ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12404/25
провадження № 2-о/753/494/25
09 жовтня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Розумієнком І. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про встановлення фактів, що мають юридичне значення,
У червні 2025 р. ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , заявниця) звернулася до суду із заявою про встановлення фактів спільного проживання з чоловіком ОСОБА_2 (далі також - ОСОБА_2 ) по день його смерті, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Заява обґрунтована такими обставинами. З 23.07.1983 заявниця перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. З метою отримання пенсії по втраті годувальника заявниця звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у призначенні пенсії їй було відмовлено. Незважаючи на те, що заявниця та її чоловік були зареєстровані за різними адресами, фактично вони проживали разом у АДРЕСА_1 , при цьому заявниця з 2020 р. не працювала та перебувала на утриманні чоловіка, дохід якого був основним і постійним джерелом засобів для існування їх сім'ї.
Ухвалою суду від 23.06.2025 відкрите провадження у справі, залучено до участі у справі Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві про розгляд справи було повідомлене належним чином, проте свого представника до суду не направило, правом на подання відзиву на заяву не скористалось, а від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшли заяви про розгляд справи за відсутності його представника.
Заслухавши заявницю, яка вимоги заяви підтримала пославшись на наведені у ній обставини та обґрунтування, та дослідивши наявні у справі письмові докази, суд встановив такі обставини.
23.07.1983 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, що засвідчено свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданим сільською радою Богуславського району (актовий запис про шлюб № 6).
За відомостями Єдиного державного демографічного реєстру місце проживання ОСОБА_1 з 28.12.1993 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .
З довідки виконавчого комітету Дубровицької міської ради від 21.07.2025 № 579 убачається, що з 21.10.2011 місце проживання ОСОБА_2 було зареєстроване у АДРЕСА_3 .
За даними Кагарлицького об'єднаного управління ПФУ (форма РС-право) у 2011 р. ОСОБА_2 було встановлено інвалідність другої групи від загального захворювання та відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначено пенсію по інвалідності в розмірі 90% від його середнього заробітку, місячний розмір якої з 01.03.2024 становив 10 509,28 грн.
Згідно із записами у трудовій книжці ОСОБА_1 та за даними форми ОК-5 - Індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, в період з 1998 р. по лютий 2020 р. заявниця з перервами працювала на різних роботах. З березня 2020 р. страхові внески за заявницю не сплачувались за виключенням серпня 2023 р., коли нею від ТОВ «ВІК ПОЛІГРАФІЇ» було отримано заробітну плату в розмірі 7 000 грн.
Як пояснила заявниця в суді, незважаючи на реєстрацію місця проживання її та чоловіка за різними адресами, фактично вони весь час проживали разом у м. Києві, а після виходу чоловіка на пенсію - у АДРЕСА_1 , при цьому пенсія чоловіка була основним джерелом засобів існування для їх сім'ї, а в останні роки - єдиним таким джерелом.
На підтримання зазначених пояснень заявниця надала суду довідку Саварського старостинського округу № 11 виконавчого комітету Богуславської міської ради від 07.03.2025 № 18-15/48 та акт від 07.03.2025 № 18-21/27, складений комісією Саварського старостинського округу, які засвідчують факти спільного проживання заявниці з чоловіком у с. Саварка та перебування заявниці на утриманні чоловіка.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер у м. Богуслав, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Богуславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис про смерть № 394 від 21.09.2024.
Після смерті чоловіка ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 262240031949 від 05.05.2025 заявниці було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника на тій підставі, що довідка Богуславської міської ради про те, що заявниця на день смерті чоловіка перебувала на його утриманні та вони проживали разом у с. Саварка, не містить підстави її видачі, оскільки за даними Єдиного державного демографічного реєстру з 2018 р. заявниця прописана (зареєстрована) у м. Києві.
Надаючи оцінку встановленим обставинам та документам, що їх підтверджують, в сукупності з тим, що заявниця та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, проживали разом, вели спільне господарство, хоч і були зареєстровані за різними адресами, та ураховуючи, що протягом останніх трьох з половиною років пенсія чоловіка була єдиним джерелом засобів існування для їх сім'ї, суд дійшов висновку про доведеність фактів їх спільного проживання за однією адресою до моменту смерті чоловіка та перебування заявниці на його утриманні.
Відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по II групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера - незалежно від тривалості страхового стажу.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
За документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою). У разі неможливості надати такі документи, факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється в судовому порядку.
Отже ураховуючи, що місце проживання заявниці та її чоловіка було зареєстроване за різними адресами, суд визнає обґрунтованими доводи заяви про наявність перешкод для реалізації гарантованого законом права заявниці на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, що є підставою для встановлення фактів спільного проживання та перебування на утриманні в судовому порядку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 13, 259, 263, 264, 265, 268, 293, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт спільного проживання однією сім'єю дружини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (рнокпп НОМЕР_2 ) та чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (рнокпп НОМЕР_3 ) за адресою: АДРЕСА_1 , на день смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Богуславі Обухівського району Київської області.
Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (рнокпп НОМЕР_2 )на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (рнокпп НОМЕР_3 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Богуславі Обухівського району Київської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: