17 жовтня 2025 рокуСправа №160/4745/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ТОВ "ФРУТАЛІЯ" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
13.02.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВ «ФРУТАЛІЯ» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000341/1 від 31.10.2024 року, №UA110130/2024/000349/1 від 05.11.2024 року, №UA110130/2024/000353/1 від 07.11.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що рішення відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства, є протиправними та підлягають скасуванню, а надані документи у повному обсязі підтверджують факт визначення митної вартості товару за першим (основним) методом. Надані документи не містили розбіжностей, наявних ознак підробки та включали всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
06.03.2025 року представником Дніпровської митниці подано відзив на позовну, яким заперечує проти задоволення позовної заяви, оскільки за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
12.06.2025 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якій останнім викладено позицію аналогічну заявленій у позовній заяві
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 13.10.2021 року між ТОВ «ФРУТАЛІЯ» та компанією SUPER FRUIT GIDA ITH. IHR. SAN. VE TIC. LTD. STI. (Туреччина) було укладено зовнішньоекономічний контракт №13/10-21 (далі - Контракт). Відповідно до п. 1.1 Контракту компанія SUPER FRUIT GIDA ITH. IHR. SAN. VE TIC. LTD. STI. (за Контрактом - Продавець) продає, а ТОВ «ФРУТАЛІЯ» (за Контрактом - Покупець) купує товар у кількості та ціною і на умовах, зазначених у виставлених Продавцем інвойсах.
У відповідності до інвойсу №SF12024000000240 від 23.10.2024 р. (специфікація №32 від 23.10.2024р.) до Контракту сторони визначили до постачання товар: «Свіжі апельсини», вага нетто 20700 кг, ціною 0,80 долара США за 1 кг. Загальна вартість товару за інвойсом склала 16560,00 доларів США. Як згідно інвойсу, так і згідно специфікації, умови поставки - FCA (Інкотермс-2020), м. Адана, Туреччина.
У відповідності до інвойсу №SF12024000000249 від 28.10.2024 р. (специфікація №33 від 28.10.2024р.) до Контракту сторони визначили до постачання товар: «Свіжий мандарин», вага нетто 20500 кг, ціною 0,60 долара США за 1 кг. Загальна вартість товару за інвойсом склала 12300,00 доларів США. Як згідно інвойсу, так і згідно специфікації, умови поставки - FCA (Інкотермс-2020), м. Адана, Туреччина.
У відповідності до інвойсу №SF12024000000254 від 01.11.2024 р. (специфікація №34 від 01.11.2024р.) до Контракту сторони визначили до постачання товар: «Свіжий апельсин», вага нетто 20000 кг, ціною 0,75 долара США за 1 кг. Загальна вартість товару за інвойсом склала 15000,00 доларів США. Як згідно інвойсу, так і згідно специфікації, умови поставки - FCA (Інкотермс-2020), м. Адана, Туреччина.
З метою митного оформлення вищезазначених товарів до Дніпровської митниці позивачем було подано:
1. 31.10.2024 р. електронну митну декларацію №24UA110130024935U1 (далі ЕМД-1) за інвойсом №SF12024000000240 від 23.10.2024 р. (специфікація №32 від 23.10.2024 р.) до Контракту з необхідним пакетом документів. Митну вартість товару було визначено та заявлено декларантом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, оскільки відповідно до ст. 57 Митного кодексу України (далі - МК України) основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Разом з ЕМД-1 декларантом були подані усі необхідні для митного оформлення товару документи (перелік зазначений у картці відмови в прийнятті митної декларації №UA110130/2024/000763).
За наслідками опрацювання наданих документів у Відповідача виникли сумніви стосовно заявленої митної вартості товарів. У зв'язку з цим, за результатами перевірки ЕМД-1, Відповідач відмовив Позивачу у митному оформленні (випуску) товарів, що зафіксовано у Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2024/000763 від 31.10.2024 р., з причини прийняття рішення про коригування митної вартості №UA110130/2024/000341/1 від 31.10.2024 року.
Відповідно до рішення №UA110130/2024/000341/1 від 31.10.2024 вартість товару «Свіжі апельсини» з 0,80 долара США за 1 кг була скоригована Відповідачем до 1,10 долара США за 1 кг. Відповідно митна вартість товару, що була зазначена декларантом у розмірі 17529,02 доларів США, була скоригована Відповідачем до 22770,00 доларів США із застосуванням шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару .
У зв'язку з незгодою Позивача з оскаржуваним рішенням Відповідача, вищезазначений товар на підставі митної декларації №24UA110130024998U6 від 31.10.2024 р. був випущений у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною Відповідачем, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.
2. 05.11.2024 р. електронну митну декларацію №24UA110130025426U3 (далі - ЕМД-2) за інвойсом №SF12024000000249 від 28.10.2024 р. (специфікація №33 від 28.10.2024 р.) до Контракту з необхідним пакетом документів. Митну вартість товару було визначено та заявлено декларантом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, оскільки відповідно до ст. 57 Митного кодексу України (далі - МК України) основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Разом з ЕМД-2 декларантом були подані усі необхідні для митного оформлення товару документи (перелік зазначений у картці відмови в прийнятті митної декларації №UA110130/2024/000774, яка надається у додатках).
За наслідками опрацювання наданих документів у Відповідача виникли сумніви стосовно заявленої митної вартості товарів. У зв'язку з цим, за результатами перевірки ЕМД-2, Відповідач відмовив Позивачу у митному оформленні (випуску) товарів, що зафіксовано у Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2024/000774 від 05.11.2024 р., з причини прийняття рішення про коригування митної вартості №UA110130/2024/000349/1 від 05.11.2024 року.
Відповідно до рішення №UA110130/2024/000349/1 від 05.11.2024 року вартість товару «Свіжий мандарин» з 0,60 долара США за 1 кг була скоригована Відповідачем до 1,10 доларів США за 1 кг. Відповідно митна вартість товару, що була зазначена декларантом у розмірі 13266,29 доларів США, була скоригована Відповідачем до 22550,00 доларів США із застосуванням шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару
У зв'язку з незгодою Позивача з оскаржуваним рішенням Відповідача, вищезазначений товар на підставі митної декларації №24UA110130025428U1 від 05.11.2024 р. був випущений у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною Відповідачем, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.
3. 07.11.2024 р. електронну митну декларацію №24UA110130025564U0 (далі - ЕМД-3) за інвойсом №SF12024000000254 від 01.11.2024 р. (специфікація №34 від 01.11.2024 р.) до Контракту з необхідним пакетом документів. Митну вартість товару було визначено та заявлено декларантом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, оскільки відповідно до ст. 57 Митного кодексу України (далі - МК України) основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Разом з ЕМД-3 декларантом були подані усі необхідні для митного оформлення товару документи (перелік зазначений у картці відмови в прийнятті митної декларації №UA110130/2024/000778, яка надається у додатках).
За наслідками опрацювання наданих документів у Відповідача виникли сумніви стосовно заявленої митної вартості товарів. У зв'язку з цим, за результатами перевірки ЕМД-3, Відповідач відмовив Позивачу у митному оформленні (випуску) товарів, що зафіксовано у Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2024/000778 від 07.11.2024 р., з причини прийняття рішення про коригування митної вартості №UA110130/2024/000353/1 від 07.11.2024 р. (далі - Рішення-3).
Відповідно до рішення №UA110130/2024/000353/1 від 07.11.2024 року вартість товару «Свіжий апельсин» з 0,75 долара США за 1 кг була скоригована Відповідачем до 1,10 доларів США за 1 кг. Відповідно митна вартість товару, що була зазначена декларантом у розмірі 15964,87 доларів США, була скоригована Відповідачем до 22000,00 доларів США із застосуванням шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару .
У зв'язку з незгодою Позивача з оскаржуваним рішенням Відповідача, вищезазначений товар на підставі митної декларації №24UA110130025630U8 від 07.11.2024 р. був випущений у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною Відповідачем, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.
Позивач не погоджується із вищевказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та вважає їх такими, що не відповідають вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).
Перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МК України (стаття 337 МК України).
Згідно з частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (стаття 51 МК України).
Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною п'ятою статті 52 МК України декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов'язані між собою.
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є (частина друга статті 53 МК України): -декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; -зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; -рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); -якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; -за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; -транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; -ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; -якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: -договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; -рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); -рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); -виписку з бухгалтерської документації; -ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; -каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; -копію митної декларації країни відправлення; -висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно частини четвертої статті 53 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).
Згідно частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: -здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; -надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; -надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; -випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право (частина п'ята статті 54 МК України): -упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; -у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; -у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; -проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; -звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; -застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: -невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; -неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; -надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: -обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; -наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; -вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; -обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; -інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами (стаття 57 МК України): -основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); -другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МК України.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 МК України, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 МК України.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України.
Відповідно до статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: -немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; -щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; -жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; -покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів.
Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Розрахунки згідно із статтею 58 МК України робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Згідно з частиною десятою статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Відповідно до статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Згідно з статтею 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Так, оскаржуване рішення про коригування митної вартості прийнято у зв'язку із неможливістю застосування Митницею митної вартості, заявленої декларантом.
Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
При цьому, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між Митницею та Декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).
Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Митниця має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Разом з тим, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Суд зазначає, що для митного оформлення декларантом подані документи для випуску у вільний обіг, митна вартість визначена Декларантом за ціною контракту (за основним методом).
Щодо тверджень відповідача про те, що товари постачаються на підставі зовнішньоекономічного договору від 13.10.2021 № 13/10-21, укладеного між ТОВ "ФРУТАЛІЯ" та компанією SUPER FRUIT GIDA ITH. IHR. SAN. VE TIC. LTD. STI. (Туреччина). Інвойс не містить відомостей щодо умов оплати товару. Крім того, вищезазначений рахунок не містить посилання на контракт в рамках якого він виставлений, а також не містить відомостей про сортність та якісні характеристики товару, в той час як згідно наданої митної декларації заявлено гранат/лимон. Опис товару відрізняється у рахунку, сертифікаті якості (опис товару -зазначено в інвойсі та специфікації), специфікації, сертифікаті про походження та фітосанітарному сертифікаті. Таким чином, документи містять між собою розбіжності в описі якісних характеристиках товару. Враховуючи відсутність перекладів вищезазначених документів, якісні характеристики не підтверджено документально. Сорт та вид оцінюваного товару впливає на числові значення митної вартості товару. В наданій до митного контролю митній декларації країни відправлення наявні умови оплати за товар: mal mukabili (що означає передплата за товар), із зазначенням розміру такої оплати, проте до митного контролю платіжні документи не надавались. Таким чином умови оплати за товар, а саме передплата за товар, суперечить умовам оплати, які викладені у доповнені від 08.12.2023 № 2 до зовнішньоекономічного договору від 13.10.2021 № 13/10-21, а саме 100 % вартості товару сплачується покупцем протягом 60 діб після отримання товару. митна декларація країни відправлення в гр.31 опису товару також містить відомості щодо числових значень, проте відомості щодо даного числового значення не є зрозумілими, оскільки переклад документу відсутній, а здійснення перекладу за допомогою сервісів мережі інтернет неможливе, оскільки дане числове значення супроводжується абревіатурами ADDR, суд зазначає наступне.
Так, питання умов виконання контрактних обов'язків декларанта, зважаючи на вимоги ст. 53 МК України, не стосуються питань підтвердження числових значень митної вартості за ЕМД.
Наведене підтверджується і судової практикою Верховного Суду: відповідно до правової позиції Верховного Суду в постанові від 29 липня 2020 року у справі № 420/1709/19 «умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються».
В даному випадку строк оплати товару взагалі ніяким чином не стосується визначення вартості товару за Контрактом. Про це й не міститься жодного зауваження в спірних рішеннях, де б відповідач зазначив обґрунтовані доводи про вплив таких умов на числові значення митної вартості товарів. Платіжні ж документи щодо оплати товару не впливали на числові значення митної вартості товарів.
Крім того, за ЕМД такі документи були відсутні у позивача на момент здійснення митного оформлення товарів.
Також, висновки відповідача щодо того, що відомості щодо відстрочення оплати та період такого відстрочення відсутні - не відповідають дійсності, бо згідно до додаткової угоди №2 від 08.12.2023 року до Контракту, яка надавалась відповідачу, оплата товару здійснюється з відстроченням платежу протягом 60 діб. Умова про відстрочення платежу також міститься і в специфікаціях до Контракту, що подавались відповідачеві разом з ЕМД.
Відповідач протиправно не зазначає яку саме складову митної вартості не включено, вказує лише його власні припущення щодо того, що документи начебто не містять всіх відомостей, які підтверджували б числові значення митної вартості товарів.
Тобто, числові значення митної вартості товару не мали і не мають ніяких розбіжностей.
Крім того, згідно п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Таким чином, з наданих для митного оформлення документів за ЕМД чітко вбачається, що постачався один і той самий товар і за однією і тією ж ціною. Вартість товару за інвойсами було належним чином включено до митної вартості.
Щодо доводів відповідача «в митній декларації країни відправлення зазначено умови оплати - передплата», суд зазначає наступне.
Умови оплати вказані і перекладаються як «В ОБМІН НА ТОВАР». Це взагалі ніяким чином не може бути витлумачено як «передплата».
Висновки про те, що «Відомості щодо якісних характеристик товару відсутні серед наданих до митного контролю документів, таких як сертифікат якості, сертифікат походження» - необґрунтовані, виглядають більше як констатація фактів, та відповідач не наводить будь-яких підстав у рішеннях, яким саме чином такі твердження останнього впливають на визначення митної вартості товарів за ЕМД.
Так, в сертифікатах якості постачальником зазначено про відповідність товару європейським стандартам та вимогам щодо відсутності ГМО, придатність до вживання людиною. Про які такі «якісні характеристики» товару «гранат» чи «лимон» вказував відповідач у спірних рішеннях - не відомо. Окрім того, сертифікати походження товарів взагалі не стосуються питання якості товарів, а виключно підтверджують країну походження товарів, що обумовлює безпідставність вищезазначеного твердження відповідача.
Щодо висновків відповідача про те, що йому не надано заявки до Контракту прямо протирічить вимогам ч. 2 ст. 53 МК України, де в переліку документів, що підтверджують цифрові значення митної вартості товарів такі документи відсутні.
Щодо висновків відповідача про те, що «митна декларація країни відправлення в гр.31 опису товару також містить відомості щодо числових значень 439 262.35, проте відомості щодо даного числового значення не є зрозумілими, оскільки переклад документу відсутній, а здійснення перекладу за допомогою сервісів мережі інтернет неможливе, оскільки дане числове значення супроводжується абревіатурами ADDR.» - є необґрунтованими і протиправними, оскільки такі доводи відповідача є безпідставними та які ґрунтуються на самостійному трактування змісту декларації країни відправлення, без врахування місцевого законодавства.
Отже, відсутніми були невідповідності у вигляді невключення до митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за ЕМД, будь-яких складових, зазначених відповідачем в картках відмови до спірних. В ціну товару включено його вартість, зазначену в інвойсах. Платіжні ж документи щодо оплати товару не впливали на числові значення митної вартості товарів та такі документи були відсутні у позивача на момент здійснення митного оформлення товарів за ЕМД.
Щодо висновків відповідача про те, що Транзитний документ містить відомості щодо маршруту перевезення товару через країни Турція, Болгарія, Румунія - проте відповідні відмітки на товаросупровідних документах відсутні (окрім відміток Румунії на CMR від 09/09/24 №б/н) декларантом не підтверджено здійснення перевезення товару за даним маршрутом або ж не надано документи, що дійсно супроводжували товар та мають містити відповідні відмітки. Також умовами зовнішньоекономічного договору від 13.10.2021 № 13/10-21 не передбачено видання специфікацій. У п. 1.1 зовнішньоекономічного договору зазначено лише, що продавець продає, а покупець купує товар у кількості та ціною і на умовах, зазначених у виставлених продавцем (або відправника) інвойсах. Відповідно до п.3.1 контракту від 13.10.2021 № 13/10-21 товар поставляється продавцем він же є вантажовідправником протягом 10 днів після отримання заявки на товар. Заявку на товар не надано до митного оформлення разом з митною декларацією. Згідно п.3.1 вищезазначеного контракту умовами поставки є FCA - Adana. Договір-Заявка на перевезення товару містить відомості щодо вартості послуги в грн. на дату розвантаження товару на складі покупця, після підписання акту виконаних робіт, при цьому наявні додаткові умови, описані в пунктах 22.1 - 22.5, проте декларантом вже надано довідку про суму вартості транспортних послуг із зазначенням такої вартості у валюті гривні, при цьому вантаж ще знаходиться в зоні митного контролю, суд зазначає наступне.
Так, відповідач у спірних рішеннях взагалі не зазначає яким таким чином непроставлення певних відміток вплинуло на цифрові значення митної вартості товарів за ЕМД.
У Специфікаціях до контракту сторонами чітко визначено, що місцем поставки товарів за ЕМД за умовою FCA (Інкотермс-2020) є м. Адана, Туретчина.
Отже, сторонами Контракту чітко, без будь-яких розбіжностей, встановлено, що товар за ЕМД підлягає постачанню на чітко визначених умовах поставки згідно Інкотермс-2020. Наведені умови постачання товарів вказані Позивачем і у ЕМД.
Щодо того, що декларантом в повному обсязі не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі №21-127а15.
Однак всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.
Суд зазначає, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, ціна товару значно збільшилась, порівняно з ціною на придбання, у зв'язку із чим суд зазначає про додатковий тягар, покладений на позивача.
Розбіжність між рівнем заявленої Декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку Митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку Декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 року у справі № 815/3400/17.
Крім того, суд звертає увагу, що застосована Митницею митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, який раніше був оформлений у митному відношенні за митною вартістю, яку також визначеною митним органом за резервним методом.
Вищевказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 810/2839/17, від 22.08.2019 у справі № 810/2784/18, від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18, від 21.08.2019 у справі № 520/9022/18.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Дніпровської митниці №UA110130/2024/000341/1 від 31.10.2024 року, №UA110130/2024/000349/1 від 05.11.2024 року, №UA110130/2024/000353/1 від 07.11.2024 року про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат у вигляді судового збору здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 139, 241-246,250,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ» (місцезнаходження: вул. Байкальська, 6-Я, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42424288) до Дніпровської митниці (місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Ввизнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000341/1 від 31.10.2024 року, №UA110130/2024/000349/1 від 05.11.2024 року, №UA110130/2024/000353/1 від 07.11.2024 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 9084,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко