Справа №:755/18181/23
Провадження №: 2/755/894/25
"14" жовтня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарі - Онопрійчук Д.П.
за участю: представника позивача - ОСОБА_1
представник відповідача - Брижатого С.В.
представника третьої особи Департаменту (центр) надання адміністративних послуг ВО КМР (КМДА) - Примака О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АМБРЕЛЛА», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Департамент (центр) надання адміністративних послуг виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), державний реєстратор-приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталія Володимирівна, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання відсутнім право іпотеки та скасування рішення про державну реєстрацію права та обтяжень, -
Позивач, ОСОБА_2 , звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:
1) визнати відсутнім права іпотеки у ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АМБРЕЛЛА» на квартиру, загальною площею 45 м2, житлова площа: 29,6 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить громадянці України ОСОБА_2 , на підставі права власності за реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна 1912398780000;
2) визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 48638385 від 12.09.2019 09:52:42 внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, а саме квартири, загальною площею 45 м2, житлова площа: 29,6 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить громадянці України ОСОБА_2 на підставі права власності за реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна 1912398780000, державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Іващенко Наталією Володимирівною де іпотекодержателем вказано Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АМБРЕЛЛА»;
3) визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, індексний номер 48638385 від 12.09.2019, а саме квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , яка належить громадянці України ОСОБА_2 , на підставі права власності, внесеного за номером запису про іпотеку 33184748, дата час державної реєстрації 05.06.2008 16:22:12 державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталією Володимирівною, де іпотекодержателем вказано Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АМБРЕЛЛА»;
4) визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна індексний номер 48638385 від 12.09.2019, а саме квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , яка належить громадянці України ОСОБА_2 на підставі права власності за реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна 1912398780000, внесеного за номером запису про іпотеку 33184685, дата час державної реєстрації 23.03.2007 13:54:10 державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталією Володимирівною, де іпотекодержателем вказано Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АМБРЕЛЛА»;
5) припинити обтяження речових прав громадянки України ОСОБА_2 згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 48638385 від 12.09.2019 09:52:42 внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна а саме квартири, загальною площею 45 м2, житлова площа: 29,6 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить громадянці України ОСОБА_2 , на підставі права власності за реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна 1912398780000, державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Іващенко Наталією Володимирівною де іпотекодержателем вказано Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АМБРЕЛЛА»;
6) припинити обтяження речових прав громадянки України ОСОБА_2 , за номером запису про обтяження 33185984 віл 05.06.2008, згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, індексний номер 48638385 від 12.09.2019, а саме квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , яка належить громадянці України ОСОБА_2 , на підставі права власності за реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна 1912398780000, внесеного за номером запису про іпотеку 33184748, дата час державної реєстрації 05.06.2008 16:22:12, державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталією Володимирівною, де іпотекодержателем вказано Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АМБРЕЛЛА»;?
7) стягнути з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АМБРЕЛЛА» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 7 515, 20 грн.;
8) стягнути з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АМБРЕЛЛА» на користь ОСОБА_2 суму в розмірі 111 900 грн. понесених витрат за правничу допомогу.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що 26.09.2023 з інформаційної довідки № 348030186 їй стало відомо про те, що 23.03.2007 та 05.06.2008 приватним нотаріусом КМНО Іващенко Н.В. було здійснено запис в Державному реєстрі іпотеки № 33184685 та № 33184748, де фігурує ТОВ «ФК «АМБРЕЛЛА». Підставою для внесення відповідного запису слугувало Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 48638385 від 12.09.2019. Також, у зв'язку з тим, що відповідне нерухоме майно було внесено в Державний реєстр іпотеки, було здійснено відповідні записи про державну реєстрацію обтяжень№ 33186045 від 19.08.2019. У зв'язку з цим позивачка не погоджується з тим, що у відповідача наявне право на іпотеку квартири, а також не погоджується з рішенням державного реєстратора про проведення державної реєстрації прав та обтяжень.
Позивачка заперечує наявність у відповідача права на іпотеку з огляду на наступне.
11.04.2023 до Департаменту (центру) надання адміністративних послуг виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідачем, на підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23.07.2020 по справі № 755/15191/19 було подано заяву про державну реєстрацію прав № 54884884 від 11.04.2023, за результатами розгляду якої 17.04.2023 було проведено відповідну державну реєстрацію прав, однак самі записи про Державну реєстрацію іпотеки так і не були скасовані.
Позивач зазначає, що 27.06.2019 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги № 1526/К, згідно з яким право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки перейшло до ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ». Того ж дня між ТОВ «ФК «ДОВІТА ТА ГАРАНТІЯ» та ТОВ «ФК «АМБРЕЛЛА» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги № 1526/1, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 11130126000 та договором іпотеки № 50297 від 23.07.2007, що посвідчений приватним нотаріусом Кравченко І.С., стало належати ТОВ «ФК «АМБРЕЛЛА».
Відповідно до відомостей з Реєстру відступлення прав вимоги, вказано лише реквізити договорів, а саме «тип документа»: інший, договір купівлі-продажу прав вимоги, серія та номер: 2949, 2950; дата документів 08.12.2011 року; видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г.».
Так, обов'язковим реквізитом Акту прийому-передачі документів, є точний перелік копій документів, який передається від однієї сторони до іншої. У разі неналежного оформлення такого документу, Акт вважається таким, що не має юридичної сили. У разі відсутності укладання відповідного Акту прийому-передачі між первісним кредитором та новим кредитором, слід вважати, що такі права вимоги фактично не було передано, а отже права вимоги на іпотеку є відсутніми.
Що стосується передачі документів відповідачу від первісних кредиторів, зазначає, що оскільки документального підтвердження факту передачі відповідного права вимоги на іпотеку, від АКІБ «УКРСИББАНК» до ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ», зокрема укладення Акту прийому-передачі документів та сама передача таких копій документів ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» не є підтвердженою, то у відповідача, станом на написання позовної заяви, відсутнє право вимоги на іпотеку.
Таким чином у відповідача відсутнє право на іпотеку, оскільки ним було порушено порядок укладання Договору купівлі-продажу прав вимоги на іпотеку, порушений порядок реєстрації відповідного права, а також те, що позивача не було належним чином повідомлено про відступлення такого права.
Крім того, виникнення у відповідача прав іпотекодержателя за договором іпотеки може відбутися лише після нотаріального посвідчення правочину про відступлення прав за іпотечним договором, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також укладання між сторонами акту прийому-передачі документів. Тобто відомості про відступлення прав іпотекодержателя підлягають державній реєстрації; внесення таких відомостей і є зміною речового права - права іпотеки. До проведення державної реєстрації відповідне право не виникає, а його перехід не відбувається. Отже, виникнення у відповідача прав іпотекодержателя за спірним іпотечним договором може відбутися лише після нотаріального посвідчення правочину про відступлення прав за іпотечним договором, а також державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Позивач вказує, що державний реєстратор зобов'язана була відмовити у вчиненні реєстрації прав на іпотеку. Рішення було прийнято з грубим порушенням Закону та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Так державний реєстратор зобов'язана була пересвідчитися у дійсності поданих відповідачем документів для проведення відповідної реєстрації прав та обтяжень, перевірити їх на предмет оригінальності, їх вимогам, які не суперечать чинному законодавству України, пересвідчитися у тому, чи відомості, які містяться в реєстрах не суперечать поданим відповідачем документів, проте державний реєстратор цього не зробила і винесла відповідне рішення про реєстрацію прав та обтяжень. Таким чином, державний реєстратор зобов'язана була винести рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень і вказати у ньому підстави відмови, проте вона цього не зробила.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 27.11.2023 позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків.
Цього ж дня, судом постановлено ухвалу про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на належну на праві власності ОСОБА_2 квартиру загальною площею 45 м2, житловою площею: 29,6 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1912398780000. В іншій частині вимог заяви відмовлено.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15.12.2023 вказану позовну заяву повернуто позивачу та скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 27.11.2023.
Постановою Київського апеляційного суду від 25.03.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_1 , задоволено частково та ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 15.12.2023 скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
19.04.2024 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АМБРЕЛЛА», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Департамент (центр) надання адміністративних послуг виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), державний реєстратор-приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталія Володимирівна про визнання відсутнім право іпотеки та скасування рішення про державну реєстрацію права та обтяжень передано у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.04.2024.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22.04.2024 відкрито провадження у цій справі, за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи, яким роз'яснено їх право подати заяви по суті справи та визначено відповідні процесуальні строки; задоволено клопотання представника позивачки про витребування доказів та постановлено витребувати заявлені докази.
01.05.2024 до суду з Департаменту (центру) надання адміністративних послуг виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшла відповідь на виконання ухвали суду від 22.04.2024 в частині витребування доказів, у якій повідомлено, що для отримання належним чином завірених копій документів з реєстраційної справи на підставі яких було проведено відповідну державну реєстрацію прав, що підтверджується Рішенням про державну реєстрації прав № 67232056 від 17.04.2023 необхідно звернутися до відповідного суб'єкта державної реєстрації, яким проведено дані реєстраційні дії.
08.05.2024 від представника Департаменту (центру) надання адміністративних послуг виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - Строяновського О.В. надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив взяти до уваги доводи викладені у відзиві, та зазначив, що Департамент (Центр) надання адміністративних послуг виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не є органом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а здійснює прийом та видачу документів під час державної реєстрації прав.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 03.06.2024 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та витребувано з Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) належним чином завірені копії документів з реєстраційної справи на підставі яких було проведено відповідну державну реєстрацію прав, що підтверджується Рішенням про державну реєстрацію прав № 67232056 від 17.04.2023.
26.07.2024 до суду з Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшли витребувані судом докази.
Цього ж дня до суду від представника Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - Чіпко В.В. надійшли пояснення щодо позовної заяви.
27.08.2024 до суду від представника позивача до суду надійшла відповідь на письмові пояснення представника департаменту Василини Чіпко.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
06.11.2024 до суду від представника позивача до суду надійшла відповідь на письмові пояснення представника департаменту Василини Чіпко.
26.11.2024 до суду надійшли письмові пояснення ТОВ «ФК «АМБРЕЛЛА».
Цього ж дня від представника відповідача надійшло клопотання про долучення письмових доказів. У прийнятті який судом, в судовому засіданні 09.12.2024 відмовлено.
В судовому засіданні 20.03.2025 на виконання ухвали суду від 22.04.2024 представником ТОВ «ФК «АМБРЕЛЛА» - Брижатим С.В. подано витребувані докази.
22.04.2025 до суду від представника позивача надійшли заперечення на письмові пояснення від 14.11.2024 та клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
Цього ж дня до суду від представника позивача надійшло клопотання про визнання недопустимими докази.
05.05.2025 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про залучення третьої особи, у задоволенні якого судом відмовлено в судовому засіданні 28.05.2025.
Цього ж дня від представника відповідача надійшли заперечення проти клопотання про визнання недопустимими докази.
06.05.2025 до суду надійшло клопотання ТОВ «Він Фінанс» про залучення їх у якості третьої особи, у задоволенні якого судом відмовлено в судовому засіданні 28.05.2025.
10.06.2025 на виконання ухвали суду від 22.06.2024 приватним нотаріусом КМНО Іващенко Н.В. подано заяву у якій повідомлено, що повний перелік документів, які сталит підставою для проведення державної реєстрації прав, можна запросити в ДП Національні інформаційні системи.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 28.07.2025 доручено виконання ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 22.04.2024 в частині витребування доказів у державного реєстратора-приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталії Володимирівни, Департаменту з питань реєстрації виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Державному підприємству Національні інформаційні системи.
14.08.2025 від ДП «Національні інформаційні системи» на виконання ухвали суду від 28.07.2025 надійшла відповідь, у якій повідомлено, що ДП «НАІС» не може надати інформацію у вигляді документів нотаріальних справ у зв'язку з їх відсутністю у розпорядженні підприємства.
04.09.2025 від Департаменту з питань реєстрації виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на виконання ухвали суду від 28.07.2025 надійшли копії реєстраційних справ.
24.09.2025 судом витребувана інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
14.10.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про недопустимість доказів.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позові, просив суд його задовольнити. Додатково вказав, що відповідач не надав оригіналів документів, копії яких ним подано до суду, відтак не підтвердив право іпотеки за іпотечним договором. Позивач ніяких договорів з відповідачем не укладала, та останні не мають права вимоги ні за кредитним договором, ні за іпотечним договором. Доказів переходу прав вимоги від ПАТ «УкрСиббанк» до ПАТ «Дельта Банк» матеріали справи не містять, у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу було відмовлено. Крім того, судом було скасовано запис щодо переходу права власності на квартиру до ТОВ «ФК «АМБРЕЛЛА» у зв'язку з недоведеністю їх права вимоги.
Представник відповідача ТОВ «ФК «АМБРЕЛЛА» - Брижатий С.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи, що до відповідача правомірно перейшло право вимоги за іпотечним договором, які посвідчені нотаріально. Щодо відомостей в державних реєстрах, щодо дат іпотеки, то ці питання слід було з'ясовувати у державного реєстратора, а не у відповідача, який їх не вносить. Також вказав, що рішення на які посилається сам позивач, навпаки підтверджують правомірність переходу права вимоги до ТОВ «ФК «АМБРЕЛЛА».
Представник третьої особи Департаменту (центру) надання адміністративних послуг ВО КМР (КМДА) - Примак О.С. у вирішенні позовних вимог посилався на розсуд суду, оскільки Центр не є суб'єктом реєстрації прав та їх обтяжень.
Суд, вислухавши позиції учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 5 ЦПК України, передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено, що 23.03.2007 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту №11130126000, за умовами якого банк зобов'язується надати ОСОБА_3 , а ОСОБА_3 зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит в іноземній валюті в сумі 30 000 доларів США та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених договором (т.3 а.с.1-4).
23.03.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , яка виступає майновим поручителем ОСОБА_3 , укладено договір іпотеки № 50297, що посвідчений приватним нотаріусом КМНО Кравченко І.С., зареєстрованого в реєстрі за №1037, за умовами якого, ОСОБА_2 передає в іпотеку нерухоме майно - двокімнатну квартиру, загальною площею - 45 кв.м., житловою площею - 29,6 кв.м., що належить ОСОБА_2 на праві власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобов'язань боржника ОСОБА_3 за договорами про надання споживчого кредиту №11130126000 від 23.03.2027, за договором про надання споживчого кредиту №11131117000 від 23.03.2007 (т.2 а.с.74, т.3 а.с.5-6, т.4 а.с. 4-5).
Статтею 1 Закон України «Про іпотеку» визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном (неподільним об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Статтею 1 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання свого зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина 1 статті 3 Закону України «Про іпотеку»).
Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 26.09.2023, 05.06.2008 16:22:12 держаним реєстратором приватним нотаріусом КМНО Іващенко Н.В. зареєстровано договір іпотеки, серія та номер 50297-Б, виданий 05.06.2008, видавник: ОСОБА_4 , та на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48638385 від 12.09.2019 було внесено запис про іпотеку № 33184748; іпотекодавець: ОСОБА_2 ; боржник ОСОБА_3 ; іпотекодержатель: ТОВ «ФК «АМБРЕЛЛА» (т.1 а.с.145).
Крім того 23.03.2007 13:54:10 держаним реєстратором приватним нотаріусом КМНО Іващенко Н.В. зареєстровано договір іпотеки, серія та номер 1037, виданий 23.03.2007, видавник: ПН Кравченко І.С., та на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48638385 від 12.09.2019 було внесено запис про іпотеку № 33184685; іпотекодавець: ОСОБА_2 ; іпотекодержатель: ТОВ «ФК «АМБРЕЛЛА»; предмет іпотеки: 2-кімнатна квартира, загальна площа 45 кв.м., житлова площа 29,6 кв.м.
27.06.2019 між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги № 1526/К, за умовами якого ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» передає у власність ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ», а ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» приймає у власність права вимоги, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають, зокрема, але не виключено: право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами та/або на інших підставах наведених у додатку №1 до цього Договору. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом КМНО Мурською Н.В. 27.06.2019 та зареєстровано в реєстрі за №998 (т.2 а.с.230-231, т.4 а.с.34-37).
Згідно Додатку №1 до договору №1526/К купівлі-продажу прав вимоги від 27.06.2019, до ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» перейшли права вимоги до ОСОБА_3 за договором про надання споживчого кредиту № 11130126000 (11130126001) від 23.03.2007; за іпотечним договором посвідченим приватним нотаріусом КМНО Кравченко І.С., рег. №1037 від 23.03.2007 укладеним з ОСОБА_2 , за договором поруки від 23.03.2007 укладеним з ОСОБА_5 (п.13, 13.1, 13.2 додатку) (т.2 а.с.238, т.4 а.с.40).
27.06.2019 між ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та ТОВ «ФК «АМБРЕЛЛА» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги № 1526/1, за умовами якого ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» передає у власність ТОВ «ФК «АМБРЕЛЛА», а ТОВ «ФК «АМБРЕЛЛА» приймає у власність права вимоги, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають, зокрема, але не виключено: право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами та/або на інших підставах наведених у додатку №1 до цього Договору. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом КМНО Мурською Н.В. 27.06.2019 та зареєстровано в реєстрі за №999 (т.2 а.с.240-241, т.4 а.с.58-61).
Згідно Додатку №1 до договору №1526/1 купівлі-продажу прав вимоги від 27.06.2019 ТОВ «ФК «АМБРЕЛЛА» перейшли права вимоги до ОСОБА_3 за договором про надання споживчого кредиту № 11130126000 (11130126001) від 23.03.2007; за іпотечним договором посвідченим приватним нотаріусом КМНО Кравченко І.С., рег. №1037 від 23.03.2007 укладеним з ОСОБА_2 , за договором поруки від 23.03.2007 укладеним з ОСОБА_5 (п.13, 13.1, 13.2 додатку) (т.2 а.с.247, т. 4 а.с.64).
Відповідно до частин першої та другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (стаття 509 ЦК України).
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
У частині першій статті 517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Водночас законодавство не встановлює вимог до цих документів, зокрема не визначає, що первісний кредитор у зобов'язанні має передати новому кредиторові винятково оригінали документів, які засвідчують права, що передаються, а так само не передбачає, що невиконання цього обов'язку має наслідком недійсність договору про відступлення права вимоги.
Право вимоги у зобов'язанні є майновим правом, яке має цивільну оборотоздатність та може вільно відчужуватися з урахуванням обмежень, встановлених приписами глави 47 ЦК України. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни (пункти 56, 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18).
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі ст. 1081 Цивільного кодексу України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Сутність договору відступлення права вимоги полягає у домовленості про те, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений для первісного кредитора договором, за яким виникло таке зобов'язання. Заміна кредитора у зобов'язанні допускається протягом усього часу до припинення зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 16 .03.2021 у справі № 906/174/18 (пункт 62) та від 08.06.2021 у справі № 346/1305/19 (пункт 34) уточнила правовий висновок, викладений у постанові від 11.09.2018 у справі № 909/968/16, зазначивши, що відступлення права вимоги за договорами є можливим не тільки на користь фінансових установ, якщо таке відступлення відбулося у процедурі позбавлення фінансової установи ліцензії та виведення її з ринку банківських послуг.
Відступлення права вимоги (цесія) - це саме факт заміни особи у зобов'язанні, який є правовим результатом відповідного договору. Цесія не є окремим самостійним договором. Отже, приписи ЦК України (зокрема, про відступлення права вимоги) повинні застосовуватися саме до відповідного договору (купівлі-продажу, дарування, міни тощо), правовим результатом якого є цесія. Вади предмета договору не можуть впливати на дійсність договору. Це правило застосовується до всіх договірних зобов'язань. Сама лише недійсність вимоги не зумовлює недійсності відповідного договору між первісним кредитором та новим кредитором. Недійсність вимоги зумовлює відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором. У таких випадках передача недійсної вимоги за правовою природою є невиконанням чи неналежним виконанням договору, за яким було відчужено недійсну вимогу. Отже, недійсність вимоги не зумовлює недійсності відповідного договору, за яким була передана така вимога, а має наслідком відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором, врегульовану правилами ЦК України. Договір про відступлення права вимоги може бути визнаний недійсним у випадку наявності відповідної правової підстави. Наприклад, якщо такий договір укладено під впливом помилки (частина перша статті 229 ЦК України), обману (частина перша статті 230 ЦК України), насильства (частина перша статті 231 ЦК України) тощо (пункти 73, 74, 83, 92, 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/19199/21).
Тож відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними договору, який може бути визнаний недійсним у разі наявності передбаченої законом підстави. Водночас відсутність у продавця оригіналів договорів, за якими відступаються права вимоги, не може впливати на дійсність договору відступлення, оскільки законодавство не передбачає, що первісний кредитор у зобов'язанні має передати новому кредиторові винятково оригінали документів, які засвідчують права, що передаються, а так само не передбачає, що невиконання цього обов'язку має наслідком недійсність договору про відступлення права вимоги.
Щодо акцесорної природи забезпечувального зобов'язання за договором іпотеки то суд зазначає наступнею
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (частина перша статті 546 ЦК України).
За загальним правилом, акцесорність означає односторонню залежність забезпечувального зобов'язання від основного зобов'язання та характеризується відсутністю взаємозалежності, а також взаємної акцесорності. Тобто саме забезпечувальне зобов'язання має похідний характер від основного та саме юридична доля забезпечувального зобов'язання наслідує юридичну долю основного, а не навпаки.
Відповідно до частини першої статті 575 ЦК України іпотека є видом застави.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону № 898-IV іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 3 Закону № 898-IV іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.
У частинах четвертій, п'ятій згаданої статті визначено, що іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання (частина перша статті 7 Закону № 898-IV).
Аналіз параграфа 1 глави 49 ЦК України та приписів Закону № 898-IV дає підстави для висновку, що іпотечне зобов'язання має похідний характер від основного зобов'язання, існує в межах основного зобов'язання і саме недійсність основного зобов'язання як договору або вимоги призводить до недійсності правочину щодо його забезпечення, а не навпаки.
З огляду на правову природу забезпечувального зобов'язання саме це зобов'язання має наслідувати юридичну долю основного зобов'язання. В разі припинення основного зобов'язання за українським правом так само припиняється і забезпечувальне зобов'язання, зокрема, в разі виконання боржником основного зобов'язання в повному обсязі.
Отже, іпотека є акцесорним видом забезпечення виконання зобов'язання, а тому поділяє долю права вимоги, яку вона забезпечує.
Щодо можливості відступлення права вимоги за забезпечувальним зобов'язанням та належного оформлення таких правовідносин то відповідно до частини першої статті 24 Закону № 898-IV відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.
Аналіз приписів частини першої статті 24 Закону № 898-IV дозволяє зробити висновок, що законодавець прагне, аби в регулятивних цивільних правовідносинах відбувалося одночасне відступлення зобов'язань як за основним, так і за іпотечним зобов'язаннями.
Зокрема, правила першого речення частини першої статті 24 Закону № 898-IV, враховуючи мету цього Закону і межі його правового регулювання, спрямовані саме на врегулювання відступлення прав за іпотечним договором, певно поєднавши їх юридичну долю з юридичною долею основного зобов'язання.
Отже, цей припис статті 24 Закону № 898-IV закріплює правило, відповідно до якого у регулятивних правовідносинах відступлення прав за іпотечним договором здійснюється лише за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.
Друге речення частини першої статті 24 Закону № 898-IV має таку правову мету - встановити доказову презумпцію в разі з'ясування питання, чи відбулося та коли відбулося відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Це речення не може тлумачитися так, що воно вказує на недійсність основного чи забезпечувального зобов'язання як на наслідок невиконання такого правила поведінки.
Логіка законодавця є зрозумілою, оскільки з огляду на те, що право іпотеки підлягає реєстрації у відповідному державному реєстрі, то в разі реєстрації відступлення прав вимоги за іпотечним договором з певним рівнем переконливості можна стверджувати і про відступлення за основним зобов'язанням.
Отже, відступлення прав за іпотечним договором доводить (підтверджує) відступлення права вимоги за основним зобов'язанням, а не навпаки. Тож факт відступлення права вимоги за іпотечним договором створює доказову презумпцію того, що відбулося й відступлення прав вимоги за основним зобов'язанням.
Проте, якщо немає сумнівів у факті, часі та обсязі відступленого права вимоги за основним зобов'язанням, тоді немає й підстав для застосування другого речення частини першої статті 24 Закону № 898-IV: у цьому реченні йдеться саме про доведеність факту відступлення права вимоги за основним зобов'язанням, у разі якщо у відповідному державному реєстрі здійснено реєстрацію відступлення права вимоги за іпотечним зобов'язанням.
Як підсумок, відступлення права вимоги за іпотечним договором, за загальним правилом, має відбуватися одночасно з відступленням права вимоги за кредитним договором. Права вимоги за основним зобов'язанням та права вимоги за іпотечним зобов'язанням як забезпечувальним до такого основного не можуть бути одночасно відступлені кредитором на користь різних осіб, оскільки «абстрактну іпотеку» (без зв'язку з належним кредиторові основним зобов'язанням) закон не передбачає, а, навпаки, констатує, що іпотекодержателем завжди є кредитор (стаття 1 Закону № 898-IV), що відповідає суті іпотеки як способу забезпечення виконання зобов'язання.
Також потрібно враховувати, що у статті 18 Закону № 898-IV закріплені вимоги щодо форми та змісту іпотечного договору. Так, у частині першій зазначеної статті передбачено, що іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно із частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону № 898-IV правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Тож законодавство встановлює імперативну вимогу щодо нотаріального посвідчення іпотечного договору та договору про відступлення прав за таким договором.
За змістом частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Згідно ч. 4 і 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Так, заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 31.05.2016 у справі № 755/16773/15-ц, позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 11130126000 від 23.03.2007 звернуто стягнення на майно ОСОБА_2 , а саме на квартиру АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної власності іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Десятою Київською державною нотаріальною конторою 15.10.2004 за реєстровим № 1н-2488, зареєстрований в КМБТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 15.11.2004 за реєстровим № 1572. В порядку ст.217 ЦПК України виконання рішення зупинено до припинення дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» № 1304-VII від 03.06.2014. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у справі в сумі 16 251,64 грн. (т.1 а.с.158-162).
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 23.03.2017 у справі №755/16773/15-ц, апеляційну скаргу ОСОБА_1 від імені та в інтересах ОСОБА_2 задоволено. Заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 31.05.2016 скасовано та ухвалено нове рішення яким у задоволенні позову відмовлено (т.1 а.с.163-167).
Постановою Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 755/16773/15-ц касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» залишено без задоволення, рішення Апеляційного суду міста Києва від 23.03.2017 залишено без змін (т.1 а.с.168-176).
У вказаній постанові Верховного Суду встановлено зокрема те, що 23.03.2007 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 11130126000. Відповідно до умов цього договору банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 30 000,00 дол. США під 13 % річних за користування кредитом строком до 23.03.2017. Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 28.07.2015 утворилася заборгованість в сумі 1 083 442,95 грн, у тому числі: за тілом кредиту - 525 084,21 грн; відсотками - 558 358,76 грн. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 23.03.2007 було укладено договір іпотеки № 50297, згідно з яким в іпотеку банку було передано нерухоме майно: двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Десятою київською державною нотаріальною конторою 15.10.2004 за реєстровим номер 1н-2488. 08.12.2011 між АКІБ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого АКІБ «УкрСиббанк» відступило ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, у тому числі й за кредитним договором № 11130126000 та договором іпотеки № 50297, укладеними з боржником та відповідачем, внаслідок чого до ПАТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги від боржника та відповідача виконання обов'язків за цими договорами. Суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили, що боржник ОСОБА_3 неналежним чином виконував свої зобов'язання за укладеним кредитним договором, і у ПАТ «Дельта Банк» виникло право вимагати задоволення вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що посилання позивача на відсутність доказів переходу права вимоги за договором про надання споживчого кредиту та за іпотечним договором від АКІБ «УкрСиббанк» до ПАТ «Дельта Банк», є необґрунтованим та спростовується обставинами встановленими у постанові Верховного Суду у справі № 755/16773/15-ц. При цьому, право вимоги за договором про надання споживчого кредиту та за іпотечним договором ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та ТОВ «ФК «АМБРЕЛЛА» набули на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу прав вимоги, які є чинними та не оспореними позивачем. Крім того, відомості щодо вказаних осіб, на підставі укладених договорів купівлі-продажу прав вимоги, як іпотекодержателів, внесено і до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що засвідчує факт набуття права вимоги за іпотечним договором.
Таким чином, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в частині визнання відсутнім права іпотеки у ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АМБРЕЛЛА» на квартиру, загальною площею 45 м2, житлова площа: 29,6 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить громадянці України ОСОБА_2 , на підставі права власності за реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна 1912398780000, оскільки судом встановлено, що ТОВ «ФК «АМБРЕЛЛА» правомірно набуло право вимоги за іпотечним договором, що підтверджується вищенаведеними обставинами.
Щодо позовних вимог ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 48638385 від 12.09.2019 09:52:42 внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, а саме квартири, загальною площею 45 м2, житлова площа: 29,6 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить громадянці України ОСОБА_2 на підставі права власності за реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна 1912398780000, державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Іващенко Наталією Володимирівною де іпотекодержателем вказано Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АМБРЕЛЛА», суд зазначає наступне.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно приватним нотаріусом КМНО Іващенко Н.В. № 48638385 від 12.09.2019 проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна, на квартиру, що розташована АДРЕСА_1 , за суб'єктом: ТОВ «ФК «АМБРЕЛЛА» (т.1 а.с.186).
В той же час, рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 23.07.2020 у справі № 755/15191/19, позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АМБРЕЛЛА», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталії Володимирівни, треті особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності задоволено частково. Скасовано запис № 33184645 від 10.09.2019 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна про право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АМБРЕЛЛА», код ЄДРПОУ 42855051, на об'єкт нерухомого майна: реєстраційний номер 1912398780000, на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 45 кв.м., житловою площею 29,6 кв.м., внесений державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталією Володимирівною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 48638385 від 12.09.2019. В іншій частині вимог відмовлено (т.1 а.с.150-155).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17.02.2021 у справі № 755/15191/19 відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Амбрелла» на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20.07.2020 (т.1 а.с.156-157).
Як вбачається з Інформаційної довідки № 329325124 від 17.04.2023, запис про речове право - право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстроване 10.09.2019 за ТОВ «ФК «АМБРЕЛЛА» було припинено 11.04.2023 на підставі рішення суду Дніпровського районного суду міста Києва від 23.07.2020 у справі № 755/15191/19 та ухвали Київського апеляційного суду від 17.02.2021 у справі № 755/15191/19 (т.2 а.с.86, 89).
Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 48638385 від 12.09.2019, оскільки запис про речове право - право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстроване 10.09.2019 за ТОВ «ФК «АМБРЕЛЛА» було припинено 11.04.2023, у зв'язку з чим вимоги позивача не є такими що порушені, а тому не підлягають судовому захисту.
Стосовно інших позовних вимог, то враховуючи, що такі є похідними від вимоги про визнання відсутнім права іпотеки, а тому зважаючи на відмову в позові, окремому розгляду та обґрунтуванню не підлягають.
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на викладене суд відхиляє доводи представника позивача щодо неналежності письмових доказів, які витребувані судом, оскільки такі докази надані на виконання ухвали суду про витребування доказів уповноваженими на те органами.
За таких обставин, з урахуванням вищевказаного, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд доходить висновку про відмову в позові ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АМБРЕЛЛА», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Департамент (центр) надання адміністративних послуг виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), державний реєстратор-приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталія Володимирівна, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання відсутнім право іпотеки та скасування рішення про державну реєстрацію права та обтяжень.
При цьому інші доводи сторін, наведені ними у заявах по суті справи, поясненнях та клопотаннях, не впливають на висновки суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Рішення суду, як найважливіший акт правосуддя, покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58 (sad) принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) заява № 18390/91; пункт 29).
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, стягнення судових витрат в порядку ст. 141 ЦПК України на користь позивача не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про іпотеку», ст.ст.15, 512, 514, 1077, 1081, 1082 ЦК України, ст.ст. 2, 10-13, 48, 49, 76-81, 89, 209, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, суд -
В позові ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АМБРЕЛЛА» (код ЄДРПОУ: 42855051, 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 77), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Департамент (центр) надання адміністративних послуг виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ: 39785346, 02180, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 19б), державний реєстратор-приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталія Володимирівна ( АДРЕСА_5 ), Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ: 40452947, вул. Хрещатик 36, м. Київ 01044) про визнання відсутнім право іпотеки та скасування рішення про державну реєстрацію права та обтяжень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення складено 24.10.2025.
Суддя: