Справа №:755/10434/25
Провадження №: 2/755/8864/25
"29" жовтня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:
Головуючого судді - Хромової О.О.
при секретарі - Бовкун М.В.
за участі:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Самборської О.Г.
представників відповідача ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5.
розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, в залі суду, в порядку загального позовного провадження клопотання позивача ОСОБА_1 про залучення третіх осіб до складу учасників справи, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Експортно-кредитне агентство» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, визнання бездіяльності фактом економічного тиску,
У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, визнання бездіяльності фактом економічного тиску.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 червня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено процесуальні строки.
15 вересня 2025 року (вхід. № 54239) позивач ОСОБА_1 подала до суду клопотання про залучення третіх осіб до складу учасників справи. Просила залучити до складу учасників справи, в якості третіх осіб на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання зазначила, що ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 червня 2025 року відкрито провадження у справі № 755/10434/25 та залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Однак, ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29 липня 2025 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 виключено зі складу учасників справи № 755/10434/25. Вважає, що вказана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального права та без врахування наявних у матеріалах справи доказів.
Припинення для ОСОБА_2 статусу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, є хибним через спотворення права. Позивач вважає, що судове рішення у справі вплине на права та обов'язки ОСОБА_2 , який, як Голова правління ПрАТ «Експортно-кредитне агентство», 21 липня
2021 року приймав рішення, що може стати підставою для пред'явлення йому в порядку регресу позову від відповідача щодо стягнення суми компенсації за затримку своєчасної виплати вихідної допомоги, яка не була своєчасно та в повному обсязі виплачена позивачу через бездіяльність ОСОБА_2 .
Крім того, у разі прийнятті рішення про вчинення економічного тиску (мобінгу) відповідачем стосовно позивача у період, коли виконуючим обов'язки Голови правління та Головою правління відповідача був ОСОБА_2 , може мати наслідком притягнення винних осіб до адміністративної та дисциплінарної відповідальності. Відповідач може розглянути питання про розірвання трудового договору з ОСОБА_2 на підставі частини 12 статті 41 КЗпП України. А рішення суду по справі № 755/10434/25 підлягатиме виконанню саме Головою правління товариства відповідача - ОСОБА_2 .
Більше того, відповідач продовжує здійснювати економічний утиск позивача, який полягає в тому, що відповідач не відобразив за травень 2025 року у додатку 4 ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до «Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» суму утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб в розмірі 18 % від суми 1 328 643,02 грн за рішення по справі № 755/6825/23, що складає 239 155,74 грн, а також суму утриманого та сплаченого військового збору в розмірі 5 % від суми 1 328 643,02 грн за рішення по справі № 755/6825/23, що складає 66 432,15 грн. Додаток 4 ДФ за травень 2025 року мав підписати Голова правління ОСОБА_2., і такі дії відповідача є порушенням прав позивача та підставою для чергового звернення позивача до суду за захистом своїх прав.
Саме за наказом ОСОБА_2 розрахунки, передбачені в межах трудового договору від 25 лютого 2019 року, не було виплачено відповідачем ОСОБА_1 21 липня 2021 року. Станом на дату подання цього клопотання відповідач також добровільно не сплатив позивачу середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні.
ОСОБА_2 , підписавши наказ від 20 травня 2021 року № 33 «Про зміни в організації виробництва і праці», реалізував чергову системну форму дискримінації позивача. Викладене в мотивувальній частині ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 29 липня 2025 року по справі № 755/10434/25 щодо призначення ОСОБА_2 на посаду Голови правління ПрАТ «Експортно-кредитне агентство», не відповідає матеріальним нормам права, а відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відображають останню дату обрання ОСОБА_2 на посаду Голови правління товариства. У період з 03 листопада 2020 року по 29 липня 2025 року ОСОБА_2 неодноразово призначався виконуючим обов'язки Голови правління або на посаду Голови правління. На спростування висновків суду в ухвалі Дніпровського районного суду міста Києва від 29 липня 2025 року по справі
№ 755/10434/25 слід звернути увагу на накази Міністерства економіки України від 03 листопада 2020 року № 205-п, від 04 березня 2021 року № 29-1-п, від 02 листопада 2021 року № 890-21, від 24 листопада
2021 року № 55-п, від 21 грудня 2022 року № 133-п, від 22 грудня 2022 року № 137-п, від 22 грудня
2022 року № 138-п, Рішення Наглядової Ради ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» від 18 серпн
2023 року № 4, довіреність ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» від 12 квітня 2021 року № 004-01/2021, Звіт незалежного аудитора ТОВ «Ейч Ел Бі Юкрейн» від 15 лютого 2021 року № 13-3/15.02.2021/1753/ОІ.В. Також в матеріалах справи відсутні докази, які спростовують, що повідомлення ОСОБА_1 від 21 липня 2021 року було адресовано саме ОСОБА_2 , як Голові правління відповідача. Вказане повідомлення також містить посилання позивача на дискримінаційний характер пропозицій товариства від 20 травня 2021 року, вих. № 158/05/21.
Також у випадку визнання у рішенні суду по справі № 755/10434/25 фактом економічного тиску (мобінгу) позивача протиправні дії та бездіяльність відповідача, відповідач може розглянути питання про розірвання трудового договору з ОСОБА_2 на підставі частини 12 статті 41 КЗпП України. Відповідачем не надано доказів, що спростовують, що лише 20 липня 2021 року позивач ознайомилася з копією наказу від 20 травня 2021 року № 33 «Про зміни в організації виробництва і праці» та дізналася про зменшення розміру її посадового окладу з 22 липня 2021 року. Про економічний утиск (мобінг) позивача у формі нерівності оплати за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації у період перебування ОСОБА_2 керівником відповідача свідчить зменшення посадового окладу, встановлення посадових окладів бухгалтерам на рівні посадового окладу прибиральника службового приміщення, з урахуванням необхідності побудови схеми посадових окладів та системи міжпосадової диференціації розмірів посадових окладів за певними посадами, та встановлення дискримінаційних норм праці, з урахуванням збільшення штату юридичної особи. Фактичні ознаки мобінгу позивача також зазначено в тексті постанови Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року по справі
№ 755/6825/23.
Також ОСОБА_2 увів суд в оману стосовно відсутності в Фінансовому плані відповідача на
2025 рік видатків для закупівлі послуг на юридичне представництво в судах інтересів відповідача. Також у штаті ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» є інші особи, які, на думку позивача, мають відповідні знання для представництва юридичної особи в суді.
Також ОСОБА_1 зазначає, що рішення по справі вплине на права та обов'язки начальника юридичного управління ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» ОСОБА_3 , який 05 грудня
2019 року, 20 травня 2021 року, 21 липня 2021 року брав участь в підготовці розпорядчих документів відповідача, які пов'язані з економічним утиском (мобінгом) позивача з метою звільнення позивача із займаної посади. Вказане може слугувати підставою для пред'явлення йому в порядку регресу позову від відповідача щодо стягнення суми компенсації за затримку своєчасної виплати вихідної допомоги, яка не була своєчасно та в повному обсязі виплачена позивачу та системність економічного утиску (мобінгу) позивача.
У справі № 755/14094/21 ОСОБА_3 здійснював представництво юридичної особи. В матеріалах справи № 755/10434/25 відсутні докази, які спростовують, що ОСОБА_3 станом на
20 травня 2021 року та на 22 липня 2021 року, а також станом на дату розгляду цієї справи є керівником юридичної служби відповідача. Також в матеріалах справи відсутні докази того, що через подання ОСОБА_7. проекту розпорядчого документа Голова правління відповідача ОСОБА_2 не хоче розпорядитися коштами відповідача та відшкодувати на підставі статті 117 КЗпП України виплату за затримку у період з 22 липня 2021 року по 12 травня 2025 року розрахунку при звільненні суми вихідної допомоги в розмірі 1 328 643,02 грн.
Тобто, у випадку стягнення з відповідача грошових коштів, відповідач може розглянути питання як про стягнення з ОСОБА_3 в порядку регресу грошового відшкодування за вказану затримку, так і про розірвання трудового договору з ОСОБА_3 на підставі частини дванадцятої статті 40 КЗпП через бездіяльність відповідача у період з 22 липня 2021 року по 12 травня 2025 року, що призвела до затримки розрахунку при звільненні суми вихідної допомоги в розмірі 1 328 643,02 грн.
Також має системність економічного утиску (мобінгу) з метою звільнення позивача з посади головного бухгалтера відповідача в особі ОСОБА_3 ПрАТ «Експортно-кредитне агентство». Особами, винними у незаконному звільненні ОСОБА_1 , позивачу було заподіяно шкоду в сумі 224 785,47 грн, що підтверджується рішеннями судів по справі № 755/20734/19-ц. Серед членів комісії з проведення службового розслідування від 03 грудня 2019 року був ОСОБА_3 , який займав посаду начальника юридичного управління. На підставі вказаного службового розслідування було видано наказ від 05 грудня 2019 року № 33, яким вирішено питання про звільнення ОСОБА_1 ОСОБА_3 не надав суду по справі № 755/10434/25 документів, що доводять про вжиті відповідачем у період одного року (до 15 лютого 2022 року) заходи щодо стягнення на користь відповідача з посадових та службових осіб відповідача, зокрема ОСОБА_3 . Вказане свідчить про спотворення ОСОБА_3 права шляхом погодження документів відповідача, наслідком яких стало: 1) безпідставне позбавлення
ОСОБА_1 частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень), про що свідчить рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року по справі № 755/20734/19-ц, яким скасовано результати службового розслідування за участі ОСОБА_3 та стягнуто на користь ОСОБА_1 207 785,47 грн, у тому числі ненарахованих премій у розмірі 36 371,47 грн;
2) встановлення для позивача нерівної оплати за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації; 3) встановлення з 22 липня 2021 року для позивача необґрунтованого нерівномірного розподілу роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, у формі дискримінаційної норми праці через однаковий розмір окладів бухгалтера та прибиральника. В матеріалах справи відсутні докази про те, що ОСОБА_3 не було погоджено наказ ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» від 14 вересня 2020 року № 58 «Про зміну організації структури ПрАТ «Експортно-кредитне агентство»».
Крім того, рішення по справі вплине на права та обов'язки заступника начальника юридичного управління ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» ОСОБА_4 , яка 05 грудня 2019 року, 20 травня 2021 року, 21 липня 2021 року брала участь в підготовці розпорядчих документів відповідача, які пов'язані з економічним утиском (мобінгом) позивача з метою звільнення позивача із займаної посади. Вказане може слугувати підставою для пред'явлення йому в порядку регресу позову від відповідача щодо стягнення суми компенсації за затримку своєчасної виплати вихідної допомоги, яка не була своєчасно та в повному обсязі виплачена позивачу та системність економічного утиску (мобінгу) позивача.
У випадку стягнення з відповідача за невиконання ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» у добровільному порядку на підставі статті 117 КЗПП України обов'язку відшкодувати за затримку у період з 22 липня 2021 року по 12 травня 2025 року розрахунку при звільненні суми вихідної допомоги в розмірі 1 328 643,02 грн, відповідач може розглянути питання як про стягнення з ОСОБА_4 в порядку регресу грошового відшкодування за вказану затримку, так і про розірвання трудового договору з ОСОБА_4 на підставі частини дванадцятої статті 40 КЗпП через бездіяльність відповідача у період з 22 липня 2021 року по 12 травня 2025 року, що призвела до затримки розрахунку при звільненні суми вихідної допомоги в розмірі 1 328 643,02 грн. ОСОБА_4 теж була у складі комісії з проведення службового розслідування від 03 грудня 2019 року.
ОСОБА_4 не надала суду по справі № 755/10434/25 документів, що доводять про вжиті відповідачем у період одного року (до 15 лютого 2022 року) заходи щодо стягнення на користь відповідача з посадових та службових осіб відповідача, зокрема ОСОБА_4 .
Вказане свідчить про спотворення ОСОБА_4 права шляхом погодження документів відповідача, наслідком яких стало: 1) безпідставне позбавлення ОСОБА_1 частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень), про що свідчить рішення Печерського районного суду міста Києва від
30 квітня 2020 року по справі № 755/20734/19-ц, яким скасовано результати службового розслідування за участі ОСОБА_3 та стягнуто на користь ОСОБА_1 207 785,47 грн, у тому числі ненарахованих премій у розмірі 36 371,47 грн; 2) встановлення для позивача нерівної оплати за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації; 3) встановлення з 22 липня 2021 року для позивача необґрунтованого нерівномірного розподілу роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, у формі дискримінаційної норми праці через однаковий розмір окладів бухгалтера та прибиральника.
Окрім того, системність економічного утиску (мобінгу) позивача доводить те, що саме
ОСОБА_4 готувала та візувала лист ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» від 21 грудня 2022 року про відмову підвищення посадових окладів для працівників бухгалтерської служби.
Також в матеріалах справи відсутні докази, які спростовують те, що саме ОСОБА_4 станом на 20 травня 2021 року і станом на 22 липня 2021 року не заміщувала керівника юридичної служби ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» та не була секретарем Правління ПрАТ «Експортно-кредитне агентство», який готує проекти рішень Правління щодо зміни організаційної структури та штатного розпису з
22 липня 2021 року.
Також в матеріалах справи відсутні докази того, що через подання ОСОБА_4 проекту розпорядчого документа Голова правління відповідача ОСОБА_2 не хоче розпорядитися коштами відповідача та відшкодувати на підставі статті 117 КЗпП України позивачу виплату за затримку у період з 22 липня 2021 року по 12 травня 2025 року розрахунку при звільненні суми вихідної допомоги в розмірі 1 328 643,02 грн.
Таким чином, відсутність у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 статусу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача буде означати, що рішення суду по справі
№ 755/10434/25 буде таким, що прийняте про права та обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі, оскільки рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідач добровільно не сплатив позивачу суму коштів за затримку розрахунку при звільненні та не задекларував доходи та утримання позивача у травні 2025 року в додатку 4 ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» суму 239 155,74 грн (податок на доходи фізичних осіб в розмірі 18 % від суми 1 328 643,02 грн) та 66 432,15 грн (військовий збір в розмірі 5 % від суми 1 328 643,02 грн), клопотання просила задовольнити.
28 жовтня 2025 року (вхід. від 29 жовтня 2025 року) до суду від відповідача ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» надійшли письмові заперечення на клопотання (заяву). Клопотання про залучення третіх осіб вважає таким, що заявлене із порушенням норм процесуального права, є необґрунтованим та таким, що заявлене з метою вчинення психологічного тиску та залякування Голови правління
- ОСОБА_2, а також осіб, які здійснюють професійне представництво інтересів відповідача в усіх судових провадженнях, у яких відповідач виступає стороною або учасником справи.
Підставами для залучення третіх осіб позивачем визначено таке: 1) пред'явлення відповідачем позовів у порядку регресу до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо стягнення суми компенсації за затримку своєчасної виплати вихідної допомоги, яка не була своєчасно (21 липня
2021 року) та в повному обсязі виплачена відповідачем; 2) побоювання позивача щодо імовірного невиконання рішення у даній справі відповідачем; 3) невиплата відповідачем у добровільному порядку на користь позивача середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні; 4) підписання ОСОБА_2 наказу відповідача від 20 травня 2021 року № 33 «Про зміни в організації виробництва і праці», що є формою дискримінації позивача; 5) відповідач може розглянути питання про розірвання трудового договору з ОСОБА_2 на підставі частини 12 статті 41 КЗпП України; 6) участь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у складі комісії з проведення службового розслідування у 2019 році; 7) розгляд та погодження/непогодження ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , як працівниками юридичного управління відповідача, проектів наказів, що створюються працівниками відповідача в процесі діяльності відповідача.
Водночас, наведені побоювання та міркування позивача не є підставами для залучення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. У клопотанні позивача прямо не зазначено, що позивач може набути якихось прав стосовно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Будь-які дії, вчинені після припинення трудових відносин, не можуть вважатися мобінгом у розумінні статті 22 КЗпП України. Отже похідні позовні вимоги позивача щодо визнання фактом економічного тиску (мобінгу) факт сплати відповідачем на користь позивача 1 328 643,02 грн вихідної допомоги відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року по справі № 755/6825/23, не підпадає під мобінг у розумінні статті 22 КЗпП України. При цьому, до 15 жовтня 2024 року у відповідача обов'язок по виплаті вихідної допомоги за пунктом 9.10 трудового договору № 2 був відсутній. Також судами було встановлено відсутність порушень трудового законодавства відповідачем та умов трудового договору при звільненні позивача. Кожен працівник відповідача за посадою виконує лише ті функції, що передбачені посадовими інструкціями, розробленими згідно з Довідником, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 29 жовтня 2007 року № 583, та діє виключно у межах та у спосіб, передбачений законодавством. Сам факт виконання працівниками роботи, що є притаманною займаній посаді не може вважатися мобінгом в розумінні статті 22 КЗпП України. З урахуванням викладеного, вважає, що залучення керівника відповідача працівників, які відповідають за захист інтересів відповідача в суді, до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, спрямовано на унеможливлення здійснення представництва інтересів відповідача в суді. Поряд з цим, укладення відповідачем договору про надання правових (юридичних) послуг має здійснюватися за правилами Закону України «Про публічні закупівлі» та постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року
№ 1178. Витрати на ведення даної судової справи не було закладено відповідачем у фінансовому плані витрат.
З метою недопущення затягування розгляду справи, забезпечення права відповідача на захист, а також з огляду на відсутність інформації про те, на які саме права чи обов'язки ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 може вплинути рішення суду у справі № 755/10434/25, та на яких саме підставах їх належить залучити до участі у справі, у задоволенні клопотання просили відмовити.
29 жовтня 2025 року у підготовчому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Самборська О.Г., вимоги клопотання про залучення до складу учасників справи третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача, підтримали та просили задовольнити.
Представники відповідача ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» - ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_6. проти задоволення клопотання заперечували.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача та представників сторін, суд прийшов до такого висновку.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва з цивільним позовом до ПрАТ «Експортно-кредитне агентство», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, визнання бездіяльності фактом економічного тиску.
Звертаючись до суду з вказаним позовом ОСОБА_1 просила: 1) стягнути з ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» на її користь відшкодування у розмірі 602 322,90 грн за затримку розрахунку при звільненні ОСОБА_1 21 липня 2021 року та виплату лише 12 травня 2025 року цього розрахунку при звільненні на підставі постанови Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року по справі
№ 755/6825/23 та постанови Верховного Суду від 30 квітня 2025 року по справі № 755/6825/23; 2) визнати протиправною дії та бездіяльність ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» ( у тому числі через фактично проведений 12 травня 2025 року розрахунок при звільненні ОСОБА_1 21 липня 2021 року), - фактом економічного тиску (мобінгу) ОСОБА_1 .
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 червня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено процесуальні строки.
Суд звертає увагу, що процесуальне законодавство не передбачає конкретну форму викладу позовних вимог, а наділяє позивача правом визначати учасників справи та довільно викласти зміст позовних вимог, спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Тобто, на момент постановлення ухвали про відкриття провадження у справі суд не надає оцінку наявності підстав для звернення позивача з позовом до суду, не встановлює чи пред'явлено позов до належного відповідача та не вирішує питання щодо обґрунтованості залучення до складу учасників справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог. Вказане є правом позивача і саме на стадії підготовчого засідання відбувається остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, що визначено положеннями статті 189 ЦПК України.
30 червня 2025 року (вхід. від 02 липня 2025 року № 38203) до суду від третьої особи ОСОБА_4 надійшли письмові пояснення, у яких заявлено клопотання про відмову у залученні ОСОБА_4 до участі у справі № 755/10434/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
30 червня 2025 року (вхід. від 02 липня 2025 року № 38204) до суду також надійшли пояснення третьої особи ОСОБА_3 , які містять аналогічне клопотання про відмову у залученні ОСОБА_3 до участі у справі № 755/10434/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
02 липня 2025 року (вхід. № 38373) до суду також надійшли письмові пояснення третьої особи ОСОБА_2 , у яких заявлено аналогічне клопотання про відмову у залученні ОСОБА_2 до участі у справі № 755/10434/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
02 липня 2025 року (вхід. від 03 липня 2025 року № 38534) до суду від ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідачем також висловлено заперечення стосовно залучення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до складу учасників справи в якості третіх осіб на стороні відповідача.
29 липня 2025 року у підготовчому засіданні, за наслідками розгляду клопотань ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та заперечень відповідача ПрАТ «Експортно-кредитне агентство», Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про виключення зі складу учасників справи третіх осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з урахуванням положень статті 353 ЦПК України сторонам роз'яснено порядок оскарження ухвали.
Позивач ОСОБА_1 у зв'язку із незгодою із процесуальним рішенням суду - ухвалою від
29 липня 2025 року, з посиланням на порушенням судом норм матеріального права та не врахування наявних у матеріалах справи доказів, подала клопотання про залучення до складу учасників справи, в якості третіх осіб на стороні відповідача, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Згідно зі статтею 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Участь сторін у цивільному процесі зумовлена тим, що судовий спір має місце саме між ними і його вирішення впливає безпосередньо на їх права чи обов'язки. При цьому участь третіх осіб у справі є опосередкованою формою захисту їх прав та інтересів, що пов'язані зі спірними правовідносинами, оскільки за результатом вирішення спору у сторін виникнуть права та обов'язки, а у третіх осіб судове рішення може бути лише підставою для цього.
Відповідно до частин першої, третьої статті 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Згідно із частинами п'ятою, шостою статті 53 ЦПК України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов'язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - це особа, яка бере участь у справі на стороні позивача або відповідача у разі, якщо рішення у справі може вплинути на її права, свободи, інтереси чи обов'язки. Інтерес третьої особи щодо задоволення позову (якщо вона бере участь на стороні позивача) або щодо відмови у задоволенні позову (якщо вона бере участь на стороні відповідача) збігається з інтересами відповідно позивача або відповідача.
Надаючи оцінку необхідності залучення третьої особи до складу учасників справи (або її виключення), суду слід враховувати, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має перебувати з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін. Підставою для вступу (залучення) в судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість в результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред'явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Причому предмет спору повинен бути за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги щодо предмету спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною в даному процесі. Якщо такий спір допускається, то дана особа повинна мати становище співучасника у справі, а не третьої особи.
Таким чином, при вирішення питання щодо наявності юридичного інтересу у третьої особи, суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Суд наголошує, що на стадії підготовчого засідання суд не досліджує питання обґрунтованості позовних вимог та не надає оцінку наданих сторонами доказів.
З матеріалів справи встановлено, що між ОСОБА_1 (як працівником) та ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» (як роботодавцем) виник спір з приводу порушення прав та інтересів працівника у зв'язку із несвоєчасною виплатою вихідної допомоги та, як наслідок, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а також визнання такої бездіяльності формою економічного тиску (мобінгу) з боку роботодавця.
Таким чином, спір між сторонами відноситься до категорії індивідуальних трудових спорів між працівником та роботодавцем, тобто між позивачем ОСОБА_1 , та відповідачем - юридичною особою - підприємством ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» і рішення суду в цій справі стосується лише позивача ОСОБА_1 , як колишнього працівника ПрАТ «Експортно-кредитне агентство», та відповідача ПрАТ «Експортно-кредитне агентство», як роботодавця.
Визначені позивачем підстави для залучення третіх осіб, зокрема, теоретична можливість звернення ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» з позовами про стягнення грошових коштів у порядку регресу до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , чи припинення з вказаними особами трудових відносин, не є невідворотними та обов'язковими наслідками, виникнення яких обумовлено ухваленням рішення по справі № 755/10434/25, у випадку задоволення позовних вимог, а залежатиме виключно від внутрішніх організаційно-розпорядчих рішень органів управління підприємства.
Водночас, суд враховує, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 обізнані про розгляд Дніпровським районним судом міста Києва цивільної справи № 755/10434/25 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, визнання бездіяльності фактом економічного тиску, ознайомлені зі предметом та підставами позову, надали власні письмові пояснення по справі та заперечили необхідність їх залучення до складу учасників справи.
Відповідач - ПрАТ «Експортно-кредитне агентство», як роботодавець, також висловив власну позицію щодо необхідності залучення своїх працівників: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до складу учасників справи, в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог, просив виключити їх зі складу учасників справи.
Таким чином, питання про участь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у справі
№ 755/10434/25 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, визнання бездіяльності фактом економічного тиску, в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, вже було вирішено судом, з урахуванням позиції учасників справи.
Суд повторно звертає увагу позивача, що незгода із правовою позицією підприємства у певній справі, що була висловлена уповноваженим представником, не може слугувати підставою для звернення з позовами до такого представника чи залучення його до складу учасників справи у інших провадженнях.
Суд також звертає увагу позивача, що до предмету розгляду справи № 755/10434/25 не входить дослідження законності чи незаконності припинення трудових відносин між ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» та ОСОБА_1 , доцільність скорочення чи збільшення чисельності штату підприємства, встановлення системи оплати праці працівників, визначення посадових обов'язків кожного конкретного працівника структурного підрозділу, виконання окремими працівниками посадових обов'язків на підставі завдань органів управління, оскільки суд не може здійснювати втручання в господарську діяльність підприємства. Також до предмету розгляду справи № 755/10434/25 не входить дослідження порядку ведення податкової звітності ПрАТ «Експортно-кредитне агентство», в тому числі під час виконання рішення суду по справі № 755/6825/23, що є прерогативою відповідних контролюючих органів.
Інші доводи клопотання позивача про необхідність повторного залучення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до складу учасників справи зводяться до незгоди позивача із процесуальним рішеннями суду про виключення вказаних осіб зі складу учасників справи - ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29 липня 2025 року.
Суд звертає увагу позивача, що порядок оскарження ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 29 липня 2025 року роз'яснено у резолютивній частині. Позивач не обмежений у праві реалізації власного процесуального права щодо можливості оскарження такого рішення суду у порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством.
Слід також наголосити, що частиною першою статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно із положеннями пункту 1 частини другої статті 44 Цивільного процесуального кодексу України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Частиною четвертою цієї ж статті визначено, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Верховний Суд трактує зловживання як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення, що полягає у зловживанні процесуальними правами, за якого відбувається порушення умов реалізації суб'єктивних цивільних процесуальних прав, і визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб'єктивних прав (ухвала Верховного Суду від 06 вересня 2018 року, справа № 552/2378/17).
Таким чином, дослідивши заявлене клопотання про залучення третіх осіб до складу учасників справи, вислухавши пояснення учасників справи та їх представників, керуючись принципом змагальності та диспозитивності сторін, у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями42, 43, 53, 54, 260, 353 ЦПК України, суд, -
Клопотання позивача ОСОБА_1 про залучення третіх осіб до складу учасників справи, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Експортно-кредитне агентство» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, визнання бездіяльності фактом економічного тиску, - залишити без задоволення.
Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлено 03 листопада 2025 року.
Суддя О.О. Хромова