Справа № 752/26280/25
Провадження № 1-кс/752/9142/25
24 жовтня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, клопотання начальника відділення № 4 слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025100010002947 від 23.10.2025, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, незаміжньої, маючої двоє малолітніх дітей, які перебувають на утриманні батька, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України,-
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання начальника відділення № 4 слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12025100010002947 від 23.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України. Клопотання погодив прокурор Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 .
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Голосіївського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100010002947 від 23.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.10.2025 приблизно о 22 год. 40 год., ОСОБА_5 перебувала за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , де вона проживає спільно з ОСОБА_9 .
Під час спілкування між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , які перебували в кімнаті вказаної квартири, виник словесний конфлікт, під час якого останній ображав ОСОБА_5 . В цей час, на ґрунті тривалих особистих конфліктних відносин між ними під час конфлікту у ОСОБА_5 , яка перебував у стані алкогольного сп'яніння, виник злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 , пішла на кухню, де взяла зі столу кухонний ніж, з яким повернулася до кімнати, де знаходився ОСОБА_9 та лежав на дивані.
В подальшому, ОСОБА_5 діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання смерті потерпілого, тримаючи кухонний ніж у правій руці підійшла до ОСОБА_9 , який продовжував лежати на дивані, нанесла ножем загалом дев'ять ударів у ділянку грудної клітини справа та шиї ОСОБА_9 , в місце розташування життєво важливої частини тіла останнього - у шию.
Після цього, оскільки ОСОБА_9 не чинив опору діям ОСОБА_5 , остання покинула кімнату.
Однак ОСОБА_5 , розуміючи протиправність своїх дій, виконавши всі дії, які вона вважала необхідними для доведення злочину до кінця, залишила останнього, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від її волі, оскільки потерпілому ОСОБА_9 надано своєчасну медичну допомогу працівниками швидкої медичної допомоги та лікарні, внаслідок чого його життя було врятовано.
У результаті злочинних дій ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_9 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді шести проникаючих поранень грудної клітини справа та трьох поранень шиї, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
23.10.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
23.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами.
На обґрунтування необхідності застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий посилається на ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Зазначає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування; виключно застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
На підставі зазначеного, слідчий у клопотанні просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 59 діб , без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання з підстав, зазначених у ньому, просила задовольнити.
Захисник підозрюваної заперечив проти клопотання. Зазначив, що ОСОБА_5 визнає вину та сприяє слідству у встановленні обставин кримінального провадження. Ризики, про існування яких вказує слідчий у клопотанні, відсутні повністю. Захисник просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт.
Підозрювана підтримала позицію свого захисника. Зазначила, що шкодує про вчинене.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Встановлено, що слідчим відділом Голосіївського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100010002947 від 23.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
23.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 має статус підозрюваної у цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження встановлені ст. 132 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтована підозра», при оцінці цього питання слід звернутись до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Підставами для обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_5 вчинила зазначене кримінальне правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді копіях матеріалів кримінального провадження, зокрема копіях: протоколу обшуку, протоколів допиту свідків, протоколу проведення слідчого експерименту за участю підозрюваної ОСОБА_5 , інших відомостей, долучених до клопотання.
Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини і додані до нього матеріали кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, щоОСОБА_5 могла вчинити зазначений вище злочин.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дійОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчиненняОСОБА_5 вищезазначеного кримінального правопорушень за викладених у клопотанні обставин.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Згідно положень статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.
Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюванаОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованим з таких підстав.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. Вказана обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Зазначене узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Слідчий суддя, враховуючи тяжкість та характер злочину у вчинені якого підозрюєтьсяОСОБА_5 , обставини вчинення інкримінованого їй злочину, особу підозрюваної, не виключає, що підозрювана, з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе здійснити дії з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Прокурором також обґрунтовано наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
При оцінці зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права підозрюваного, обвинуваченого на одночасний та перехресний допит. Так, суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.
Отже, на даний час існує загроза того, що підозрювана може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків та потерпілого з метою надання ними органу досудового розслідування недостовірних показань щодо участі та ролі ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення або відмови від надання показань для уникнення останньою кримінальної відповідальності.
Оцінюючи наявність ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує спосіб та обставини вчинення інкримінованогоОСОБА_5 злочину, а також характеристику підозрюваної. На переконання слідчого судді ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, є доведеним.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами матеріалів враховує такі обставини: вік та стан здоров'я підозрюваної; сімейний стан (незаміжня; має двох малолітніх дітей, які перебувають на утриманні батька); майновий стан (непрацююча); раніше не судима.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину та доведених стороною обвинувачення ризиків, відомостей щодо особи підозрюваної, на даному етапі кримінального провадження, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості даного кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу тримання під вартою прокурором доведено наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання доведеним ризикам буде недостатнім, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть в повній мірі запобігти зазначеним вище ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
За таких обставин, оскільки прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання слідчого і наявність підстав для застосування щодо підозрюваноїОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 58 діб, а саме по 20.12.2025 до 23 год 00 хв.
На підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя не визначає підозрюванійОСОБА_5 розмір застави.
Керуючись статтями 32, 110, 131, 132, 176-178, 183-184, 193, 194, 206, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 58 діб, а саме по 20.12.2025 року до 23 год. 00 хв., включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Голосіївської окружної прокуратури м.Києва.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1