Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/3992/24
номер провадження 2/695/559/25
29 жовтня 2025 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Середи Л.В.
за участю секретаря - Оніщенко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Золотоноша цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
До Золотоніського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його брат ОСОБА_2 . Померлим за життя 27 квітня 2017 року було складено заповіт, посвідчений Драбівецькою сільською радою за реєстровим № 16, яким ОСОБА_2 належне йому право на земельну частку (пай), а далі - на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться в межах Драбівецької сільської ради Золотоніського району Черкаської області, заповідач своєму братові ОСОБА_1 . Так як стосунки між братами були складними , розмови про заповіт не було, і при житті брат позивачу нічого про заповіт не повідомляв. У визначений законом шестимісячний строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки йому не було відомо про наявність заповіту. На початку жовтня 2024 року, коли позивачу надійшов лист від Новодмитрівської сільської ради він 07.10.2024 року звернувся до приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Шипович Я.І., то отримав роз'яснення, що він є спадкоємцем за заповітом, проте пропустив строк, встановлений законом для подачі заяви про прийняття спадщини та може звернутись до суду з відповідним позовом. А тому просить визначити йому додатковий строк 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерт ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 23.10.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено дату підготовчого засідання.
Відповідно до ухвали суду від 11.08.2025 року підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті.
У судове засідання учасники справи не прибули.
Представник позивача - адвокат Брус С.М. надав суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача Новодмитрівської сільської ради у судове засідання не з'явився, у матеріалах справи міститься його заява про проведення підготовчого засідання та та судового засідання без його участі, при ухваленні судового рішення покладаєтся на розсуд суду.
Отже, розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення із наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 16.02.2024 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 49 років.
На випадок смерті ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений 27.04.2017 секретарем Драбівецької сільської ради Золотоніського району Черкаської області Баранник Валентиною Олексіївною, реєстровий номер 116, яким, належне йому право на земельну частку (пай), а пізніше землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться в межах Драбівецької сільської ради Золотоніського району Черкаської області, заповідав ОСОБА_1 , 1977 року народження.
Факт родинних відносин між померлим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стверджується даним свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 24.11.1974 року, відповідно до якого батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , записані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та серії НОМЕР_3 від 05.02.1977 року, відповідно до якого батьками ОСОБА_1 вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Відповідно до довідки старости Крутьківського старостинського округу Іркліївської сільської ради Золотоніського району від 02.10.2024 року за вих. № 568 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований та проживав один за адресою: АДРЕСА_1 .
З листа, адресованому ОСОБА_1 від 04.10.2024 року за вих. № 675/02-04 вбачається, що земельна ділянка, площею 2.3917 га, кадастровий номер 7121584300:05:002:0013, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Драбівецької сільської ради Золотоніського району Черкаської області, належала ОСОБА_2 . Також позивач даним листом повідомлений про наявність заповіту ОСОБА_2 на його ім'я, рекомендовано звернутись до нотаріальної контори для належного оформлення спадщини.
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 78638421 від 07.10.2024 року інформація щодо спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , померлого у 2024 році, відсутня.
Згідно із ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Як зазначено в статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до положень статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Згідно положень статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п.24 постанови Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Згідно положень постанови Верховного Суду від 26.06.2019 року, справа №565/1145/17, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України і у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України, засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Під час розгляду даної справи, судом було здійснено оцінку кожного аргументу позивача, та доказів по справі. На підставі чого було встановлено, що дані докази та аргументи є належними та допустимими, а також відповідають вимогам статті 95 ЦПК України.
Таким чином, необізнаність спадкоємця про існування заповіту є поважною причинами пропуску строку. Необізнаність є людським фактором, наявність якого не дає змоги володіти певною інформацією через незалежні від волі особи обставини, а тому вона не може бути підтверджена відповідними доказами.
У той же час факт необізнаності особи про наявність заповіту може бути спростовано шляхом надання суду інших доказів, що свідчать про протилежні обставини, однак матеріали справи містять лише повідомлення сільської ради про наявність заповіту на ім'я позивача, направлене поза межами шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.
За вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно із ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на вище вказане, суд на підставі досліджених доказів дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 6, 8, 10-13, 17-18, 141, 206, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1268, 1270, 1272 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , додатковий строк тривалістю в три місяці для подання ним заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обчислювати з часу набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Середа Л.В.