03 листопада 2025 року Справа № 160/21633/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/21633/25 за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІВІЯ ПЛЮС» про зупинення видаткових операцій,-
І. ПРОЦЕДУРА
25.07.2025 року Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІВІЯ ПЛЮС» , у якій позивач, з урахуванням уточнень від 15.08.2025 року, просить суд:
- ухвалити судове рішення про зупинення видаткових операцій на рахунках / електронних гаманцях ТОВ "Трівія плюс" (41570068) шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності ТОВ "Трівія Плюс", що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних
грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків,погашення податкового боргу);
Ухвалою суду від 29.07.2025 року позовну заяву було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст. 160,161 КАС України.
15.08.2025 року від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 26.08.2025 року було продовжено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.
01.09.2025 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 05.09.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/21633/25, та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку положень ст. 262 КАС України.
Також ухвалою суду від 05.09.2025 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:
докази сплати заборгованості у добровільному порядку, згідно до вимог ст.ст. 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 03.11.2025 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з урахуванням перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим, вбачається необхідність зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача, а тому представник позивача звернувся до суду з цією заявою.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Ухвалою суду від 05.09.2025 року відкрито провадження в цій адміністративній справі, та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, відповідно до ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ухвалою суду від 05.09.2025 року, відповідачу було запропоновано надати відзив на позовну заяву позивача по справі №160/21633/25.
Відповідачем отримано вказану вище ухвалу суду, що також підтверджується матеріалами справи, що підтверджується довідкою про поставлення електронного листа від 05.09.2025 року.
Згідно із ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно положень ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач є належно повідомленим про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Суд, дослідив матеріали справи, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач, як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстровано 06.09.2017 року.
Відповідач є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010р. №2755-VI.
Згідно інтегрованої картки платника податків за Відповідачем рахується податковий борг у сумі 306629,20 грн.:
Орендна плата, що складає всього 298770,20 грн., в тому числі основного платежу - 298770,20грн., штрафної санкції - 0,00 грн., пені - 0,00 гривень.
Податок на нерухоме майно, що складає всього 7859,00 грн., в тому числі основного платежу - 7859,00 грн., штрафної санкції - 0,00 грн., пені - 0,00 гривень.
Зазначена заборгованість підтверджується карткою особового рахунку, розрахунком у частині об'єктів нежитлової нерухомості до Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №9034587684 від 17.02.2025 року, податковою декларацією з плати за землю №9037812684 від 19.02.2025 року.
Пункт 59.1 ст.59 ПК України встановлює, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вищевказаної норми, ГУ ДПС у Вінницькій області була направлена відповідачу податкова вимога №0004373-1302-0232 від 18.03.2025 року.
Пункт 59.5 ст.59 ПК України встановлює, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Зазначене податкове повідомлення-рішення не було оскаржено у адміністративному чи судовому порядку, та набуло статусу узгодженого.
Враховуючи наведене, у зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу, у визначені строки, ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято рішення №4008/02-32-13-02 від 15.05.2025 року про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) відповідача.
На виконання повноважень наданих ст.20 Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Вінницькій області на адресу Відповідача направлено повідомлення щодо виділення майна в податкову заставу №26644/6/02-32-13-10 від 15.05.2025 року.
06.06.2025 року податковим керуючим Мазник Ольгою Пилипівною був складений Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №187 від 06.06.2025 року.
Отже, з урахуванням наведеного, та з урахуванням перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим, вбачається необхідність зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача, а тому представник позивача звернувся до суду з цією заявою.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.
Згідно з підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в установлені строки.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Судом встановлено, що в інтегрованих картках платника податків відповідача обліковується податковий борг на загальну суму 306629,20 гривень.
Пункт 59.1 ст.59 ПК України встановлює, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вищевказаної норми, ТУ ДПС у Вінницькій області була направлена відповідачу податкова вимога №0004373-1302-0232 від 18.03.2025 року.
Вказана вимога, відповідачем не оскаржувалась.
Відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Згідно підпункту 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.
Право податкової застави виникає також у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (підпункт 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Встановлено, що у зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу, у визначені строки, ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято рішення №4008/02-32-13-02 від 15.05.2025р. про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) відповідача.
На виконання повноважень наданих ст.20 Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Вінницькій області на адресу Відповідача направлено повідомлення щодо виділення майна в податкову заставу №26644/6/02-32-13-10 від 15.05.2025 року.
06.06.2025 року податковим керуючим Мазник Ольгою Пилипівною був складений Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №187 від 06.06.2025 року.
Згідно пункту 89.4 статті 89 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.
Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.
Зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.
Відповідно до пункту 91.4 статті 91 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.
Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців (абзац 2 пункту 91.4 статті 94 Податкового кодексу України).
Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду (абзац 3 пункту 91.4 статті 94 Податкового кодексу України).
Таким чином, Податковим кодексом України передбачено такі передумови для звернення контролюючого органу до суду із заявою щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків:
1) не допуск платником податків податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подання документів, необхідних для такого опису. У такому випадку податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу;
2) перешкоджання платником податків, що має податковий борг, виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом. У такому випадку податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» арешт на майно банку (крім коштів, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку), арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.
Зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, якщо арешт накладено без встановлення такої суми або якщо інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.
Отже, накладення арешту на кошти на рахунках платника податків є необхідною передумовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках в усіх випадках та фактично є способом зупинення видаткових операцій.
Таким чином, з урахуванням змісту статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зупинити видаткові операції з підстав, передбачених ПК України, можна не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків.
За таких обставин повноваження контролюючих органів щодо звернення до суду з вимогами як про накладення арешту на кошти платника податків, так і про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків варто розуміти як право на звернення з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, що перебувають на його рахунках у банку.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність зупинення видаткових операцій на рахунках / електронних гаманцях ТОВ "Трівія плюс" (41570068) шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності ТОВ "Трівія Плюс", що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення заяви податкового органу.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.
Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.
Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІВІЯ ПЛЮС» про зупинення видаткових операцій.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.
Згідно з положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати в справі не стягуються.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІВІЯ ПЛЮС» про зупинення видаткових операцій - задовольнити.
Зупинити видаткові операції на рахунках / електронних гаманцях ТОВ "Трівія плюс" (41570068) шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності ТОВ "Трівія Плюс", що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу).
Судові витрати покласти на позивача згідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (21028, м.Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 44069150).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРІВІЯ ПЛЮС» (49022, м.Дніпро, вул. Океанська, 11, код ЄДРПОУ 41570068).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 03.11.2025 року.
Суддя В.В. Ільков