Справа № 756/16360/25
Номер провадження № 1-кс/756/2927/25
20 жовтня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 8 Оболонського районного суду міста Києва клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 24.05.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050001386, про продовження строку дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білопілля Сумської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово мешкаючого АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого п.п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,
клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу та скаргу захисника ОСОБА_5 на повідомлення слідчого про підозру від 19.08.2025,
13.10.2025 до Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції у м. Києві, ОСОБА_6 , подане в рамках кримінального провадження, внесеного 24.05.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050001386, про продовження строку дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого п.п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України. Дане клопотання погоджено прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 23.05.2025 близько 21:00 год. ОСОБА_7 разом із ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , перебуваючи в АДРЕСА_3, достовірно знаючи, що у підвальному приміщенні будинку № 6 , за вказаною адресою перебуває особа без постійного місця проживання, маючи при собі телескопічну палицю та ніж, а також, з метою приховати обличчя, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 одягнули балаклави, після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 зайшли всередину вищевказаного підвального приміщення, де помітили раніше їм незнайомого ОСОБА_9 , який спав на підлозі.
Цього ж дня, у тому ж місці, близько 21:20 год. ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , діючи з хуліганських мотивів, грубо порушуючи та ігноруючи норми поведінки, з мотивів явної неповаги до суспільства, що полягала у прагненні продемонструвати свою зневагу до існуючих у суспільстві правил і норм поведінки, а також самоутвердитися за рахунок протиставлення себе іншим громадянам, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття та нормами моралі, з метою заподіяння смерті особі, тобто посягаючи на найвищу соціальну цінність - життя людини, при цьому, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно завдавали ОСОБА_9 множинних ударів ногами та телескопічною палицею по різних частинах тіла, зокрема, в область тулуба, верхніх та нижніх кінцівках ОСОБА_9 . Після нанесених тілесних ушкоджень ОСОБА_7 завдав не менше двох ударів принесеним з собою ножем, який тримав в своїй правій руці, в поперекову частину спини ОСОБА_9 , спричинивши тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних поранень тазу, від яких ОСОБА_9 помер через короткий проміжок час.
Орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині з хуліганських мотивів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
У зв'язку з чим у клопотанні слідчий просить продовжити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання та доводи, що його обґрунтовують, при цьому не заперечувала щодо відомостей, які наведені захисником та підозрюваним, які характеризують особистість підозрюваного.
Крім того, на виконання вимог ст. 194 КПК України, в обґрунтування продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваному ОСОБА_4 , прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, на думку прокурора, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, а саме від десяти до п'ятнадцяти років позбавлення волі або довічне ув'язнення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Підозрюваний не має будь-яких стримуючих факторів які б могли завадити йому втілити в життя даний ризик..
Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілого та свідків є те, що підозрюваний знайомий зі свідками у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим, за допомогою навіювання, прохання, обіцянок винагород, або шляхом будь-яких погроз, буде здійснювати незаконний вплив на останніх з метою ухилення від викриття злочинних діянь, у яких останній обґрунтовано підозрюється..
Про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 може іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказуєте те, що ОСОБА_4 може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення аналогічного характеру вказує наступне - підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, що характеризуються особливою суспільною небезпекою та зухвалістю, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а також самовільне залишення місця військової служби.
Крім того, захисником подано клопотання про зміну запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 на більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, особистого зобов'язання або застави. Поряд з цим захисником також подано скаргу на повідомлення ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ) про підозру 19.08.2025, де просив визнати її незаконною та скасувати. Враховуючи, що предметом судового розгляду зазначених клопотань та скарги, в тому числі є перевірка обгрунтованості підозри, а також повідомлення про підозру, що визначені главою 22 КПК України, з метою забезпечення розумних строків судового розгляду, враховуючи принцип диспозитивності, судом прийнято рішення про об'єднання вказаних проваджень.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, задовольнити клопотання захисника та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Крім того, просив суд задовольнити скаргу захисника ОСОБА_5 на повідомлення слідчого про підозру від 19.08.2025.
Захисник ОСОБА_5 , у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання слідчого, просив у його задоволенні відмовити посилаючись на те, що наведені слідчим та прокурором ризики не є доведеними та обґрунтованими, як не обґрунтована і підозра, оскільки складена щодо іншої особи, а саме ОСОБА_4 , не деталізовано завдання тілесних ушкоджень потерпілому, роль кожної особи у їх спричинені. Просив суд задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, особистого зобов'язання або застави. Крім того, просив суд задовольнити скаргу на повідомлення слідчого про підозру від 19.08.2025, визнати її незаконної та скасувати.
Вислухавши прокурора, думку захисника та підозрюваного, суд дійшов наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що в провадженні Оболонського УП ГУНП в місті Києві перебуває кримінального провадження, внесеного 24.05.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050001386, за ознаками злочину, передбаченого п.п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
25.08.2025 особі, який представився як ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України КК України. Того ж дня, відповідно до ухвали слідчого судді Оболонського районного суду міста Києві, до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23.10.2025.
В ході подальшого проведення досудового розслідування було виявлено збіг відбитків пальців рук ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з дактилокартами ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
13.10.2025 слідчим СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві, винесено постанову про уточнення анкетних даних підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та вважати вірним анкетні дані підозрюваного як ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
13.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
В якості підтвердження обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано такі докази:
- протокол огляду місця події від 24.05.2025 року за адресою: в підвальному приміщенні у м. Київ, вул. М. Рокосовського, будинку № 6;
- протокол огляду місця події від 24.05.2025 року за адресою: в підвальному приміщенні у м. Київ, вул. М. Рокосовського, будинку № 6;
- протокол огляду місця події від 24.05.2025 року за адресою: в підвальному приміщенні у м. Київ, вул. М. Рокосовського, будинку № 6;
- протокол огляду місця події від 24 - 25.05.2025 року за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, 27-Д у кабінеті «Зелена кімната», адмінбудівлі ТВП № 2 Оболонського УП ГУНП у м. Києві за участі ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 із законним представником ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- протокол допиту неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від 25.05.2025 року за участі законного представника ОСОБА_13 ;
- протокол огляду предмету від 24.05.2025 року, а саме: (відеозаписи, які вилучені за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 3/4);
- протокол огляду предмету від 24.05.2025 року, а саме: (відеозаписи, які вилучені за адресою: м. Київ, вул. Полярна, ? (ТОВ «Господарчі товари 1722»);
- протокол огляду предмету від 24.05.2025 року, а саме: (відеозаписи, які вилучені за адресою: м. Київ, вул. М. Рокоссовського, 8);
- протокол огляду предмету від 24.05.2025 року, а саме: (відеозаписи, які вилучені за адресою: м. Київ, вул. Полярна, ? (Продовольчі товари).
Отже, дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, суд дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_4 в інкримінованому злочині, тобто можливості того, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене п.п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині з хуліганських мотивів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
При цьому, суд ураховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, CampbellandHartley v. theUnitedKingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
На думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Крім того, повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст.276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону
Отже, підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.
Так, відповідно до положень ст.276КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Згідно із ст.277КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст.278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).
В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.
Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст.17КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст.303ч.1п.10КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи також і правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України"), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
Судом встановлено, що відповідно до наданих доказів слідчому судді, письмове повідомлення про підозру було вручено особі, яка самостійно та добровільно надала анкетні данні ОСОБА_4 , а після встановлення фактичних даних щодо особи підозрюваного, а саме, що підозрюваним є ОСОБА_4 , слідчим було винесено постанову про їх уточнення, а згодом 13.10.2025 слідчим повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, яка не є предметом оскарження з боку сторони захисту.
Враховуючи наведене, суд вважає, що наведені у скарзі доводи є необґрунтованими та безпідставними.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як видно з пояснень прокурора в судовому засіданні, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме можливість ОСОБА_4 переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, учинити інше кримінальне правопорушення.
Досліджуючи матеріали клопотання, надані докази, пояснення прокурора, обставини, які суд уважає доведеними в якості обґрунтованості підозри, беручи до уваги пояснення підозрюваного, захисника, а також особистість ОСОБА_4 , суд погоджується з тим, що на даний час наявним є ризики того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого та свідків, учинити інше кримінальне правопорушення, тобто існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Однак, суд не погоджується з існуванням ризику передбаченого пунктом 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки прокурором на його підтвердження не було наведено жодних пояснень та не надано відповідних доказів.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя, оцінюючи клопотання слідчого, ураховує тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, зокрема, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено максимальне покарання у виді позбавлення строком від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна, вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Слідчим також надано витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.08.2024 за № 224, де солдата ОСОБА_4 призначено курсантом навчального взводу начальної роти школи базової загальновійськової підготовки військової частини НОМЕР_1 з 09.08.2024.
Разом із тим, згідно інформації, яка міститься в витязі із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.01.2024 за № 367, ОСОБА_4 , курсанта навчального взводу навчальної роти школи базової загальновійськової підготовки військової частини НОМЕР_1 , який самовільно залишив військову частину 15.09.2024, звільненого з майнової посади та якому призупинено військову службу наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 13.12.2024 за №232-РС, призупинено строк військової служби.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 196 КПК України під час розгляду клопотання про продовження застосування запобіжного заходу, яке розглядається за правилами обрання запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зав'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наведені, на думку суду, обставини свідчать у судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбачених п. 2, 3 тобто існування ризиків та наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу як - тримання під вартою (п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України), який є винятковим запобіжним заходом, і що інший більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризиків.
Суд зауважує, що ним перевірено у судовому засіданні, що закінчити досудове розслідування неможливо, внаслідок виконання великого обсягу роботи та особливої складності кримінального провадження. Так, як видно з клопотання, з метою забезпечення належного виконання завдань кримінального провадження, під час досудового розслідування проведено ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій спрямованих на отримання та перевірку зібраних доказів.
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Тож, на думку суду, клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 199 КПК України та є підставою для його задоволення та продовження строку тримання під вартою підозрюваному в межах строку досудового розслідування.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що встановлені ухвалою слідчого судді ризики, а саме можливість переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на свідків, потерпілих, а також ризик учинення іншого кримінального правопорушення, не втратили свою актуальність та продовжують існувати, а стороною захисту не надано доказів на їх спростування.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність нових обставин, які б давали підстави для зміни підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу, у зв'язку з чим вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу.
Крім того слід зазначити, що у судовому засіданні захисником ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 під час судового засідання повідомлено про застосування до останнього недозволених методів слідства, порушення прав підозрюваного з боку слідчих СВ Оболонського УП ГУНП в м.Києві. При цьому після надання цих пояснень, захисник ОСОБА_5 просив суд відреагувати на цей випадок.
Вирішуючи питання вжиття заходів реагування на повідомлення в судовому засіданні захисником щодо вчинення підозрюваного фізичної сили, суд входить з того, що відповідно п. 2 ч. 6 ст. 206 КПК України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.
Слід узяти до уваги, що положення ч. 6 ст. 206 КПК України є відображенням так званих «негативних зобов'язань» за ст. 3 Конвенції, тобто утримуватися від будь-яких дій, спрямованих на їх порушення або незаконне обмеження. Загальні визначення прав людини виходять з того, що негативні права людини визначають негативний аспект свободи та охороняють людину від небажаного, надмірного втручання з боку держави у сферу її особистих прав і свобод. До таких, зокрема відносять право не піддаватися тортурам, які приймає на себе кожна держава, яка ратифікувала Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод.
При цьому слідчий суддя, як суд установлений законом щодо розгляду питання застосування заходів забезпечення кримінального провадження, не має дискреційних повноважень на перевірку таких висловлювань особи, оскільки перевірка має бути проведена лише вповноваженим органом, яким у даному випадку є Державне бюро розслідувань. Отже, на думку суду, відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 206 КПК України суд має доручити Державному бюро розслідувань прийняти рішення в порядку ст. 214 КПК України за фактом повідомлення захисником ОСОБА_5 , підозрюваним ОСОБА_4 , яке мало місце під час судового засідання 20.10.2025 у справі № 756/16360/25, про застосування останнього недозволених методів слідства, порушення прав підозрюваного з боку слідчих СВ Оболонського УП ГУНП в м.Києві. Для чого суду слід спрямувати разом з копією цієї ухвали заперечення захисника ОСОБА_5 на клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у вказаній справі, де викладено зазначені обставини.
Керуючись статтями 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 206, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, суд
Клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 24.05.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050001386, про продовження строку дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого п.п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - задовольнити частково.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 37 (тридцять сім) днів строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування кримінального провадження.
Альтернативний запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді застави - не визначати.
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 , подане в інтересах ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження, внесеного 24.05.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050001386, про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, а останнім днем строку дії ухвали є 25.11.2025. Між тим, строк дії ухвали не може перевищувати меж строку досудового розслідування кримінального провадження, у випадку його не продовження або не звернення із обвинувальним актом до суду.
Скаргу ОСОБА_5 , подане в інтересах ОСОБА_4 на повідомлення про підозру від 19.08.2025 у кримінальному провадженні, внесеного 24.05.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050001386, залишити без задоволення.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 206 КПК України суд доручає Державному бюро розслідувань прийняти рішення в порядку ст. 214 КПК України за фактом повідомлення підозрюваним ОСОБА_4 , захисником ОСОБА_5 під час судового засідання 20.10.2025 у справі № 756/16360/25 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 недозволених методів слідства, порушення прав підозрюваного з боку слідчих СВ Оболонського УП ГУНП в м.Києві. Для чого спрямувати разом з копією цієї ухвали заперечення захисника ОСОБА_5 на клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у вказаній справі, де викладено зазначені обставини.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1