м. Вінниця
03 листопада 2025 р. Справа № 120/56/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийняття рішення відповідачем № 1036580008392 від 23.12.2024 про відмову позивачу у перерахунку пенсії за вислугу років із розміру заробітної плати, яка зазначена в довідці Офісу Генерального прокурора №21-248зп від 09.12.2024.
Ухвалою від 10.01.2025 позовну заяву залишено без руху.
У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою від 21.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У встановлений судом строк подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні, оскільки станом на 13.09.2023 працівникам прокуратури не проводилося підвищення заробітної плати, підстави для перерахунку пенсії відповідно до Закону 1697 відсутні.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали адміністративної справи та оцінивши доводи сторін на підтримку своїх вимог та заперечень, суд встановив такі обставини справи.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду у Київській та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», з 22.09.2022.
09.12.2024 Офісом Генерального прокурора на ім'я позивача видано довідку № 21-248зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, яка видана відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019, в якій розмір заробітної плати (грошового забезпечення) вказаний за нормами, чинними на 13.09.2023 за відповідною (прирівняною) посадою старшого прокурора прокуратури, яка прирівнюється до посади начальника відділу.
Позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою щодо перерахунку пенсії на підставі довідки №21-248зп від 09.12.2024.
За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви, визначено Головне управління ПФУ у Вінницькій області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області рішенням №1036580008392 від 23.12.2024 відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки станом на 13.09.2023 працівникам прокуратури не проводилося підвищення заробітної плати, підстави для перерахунку пенсії відповідно до Закону 1697 відсутні.
Не погодившись з оскаржуваним рішенням, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України є Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі по тексту - Закон № 1697-VII).
Із набранням чинності вказаним Законом № 1697-VII визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, крім, зокрема, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1.
До скасування вищевказаних норм, стаття 50-1 Закону № 1789-XII передбачала, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII внесено зміни до Законів №1697-VII та №1789-XII, визначивши, що з 01.01.2015 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 18 ст. 50-1 та ч. 20 ст. 86 відповідно).
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) (далі - Рішення № 7-р(ІІ)/2019) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Положення частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
При цьому, пунктом 3 установлено такий порядок виконання цього рішення:
- частина 20 статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення;
- частина 20 статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
У своєму рішенні № 7-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України також зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.
Судом враховується, що частина 20 статті 86 Закону № 1697-VII у первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Однак, згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України.
Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури.
До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.
Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 № 2136-VIII.
Як було підкреслено вище, у пункті 2 резолютивної частини рішення № 7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, відповідні положення втратили чинність з 13.12.2019, а тому Закон № 1697-VII з указаної дати не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Поряд з цим, суд акцентує увагу на тому, що підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.
Враховуючи відсутність нормативного акту, який би регулював порядок перерахунку раніше призначених пенсій працівникам прокуратури, суд з урахуванням частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку про можливість застосування до спірних правовідносин Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, яким встановлено, що з метою перерахунку призначеної пенсії до Управління пенсійного фонду подається заява встановленого зразка.
Згідно з частиною 1, 2 статті 81 Закону №1697-VII заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок.
Разом з цим, відповідно до другого речення абзацу третього пункту 3 розділу ІІ «Прикінцевих і перехідних положень» Закону № 113-ІХ передбачалося, що за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих та військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.
Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 13.09.2023 № 8-р(ІІ)/2023 у справі за конституційними скаргами щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу третього пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 9 вересня 2019 року № 113-ІХ (щодо винагороди прокурора як гарантії його незалежності)" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ.
У цьому Рішенні Конституційний Суд України, відповідаючи на порушені заявниками питання, з покликанням, з-поміж іншого, на свої рішення від 26 березня 2020 року № 6-р/2020, від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019, від 1 березня 2023 року № 1-р(II)/2023 виснував, що врегулювання законом, а не підзаконним актом питань матеріального, соціального, пенсійного забезпечення прокурорів становить гарантію забезпечення їх незалежності, унеможливлює втручання органів виконавчої влади в діяльність прокуратури, що інакше призведе до недодержання принципу поділу влади.
Конституційний Суд України зазначив також, що наділення Кабінету Міністрів України повноваженням урегульовувати питання винагороди прокурорів не можна визнати таким, що відповідає конституційній вимозі щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.
З огляду на ці міркування Конституційний Суд України дійшов висновку, що друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону №113-IX є таким, що суперечить статті 6 Конституції України в поєднанні з частиною другою статті 131-1 Конституції України.
Крім того, визначення розміру окладу на зазначений період відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури, у спірний період, визнано неконституційним.
Як встановлено судом, Офісом Генерального прокурора відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.09.2023 № 8-р(II)/2023 позивачу видано довідку №21-248зп від 09.12.2024 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) за нормами, чинними на 13.09.2023 за відповідною (прирівняною) посадою старшого прокурора прокуратури.
Вказана довідка надана позивачем до пенсійного органу для здійснення перерахунку пенсії.
Таким чином, виходячи з положень рішення № 7-р(ІІ)/2019, суд дійшов висновку, що із дня набрання чинності цього рішення Конституційного Суду України у позивача виникло право на перерахунок пенсії та ним дотримано вимоги щодо реалізації такого права, а саме: отримано довідку про розмір заробітної плати та надано її до пенсійного органу із відповідною заявою про проведення перерахунку пенсії.
Згідно з частинами другою, третьою та четвертою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII пенсія призначається в розмірі 60% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат на 60. Коригування зазначених виплат проводиться із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу та надбавок до нього. Посадовий оклад, надбавки за вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах за останньою займаною посадою прокурора, встановлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії за вислугу років.
Положеннями частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Відтак при перерахунку пенсії повинні враховуватися складові заробітної плати позивача за посадою, з якої позивачу призначено пенсію.
На користь такого висновку свідчить також норма, викладена у третьому реченні частини четвертої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, згідно з якою посадовий оклад, надбавки за вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах за останньою займаною посадою прокурора, встановлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії за вислугу років.
Суд зауважує, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування та перерахунок на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових заробітної плати (грошового забезпечення), зазначених у довідках.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що довідка №21-248зп від 09.12.2024, видана позивачу для перерахунку його пенсії, не була оскаржена, не визнана недійсною, а відтак у суду відсутні підстави не брати її до уваги.
Своєю чергою, відповідачем не поставлено під сумнів надану довідку №21-248зп від 09.12.2024 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за нормами, чинними на 13.09.2023 за відповідною (прирівняною) посадою, як і не ініційовано проведення перевірки обґрунтованості її видачі, що дає підстави суду стверджувати про відсутність у відповідача будь-яких сумнівів з цього приводу.
Положеннями частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, відмовивши у здійсненні перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки №21-248зп від 09.12.2024, виданої Офісом Генерального прокурора, діяло поза межами повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 23.12.2024 №1036580008392 відповідача про відмову здійснити перерахунок пенсії підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що судовому захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси особи, а отже позовні вимоги у зазначеній частині задоволенню не підлягають з причин їх передчасності.
Положеннями частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до підпунктів 4, 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що спірне рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії належить скасувати, а Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькі області зобов'язати здійснити з 17.12.2023 перерахунок пенсії за вислугу років на підставі довідки Офісу Генерального прокурора №21-248зп від 09.12.2024.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов по суті належить задовольнити, водночас обравши при цьому правильний і найбільш ефективний спосіб захисту порушених прав позивача, незалежно від того формулювання позовних вимог, що наведене у позовній заяві.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень частини 3 статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №1036580008392 від 23.12.2024 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 17.12.2023 перерахунок пенсії за вислугу років виходячи з розміру заробітної плати, зазначеної в довідці Офісу Генерального прокурора №21-248зп від 09.12.2024.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, Вінницька область, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)
Суддя Віятик Наталія Володимирівна