Справа № 703/6260/25
3/703/2401/25
03 листопада 2025 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Ігнатенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Сміла Черкаського району Черкаської області, матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно протоколу про адміністративне правопорушення працюючого заступником директора ПП «Ірклієнко Є.В.»,
за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.164-10 КУпАП,
28 серпня 2025 року дільничним офіцером поліції СП відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Бицюком В.М. складено протокол серії ВАД №475478 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.164-10 КУпАП, відповідно до якого, ОСОБА_1 28 серпня 2025 року близько 10 години 45 хвилин, перебуваючи на робочому місці за адресою м. Сміла, вул. Промислова, 11а, здійснив прийом металобрухту від фізичної особи ОСОБА_2 без складання акту про його приймання, чим своїми діями порушив п.8 ст.5 Закону України «Про металобрухт».
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Терещенко С.І. у судове засідання не з'явилися з невідомих суду причин, хоча про місце, день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Враховуючи, що ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Терещенко С.І. були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з'явилися, клопотань від них про відкладення розгляду справи не надходило, суддя вважає за можливе розгляд справи проводити без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його захисника, і ухвалити рішення за наявними у справі доказами.
Свідок ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився з невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Нормами ст.245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 164 КУпАП передбачена відповідальність за приймання металобрухту посадовою особою суб'єкта господарювання або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, що здійснює заготівлю, переробку, металургійну переробку металобрухту, без складання акта приймання, визначеного Законом України "Про металобрухт".
Згідно диспозиції ч.2 ст.164-10 КУпАП, суб'єктом цього правопорушення є посадова особа суб'єкта господарювання або громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності, що здійснює заготівлю, переробку, металургійну переробку металобрухту.
Вказана норма КУпАП є бланкетною, оскільки у наведеній диспозиції відсилає до закону, що регулює певний вид господарської діяльності, в даному випадку згідно з протоколом, до п.7 ст.4 Закону України «Про металобрухт», якою передбачено, що приймання металобрухту від фізичних осіб обов'язково оформлюється актом приймання, що є первинним документом обліку металобрухту, в якому зазначаються прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, вага, вартість та опис металобрухту. Приймання металобрухту від фізичних осіб здійснюється із заповненням розрахункового документа - спрощеної розрахункової квитанції..
Відповідно до ст.1 Закону України «Про металобрухт», заготівля металобрухту - діяльність, пов'язана з купівлею, зберіганням та реалізацією металобрухту суб'єктами господарювання.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про металобрухт», заготівлю металобрухту здійснюють суб'єкти господарювання.
Відповідно до ч.2 ст.55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Згідно ч.1 ст.128 Господарського кодексу України, громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ст. 58 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, працівником поліції зазначено, що ОСОБА_1 28 серпня 2025 року близько 10 години 45 хвилин, перебуваючи на робочому місці за адресою АДРЕСА_2 , здійснив прийом металобрухту від фізичної особи ОСОБА_2 без складання акту про його приймання, чим своїми діями порушив п.8 ст.5 Закону України «Про металобрухт», при цьому у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №475478 від 28 серпня 2025 року, а саме у графі «місце роботи (навчання), посада» зазначено, що ОСОБА_1 є заступником директора ПП «Ірклієнко Є.В.».
На підтвердження вищевказаних у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, які працівником поліції кваліфіковані як адміністративне правопорушення, додано: рапорт старшого інспектора-чергового ЧЧ СМ відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Лисак Г.В. від 28 серпня 2025 року; письмові пояснення ОСОБА_2 від 28 серпня 2025 року; копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ФОП ОСОБА_3 ; копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права щодо оренди земельної ділянки; копію Витягу №1384 з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_3 .
Однак, вищевказані додані до протоколу про адміністративне правопорушення документи не підтверджують викладені у цього протоколі обставини.
Так, суддя звертає увагу, що у протоколі про адміністративне правопорушення та в інших доданих до вказаного протоколу документах, не зазначено, що ОСОБА_1 є посадовою особою ПП « ОСОБА_3 » та що саме дана фізична особа-підприємець здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_2 , та що ОСОБА_1 наділений організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями.
Як вбачається з Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , є фізичною особою-підприємцем та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно Витягу №1384 з реєстру платників податків, який сформований 22 березня 2023 року, ФОП ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , здійснює діяльність щодо оптовою торгівлі металами та металевими рудами.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 08 травня 2014 року, державним реєстратором Смілянського міськрайонного управління юстиції Черкаської області, на підставі договору оренди №б/н від 07 травня 2014 року, видавником якого є Смілянська міська рада, 07 травня 2014 року проведено державну право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 711050000006:003:0096, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Строк дії речового права - 29 серпня 2023 року.
Доказів продовження оренди ФОП ОСОБА_3 вищевказаної земельної ділянки, на які, на думку працівниками поліції особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вчинив дій, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №475478 від 28 серпня 2025 року, матеріали справи не містять.
Оскільки право оренди ФОП ОСОБА_3 земельної ділянки з кадастровим номером 711050000006:003:0096, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , закінчилося 29 серпня 2023 року, та приймаючи до уваги, що в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази здійснення ФОП ОСОБА_3 своєї господарської діяльності на території вказаної ділянки, суддя приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 28 серпня 2025 року, здійснював свою господарську діяльність саме ФОП ОСОБА_3 .
Одночасно, згідно довідки №1/23.10 від 23 жовтня 2025 року, яка складена фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , останній повідомляє про відсутність найманих працівників у ФОП ОСОБА_3 в 2024-2025 роках.
У законодавстві про працю визначення поняття «посадова особа» відсутнє. Однак, державною інспекцією України з питань праці надано роз'яснення від 24 липня 2014 року, в якому визначено, що до категорії «посадових осіб» у розумінні п.5 ст.41 КЗпП України можна віднести, зокрема, категорію працівників, визначених як «посадові особи» в статті 2 Закону України «Про державну службу», в статті 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Посадовими (службовими) особами вважаються особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації.
Посадова особа наділена певним обсягом повноважень і в їх межах має право вчиняти дії, що породжують, змінюють або припиняють конкретні правовідносини (наприклад, право прийняття та звільнення працівників, застосування дисциплінарних чи адміністративних стягнень тощо).
Суддя зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_3 на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення був посадовою особою ФОП ОСОБА_3 , у розумінні ч.2 ст.164-10 КУпАП та зазначених вище роз'яснень, а так само його перебування у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_3 і здійснення останнім своєї діяльність за адресою: АДРЕСА_2 , та він наділений повноваженнями на приймання металобрухту і на нього покладено обов'язок складання актів приймання металобрухту.
Одночасно, суддя звертає увагу, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №475478 від 28 серпня 2025 року працівник поліції стверджує, що ОСОБА_1 своїми діями порушив п.8 ст.5 Закону України «Про металобрухт».
Разом з тим, стаття 5 Закону України «Про металобрухт» містить лише 3 пункти.
У рішенні в справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
З врахуванням вищевикладеного, суддя приходить до висновку, що під час судового розгляду не встановлено наявності достатніх та достовірних доказів, які підтверджують викладене працівником поліції у протоколі про адміністративне правопорушення звинувачення ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164-10 КУпАП.
У відповідності до п. 4.2 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.164-10 КУпАП, підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір стягується виключно у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, судовий збір з нього стягненню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ч.2 ст.164-10, п.1 ст. 247, п. 3 ст. 284 КУпАП суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164-10 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження, після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Т.В. Ігнатенко