м. Вінниця
03 листопада 2025 р. Справа № 120/8512/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправними діями відповідача щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди у розмірі 20100 грн пропорційно з розрахунку на місяць в період перебування ОСОБА_1 у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 з 12.11.2024 по 19.03.2025, відповідно до абзацу 5 пункту 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану" від 28.06.2023 № 3161-ІХ.
Ухвалою від 24.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позову.
Представником позивача подано відповідь на відзив, у якій просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі. Крім того зазначає, що зміст відзиву фактично зводиться до дослівного цитування положень Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», без належного аналізу її правозастосування у контексті конкретних обставин цієї справи.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач у період з 14.03.2024 по 19.03.2025 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 в період з 05.05.2024 по 15.05.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в районі н.п. Уманське Покровського району Донецької області, згідно довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України військової частини НОМЕР_1 №19668 від 18.11.2024.
15.05.2024 позивачу була надана перша медична допомога у медичній роті військової частини НОМЕР_2 у зв'язку із отриманням вибухової травми, пошкодження лівої барабанної перетинки, садно спинки, контузія лівого ока, перелом кістки носа у н.п. Уманське, що підтверджується первинною медичною карткою (Форма 100), виданою медичною ротою військової частини НОМЕР_2 15.05.2025.
Відповідно до Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 22.06.2024 №10811, 15.05.2024 солдат ОСОБА_1 отримав вибухову травму, акубаротравму з порушенням цілісності лівої барабанної перетинки, цефалгічний та церебрастенічний синдром. Бойове травмування солдата ОСОБА_1 пов'язане з захистом Батьківщини.
Згідно довідки військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону від 12.11.2024 №1123, проведено медичний огляд ОСОБА_1 ВЛК ВМКЦ ЦР 12.11.2024.
Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, (травми, поранення, контузії, каліцтва). Розлад адаптації у вигляді стійкого помірно вираженого тривожно-депресивного синдрому з інсомнією, асоційований з бойовим стресом (F43.2). Поширений остеохондроз грудного та поперекового відділів хребта, правобічний сколіоз першого ступеня, кіфоз другого ступеня, спондилоартроз грудного відділу хребта, лівобічний сколіоз першого ступеня, спондилоартроз поперекового відділу хребта без больового синдрому та порушення функції (М42). Ретроцеребелярна кіста задньої черепної ямки без клінічних проявів (М54.80). Короткозорість ступенем 0,5Д обох очей при гостроті зору 1,0 з корекцією обох очей (Н52.1).
Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби.
Наслідки вибухової травми (15.05.2024): закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, акубаротравми у вигляді розсіяної неврологічної симптоматики, антено-вегетативного синдрому з незначним порушенням функції, часткової низхідної атрофії обох зорових нервів, хронічної двобічної нейросенсорної приглухуватості з легким порушенням слуху на праве вухо та тяжким порушенням слуху на ліве вухо (T90.5, Т70.0).
Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини (підтверджено довідкою про обставини травми, виданою командиром військової частини НОМЕР_1 №10811 від 22.06.2024).
Згідно Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 04.07.2007 №370, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 07.08.2007 за №902/14169 травма відноситься до легких.
На підставі статті 17б графи ІІ Розкладу хвороб придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Також, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.06.2024 №160, позивача виведено в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з 08.06.2024, з оплатою за попередньою посадою.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.03.2025 №78 позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, направлено для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_3 .
Проте, позивач вважає, що під час перебування на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , зокрема, під час перебування у розпорядженні командира з 12.11.2024 по 19.03.2025, тобто після проходження військово-лікарської комісії та визнання його придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВН3, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони, відповідачем протиправно не нараховувалася додаткова винагорода у розмірі 20 100 грн (у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні), у зв'язку із чим він звернувся до суду.
Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає мовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина четверта статті 9 цього Закону).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому був продовжений та триває досі.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі-Постанова №168).
Так абзацом 7 п. 1-1 Постанови №168 передбачено, що військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісяця виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень.
Також пунктом 2 розділу XXXIV "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260) передбачено, що військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою в повному обсязі. Після перебування в розпорядженні понад два місяці і до дня закінчення перебування в розпорядженні таким військовослужбовцям щомісячно виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20 100 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні).
Суд наголошує, що визначальним для виплати даної винагороди є визнання військово-лікарською комісією військовослужбовця обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби.
Судом встановлено, що 12.11.2024 військово-лікарською комісією Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, проведено медичний огляд ОСОБА_1 , за результатами якого встановлено: Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби; Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. На підставі статті 17б графи ІІ Розкладу хвороб придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
При цьому, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.03.2025 №78 позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 19.03.2025, направлено для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_3 .
За встановлених судом обставин, позивач, в силу вимог абзацу сьомого пункту 1-1 Постанови № 168, пункту 2 розділу XXXIV Порядку № 260, мав право на отримання за вказаний вище період додаткової винагороди у розмірі 20100 грн.
При цьому, суд зауважує, що 04.05.2024 набув чинності Закон України від 21.03.2024 №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», яким було скасовано статус «обмежено придатний до військової служби».
Разом з тим, термін "обмежено придатний" слід вживати до військово-лікарського статусу особи, яка має певні проблеми зі здоров'ям, що не дозволяють виконувати бойові завдання в повному обсязі, але дозволяють служити в певних підрозділах забезпечення, логістики, зв'язку, охорони, штабах, навчальних центрах тощо.
Суд наголошує, що відповідно до Довідки військово-лікарської комісії № 1123 від 12.11.2024 позивача на підставі статті 17б графи ІІ Розкладу хвороб визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони, тобто з певними обмеженнями.
Відтак з урахуванням наведених обставин та правових норм, суд приходить до висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168 у розмірі 20100 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у розпорядженні за період з 12.11.2024 по 19.03.2025.
З метою ефективного поновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у розмірі 20100 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у розпорядженні за період з 12.11.2024 по 19.03.2025.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, водночас обравши правильний і найбільш ефективний спосіб захисту порушених прав позивача, незалежно від того формулювання позовних вимог, що наведене у позовній заяві.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а інших судових витрат не встановлено, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 20100 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 за період з 12.11.2024 по 19.03.2025.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 20100 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 за період з 12.11.2024 по 19.03.2025.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 )
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 )
Суддя Віятик Наталія Володимирівна