Справа № 752/24822/25
Провадження № 1-кс/752/9071/25
28 жовтня 2025 року Іслідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , представника власників майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному проваджені 12025100000001032, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України,-
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100000001032 від 14.08.2025, у якому прокурор просить накласти арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (земельна ділянка кадастровий номер: 3222480401:01:082:5164), що належить ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчою групою слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за № 12025100000001032 від 14.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з січня 2024 року по серпень 2025 року екс-працівники Групи компаній PLAYNETIC LTD, громадяни України, вчинили несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-комунікаційної системи під назвою GitLab (сайт та система керування репозиторіями програмного коду), яке належить на праві інтелектуальної власності Групі компаній PLAYNETIC LTD, що призвело до витоку інформації (репоризиторіїв програмного коду).
Прокурор у клопотанні зазначає, виконуючи відведену йому роль у злочинному плані, організованим ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді технічного співробітника підрозділу TechTellent, будучи достовірно обізнаним про заборону протиправного використання інтелектуальної власності групи компаній PLAYNETIC, маючи доступ до репозиторіїв коду GitLab, 18 серпня 2024 року несанкціоновано розгорнув репозиторії із сервісу GitLab Playnetic на GitLab бренду NextCode.Tech, а саме усі складові програмного продукту онлайн-ігор належних на праві власності Playnetic завантажив та передав компанії конкурента.
21 жовтня 2025 року, на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 (земельна ділянка кадастровий номер: 3222480401:01:082:5164), в ході якого виявлено та вилучено речі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, а саме: мобільний телефон iPhone 16 Рro imei 1: НОМЕР_1 ; imei 2: НОМЕР_2 , мобільний телефон iPhone 16 Рro МАХ imei 1: НОМЕР_3 ; imei 2: НОМЕР_4 , флеш-накопичувач «Kingston» 16 Gb DTSES, MacBook Aplle, model A2337 s/n FVFJC3AH1WG7, MacBook Pro, model A3241 s/n S92D5QP75C, системний блок «Artline» s/n: AL216394.
21 жовтня 2025 слідчим СУ ГУНП у м. Києві винесено постанову про визнання зазначених речей доказами у кримінальному провадженні.
Прокурор зазначає, що вилучені речі відповідають критеріям, вказаним у ст. 98 КПК України, і такі речі підлягають додатковому дослідженню, огляду та проведенню необхідних експертиз, у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження, що без накладення арешту реалізувати не можливо.
Метою арешту майна є збереження речових доказів.
На підставі зазначеного прокурор у клопотанні просить накласти арешт на майно, яке вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (земельна ділянка кадастровий номер: 3222480401:01:082:5164), а саме на: мобільний телефон iPhone 16 Рro imei 1: НОМЕР_1 ; imei 2: НОМЕР_2 , мобільний телефон iPhone 16 Рro МАХ imei 1: НОМЕР_3 ; imei 2: НОМЕР_4 , флеш-накопичувач «Kingston» 16 Gb DTSES, MacBook Aplle, model A2337 s/n FVFJC3AH1WG7, MacBook Pro, model A3241 s/n S92D5QP75C, системний блок «Artline» s/n: AL216394.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.
Представник власників майна заперечив проти клопотання, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що власники майна надали слідчим паролі доступу до вилучених речей, отже доступ до них не є обмеженим і підстави для вилучення цього майна були відсутні. Вилучене майно не має відношення до обставин кримінального провадження.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про його задоволення з таких підстав.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Правовою підставою арешту майна є положення ст. 170 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. У цьому випадку за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У статті 98 КПК України визначені такі критерії щодо речових доказів: матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що слідчою групою слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за № 12025100000001032 від 14.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України.
21.10.2025, на підстави ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 13.10.2025 у справі №752/24822/25, провадження №1-кс/752/8730/25, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 (земельна ділянка кадастровий номер: 3222480401:01:082:5164), в ході якого виявлено та вилучено таке майно: мобільний телефон iPhone 16 Рro imei 1: НОМЕР_1 ; imei 2: НОМЕР_2 , мобільний телефон iPhone 16 Рro МАХ imei 1: НОМЕР_3 ; imei 2: НОМЕР_4 , флеш-накопичувач «Kingston» 16 Gb DTSES, MacBook Aplle, model A2337 s/n FVFJC3AH1WG7, MacBook Pro, model A3241 s/n S92D5QP75C, системний блок «Artline» s/n: AL216394.
Постановою слідчого від 21.10.2025 вилучені під час обшуку речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025100000001032 від 14.08.2025, що підтверджується матеріалами справи.
Матеріалами клопотання обґрунтовано, що зазначені речі містять чи можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, яке розслідується у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, зазначене майно відповідає ознакам, зазначеним в ч.1 ст. 98 КПК України, і має значення речових доказів.
Слідчим суддею встановлено, що заявлена прокурором мета щодо збереження речових доказів, може бути досягнута шляхом застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
Прокурором доведено, що вилучені 21.10.2025 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , речі можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а застосування такого заходу забезпечення, як арешт майна, сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів.
Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
Слідчий суддя дійшов висновку про достатність підстав вважати, що в разі не застосування запобіжного заходу у виді арешту майна, існують ризики приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, яке має значення для досудового розслідування.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна слідчий суддя не встановив.
Отже, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 132, 170-173, 175, 309, 395, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно вилучене під час проведення 21.10.2025 обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 (земельна ділянка кадастровий номер: 3222480401:01:082:5164), а саме:
- мобільний телефон iPhone 16 Рro imei 1: НОМЕР_1 ; imei 2: НОМЕР_2 ;
- мобільний телефон iPhone 16 Рro МАХ imei 1: НОМЕР_3 ; imei 2: НОМЕР_4 ;
- флеш-накопичувач «Kingston» 16 Gb DTSES;
- MacBook Aplle, model A2337 s/n FVFJC3AH1WG7;
- MacBook Pro, model A3241 s/n S92D5QP75C;
-системний блок «Artline» s/n: AL216394.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1