ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7919/25
провадження № 2/753/6956/25
22 жовтня 2025 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Т. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У квітні 2025 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (далі також - ТОВ "ФК "Кредит-Капітал", позивач) через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , відповідач, позичальник, боржник) про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 82 437,5 грн.
Позов обґрунтований такими обставинами. 20.01.2024 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 7743112. 28.05.2024 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" було укладено договір відступлення прав вимоги № 106-МЛ, відповідно до умов якого до ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" перейшло право вимоги до відповідача. Відповідно до реєстру боржників від 28.05.2024 до договору відступлення прав вимоги № 106-МЛ позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 7743112 від 20.01.2024 в сумі 82 437,5 грн, з яких: 25 000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 55 687 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 1 750 грн - заборгованість за комісією.
Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість. З метою досудового врегулювання спору на адресу позичальника було направлено претензію, яку відповідач залишив без реагування.
Ухвалою від 07.05.2025 суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження, яка повернулась з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Отже ураховуючи, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання ним у встановлений судом строк відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами відповідно до положень частини восьмої статті 178 ЦПК України.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
20.01.2024 між ТОВ "Мілоан" (товариством) та ОСОБА_1 (клієнтом) було укладено кредитний договір № , предметом якого є надання товариством клієнту кредиту в розмірі 3 200 грн на умовах строковості, зворотності та платності в обмін на зобов'язання клієнта повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням платіжного засобу картки.
Кредит надається загальним строком на 105 днів з 20.01.2024 і складається з пільгового та поточного періоду. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 04.02.2024. Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 04.05.2024.
Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 04.02.2024, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 04.05.2024.
Тип процентної ставки: фіксований. Комісія за надання кредиту: 1 750 грн, яка нараховується за ставкою 7 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 3 937,50 грн, які нараховуються за ставкою 1,05 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.
Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 51 750 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2.30 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Цільове призначення кредиту: на споживчі потреби.
Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов пункту 2.1 кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки позичальника, що підтверджується платіжним дорученням на користь відповідача від ТОВ «Мілоан».
Підтвердженням добровільного укладення відповідачем даного договору підтверджує анкета-заява на кредит № 7743112 позичальника від 20.01.2024, що заповнена відповідачем.
Заборгованість відповідача за кредитним договором № 7743112 від 20.01.2024 в сумі 82 437,5 грн.
28.05.2024 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" було укладено договір відступлення прав вимоги № 106-МЛ, відповідно до умов якого до ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" перейшло право вимоги до відповідачки.
Відповідно до реєстру боржників від 28.05.2024 до договору відступлення прав вимоги № 106-МЛ позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 7743112 від 20.01.2024 в сумі 82 437,5 грн, з яких: 25 000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 55 687 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 1 750 грн - заборгованість за комісією.
Однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, яка полягає у визнанні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договори і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої домовленості, яка знайшла своє вираження у статтях 3, 6, 626, 627, 628, 629, 638 ЦК України.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
За приписами статті 628 цього Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За положеннями частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015 (далі - Закон про електронну комерцію), на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 Закону про електронну комерцію визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір..
Відповідно до статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону про електронну комерцію визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом установлено, що 20.01.2024 відповідачем було акцептовано пропозицію фінансової установи (компанії) щодо укладення електронного кредитного договору, на виконання вимог частини четвертої статті 8 Закону «Про електронну комерцію» повідомлено про себе інформацію, необхідну для її укладення, та здійснено підписання цього договору електронним підписом.
Підписання ОСОБА_1 договору, який містить усі істотні умови, передбачені законодавством для кредитного договору, зокрема, сума кредиту, розмір процентів, строки і порядок погашення кредиту, є доказом ознайомлення його з їх предметом та усіма умовами.
Відповідно до частини першої статті 509 цього Кодексу зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За загальними правилами, встановленими нормами статей 526, 530, 611, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги).
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України).
Жодних обмежень щодо заміни кредитодавця у зобов'язанні, що випливає з кредитного договору, закон не містить, таких обмежень не встановлено і в укладеному між фінансовою установою та ОСОБА_1 кредитному договорі.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень статей 1077, 1079 цього Кодексу за договором факторингу (відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор), яким може бути лише банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції, передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частина перша статті 1078 ЦК України визначає, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога) а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а відтак доводи відповідачки про відсутність у позивача майнового права, на захист якого подано цей позов, не заслуговують на увагу і є безпідставними.
За обставинами справи установлено, що ОСОБА_1 є боржником у зобов'язанні, що виникло на підставі укладеного ним з первісним кредитором кредитного договору, який не був виконаний ним у встановлений строк, а ТОВ "ФК "Кредит-Капітал"набуло право вимоги до нього на суму заборгованості в загальному розмірі 82 437,5 грн, з яких: 25 000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 55 687 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 1 750 грн - заборгованість за комісією.
За принципом змагальності кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (статті 12, 81 ЦПК України).
Відповідно до положень статті 76 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77 ЦПК України).
З огляду на те, що за умовами укладеного з відповідачем кредитного договору кредит надавався шляхом перерахування коштів на картковий рахунок позичальника, доказом невиконання фінансовою установою зобов'язання щодо надання кредиту могла б бути виписка з карткового рахунку відповідача,проте жодних доказів на підтвердження неотримання ним кредитних коштів суду не надано, як і не спростовано правильність нарахування суми боргу.
Отже на підставі оцінки викладених у заяві по суті справи доводів і аргументів та наданих сторонами доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" до позичальника ОСОБА_1 та задовольняє їх у повному обсязі.
З огляду на результат розгляду справи, суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідачку сплачений позивачем судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись статтями4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (місце реєстрації: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28,ЄДРПОУ 35234236, реквізити IBAN № НОМЕР_2 в АТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614) заборгованість за кредитним договором № 7743112 від 20.01.2024 в розмірі 82 437,5 грн та судовий збір в сумі 2 422,40 грн, а усього 84 859 (вісімдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят дев'ять)гривень 90 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: