03.11.2025 Справа № 756/17849/25
Справа № 756/17849/25
№ 1-кс/756/3120/25
03 листопада 2025 року місто Київ
Слідча суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання начальника відділення №1 СВ Оболонського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 жовтня 2025 року за № 12025100050002660, за підозрою:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився с. Лихолітки Чернігівського району Чернігівської області, громадянина України, здобув середню освіту, не одружений, на утриманні малолітніх дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України, -
Слідчій судді Оболонського районного суду міста Києва 03 листопада 2025 року надійшло клопотання начальника відділення №1 СВ Оболонського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні відомості про яке внесено 31 жовтня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050002660 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з мотивів, викладених у ньому.
Захисник частково заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби. Крім того, не заперечував обґрунтованість підозри.
Підозрюваний підтримав позицію захисника, вказав, що працевлаштований та має мінливий графік роботи. Водночас, документів, які б могли підтвердити факт працевлаштування не надав, клопотань не заявляв.
Обґрунтування клопотання та правова кваліфікація.
В обґрунтування зазначеного клопотання вказано, що слідчими СВ Оболонського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025100050002660 від 31.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Клопотання слідчий мотивує тим, що у жовтні 2025 року у невстановлений день, час та місці у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з корисливих мотивів, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення вимагання грошових коштів у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який займається просуванням сторінок у соціальних мережах.
Для реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_8 залучив ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а для безпосереднього фізичного впливу на потерпілого залучив ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Виконуючи відведену йому роль, ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_8 , доручення знайти особу, яка створить сторінку в соціальній мережі та налагодить співпрацю з ОСОБА_9 . З метою реалізації цього плану ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом підшукання особи, здатної виконати окремі ролі у вчиненні злочину, надав пособництво, залучивши ОСОБА_10 , який мав виступити у ролі «замовника послуг» і організувати зустріч із потерпілим.
30 жовтня 2025 року, приблизно о 17 годин 20 хвилин, діючи узгоджено відповідно до попередньо розробленого плану, ОСОБА_10 , виступаючи пособником у реалізації вказаного злочинного умислу, прибув за адресою: м. Київ, вул. Кондратюка, 1, куди на автомобілі марки «Porsche Cayenne» д.н.з. НОМЕР_1 приїхав ОСОБА_9 для зустрічі з ОСОБА_10 .
Під час перебування в автомобілі ОСОБА_10 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, надав пособництво у вчиненні даного злочину, а саме сприяв його вчинення шляхом усунення перешкод для його реалізації, а саме під приводом необхідності здійснити телефонний дзвінок, вийшов із салону, залишивши двері незачиненими, після чого до автомобіля раптово сіли ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_8 . В подальшому ОСОБА_8 , та ОСОБА_11 , погрожуючи ОСОБА_9 предметом, зовні схожим на пістолет, ОСОБА_8 висунув вимогу передати йому грошові кошти в сумі 50 000 (п'ятдесят тисяч) доларів США, які останній йому винен в якості неіснуючого боргу.
Для залякування та фізичного утримання потерпілого, ОСОБА_11 за допомогою наручників одягнув їх на руки ОСОБА_9 , після чого ОСОБА_11 та ОСОБА_8 продовжували вимагати передачу коштів. Після того, як потерпілий почав чинити активний опір, ОСОБА_8 і ОСОБА_11 зняли з нього наручники та втекли з місця вчинення злочину.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразились у пособництві у вимозі передачі чужого майна, з погрозою насильства щодо потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України.
Щодо обґрунтованості підозри.
Слід урахувати, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві. Тож, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позицій Європейського суду з прав людини, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути і достатніми, з часом, аби виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Це вказує, що обґрунтованість підозри містить два аспекти. Перший стосується питання вчинення кримінального правопорушення, а другий - доведення обставин, які за розумного неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до вчинення кримінального правопорушення. При цьому, доведення обставин, викладених в повідомленні про підозру, здійснюється за наявними в матеріалах провадження доказами, які мають відповідати вимогам статей 84, 94 КПК України.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Аналогічна правова позиція ЄСПЛ відображена у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, в якому також зазначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
В рішенні ЄСПЛ «Ферарі-Браво проти Італії», Суд зазначив, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування. Таким чином, відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Дії, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України - пособництво у вимозі передачі чужого майна, з погрозою насильства щодо потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану
В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні матеріали:
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 ;
- протокол огляду місця події від 30.10.2025;
- протокол огляду місця події від 31.10.2025.
- протокол допиту потерпілого ОСОБА_9
- протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_9
- протокол пред'явлення особи для впізнання за участі потерпілого ОСОБА_9
- протокол пред'явлення особи для впізнання за участі потерпілого ОСОБА_9
- протокол пред'явлення особи для впізнання за участі потерпілого ОСОБА_9
- протокол слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_9
- протокол огляду місця події від 31.10.2025.
- протокол огляду речей від 31.10.2025.
- протокол огляду предмета від 31.10.2025.
- протокол огляду місця події від 31.10.2025.
- протокол огляду предмета від 31.10.2025.
- протокол проведення обшуку від 31.10.2025.
- інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до ст.12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
З метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження, зокрема запобіжні заходи. Згідно з частиною 1 статті 176 КПК України одним із запобіжних заходів є домашній арешт.
Згідно зі до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цих кримінальних провадженнях і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а також обставини, визначені статтею 178 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України підтверджується зазначеними вище матеріалами кримінального провадження, які орган досудового розслідування долучив до клопотання. Долучені матеріали кримінального провадження на даній стадії досудового розслідування є достатніми для висновку щодо обґрунтованості пред'явленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України. При цьому, слідча суддя акцентує увагу, що не вирішує питання винуватості останнього у вчиненні злочинів, а лише на підставі долучених до клопотання матеріалів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ним злочинів. На даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Щодо ризиків кримінального провадження
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Слідча суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:
-переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
-незаконно впливати на неповнолітню потерпілу, її законного представника та свідків у кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення;
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Слідча суддя вважає, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду є реальним, ОСОБА_4 , усвідомлюючи міру покарання за кримінальне правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, може навмисно переховуватись від органів досудового розслідування та в подальшому суду з метою уникнення відповідальності.
На думку слідчої судді, співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин у найближчій перспективі робить цей ризик актуальним.
Також, слідча суддя враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, зокрема, передбачене ч. 4 ст. 189 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину та за вчинення якого передбачене основне покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Крім того, слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Слідча суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання. А в контексті з тим, що 24.02.2022 російська федерація розпочала військову агресію проти України, у зв'язку з чим цього ж дня Президентом України підписано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, який триває до тепер, і на даний час, для громадян України існує реальна можливість спрощеного режиму перетину кордону та отримання дозволу на проживання в багатьох країнах світу, спроба переховуватися від органів досудового розслідування чи суду може виявлятися та підтверджуватися, наприклад, отриманням дозволу на проживання в певній країні, отриманням громадянства іншої країни або подання відповідних заяв і документів для активізації цього процесу, поданням документів на отримання статусу біженця тощо.
Вище вказані обставини дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, усвідомлюючи неминучість покарання пов'язаного з позбавленням волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Щодо ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.
Ризиком того, що ОСОБА_4 , може незаконно впливати на потерпілого та свідків є те, що підозрюваному відомо місце їх проживання та місце роботи, оскільки останній ознайомлений зі змістом протоколів їх допитів, а тому підозрюваний шляхом погроз, може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови їх від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків снує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
На думку слідчої судді, підозрюваний ОСОБА_4 ознайомлений з їх показаннями, а також йому відомо анкетні дані, місця проживання свідків, оскільки протоколи допитів із зазначенням анкетних даних таких осіб вручено стороні захисту з даним клопотанням.
Вказані обставини формують у слідчої судді переконання щодо наявності зазначеного ризику у цьому кримінальному провадженні.
Щодо ризику вчините інше кримінальне правопорушення.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що існує ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення. На обґрунтування цього ризику прокурор вказав, що інкримінований злочин вчинено у співучасті.
Посилання прокурора на цей ризик є формальним, жодних інших аргументів та доводів на підтвердження зазначеного ризику прокурор не надав, а відтак слідча суддя позбавлена можливості надати оцінку наявності вказаного ризику. Отже, суд відхиляє зазначений ризик та вважає його не підтвердженим.
Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК України.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідча суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: ОСОБА_4 має постійне місце проживання, раніше не судимий, на утриманні неповнолітніх дітей або інших осіб не має, не одружений.
Під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу слідча суддя враховує: вагомість на даному етапі наявних доказів про причетність останнього до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється та альтернативність видів покарання, які можуть бути йому призначені.
Щодо альтернативного запобіжного заходу
Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного у зв'язку із відсутністю клопотань від осіб, які заслуговують на довіру. Особисте зобов'язання не може бути застосоване у зв'язку із тим, що перебування підозрюваного на волі без контролю за його поведінкою не сприятиме виконанню ним, покладених на нього процесуальних обов'язків.
Запобіжний захід має бути пропорційним для запобігання ризикам, які доведено стороною обвинувачення. Для попередження встановлених ризиків слідча суддя вважає необхіднім та достатнім застосувати запобіжний захід у вигляді саме цілодобового домашнього арешту, що буде сприяти дотриманню процесуальних обов'язків, та мінімізації ризиків. Беручи до уваги встановлені відповідно до статей 176-178 КПК України обставини, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри, доведення ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України, слідча суддя вважає, що домашній арешт є співмірним пред'явленій підозрі та особі підозрюваного. Переміщення ОСОБА_4 має бути обмеженим на час проведення розслідування.
Слідча суддя також вбачає доцільним покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, що необхідно з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу та ефективності здійснення кримінального провадження.
Щодо адреси місяця проживання підозрюваного суд зважає на таке.
У судовому засіданні захисник підозрюваного надав документи, які підтверджують належність квартири АДРЕСА_3 батьку підозрюваного - ОСОБА_12 , який помер. Отже, слідча суддя доходить висновку про можливість застосування запобіжного заходу за наведеною адресою.
З огляду на вище викладене, підозрюваному ОСОБА_4 слід обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням отримання екстреної медичної допомоги, а також за виключенням періоду часу прямування та перебування в укритті на період оголошення повітряної тривоги у м. Київ, з покладенням на нього обов'язків: прибувати за кожною вимогою до слідчих СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві, у провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження та до процесуального керівника (прокурора), який здійснює процесуальне керівництво, а також до слідчого судді, суду; не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних державних органів документи, які надають право на виїзд за межі України.
Між тим, строк дії ухвали не може перевищувати меж строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, у випадку його не продовження, або не зверненням із обвинувальним актом до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 181, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідча суддя, -
1. Клопотання начальника відділення №1 СВ Оболонського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 жовтня 2025 року за № 12025100050002660, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 57 днів, тобто до 29 грудня 2025 включно, за адресою: АДРЕСА_2 .
Покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчих СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві, у провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження та до процесуального керівника (прокурора), який здійснює процесуальне керівництво, а також до слідчого судді, суду;
- не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних державних органів документи, які надають право на виїзд за межі України.
- утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.
3. Направити копію ухвали до СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві, для виконання.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Оболонської окружної прокуратури міста Києва - ОСОБА_7 .
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання вказаних обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Між тим, строк дії ухвали не може перевищувати меж строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, у випадку його не продовження, або не зверненням із обвинувальним актом до суду.
Слідча суддя ОСОБА_1