Справа № 697/2643/24
Провадження № 1-кс/697/442/2025
Іменем України
30 жовтня 2025 року м. Канів
Слідчий суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , представника скаржника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), слідчого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Канів скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ ВП № 1 Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області щодо неповернення тимчасово вилученого майна, -
До Канівського міськрайонного суду Черкаської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 (далі також - ОСОБА_4 , представник скаржника) в інтересах ОСОБА_3 (далі також - ОСОБА_3 , скаржник) на бездіяльність слідчого СВ ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області щодо неповернення тимчасово вилученого майна.
В обгрунтування поданої скарги представником скаржника зазначено, що 06 серпня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області було проведено обшук в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro Мах», у корпусі сірого кольору, який має наступні іМЕІ 1: НОМЕР_1 , іМЕІ 2: НОМЕР_2 , в якому наявні сім-карти з наступними номерами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .
В подальшому, у своїй постанові від 06.08.2025 про визнання речових доказів, слідчий СВ ВП №1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 встановив, що вищезазначений мобільний телефон в якому наявні сім-карти були оглянуті та встановлено, що вони мають значення по справі як речові докази. Однак постанова не містить жодного обґрунтування підстав чи відомостей, спираючись на які, зроблено відповідний висновок.
У зв'язку з чим, 18.09.2025 представником особи, яка є володільцем конфіскованого телефону - ОСОБА_4 було направлено клопотання про його повернення. Проте постановою від 24.09.2025 у задоволенні клопотання представника було відмовлено. Так, в обґрунтування відмови слідчий зазначає, що відповідно до ухвали слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області було прямо надано дозвіл на вилучення мобільних телефонів під час обшуку за вищевказаною адресою, на яких зберігається або може зберігатися інформація з відомостями про вчинення злочину. Також слідчим зазначено, що проведеним оглядом вищезазначеного мобільного телефону, встановлено наявність інформації, що має значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та є предметом доказування у даному кримінальному провадженні. У зв'язку з чим, 06.08.2025 мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro Мах», у корпусі сірого кольору, який має наступні іМЕІ 1: НОМЕР_1 , іМЕІ 2: НОМЕР_2 , в якому наявні сім-карти з наступними номерами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 - визнано речовим доказом та поміщено на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області.
В той же час, слідчим ігнорується той факт, що ст. 168 КПК України чітко передбачений порядок саме тимчасового вилучення майна, а не будь-якого іншого.
За таких умов, звертає увагу, що ухвалою слідчого судді дійсно було надано дозвіл на вилучення мобільних телефонів, планшетів, ноутбуків, носіїв інформації (USB-накопичувачів, жорсткі диски, CD/DVD), на яких зберігається або може зберігатись інформація із відомостями про вчинення злочину.
Враховуючи вимоги зазначеної статті, вилучені під час проведення обшуку/огляду електронні носії інформації навіть у випадку безпосереднього їх зазначення в ухвалі на дозвіл їх відшукання та вилучення набуває статус тимчасово вилученого, адже будь-якого іншого порядку чи набуття процесуального статусу саме для електронних носіїв інформації чинним КПК не передбачено.
Незважаючи на вказане, на даний момент, вилучене майно не повернуто власнику, а інформація з Єдиного реєстру судових рішень свідчить про відсутність ухвали слідчого судді про накладення арешту на таке майно.
Дії органів досудового розслідування свідчать про порушення прав ОСОБА_3 та фактичне позбавлення її можливості володіти і користуватися належним їй мобільним телефоном як основним засобом зв'язку та підтримання соціальних контактів із рідними та близькими. Крім того, на даний час у ОСОБА_3 відсутня можливість придбати інший засіб зв'язку для забезпечення комунікації як із рідними, так і зі своїм захисником.
Також зазначає, що у вилученому мобільному телефоні знаходиться особиста SIM-карта ОСОБА_3 , а також встановлені всі необхідні банківські додатки та інші програми, які використовуються нею у повсякденному житті. У зв'язку з цим, позбавлення доступу до телефону призводить не лише до обмеження можливості спілкування, але й фактично унеможливлює здійснення фінансових операцій та відновлення доступу до банківських сервісів, оскільки вони прив'язані саме до цієї SIM-карти, а пройти повторну верифікацію без неї неможливо.
Таким чином, як зазначено представником скаржника, дії органу досудового розслідування свідчать не лише про порушення одного з фундаментальних прав підозрюваної, але й призводять до необґрунтованого процесуального обмеження інших її прав.
З огляду на вказані обставини, представник скаржника звернулася до слідчого судді та просить: - скасувати постанову слідчого СВ ВП №1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 24 вересня 2025 року; - зобов'язати уповноваженого слідчого СВ ВП №1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області повернути мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro Мах», у корпусі сірого кольору, який має наступні іМЕІ 1: НОМЕР_1 , іМЕІ 2: НОМЕР_2 , в якому наявні сім-карти з наступними номерами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ОСОБА_3 .
В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 просила подану скаргу задовольнити із зазначених в ній підстав.
Слідчий ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо задоволення поданої скарги заперечив та просив в її задоволенні відмовити. Зазначив, що 06.08.2025 на підставі ухвали слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області в межах даного кримінального провадження було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro Мах», у корпусі сірого кольору, який має наступні іМЕІ 1: НОМЕР_1 , іМЕІ 2: НОМЕР_2 , в якому наявні сім-карти з наступними номерами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .
Відповідно до ухвали слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області було прямо надано дозвіл на вилучення мобільних телефонів під час обшуку за вищевказаною адресою, на яких зберігається або може зберігатися інформація із відомостями про вчинення злочину.
Проведеним оглядом вищевказаного мобільного телефону встановлено наявність інформації, що має значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та є предметом доказування у даному кримінальному провадженні.
06.08.2025 мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro Мах», у корпусі сірого кольору, який має наступні іМЕІ 1: НОМЕР_1 , іМЕІ 2: НОМЕР_2 , в якому наявні сім-карти з наступними номерами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 - визнано речовим доказом та поміщено на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області.
Таким чином, як зазначає слідчий, вилучений телефон не є тимчасово вилученим майном у розумінні ст.ст. 167, 169 КПК України, а є речовим доказом відповідно до ст. 98 КПК України. Накладення арешту на нього не вимагається, оскільки ухвала суду вже передбачала дозвіл на його вилучення.
Заслухавши в судовому засіданні доводи представника скаржника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , заперечення слідчого ОСОБА_5 , дослідивши матеріали скарги та перевіривши надані матеріали кримінального провадження за поданою скаргою, слідчий суддя виходить з наступних мотивів.
Як вбачається з матеріалів скарги, слідчим відділенням відділу поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024250340000333 від 30.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 30.10.2024 о 16:00 год. до відділу поліції № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області надійшли матеріали від УСБУ в Черкаській області про те, що службовими особами відділу обслуговування громадян № 8 Пенсійного фонду Черкаської області вчинялися дії з поновлення соціальних виплат особам з числа внутрішньо-переміщених, що нині проживають на тимчасово-окупованих територіях Луганської та Донецької областей з порушенням встановленого порядку, без особистої присутності чи ідентифікації осіб засобами телефонного чи відеозв'язку, заповнювалися відповідні заяви від імені тимчасово-переміщених осіб та вносили їх дані в підсистему «Звернення», що слугувало підставами для поновлення особам пенсійних виплат.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 30.07.2025 надано дозвіл слідчим слідчої групи у кримінальному провадженні № 12024250340000333 від 30.10.2024 на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартирі АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою виявлення доказів, що стосується незаконного відновлення та виплати пенсійних виплат пенсіонерів, зокрема: мобільних телефонів.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
У відповідності до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
За загальним правилом, статус тимчасового вилученого майно набуває з моменту фактичного позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких воно перебуває, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися ним до вирішення питання про арешт майна або його повернення (ч. 1 ст. 167 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку.
Частиною 5 статті 236 КПК України визначено, що обшук на підставі відповідного судового рішення, повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети такого обшуку. При обшуку слідчий має право оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 236 КПК України).
Виходячи з цих положень, можна зробити висновок про два види тимчасово вилученого майна: (1) майно, яке відповідає критеріям ч. 2 ст. 167 КПК України, і (2) вилучені під час обшуку речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 235 КПК України, ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити відомості про речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.
З іншого боку, речі і документи, які вилучаються під час обшуку, в залежності від зазначення їх в ухвалі на обшук, може мати різний статус, що обумовлює, в тому числі, відмінність у його поверненні власнику.
Майно, щодо якого ставиться питання про повернення, прямо зазначено в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку. Отже, зазначене майно, не має правового статусу тимчасово вилученого майна і, на перший погляд, щодо нього не має ставитися питання про арешт.
Разом з тим, у відповідності до ст. 16 КПК України, обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.
Поряд з цим, ухвала, якою надається дозвіл на обшук, таким судовим рішенням, спрямованим на обмеження права власності, не є. Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою: виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення; відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення; встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Положеннями ст. 235 КПК України встановлюють вимоги до ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи. В такій ухвалі, серед іншого, мають зазначатися речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук. Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні прокурора, слідчого, надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз.
В свою чергу, тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном можливе внаслідок арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження (ч. 1 ст. 170 КПК України). Арешт може застосовуватися до майна, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
За таких обставин, судовий контроль під час розгляду клопотання про дозвіл на проведення обшуку не може одночасно поширюватися і на вирішення питання про обмеження права власності особи, у якої цей обшук буде проведений. Адже предметом судового контролю в першому випадку є легітимність, необхідність і пропорційність втручання у право особи на приватність (в першу чергу, недоторканність житла чи іншого володіння особи), в той час як обмеження права власності потребує окремого судового вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України. Будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися на умовах, передбачених законом, має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Підсумовуючи вищенаведене, на вилучене під час обшуку майно, дозвіл на відшукання якого прямо наданий слідчим суддею, поширюється режим тимчасово вилученого майна з відповідними наслідками накладення арешту або повернення особі, у якій воно було вилучене.
Так, ухвалою слідчого судді надано дозвіл на обшук з метою виявлення доказів, що стосуються незаконного відновлення та виплати пенсійних виплат пенсіонерів, зокрема: мобільних телефонів, а не їх вилучення, як зазначено слідчим.
При цьому, ухвала слідчого судді у справі № 697/2643/24 не містить конкретизації майна (його індивідуально-родових ознак), дозвіл на вилучення якого надавався, а відтак слідчий або прокурор мав звернутись до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на таке майно.
Однак, як вбачається з наявних матеріалів скарги, орган досудового розслідування з клопотанням про арешт тимчасово вилученого під час проведення обшуку майна, в рамках кримінального провадження № 12024250340000333 від 30.10.2024, не звертався, арешт на вказане майно не накладався, зазначене майно на час розгляду скарги його володільцю ОСОБА_3 не повернуте, що прямо вказує про безпідставність утримання такого майна.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадках, зокрема, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно з ч. 6 ст. 173 КПК України, ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Жодних доказів, які б спростовували доводи скарги заявника та підтверджували обставини, які є підставою для продовження утримання такого тимчасово вилученого майна, слідчому судді не надано. У зв'язку з чим, зважаючи на викладене та враховуючи, що розгляд справи у відповідності до положень ст. 22 КПК України відбувається на засадах змагальності, тоді як органом досудового розслідування не надано слідчому судді ухвали про арешт тимчасово вилученого майна, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 в частині зобов'язання уповноваженої особи СВ ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області повернути ОСОБА_3 вищезазначений мобільний телефон з наявними в ньому сім-картками, що були вилучені під час проведення обшуку квартири АДРЕСА_2 - є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Разом з тим, вимога скарги про скасування постанови слідчого СВ ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 24.09.2025, не підлягає задоволенню, оскільки вирішення зазначеного питання не належить до повноважень слідчого судді.
З огляду на зазначене вище, слідчий суддя приходить висновку про часткове задоволення скарги адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області щодо неповернення тимчасово вилученого майна.
Керуючись ст.ст. 168, 169, 236, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ ВП № 1 Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області щодо неповернення тимчасово вилученого майна - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу СВ ВП № 1 Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області у кримінальному провадженні №12024250340000333 від 30.10.2024 повернути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мобільний телефон «iPhone 15 PRO MAX» у корпусі сірого кольору, який має наступні іМЕІ 1: НОМЕР_1 , іМЕІ 2: НОМЕР_2 в якому наявні сім-карти з наступними номерами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , що були вилучені під час проведення обшуку квартири АДРЕСА_2 .
В іншій частині скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали складено 03.11.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1