пр. № 1-кс/759/7023/25
ун. № 759/25775/25
31 жовтня 2025 року м. Київ
слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024110000000344 від 04.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України,
у жовтні 2025 р. до суду надійшло вищезазначене клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що рішенням Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області від 10.07.2013 № 261-24-VI ряд громадян отримали у власність безоплатно для ведення індивідуального садівництва земельні ділянки на території с. Новосілки (в межах населеного пункту) Вишгородського району по 0,12 га кожна.
Зокрема, земельні ділянки: з кадастровим номером 3221886400:36:118:0208 площею 0,12 га отримала ОСОБА_5 , з кадастровим номером 3221886400:36:118:0212 площею 0,12 га отримав ОСОБА_6 .
На підставі вказаного рішення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстровано право власності на зазначені земельні ділянки.
На підставі ряду договорів купівлі-продажу земельної ділянки право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886400:36:118:0208 та 3221886400:36:118:0212 в кінцевому рахунку набув ОСОБА_7 .
У подальшому ОСОБА_7 об'єднав належні йому земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886400:36:118:0208 та 3221886400:36:118:0212, внаслідок чого була утворена земельна ділянка з кадастровим номером 3221886400:36:118:6155 площею 0,24 га.
Земельну ділянку з кадастровим номером 3221886400:36:118:6155 ОСОБА_7 поділив на три земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886400:36:118:6156, 3221886400:36:118:6157 та 3221886400:36:118:6158 площею 0,08 га кожна.
Таким чином, власником вищевказаних земельних ділянок, переданих у приватну власність рішенням Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області від 10.07.2013 № 261-24-VI, на теперішній час є ОСОБА_7 .
Відповідно до інформації Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського від 16.10.2024 № 991-001-2184/991-083 р. Десна, згідно зі ст. 79 Водного кодексу України, відноситься до великих річок, у зв'язку з чим ширина її прибережної захисної смуги становить 100 метрів. Однак, оскільки крутизна схилу даної ділянки річки становить 11,5 градусів, то відповідно до ст. 88 Водного кодексу України крутизна ширини прибережної захисної смуги подвоюється та становить 200 метрів. Виходячи з наведеного Центральною геофізичною обсерваторією зроблено висновок, що вищезазначені земельні ділянки приватної форми власності як станом на липень 2013 року, так і на теперішній час повністю потрапляють в прибережну захисну смугу р. Десна та відносяться до земель водного фонду.
Вказані обставини підтверджуються протоколом огляду від 13.11.2024 земельних ділянок з кадастровими номерами 3221886400:36:118:6156, 3221886400:36:118:6157, 3221886400:36:118:6158, 3221886400:36:118:6005, 3221886400:36:118:6004, 3221886400:36:118:0209, 3221886400:36:118:0210, 3221886400:36:118:0211, 3221886400:36:118:0213, 3221886400:36:118:0215, 3221886400:36:118:0217, 3221886400:36:118:0218, 3221886400:36:118:0219, 3221886400:36:118:0220, 3221886400:36:118:0222, 3221886400:36:118:0216, 3221886400:36:118:0225, 3221886400:36:118:0224, 3221886400:36:118:0207 та 3221886400:36:118:0221, до якого сертифікованим інженером-геодезистом виготовлено план-схему земельних ділянок з розташованими на них будівлями та спорудами з нанесенням меж прибережної захисної смуги р. Десна.
Вказаним оглядом встановлено, що частина земельних ділянок, переданих у власність громадян у липні 2013 року, огороджена та активно забудовується.
Зокрема, на земельних ділянках з кадастровими номерами 3221886400:36:118:6156, 3221886400:36:118:6157 та 3221886400:36:118:6158 розташовані об'єкти будівництва, які мають ознаки незавершених. На паркані, якою огороджена одна з ділянок, міститься оголошення про продаж будинку.
Крім того, під час проведення огляду інженером-геодезистом зафіксовано координати урізу води р. Десна та верхньої точки рельєфу схилу від вказаного урізу, за допомогою чого встановлено, що крутизна схилу складає 4 градуси. Таким чином, відповідно до чинного законодавства довжина прибережної захисної смуги р. Десна в оглянутій 13.11.2024 місцевості складає 200 метрів, що відображено на карті-схемі залученого спеціаліста.
Крім цього, під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні допитано ОСОБА_8 , яка повідомила про те, що у листопаді 2021 року між нею та ОСОБА_7 досягнуто усної домовленості щодо спільного проекту з будівництва та подальшого продажу трьох житлових будинків на земельних ділянках з кадастровими номерами 3221886400:36:118:0208 та 3221886400:36:118:0212 площею по 0,12 га кожна за адресою: с. Новосілки, Вишгородського району, Київської області. В подальшому ОСОБА_7 оформив на себе право власності на зазначені ділянки, об'єднав належні йому земельні ділянки з вказаними кадастровими номерами, внаслідок чого утворено земельну ділянку з кадастровим номером 3221886400:36:118:6155 площею 0,24 га, і в подальшому її поділив на три земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886400:36:118:6156, 3221886400:36:118:6157 та 3221886400:36:118:6158 площею 0,08 га кожна. Право власності на земельні ділянки ОСОБА_7 зареєстрував на себе 13.12.2021 року.
Умовами угоди передбачалося, що ОСОБА_7 здійснює внесок у спільний проект шляхом передачі права власності на відповідні земельні ділянки, тоді як ОСОБА_8 забезпечує фінансування будівництва житлових будинків на зазначених ділянках та введення їх в експлуатацію. Організація та виконання будівельних робіт покладалася на ОСОБА_8 , а реалізація об'єктів (їх продаж) покладалася в подальшому на ОСОБА_7 .
Після реалізації об'єктів нерухомості та сплати всіх необхідних податків, отримані кошти мали бути розподілені в такій черговості: першочергово сторони мали повернути свої фактичні вкладення у проект гроші, а залишок коштів після такого повернення підлягав розподілу між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у рівних частках (по 50% кожному).
В межах реалізації зазначеного проєкту, збудовано та введено в експлуатацію з присвоєнням поштових адрес три житлові будинки за типовим проєктом, кожен, загальною площею 177,8 кв. м, із здійсненням усіх необхідних робіт з благоустрою прилеглої території, зведенням парканів, в'їзних груп, облаштуванням свердловин, септиків, а також підключенням до газопостачання. Після завершення будівельних робіт, 22.02.2022 року зазначені об'єкти були зареєстровані за ОСОБА_7 , як власником земельних ділянок.
В подальшому ОСОБА_7 домовленості не дотримався та фактично одноособово заволодів збудованими будинками.
В той же час, під час проведення досудового розслідування встановлено нововиявлені обставин, що незаконно виділенні земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886400:36:118:6156, 3221886400:36:118:6157, 3221886400:36:118:6158 в подальшому фактично використовуються як знаряддя вчинення інших злочинів.
Крім цього, ОСОБА_7 з метою прикриття своєї злочинної діяльності земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886400:36:118:6156, 3221886400:36:118:6157, 3221886400:36:118:6158 переоформив на своїх родичів та довірених осіб, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 3221886400:36:118:6156 відповідно договору дарування, 15.07.2025 переоформлена на ОСОБА_9 ; земельна ділянка з кадастровими номером 3221886400:36:118:6157 відповідно договору дарування, 15.07.2025 переоформлена в частині 1/2 на ОСОБА_10 та в частині 1/2 ОСОБА_11 ; земельна ділянка з кадастровими номером 3221886400:36:118:6158 відповідно договору купівлі-продажу, 04.09.2025 переоформлена в частині 1/2 на ОСОБА_12 та в частині 1/2 на ОСОБА_13 .
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.
У судовому засіданні представник володільця майна проти задоволення клопотання заперечив, просив відмовити.
Заслухавши пояснення прокурора та представника, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст.235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України з якої вбачається, що підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.
На підставі ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено, що існують передбачені законом підстави для арешту майна; надано достатньо доказів, які вказують на те, що майно на яке було спрямоване вказане правопорушення, тобто є предметом кримінального правопорушення; враховано розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення; відсутність негативних наслідків арешту майна для інших осіб.
Таким чином, у вказаному клопотанні зазначено, що підставами, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна, що передбачено ч. 1-3 ст. 170 КПК України, є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Підставою заборони на використання майна з метою збереження речових доказів, що передбачено ч. 4 ст. 170 КПК України, є запобігання відчуження майна, а також інші наслідки, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, якими є: неможливість проводити слідчі дії.
З огляду на вищевикладене слідчий суддя, розглянувши дане клопотання та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази з урахуванням ч. 10 ст. 170 КПК України, прийшов до висновку, що клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 167, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, -
клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024110000000344 від 04.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України задовольнити.
Накласти арешт на земельні ділянки, які розташовані в с. Новосілки Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області шляхом заборони відчуження та розпорядження ними, а також будівництва на них об'єктів нерухомості як їх власниками, так і будь-якими іншими фізичними і юридичними особам, а саме:
- з кадастровим номером 3221886400:36:118:6156, що перебуває у власності ОСОБА_9 ;
- з кадастровим номером 3221886400:36:118:6157, що перебуває у спільній частковій власності в частині 1/2 у ОСОБА_10 та в частині 1/2 у ОСОБА_11 ;
- з кадастровим номером 3221886400:36:118:6158, що перебуває у спільній частковій власності в частині 1/2 у ОСОБА_12 та в частині 1/2 у ОСОБА_13 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1