печерський районний суд міста києва
Справа № 757/45261/25-к
19 вересня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку відсторонення від посади підозрюваного у кримінальному провадженні № 62021100010000369 від 16.05.2021 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку відсторонення підозрюваного у кримінальному провадженні № 62021100010000369 від 16.05.2021 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади керівника Підрозділу детективів організаційно-аналітичного забезпечення та стратегічного розвитку Національного антикорупційного бюро України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Другим слідчим відділом територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021100010000369, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
21.07.2025 о 08 годині 30 хвилин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення обіймав посаду старшого детектива - заступника керівника Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, повідомлено про підозру у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджуються зібраними матеріалами досудового розслідування.
23.07.2025 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва (справа № 757/34092/25-к) до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано захід забезпечення у вигляді відсторонення від посади керівника Підрозділу детективів організаційно-аналітичного забезпечення та стратегічного розвитку Національного антикорупційного бюро України.
У даному кримінальному провадженні зібрано достатньо доказів для складання обвинувального акту та відповідно до доручення від 22.08.2025 прокурора відділу Київської міської прокуратури сторону захисту 23.08.2025 повідомлено про завершення досудового розслідування та надано для ознайомлення матеріали кримінального провадження.
Отже перебіг строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні зупинений у зв'язку з ознайомленням сторін з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України.
Строк відсторонення від посади підозрюваного закінчується 21.09.2025, проте існує необхідність у продовженні його застосування, оскільки ОСОБА_5 , будучи достатньо обізнаним із специфікою правоохоронної діяльності, обіймаючи посаду керівника Підрозділу детективів організаційно-аналітичного забезпечення та стратегічного розвитку Національного антикорупційного бюро України, будучи обізнаним про смерть потерпілого ОСОБА_6 , може впливати на ключових свідків вчиненого кримінального правопорушення, що може негативно позначитись на повноті, всебічності та об'єктивності судового розгляду та порушити принцип невідворотності покарання за вчинене кримінальне правопорушення, а також знищити чи підробити речі і документи, що мають істотне значення для досудового розслідування, та у яких міститься інформація, що викриває протиправну діяльність останнього.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити. Зазначив, що 16.09.2025 суд апеляційної інстанції залишив без змін ухвалу слідчого судді про відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_5 .
Захисник у судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечив, посилаючись на те, що в даному клопотанні слідчий необгрунтовано просить відсторонити підозрюваного ОСОБА_5 , підозру вважає передчасною, ризики безпідставними. Просив врахувати, що підозрюваний має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем роботи, за час проходження служби неодноразово був нагороджений почесними грамотами та подяками, також є учасником бойових дій, на утриманні має матір похилого віку, дружину, а також неповнолітню доньку.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши доводи сторін та дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про продовження строку відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_5 підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Заходами забезпечення кримінального провадження, серед іншого, є відсторонення від посади (п. 4 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до положень ст. 154 КПК відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування на строк не більше двох місяців.
Положеннями ч. 1 ст. 157 КПК передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя, відповідно до ч. 2 ст. 157 КПК, при вирішенні питання про відсторонення від посади зобов'язаний врахувати такі обставини: 1) правову підставу для відсторонення від посади; 2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
Другим слідчим відділом територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021100010000369, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
21.07.2025 о 08 годині 30 хвилин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення обіймав посаду старшого детектива - заступника керівника Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, повідомлено про підозру у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
За змістом повідомлення про підозру, ОСОБА_5 станом на 16 травня 2021 року перебував на посаді старшого детектива - заступника керівника Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України. Таким чином, відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_5 , будучи працівником правоохоронного органу, вчинив кримінальне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху за таких обставин.
16.05.2021, близько 11 год 00 хв., ОСОБА_5 керував технічно справним автомобілем марки DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухався проїзною частиною вулиці Донецької у місті Києві у напрямку від вулиці Ушинського до вулиці Молодогвардійської.
Наближаючись у зазначений час до перехрестя з вулицею Волинською, на якому світлофорні об'єкти, що регулюють черговість руху, не працювали, ОСОБА_5 мав об'єктивну можливість розуміти, що рухається другорядною дорогою, оскільки за напрямком його руху був встановлений дорожній знак 2.1 «Дати дорогу» розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), оглядовість якого не обмежувалася.
Водночас ОСОБА_5 через неуважність, діючи необережно, проявляючи кримінальну протиправну недбалість, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, які мав і міг передбачити, не виконав вимоги дорожнього знака 2.1 «Дати дорогу» розділу 33 ПДР та порушивши вимоги п. 16.11 ПДР, виїхавши на перехрестя, не дав дорогу автомобілю марки CHEVROLET LACETTI, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 , яка рухалася через перехрестя зліва направо головною дорогою, внаслідок чого допустив зіткнення транспортних засобів.
Продовжуючи рух після зіткнення транспортних засобів, керований ОСОБА_5 автомобіль DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїхав за межі проїзної частини, де наїхав передньою частиною на пішохода ОСОБА_6 та опору світлофорного об'єкту.
Унаслідок зазначеного наїзду пішоходу ОСОБА_6 заподіяно закриту травму лівої нижньої кінцівки у вигляді уламкового перелому верхньої третини великогомілкової та малогомілкової кісток зі зміщенням уламків, перелому латерального виростка стегнової кістки, повного розриву лівої підколінної артерії на рівні її біфуркації, що належать до тяжкого тілесного ушкодження.
Отже, ОСОБА_5 порушив вимоги:
ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» - «учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам»;
п. 16.11 - «на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху»;
дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» розділу 33 ПДР - «водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі».
Указані порушення перебувають у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та заподіянням потерпілому ОСОБА_6 тяжкого тілесного ушкодження.
На підтвердження обставин, викладених у повідомлені про підозру, сторона обвинувачення надала слідчому судді, з поміж інших, копії наступних матеріалів:
- протокол огляду місця дорожньо-транспортної події від 16.05.2021;
- протокол допитів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та потерпілого ОСОБА_6 ;
- висновок експертиз технічного стану автомобілей, відповідно до яких автомобілі перебували у працездатному стані;
- інформацію КП «Центр організації дорожнього руху» інформацію про дислокацію дорожніх знаків та роботу світлофорів на місці ДТП, а саме, що світлофорні об'єкти не працювали;
- протокол допиту свідка ОСОБА_5 який повідомив, що рухався зі швидкістю близько 40-45 км/год по вулиці Донецькій і при наближенні до перехрестя з вулицею Волинською на достатній відстані спостерігав, що на світлофорі горить зелений сигнал. Водночас, при наближенні до перехрестя йому в очі світило сонце та його дружина, що сиділа на місці переднього пасажира, з власної ініціативи вирішила одягнути йому сонцезахисні окуляри. Одягаючи окуляри вона потрапила дужкою в око ОСОБА_5 внаслідок чого він заплющив очі від подразнення. Намагався натиснути на гальма, однак вчасно зробити це не міг, оскільки дружина опиралася на його праву ногу. В цей момент відбулося зіткнення, а потім повторне зіткнення. Наближення автомобіля Chevrolet Lacetti не спостерігав;
- протокол допиту свідка ОСОБА_12 , яка підтвердила показання свого чоловіка ОСОБА_5 ;
- висновок судово-медичної експертизи від 07.09.2021 № 042-878-2021, відповідно до якого у ОСОБА_6 встановлено тяжкі тілесні ушкодження, які могли утворитися за вищезазначених обставин;
- протоколи слідчих експериментів з ОСОБА_5 та ОСОБА_12 під час яких вони відтворили надані показання;
- висновок судово-медичної експертизи ОСОБА_12 від 18.07.2022 № 042- 266-2022, відповідно до якого у ОСОБА_12 виявлено легкі тілесні ушкодження, а механізм їх отримання (повідомлений в показаннях та при слідчому експерименті, тобто одягала окуляри і була повернута правим боком по напрямку руху) не узгоджується з клінічною картиною;
- показання свідків - працівників поліції та швидкої допомоги, які повідомили, що під час оформлення ДТП ніхто з учасників не повідомляв версію щодо пошкодження ока ОСОБА_5 ;
- висновок судової автотехнічної експертизи від 13.09.2021 № СЕ-19/111- 21/40341-ІТ, відповідно до якого ОСОБА_5 допустив порушення вимог п. 16.11 ПДР України та вказані порушення перебувають у причинному зв'язку з виникненням ДТП (у разі непідтвердження версії з окулярами).
На переконання слідчого судді, описана у клопотанні прокурора та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з фактичними даними, які містяться у наданих прокурором матеріалах досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з відповідним кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 286 КК України, і такі докази є достатніми щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Аналізуючи наявність підстав для задоволення клопотання, перш за все слід зазначити, що Київським апеляційним судом 16.09.2025 розглянуто апеляційну скаргу сторони захисту на ухвалу про відсторонення від посади від 23.07.2025. Рішення суду першої інстанції залишено без змін (про що повідомили сторони провадження). Доводи сторони обвинувачення, які враховувались судом першої інстанції при прийнятті рішення, аналогічні доводам клопотання, що наразі розглядається слідчим суддею. Незважаючи на відсутність повного тексту рішення суду апеляційної інстанції, ключовим залишається факт того, що апеляційний суд не знайшов підстав для скасування ухвали та залишив відсторонення в силі. З дати розгляду справи судом апеляційної інстанції минуло три дні, при цьому сторони не навели слідчому судді таких нових обставин, які на їх думку не були відомі апеляційному суду при перегляді ним ухвали. Так само не змінилась і стадія досудового розслідування, а саме, станом як на 16.09.2025, так і на 19.09.2025, виконується ст.290 КПК України.
Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що у рішенні ЄСПЛ від 19.02.2009 «Христов проти України», заява №24465/04 Європейський суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка зокрема проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.
Крім того, згідно до ч.2 ст.13 ЗУ Про судоустрій і статус суддів, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Підсумовуючи наведене, рішенням суду апеляційної інстанції від 16.09.2025 підтверджено правильність рішення суду першої інстанції про відсторонення ОСОБА_5 від посади, при цьому рішення приймалось за аналогічних обставин та обґрунтовувалось за наслідками оцінки аналогічних позицій сторін, які наразі підлягають оцінці слідчим суддею при розгляді клопотання. Висновки суду апеляційної інстанції за наведених обставин (існування підстав для відсторонення від посади станом на 16.09.2025) безумовно мають бути враховані судом першої інстанції при розгляді даного клопотання.
При цьому слідчий суддя виходить з того, що продовження відсторонення ОСОБА_5 від займаної посади керівника Підрозділу детективів організаційно-аналітичного забезпечення та стратегічного розвитку Національного антикорупційного бюро України не спричинить суттєвих негативних наслідків для належного функціонування такого Підрозділу, оскільки відповідно до вимог закону, у випадку неможливості здійснення повноважень керівником, зокрема внаслідок тимчасового відсторонення, тяжкої хвороби, звільнення з посади або з інших об'єктивних причин, виконання обов'язків покладається на визначену посадову особу, яка забезпечує належну організацію діяльності Підрозділу.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який ідеться в клопотанні сторони обвинувачення, при цьому існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_5 відповідного кримінального правопорушення, досудове розслідування щодо якого не завершене.
На переконання слідчого судді, завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звернулася з цим клопотанням, зокрема, запобігти вчиненню підозрюваним дій, передбачених ст. 157 КПК, може бути досягнуто шляхом відсторонення підозрюваного ОСОБА_5 від займаної посади.
Також, при вирішенні питання щодо відсторонення підозрюваного ОСОБА_5 від посади, слідчий суддя зазначає що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Беручи до уваги зазначені вище в мотивувальній частині ухвали обставини, в тому числі залишення 16.09.2025 в силі рішення суду першої інстанції, яким ОСОБА_5 було відсторонено від посади, слідчий суддя приходить до висновку, що ризики, про які було заявлено на момент застосування слідчим суддею заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_5 , не втратили свою актуальність та продовжують існувати, тому клопотання слід задовольнити та відсторонити підозрюваного від займаної посади до 14.11.2025.
Керуючись ст. 155-158, 309, 376, 392 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Продовжити строк відсторонення підозрюваного у кримінальному провадженні № 62021100010000369 від 16.05.2021 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від посади керівника Підрозділу детективів організаційно-аналітичного забезпечення та стратегічного розвитку Національного антикорупційного бюро України до 14.11.2025.
Копію ухвали направити для відома та виконання до Національного антикорупційного бюро України.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.
Встановити строк дії ухвали до 14.11.2025.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1