Справа № 752/18659/25
Провадження № 1-кс/752/9152/25
28 жовтня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025100010002414 від 01.08.2025, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, неодруженого, не працюючого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст.115 КК України,-
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12025100010002414 від 01.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Голосіївського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100010002414 від 01.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.08.2025, приблизно о 11:20 год., ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_6 , яка перебувала в безпорадному стані у зв'язку з похилим віком та хворобою, підійшов до останньої та почав вимагати грошові кошти для придбання ним алкоголю для власного вживання. Проте, на вимоги ОСОБА_5 , ОСОБА_6 йому відмовила.
У зв'язку з цим у ОСОБА_5 виник злочинний умисел спрямований на умисне вбивство ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6 , ОСОБА_5 підійшов до ліжка, на якому лежала остання, сів зверху на неї та діючи умисно, з метою протиправного спричинення смерті ОСОБА_6 , посягаючи на найвищу соціальну цінність - життя людини, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, схопив її правою рукою за горло та почав душити, при цьому словесно висловлюючи їй погрози вбивства та тримаючи при цьому в лівій руці ніж.
В цей момент, до даної квартири зайшла ОСОБА_7 , яка побачивши дану подію, почала кликати на допомогу та вигукувати в бік ОСОБА_5 щоб він припинив свої злочинні дії. Одразу ж, ОСОБА_5 припинив свої злочинні дії та пішов до іншої кімнати, не довівши свій злочинний умисел, який був спрямований на вбивство ОСОБА_6 , до кінця, з причин, що не залежали від його волі.
Внаслідок вищевказаних злочинних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження в області голови, тулуба та кінцівок у вигляді множинних забоїв м'яких тканин.
01.08.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
02.08.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29.10.2025, без визначення розміру застави.
26.09.2025 Виконуючим обов'язків керівника Голосіївської окружної прокуратури міста Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, до 02.11.2025.
24.10.2025 матеріали кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України відкрито іншій стороні, після ознайомлення планується вручення обвинувального акту.
Прокурор зазначає, що закінчити досудове розслідування до спливу строку дії ухвали слідчого судді про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою неможливо, оскільки у даному кримінальному провадженні необхідно виконати вимоги статей 290, 291, 293 КПК України.
Прокурор вказує, що інші, більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування; виключно застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України, які продовжують існувати, прокурор просить продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 30 днів без визначення розміру застави.
Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити.
Підозрюваний та його захисник не заперечували проти задоволення клопотання.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, підтверджено, що слідчим відділом Голосіївського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100010002414 від 01.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
02.08.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29.10.2025, без визначення розміру застави.
26.09.2025 Виконуючим обов'язків керівника Голосіївської окружної прокуратури міста Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, до 02.11.2025.
24.10.2025 матеріали кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України відкрито іншій стороні.
У частині 1 статті 197 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Відповідно до частини 3 цієї статті, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом, в цьому випадку сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії запобіжного заходу, застосованого доОСОБА_5 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри.
Як встановлено вище, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Вирішуючи питання обґрунтованості пред'явленої ОСОБА_5 підозри, слідчий суддя дослідив такі докази в копіях, а саме: протоколи допиту свідків, протокол допиту потерпілої, висновок судово-медичної експертизи, інші матеріали, долучені до клопотання.
Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, є доведеною, тобто зазначені у клопотанні прокурора обставини і додані до нього документи кримінального провадження, разом із поясненнями прокурора у судовому засіданні, у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити зазначене вище кримінальне правопорушення, і на їх основі можна дійти висновку, що на цьому етапі кримінального провадження є виправданим подальше розслідування.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Щодо продовження запобіжного заходу та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що продовжують існувати ризики того, що підозрюванийОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України.
Ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
Прокурором обґрунтовано, що ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду не зменшився та продовжує бути актуальним, виходячи з таких підстав.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. Вказана обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Зазначене узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Слідчий суддя, враховуючи тяжкість та характер злочину у вчинені якого підозрюється ОСОБА_5 , обставини вчинення інкримінованого йому злочину, особу підозрюваного, не виключає, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе здійснити дії з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи обізнаністьОСОБА_5 про осіб, які давали показання у кримінальному провадженні, він може здійснити спроби впливу на них з метою зміни наданих показань, що в подальшому виключить надання ними правдивих і повних показань під час досудового розслідування і судового розгляду.
При оцінці вказаного ризику слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права обвинуваченого на перехресний допит. Суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.
Отже, на даний час продовжує існувати загроза того, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання ними органу досудового розслідування достовірних показань щодо участі та ролі ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення для уникнення останнім кримінальної відповідальності.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Такий ризик продовжує бути актуальним, оскільки ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та відповідальність, яку останній може понести за його вчинення, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто вчинити дії, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Отже, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого підозрюваному злочину та продовження існування доведених ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, продовження застосування запобіжного заходу є необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваногоОСОБА_5 , прокурор довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім.
Таким чином, прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194, ч. 3 ст. 199 КПК України.
Слідчий суддя враховує, що згідно положень ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включаються у строки, передбачені ст. 219 КПК України, а також що на виконання вимог статей 291, 293 КПК України, після завершення стадії ознайомлення у порядку ст. 290 КПК України сторона обвинувачення в межах строку досудового розслідування повинна скласти обвинувальний акт із додатками та надати його копію разом із копією реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваним і захисникам.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання прокурора щодо наявності підстав, що виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою строком на 30 днів, але в межах досудового розслідування, що зможе запобігти зазначеним вище ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
На підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя не визначає підозрюваномуОСОБА_5 розмір застави.
За наведених обставин клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 115, 132, 176, 177, 178, 183, 193-197, 199, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 30 днів, але в межах строку досудового розслідування.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Голосіївської окружної прокуратури м.Києва.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1