03 листопада 2025 року Справа №160/16511/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/16511/24 за позовною заявою позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи "Криворізька установа виконання покарань (№3)" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі №160/16511/24 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Криворізька установа виконання покарань №3» (вул. Світла, буд. 2, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50066, код ЄДРПОУ 14316899) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії , задоволено частково.
Визнано протиправними дії Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)», щодо не проведення нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 19.05.2023р, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2020, на 01 січня 2021р., 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року.
Зобов'язано Державну установу «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 19.05.2023р виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які встановлені шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних громадян, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до Постанови 704.
В іншій частини позовних вимог- відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи «Криворізька установа виконання покарань №3» (вул. Світла, буд. 2, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50066, код ЄДРПОУ 14316899) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять ) грн. 60 коп. і витрати на правничу допомогу у сумі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Судове рішення набрало законної сили 17.03 2025 р.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання до 17.03. 2028 р. (включно).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 виправлено описку в абзаці 3 резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі №160/16511/24, виклавши його в наступній редакції з виправленням: «Зобов'язати Державну установу «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 19.05.2023р виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які встановлені шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних громадян, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до Постанови 704 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум».
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/16511/24 .
Позивач просить: встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 року №160/16511/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Криворізька установа виконання покарань № 3. Зобов'язати керівника Державної установи «Криворізька установа виконання покарань № 3 подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 року №160/16511/24.
В обгрунтування заяви позивачем зазначено наступне.
Державною установою "Криворізька установа виконання покарань (№3)" було проігноровано всі листи ОСОБА_1 , які були надіслані з метою добровільного виконання рішення суду.
Позивачем до Покровського відділу Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області була направлена заява про відкриття виконавчого провадження з виконання наказів суду у даній справі.
Листом №248237 від 29.07.2025 Покровським відділом Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області на запит представника позивача повідомлено, що з примусового виконання виконавчого листа №160/16511/24 від 02.09.2024 Дніпропетровського окружного адміністративного суду 12.06.2025 державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження.
Станом на день звернення позивача із заявою про встановлення судового контролю рішення суду відповідачем не виконано.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/16511/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи "Криворізька установа виконання покарань (№3)" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.
Запропонувано відповідачу надати пояснення з приводу поданої позивачем заяви із підтверджуючими доказами.
В період з 17.10.2025 по 31.10.2025 суддя знаходилась у відпустці, що підтверджується довідкою Відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Заява розглянута в перший робочий день виходу судді з відпустки.
Від Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» пояснення на заяву позивача не надійшли.
При вирішенні заяви суд виходить з наступного.
За приписами ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні норми містить і ст. 370 КАС України, за якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав осіб.
За приписами ч.4 ст.372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України. В першу чергу, це забезпечується через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, метою якого є встановлення судом факту виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Порядок та підстави встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовані ст. 382 КАС України (зі змінами, внесеними Законом України від 21.11.2024 за №4094-IX).
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу (частини 1, 2 ст. 381-1 КАС України).
Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 2 ст. 382 КАС України встановлено, що у заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Позивачем у поданій заяві ідентифікатор виконавчого провадження не зазначено.
Згідно ч. 2, 3 ст. 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За правовою позицією Верховного Суду у постанові від 13.05.2021 у справі №9901/598/19 для застосування інституту судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, установлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Доказів здійснення дій для виконання судового рішення відповідачем не надано.
В свою чергу, позивачем не надано суду інформації про завершення виконавчого провадження станом на час розгляду заяви позивача про встановлення судового контролю.
Наведене свідчить про існування у позивача можливості отримати реальне виконання судового рішення у межах процедури виконавчого провадження, у тому числі шляхом застосування державним виконавцем примусових заходів, визначених Законом України «Про виконавче провадження».
З огляду на викладене, заява щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 256, 295,370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/16511/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи "Криворізька установа виконання покарань (№3)" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії-- відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона