зваженість, справедливість) у даному випадку з боку Позивача є необґрунтованими.
Таким чином, вказують, що посадові особи відповідача, при проведенні позапланової перевірки та складанні документів - акту, протоколу, постанови, діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Суд, дослідив матеріали справи, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач здійснює господарську діяльність, пов'язану з ввезенням та реалізацією дитячих іграшок на територію України.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «КІДДІСВІТ» (код ЄДРПОУ 37274396) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.08.2010.
Основним видом діяльності за КВЕД є 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
Головним управлінням Держпродспоживслужби Дніпропетровської у період з 04.08.2025 року по 07.08.2025 року було проведено позапланову перевірку характеристик продукції, а саме: Інтерактивна іграшка-робот AT ROBOT, артикул AT001-03-UKR, ш/к 6900006557994, виробник: IMG TOYS CO., LIMITED, країна походження: КНР.) , яка введена в обіг ТОВ «КІДДІСВІТ».
За результатами позапланової перевірки складено: Акт перевірки характеристик продукції від 07 серпня 2025 року №0078 в якому зазначалось, що: Під час проведення перевірки характеристик продукції у магазині, ПП РЕДХЕД ФЕМЕЛІ мережі «АНТОШКА» за адресою: м. Чернівці, просп. Незалежності, буд. 121 виявлено факт розповсюдження продукції: Інтерактивна іграшка-робот AT ROBOT, артикул AT001-03-UKR, ш/к 6900006557994, виробник: IMG TOYS CO., LIMITED, країна походження: КНР.)), яка не відповідає встановленим вимогам п.4 частини Б додатку 5 «Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 року № 151, а саме: не мiстить попередження «Використовувати пiд безпосереднiм наглядом дорослої особи»;, та протокол про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 07 серпня 2025 року №0078/1 у якому зазначено, що ТОВ «КІДДІСВІТ» порушено:-п. 4 частини Б додатку 5. «Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 року №151.
На підставі висновків, викладених в Акті від 07 серпня 2025 року №0078 та протоколу про виявлені порушення від 07 серпня 2025 року №0078/1 було винесено Постанову про накладення штрафу №42 від 21 серпня 2025 року та накладено на Позивача штраф у розмірі 2500 неоподаткованих мінімум доходів громадян у сумі 42 500 (сорок дві тисячі п'ятсот) гривень.
Вищезазначену постанову було отримано представником Позивача 21 серпня 2025 року.
Позивач вважає дії відповідача необґрунтованими, а висновки Акту перевірки характеристик продукції від 07 серпня 2025 року №0078 та протоколу про виявлені порушення від 07 серпня 2025 року №0078/1 безпідставними та незаконними та такими, що не відповідають фактичним обставинам тому звернулись до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав шляхом визнання протиправною та скасування Постанови про накладення штрафу Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області № 42 від 21 серпня 2025 року.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст. 10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено, що ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об'єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об'єктами технічних регламентів.
У відповідності до п. 4 ч.1 ст. 11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, зокрема, проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування).
Згідно ст. 22 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» заходами ринкового нагляду є:
1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);
2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають:
а) обмеження надання продукції на ринку;
б) заборону надання продукції на ринку;
в) вилучення продукції з обігу;
г) відкликання продукції;
3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;
4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
У випадках, передбачених цим Законом та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», заходи ринкового нагляду вживаються щодо продукції, яка, зокрема, надається на ринку, в тому числі щодо одиниць чи партій введеної в обіг продукції, що зберігаються на складах виробників (імпортерів).
Положеннями ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено порядок проведення перевірок характеристик продукції, зокрема визначено, що під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 23-1 цього Закону. При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції. Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи. Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи. У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, що є предметом перевірки, такі заходи мають бути вжиті суб'єктами господарювання щодо всіх одиниць продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, які надаються на ринку та є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам. Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
Перевірки характеристик продукції проводяться:
1) у торговельних та складських приміщеннях суб'єктів господарювання;
2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію);
3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;
4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції;
5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.
Під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація:
1) декларація про відповідність;
2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);
3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;
4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;
5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;
6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори).
Статтею 25 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначені особливості проведення перевірок характеристик продукції у її виробників.
Під час проведення перевірки характеристик продукції у її виробників:
1) на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є:
а) наявність знаку відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання вимог щодо форми, опису, правил та умов нанесення знаку відповідності технічним регламентам, а також правил його застосування;
б) наявність супровідної документації, що має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкції щодо користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам;
в) наявність декларації про відповідність, якщо її складення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, а також відповідність такої декларації встановленим вимогам;
г) загальний опис продукції;
2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені:
а) обстеження зразків відповідної продукції;
б) у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам:
- перевірка повного складу технічної документації на відповідну продукцію, передбаченого технічним регламентом;
- перевірка документів щодо системи якості чи системи управління якістю, якщо їх надання передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції.
Під час проведення перевірки характеристик продукції на підставах, визначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, здійснюється відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.
У разі якщо за результатами перевірок характеристик продукції у її виробників встановлено, що відповідна продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, органи ринкового нагляду:
1) звертаються до призначених органів з оцінки відповідності стосовно розгляду ними питання про встановлення обмежень щодо виданих ними документів про відповідність такої продукції, їх призупинення чи скасування;
2) за наявності матеріалів та інформації, що свідчать про некомпетентність призначених органів з оцінки відповідності та/або акредитованих органів з оцінки відповідності, які видали документи про відповідність такої продукції, звертаються до органу, що призначає органи з оцінки відповідності, щодо проведення в межах моніторингу призначених органів з оцінки відповідності позапланової перевірки відповідного призначеного органу з оцінки відповідності або до національного органу України з акредитації щодо проведення в межах моніторингу акредитованих органів з оцінки відповідності позачергової оцінки відповідного акредитованого органу з оцінки відповідності.
У разі проведення перевірки за місцезнаходженням органу ринкового нагляду документи, зазначені у підпункті "г" пункту 1 та підпункті "б" пункту 2 частини другої цієї статті, надаються виробником протягом десяти робочих днів з дня отримання письмової вимоги органу ринкового нагляду, надісланої рекомендованим листом з повідомленням про вручення, крім випадків необхідності перекладу зазначених документів, які мають бути надані не пізніше тридцяти робочих днів.
Згідно ст. 11 Закону України «Про технічні регламенти та ознаку відповідності» продукція, що вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію, а згідно з деякими технічними регламентами - також продукція, що виготовляється та/або вводиться в експлуатацію виробником для використання у власних цілях, повинна відповідати вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції, крім випадків, визначених у статті 12 цього Закону та у відповідних технічних регламентах.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про технічні регламенти та ознаку відповідності» у випадках, визначених у технічних регламентах, на продукцію та/або на інші об'єкти, що зазначені в таких технічних регламентах (табличку з технічними даними, пакування, супровідні документи тощо), повинен наноситися знак відповідності технічним регламентам. Нанесенням знаку відповідності технічним регламентам на продукцію вважається також нанесення цього знаку на будь-який інший, ніж сама продукція, об'єкт згідно з правилами та умовами нанесення зазначеного знаку.
За правилами ст. 30 Закону України «Про технічні регламенти та ознаку відповідності», знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише виробником або його уповноваженим представником. Знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише на продукцію, для якої його нанесення передбачене конкретними технічними регламентами, та не повинен наноситися на будь-яку іншу продукцію. Виробник шляхом нанесення знаку відповідності технічним регламентам ним самим або його уповноваженим представником вказує на те, що він бере на себе відповідальність за відповідність продукції всім застосовним вимогам, визначеним у відповідних технічних регламентах, якими передбачене нанесення знаку відповідності технічним регламентам. Знак відповідності технічним регламентам повинен бути єдиним маркуванням, що засвідчує відповідність продукції застосовним вимогам, визначеним у відповідних технічних регламентах, якими передбачене нанесення знаку відповідності технічним регламентам. Нанесення на продукцію інших маркувань, знаків або написів, які можуть вводити в оману третіх осіб щодо значення чи форми знаку відповідності технічним регламентам, забороняється. Будь-яке інше маркування може бути нанесене на продукцію за умови, що це не вплине негативно на видимість, розбірливість та значення знаку відповідності технічним регламентам.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 року за №151 затверджено Технічний регламент безпечності іграшок, який встановлює вимоги до безпечності іграшок та їх обігу на території України. Технічний регламент розроблено на основі Директиви 2009/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 18.06.2009 про безпеку іграшок.
У відповідності до п. 10, 11 Технічного регламенту безпечності іграшок виробники вказують на іграшці своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу, а у разі, коли це не є можливим, - на її пакуванні або в документі, що супроводжує іграшку. В адресі повинне зазначатися одне місце, за яким можна зв'язатися з виробником. Виробники забезпечують супроводження іграшки інструкціями та інформацією щодо безпечності згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.
Згідно п. 19, 20, 27 вказаного Технічного регламенту безпечності іграшок імпортери зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг), контактну поштову адресу на іграшці, а у разі, коли нанесення відповідної інформації неможливе, - на її пакуванні або в документі, що супроводжує таку іграшку. Імпортери забезпечують супроводження іграшки інструкціями та інформацією щодо безпечності, які виконуються згідно з вимогами закону про порядок застосування мов. Перед наданням іграшки на ринку розповсюджувачі перевіряють наявність на іграшці знаку відповідності технічним регламентам, необхідних документів, інструкцій з експлуатації та інформації щодо безпечності, що складені згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, та виконання виробником та імпортером вимог, визначених у пунктах 9, 10 і 19 цього Технічного регламенту.
Відповідно до п. 37, 38, 44, 45 Технічного регламенту безпечності іграшок виробник повинен наносити чітко видимі, розбірливі, зрозумілі та точні попередження на іграшку, прикріплений до неї ярлик (етикетку) або пакування та у разі потреби зазначати попередження в інструкціях з експлуатації, які супроводжують іграшку. Маленькі іграшки, які продаються без упаковки, повинні мати відповідні попередження, прикріплені до них. Попередженням повинні передувати слова Увага або Попередження. Попередження, які впливають на рішення щодо придбання іграшки, зокрема ті, що визначають мінімальний та максимальний вік користувачів, та інші попередження, наведені в додатку 5, повинні зазначатися на споживчій упаковці або бути чітко видимі в інший спосіб для споживача перед купівлею, в тому числі у разі, коли купівля здійснюється шляхом електронної торгівлі. Такі попередження та інструкції щодо безпеки повинні бути складені згідно з вимогами закону про порядок застосування мов. Іграшки, які надаються на ринку, повинні мати зображення знаку відповідності технічним регламентам. Знак відповідності технічним регламентам наноситься згідно із загальними принципами маркування зазначеним знаком, установленим законом.
Згідно ч. 7 ст. 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону), - у розмірі від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на суб'єкта господарювання вже накладено штраф, - у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 45 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», виробник, уповноважений представник, імпортер або інша особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що: 1) вона не вводила відповідну продукцію в обіг; 2) з урахуванням усіх обставин відповідна продукція після введення її в обіг стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок дій або бездіяльності інших осіб чи непереборної сили; 3) відповідна продукція становить ризик внаслідок додержання виробником вимог законодавства чи виконання обов'язкових для нього приписів державних органів; 4) у випадку виробника комплектуючого виробу чи складової частини продукції ризик (невідповідність) продукції встановленим вимогам виник (виникла) внаслідок конструкції готової продукції, до якої входить цей виріб чи складова частина, або інструкцій, даних такому виробнику виробником готової продукції. Розповсюджувач продукції не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що: 1) продукція стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок недодержання іншим розповсюджувачем умов її зберігання, за умови, що інший розповсюджувач такої продукції може бути встановлений; 2) продукція, що поставлена ним, відповідає встановленим вимогам, але незважаючи на це становить ризик.
У відповідності до ч. 12 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», у разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб'єктом господарювання документів, передбачених пунктами 1 і 6 частини сьомої цієї статті, вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особи, яка поставила відповідному суб'єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб'єкт господарювання поставив таку продукцію.
Згідно вимоги п. 4 частини Б додатку 5 Технічного регламенту - Функціональні іграшки повинні містити попередження “Використовувати під безпосереднім наглядом дорослої особи».
Інструкції до таких іграшок повинні супроводжуватися попередженнями, що порушення рекомендацій стосовно їх використання призведе до виникнення небезпек (з їх зазначенням), які зазвичай пов'язані з приладом або товаром, зменшеною моделлю чи імітацією якої є іграшка. Також повинно бути позначено, що така іграшка повинна зберігатися в місці, недоступному для дітей певного віку, який визначається виробником.
Відповідно до п. 4 частини Б додатку 5 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 515 від 28.02.2018 р., (далі Техрегламент), функціональна іграшка - це іграшка, яка працює та використовується у той же спосіб, що і виріб, прилад або установка, призначені для використання дорослими.
Таким чином, лише ті іграшки, які є зменшеною моделлю дорослих пристроїв, що відтворюють їхні реальні функції (наприклад, дитячі духовки, праски, електроінструменти, транспортні засоби із справжнім механізмом), можуть бути віднесені до категорії «функціональних».
Під час перевірки було встановлено, що інтерактивна іграшка AT ROBOT артикул AT001-03-UKR, ш/к 6900006557994, виробник: IMG TOYS CO., LIMITED, країна походження КНР (далі Іграшка), за своїми характеристиками (розміри, матеріали, відсутність небезпечних механізмів чи елементів, цілісність конструкції) не відтворює функції дорослого виробу чи приладу, а є іграшкою. звичайною інтерактивною дитячою Отже, вимога щодо нанесення продукцію попередження «Використовувати під безпосереднім наглядом дорослої особи» на таку є регламенту. безпідставною та суперечить змісту Технічного Таким чином, фактично спірне питання стосується того, чи є іграшка AT ROBOT артикул AT001-03-UKR функціональною чи інтерактивною іграшкою. Позивач вказує, що ця Іграшка є інтерактивною тому що вона не є моделлю дорослих пристроїв та не може її віднесено до функціональних іграшок. Згідно акту перевірки характеристик продукції від 07 серпня 2025 р. № 0078, «відповідно до Техрегламенту, функціональна іграшка - іграшка, яка працює та використовується у той же спосіб, що і виріб, прилад або установка, призначені для використання дорослими, і яка може бути зменшеною моделлю такого виробу, приладу або установки. Так зокрема, інтерактивні роботи виробляються як у вигляді іграшок так і у вигляді виробів, призначених для використання дорослими, та має містити попередження, зазначені у п. 4 частини Б додатку 5 Технічного регламенту безпечності іграшок».
При цьому слід вказати про те, що сама назва «Інтерактивна» іграшка відсутня в Техрегламенті.
Отже, позивач, як імпортер, про що він не заперечує, несе встановлену Законом відповідальність, за введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам, яку передбачено п.2.ч.2. ст. 44 «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Враховуючи наведене вище, відповідачем було застосувано штраф у розмірі, якій передбачено (у розмірі від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) санкцією п.2 ч.2.ст. 44 Закону №2735-VI.
Слід вказати, що приписами ст. 1 Закону України «Про безпечність харчової продукції» визначено, що виробник - це імпортер продукції (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України, яка не має свого уповноваженого представника в Україні).
Відповідно до п. 11 Технічного регламенту №151 виробники забезпечують супроводження іграшки інструкціями та інформацією щодо безпечності згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.
Згідно з п. 20 Технічного регламенту №151 імпортери забезпечують супроводження іграшки інструкціями та інформацією щодо безпечності, які виконуються згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.
На підставі п. 27 Технічного регламенту №151 перед наданням іграшки на ринку розповсюджувачі перевіряють наявність на іграшці знака відповідності технічним регламентам, необхідних документів, інструкцій з експлуатації та інформації щодо безпечності, що складені згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, та виконання виробником та імпортером вимог, визначених у пунктах 9, 10 і 19 цього Технічного регламенту.
Позивачем не спростовано дотримання наведених вище положень.
Відтак, прийнята постанова про накладення штрафу Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області №42 від 21.08.2025 року є обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, робить висновок, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.
Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.
Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані та доведені позовні вимоги у вказаній вище частині.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про залишення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КІДДІСВІТ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, без задоволення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.
Судові витрати покласти на позивача згідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КІДДІСВІТ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без задоволення.
Судові витрати покласти на позивача згідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КІДДІСВІТ» (49051, м. Дніпро, вул. Старочумацька, 12 А, код ЄДРПОУ 37274396).
Відповідач: Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, 39а; код ЄДРПОУ 40359593).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 03.11.2025 року.
Суддя В.В. Ільков