03 листопада 2025 року Справа 160/31041/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
28.10.2025 року представник ОСОБА_1 звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати пенсії позивачу, починаючи з 17.05.2016 року по теперішній час, у невстановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV" розмірі та бездіяльність у проведенні перерахунку та індексації пенсії, з компенсацією втрати доходу за затримку строків виплати пенсії, згідно із заявою позивача від 12.09.2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести ОСОБА_2 , відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV", перерахунок, індексацію та виплату пенсії, починаючи з 17.05.2016 року, з урахуванням раніше виплачених сум, з компенсацією втрати доходу за затримку строків виплати пенсії за період з 17.05.2016 року по момент виплати заборгованості по пенсії, на вказаний позивачем банківський рахунок.
Також позивач просить суд відповідно до п.1 ч. 2 ст. 371 КАС України, допустити негайне виконання рішення суду в повному обсязі заявлених позовних вимог, шляхом стягнення одним платежем заборгованості по пенсії, з компенсацією втрати доходу за затримку строків виплати пенсії, за період з 17.05.2016 року по момент виплати заборгованості по пенсії.
Також позивач просить суд відповідно до ч.6 ст. 246, ч. 1 ст. 382 КАС України, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у 14-денний строк надати до суду звіт про виконання судового рішення, зверненого до негайного виконання.
Відповідно до пунктів 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, суддя дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем не надано доказів сплати судового збору за подання даної позовної заяви, однак подано клопотання про звільнення від сплати судового збору/відстроченні сплати судового збору, в обгрунтування якого зазначено, що позивач з 1995 року не живе і не працює в Україні, не є приватним підприємцем і не має жодних доходів. Постійно проживаючи в Ізраїлі, позивач похилого віку не працює, не є приватним підприємцем, не отримує доходів і пенсію за віком. Отже, як особа, яка не має доходів, повивач перебуває у важкому майновому стані. При цьому позивач несе додаткові і безповоротні витрати щодо забезпечення судового процесу. На підтвердження скрутного матеріального становище представником позивача долучено копію довідки служби національного страхування про страхування та збори від 08.09.2025 року.
Вирішуючи заявлене клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору/відстроченні сплати судового збору, суддя виходить з наступного.
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч. 1 ст. 133 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 133 КАС України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
При цьому, слід зазначити, що оскільки позивач з 1995 року мешкає в іншій державі (Ізраїль), то відомості про відсутність інформації про її доходи на території України не свідчать про відсутність таких доходів взагалі або про її тяжкий матеріальний стан, оскільки вона може отримувати дохід в державі за місцем свого постійного проживання.
Стосовно довідки з Відомства національного страхування Ізраїлю від 08.09.2025 року, згідно з якою ОСОБА_3 зареєстрований як непрацююча особа, яка не має доходу з 01.11.2001 року. Наведене свідчить про те, що подана позивачем довідка не може бути розцінена як належний доказ на підтвердження скрутного матеріального становища позивача, оскільки, за ст. 8 Закону №3674-VI необхідно підтвердити конкретний рівень доходу, тоді як довідка не містить відомості про розмір доходу.
Суддя зазначає, що позивач не надав відповідних відомостей за повний попередній календарний рік.
Отже, суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору/відстрочення сплати судового збору.
Також згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Абзацом 4 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 року № 4059-IX, визначено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який сплачується фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1211,20 грн.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позовну заяву Світлицького Сьоми подано його представником через систему "Електронний суд" та позивачем заявлено похідні вимоги немайнового характеру.
Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, судовий збір, який підлягає сплаті при поданні даного адміністративного позову складає 968,96 грн. (1211,20 грн. х 0,8 = 968,96 грн.).
Також згідно з ч.6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Представником позивача подано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду із цим позовом.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, представник позивача зазначає про протиправні дії відповідача, які полягають в порушенні її права на володіння майном, що є триваючим правопорушенням, а тому строк звернення до суду не обмежується певним часовим проміжком.
Суддя зазначає, що застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб'єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду, за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124.
Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб'єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків якщо інше прямо не передбачено законом.
Як слідує з позовних вимог, позивач просить суд, зокрема, визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати пенсії позивачу, починаючи з 17.05.2016 року по теперішній час, у невстановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV" розмірі.
При цьому, в матеріалах даної справи міститься копія листа відповідача від 08.05.2019 року №3382/С-09, в якому позивачу повідомлено про відмову в перерахунку пенсії, а також зазначено про розмір пенсії та її складові.
Водночас, із такими позовними вимогами позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та інтересів лише 27.10.2025 року, тобто із значним пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.
При цьому, не вжиття відповідачем відповідних дій за результатами звернення позивача є, за своєю суттю, закінченою бездіяльністю, яка не носить триваючого характеру. Саме по собі, звернення позивача із заявою до відповідача не робить вказані правовідносини триваючими, а тому строк на звернення до суду із даним позовом пропущений.
Суддя зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачеві слід подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із цим позовом та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Суддя зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).
Позивачу недостатньо лише посилатись на необізнаність про порушення його прав та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав чи інтересів.
В той же час, триваюча пасивна поведінка позивача не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної можливості знати про стан своїх прав та інтересів.
Суддя зазначає, що відповідно до ч. 2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 подана до суду без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Згідно частин 1, 2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням вищевикладеного, суддя вважає за необхідне адміністративний позов залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 161, ч. 1 ст. 169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви та надати до канцелярії суду:
- докази сплати судового збору у розмірі 968,96 грн., сплаченого за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101;
Призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);
- обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин пропуску строку звернення до суду, а також докази поважності причин пропуску відповідного строку, оформлене відповідно до вимог статей 161, 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Звернути увагу позивача, що відповідно частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст. ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна